Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1701/244/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
Надіслано судом: 23.06.2015. Зареєстровано: 25.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2013.
Дата набрання законної сили: 22.10.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  1701/244/12 
		Номер провадження  1/555/7/13
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		25 червня 2013 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі колегії суддів:
		головуючого судді суддів:Мельника В. Я., Старовецької Ю.В., Таргонія М.В.,при секретаріЛисенко О. Л.,з участю прокурораЛюшин Н.М.,     потерпілої                               ОСОБА_6,
		підсудної                                     ОСОБА_7,
		її захисника, адвоката               ОСОБА_8,                                             
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до взяття під варту проживала в АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, вдови, непрацюючої, раніше не судимої,
		                             у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ст.117 КК України, -  
		В С Т А Н О В И В:
		ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 7 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, у власному житловому будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 народила живу дитину жіночої статі. Маючи намір умертвити дитину відразу ж після пологів, залишила її в пластиковому тазу з післяпологовою рідиною, а сама пішла до сусідів, яким повідомила, що народила мертву дитину.
		Повернувшись, виявила дитину в пластиковому тазу без проявів ознак життя та, вважаючи її мертвою, близько 9 години закопала на земельній ділянці поряд зі своїм будинком.
		Об 11 годині 20 хвилин того ж дня працівники міліції відкопали дитину, яка виявилася живою, після чого її було доставлено в Березнівську ЦРЛ.
		Допитана як підсудна ОСОБА_9 визнала себе винною в пред'явленому їй досудовим слідством обвинуваченні за ч.2 ст. 15, ст. 117 КК України, заперечила ту обставину, що до народження дитини мала намір вбити її. Таким чином, не визнала себе винною в обвинуваченні за ч.2 ст. 15, п.2 ч.2 ст. 115 КК України, на яке його в судовому засіданні 29 жовтня 2012 року змінила державний обвинувач. 
		З показань ОСОБА_7 в судовому засіданні в ніч ІНФОРМАЦІЯ_4 вона, будучи на восьмому місяці вагітності, відчула сильні болі в животі, зрозуміла що можливо буде народжувати і над пластиковою мискою, натужившись, народила дівчинку.  
		Маючи намір, щоб вона захлинулася в післяпологовій рідині, яка наполовину покривала тіло дитини, залишила її в тазу. Сама пішла до сусідів і повідомила, що народила мертву дитину. Не дослухалася їх порад зателефонувати на пункт швидкої допомоги. Повернувшись та побачивши, що дитина не подає ознак життя, а її тіло видалося їй синюшним, вирішила закопати новонароджену дівчинку. Загорнула її в пелюшку і прикопала в дворі на глибині 10 сантиметрів.
		Такі свої показання ОСОБА_7 підтвердила в ході відтворення з нею обстановки і обставин події 15 грудня 2011 року (а. с. 137).
		Показала, що до народження дитини не ставала на облік в жіночій консультації та приховувала свою вагітність - про неї знали лише лічені особи.
		Була впевнена, що дитину у неї відберуть, адже раніше її було позбавлено рішенням суду батьківських прав у відношенні перших п'яти дітей через зловживання спиртними напоями. Визнала, що в ніч перед народженням дитини вживала спиртне. 
		В ході допиту її в судовому засіданні як обвинуваченої за ч.2 ст. 15, п.2 ч.2 ст.115 КК України ОСОБА_7 вини не визнала, змінила свої показання і пояснила, що крику дитини після народження вона не чула, з самого початку вважала, що дитина народилася мертвою. 
		З пояснень в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 вона опікується малолітньою дитиною підсудної ОСОБА_9, мала намір забрати її собі ще до народження, знаючи про те, що ОСОБА_7 в черговий раз вагітна, а також зважаючи на спосіб її життя. 
		Допитані в судовому засіданні свідки дали наступні показання:
		Свідок ОСОБА_10 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 вранці, приблизно о 9 годині, з вікна свого будинку бачила як сусідка  ОСОБА_7 на своєму подвір'ї щось закопувала. Через деякий час після цього до будинку ОСОБА_7 приїхала машина швидкої допомоги та працівники міліції. Дізналася про те, що ОСОБА_7 закопала свою новонароджену дитину.  
		З показань допитаного як свідка ОСОБА_11 слідує, що в ніч ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку сестри ОСОБА_7 з її сусідом він розпивав спиртні напої, спиртне вживала і ОСОБА_7 Мало що пригадує, але пам'ятає, що в цю ніч сестра в своєму будинку народила дитину, давала йому її на руки потримати, потім забрала, боячись що він її кине. Що вона зробила з дитиною йому не було відомо, адже він був в нетверезому стані і відразу по тому, як віддав їй дитину, заснув.
		Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що про вагітність ОСОБА_7 їй було відомо. ІНФОРМАЦІЯ_4 вранці ОСОБА_7 прийшла до неї додому. На її одязі вона побачила плями крові. На її запитання пояснила, що народила дитину, але вона мертва. На її пропозицію повідомити про це на пункт швидкої допомоги ОСОБА_7 відмовилася. Попросила сусідку ОСОБА_13 зателефонувати в лікарню і та зателефонувала на пункт швидкої допомоги. В її будинок з ОСОБА_7 далі не пішла.
		Як показала свідок ОСОБА_13 ОСОБА_7 заходила до неї разом з ОСОБА_12 вранці ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомила що народила дитину, але не живу. ОСОБА_12 попросила ОСОБА_13 зателефонувати на швидку допомогу, а та запропонувала ОСОБА_7 прийти по теплу воду щоб змити кров, що та й зробила.
		З інших доказів по справі судом встановлено таке.
		Обставини вчиненого ОСОБА_7 доводяться протоколом огляду місця події - її подвір'я та будинку в АДРЕСА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. а. 11-24), в ході якого об 11 годині 20 хвилин за льохом під грушею було відкопано живу новонароджену дитину жіночої статі, а в будинку виявлено сліди народження дитини.   
		Доказом народження дитини підсудною ОСОБА_7 є висновок її судово-медичної експертизи № 1 від 18 січня 2012 року (а. с.104-106), згідно з яким при її ургентному дослідженні о 10 годині 20 хвилин 26 жовтня 2011 року, а перебувала вона в пологому відділенні Березнівської ЦРЛ з 26 жовтня 2011 року по 29 жовтня 2011 року, діагностовано ранній (перша доба) післяпологовий період, з моменту пологів і до поступлення в стаціонар пройшло декілька годин, та згідно записів в медичних документах відмічені відомості про те, що з приводу останньої дев'ятої вагітності в жіночій  консультації на диспансерному обліку ОСОБА_7 не знаходилась. Цей факт стверджується також довідкою Березнівської ЦРЛ від 26 жовтня 2011 року на а. с. 159.
		А висновок судової імунологічної експертизи від 29 грудня 2011 року № 285 (а. с. 75-82) свідчить про те, що кров ОСОБА_7 та зразок слини новонародженої дитини відноситься до однієї групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-Б системи АБ0. 
		На змивах, вилучених при огляді місця події в житловому будинку ОСОБА_7, її одягу, кухонного ножа, фрагменту підодіяльника, виявлена кров людини, яка може походити як від ОСОБА_7 так і від її новонародженої дитини. 
		З висновку судової імунологічної експертизи № 286 від 23 грудня 2011 року (а. с. 83-93) встановлено, що походження виявленої крові від ОСОБА_11 виключається.
		Висновком судово-медичної експертизи від 18 січня 2012 року № 2 (а. с. 97-100) встановлено, що народжена від ОСОБА_7 дитина є новонародженою, народилася вона недоношеною в термін вагітності 35-36 тижнів. Ступінь її зрілості, відсутність будь-яких вроджених вад та антропометричні дані свідчать про життєздатність новонародженої дитини.
		Під час перебування на стаціонарному лікуванні в Березнівській ЦРЛ з 26 жовтня 2011 року по 2 листопада 2011 року у дитини  діагностовано стан тяжкої гіпотермії, який характеризується різким зниженням температури тіла до +32 градусів по Цельсію, серцево-дихальною недостатністю, порушенням терморегуляції, розладами функції життєво-важливих систем, які зумовлені загальним переохолодженням організму в результаті дії пониженої температури навколишнього середовища.
		За медичним критерієм гіпотермія і її наслідки розцінюються як тілесні ушкодження, заподіяні фізичним фактором - дією низької температури, а за критерієм небезпеки для життя - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		З висновку експертів слідує, що при умові подальшого перебування у вказаному середовищі дії низької температури та залишення дитини в безпомічному стані, настання смертельного наслідку було б неминучим.  
		Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ст. 117 КК України як закінчений замах на вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
		На користь такої кваліфікації свідчить і той факт, що всі дії, які ОСОБА_7 вважала достатніми для того щоб умертвити дитину, вона вчинила під час пологів - народила дитину над тазом, в який відійшла післяпологова рідина, кухонним ножем відрізала пуповину і залишила її там, надіючись, що та в ній захлинеться. 
		Закопуючи дитину в землю, ОСОБА_7 вважала дитину мертвою. Такі її показання не спростовуються дослідженими доказами з матеріалів справи.   
		Разом з тим, достовірних доказів того, що ОСОБА_7 планувала вбивство дитини до її народження, судом не встановлено.
		Державний обвинувач послалася в постанові від 29 жовтня 2012 року про зміну обвинувачення на більш тяжке (а. с. 242) на те, що ОСОБА_7 умисно не ставала на облік вагітних жінок з тим, щоб в послідуючому непомітно умертвити новонароджену дитину, на думку обвинувачення з її показань  в ході допиту як обвинуваченої 23 січня 2012 року (а. с. 193) слідує, що вона, зважаючи на умови проживання, поведінку в побуті, вирішила умертвити її одразу після народження. Однак, подібні висновки не свідчать, що такий умисел виник у неї до пологів. Тим більше, що дитина народилася недоношеною і її народження на той час ОСОБА_7 не очікувала.
		А що стосується висновку додаткової амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 201/12 від 7 червня 2012 року (а. с. 233-236) про те, що ОСОБА_7 в особливому психічному стані, пов'язаному з пологами, що в значній мірі послаблював би її здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, не перебувала, доводить лише ту обставину, що на той час вона не знаходилася в такому емоційно-психологічному стані, який би свідчив про її обмежену осудність. 
		Разом з тим, такий стан жінки-породіллі не є обов'язковою конструктивною ознакою складу злочину, передбаченого ст. 117 КК України, а тому кримінальній відповідальності за ст. 117 КК України підлягає і та жінка, яка фактично не перебувала в такому стані під час вбивства своєї новонародженої дитини.  
		За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком досудового слідства в постанові від 22 січня 2012 року (а. с. 149) про відмову на підставі п.2 ст. 6 КПК України 1960 року в порушенні кримінальної справи за ч.2 ст. 15, п.2 ч.2 ст. 115 КК України та вважає відсутнім такий склад злочину в її діях.     
		При призначенні покарання ОСОБА_7 за скоєне суд враховує її особу, а також характер злочину і обставини, за яких він вчинений.
		Раніше, 27 жовтня 2008 року, вона притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин проти особи за ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням іспитового строку та звільнена від його відбування 27 січня 2009 року згідно акту амністії (а. с. 162-163).  
		Рішенням Березнівського районного суду від 9 червня 2008 року ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав у відношенні усіх п'яти малолітніх дітей, яких вона на той час народила, з підстав, передбачених пунктами другим і четвертим ст.164 СК України - через ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків та наявний у неї хронічний алкоголізм.
		А 28 листопада 2012 року рішенням Березнівського районного суду її позбавлено батьківських прав і відносно новонародженої дитини - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4.
		За період з 17 липня 2008 року і по 13 вересня 2010 року ОСОБА_7 вісім разів притягувалася до адміністративної відповідальності за правопорушення, які посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
		У ОСОБА_7 згідно з протоколом медичного освідчення № 459 від 26 жовтня 2011 року, складеного об 11 годині 45 хвилин на підставі проведених аналізів її крові та слини, виявлено факт вживання алкоголю (а. с. 158). 
		На той час вона також знаходилася на обліку у лікаря-психіатра з приводу хронічного алкоголізму ІІІ стадії у формі активної залежності та деградації особистості (а. с. 157-158). 
		Із судово-медичного освідчення ОСОБА_7 від 2 листопада 2011 року (а. с. 157) відомо, що на протязі життя до лікаря - психіатра за психіатричною допомогою вона не зверталася, разом з тим у неї було виявлено інтелектуальне зниження з ознаками емоційно-вольової нестійкості.  
		З місця проживання ОСОБА_7 характеризується негативно (а. с. 155-156). 
		Злочин, нею вчинений, належить до злочинів середньої тяжкості.
		Колегія суддів бере до уваги обтяжуючу її покарання обставину - на момент народження дитини ОСОБА_7 вживала спиртне і перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
		Разом з тим в судовому засіданні вона розкаялася у вчиненому, давала правдиві показання про скоєне, сприяла розкриттю злочину. Ці обставини підтвердили в судовому засіданні допитані як свідки слідчі по справі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 
		Зазначену обставину слід визнати такою, що пом'якшує її покарання.  
		ОСОБА_7 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, тобто є осудною, що стверджено висновком амбулаторної комплексної судової психолого - психіатричної експертизи на а. с. 185-188.  
		Врахувавши усе наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, визначає його тривалість на термін чотири роки, вважаючи такий його вид і строк необхідним і достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_7 З цих же мотивів суд вважає таким, що не забезпечить цих вимог застосування до неї більш м'ягкого виду покарання, передбаченого ст. 117 КК України.  
		Відбуття покарання ОСОБА_7 суд рахує з моменту взяття її під варту, тобто з 1 листопада 2011 року (а. с. 126), та до призначеного їй строку відбування покарання зараховує тримання її в ІТТ Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області з 29 жовтня 2011 року по 1 листопада 2011 року (а. с. 110-111).  
		Речові докази по справі згідно постанови про приєднання їх до справи від 19 січня 2012 року і довідки на а. с. 207 суд повертає ОСОБА_7, за винятком вирізів фрагментів куртки та підодіяльника, а також зразків нашарувань рідини бурого кольору (об'єктів під номерами 1-3), які слід знищити.
		Одяг ОСОБА_11 - спортивні штани та светр, які були у нього вилучені під час огляду місця події 26 жовтня 2011 року та постановою слідчого від 19 січня 2011 року (а. с. 148) передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області до вирішення питання в суді, суд повертає свідку ОСОБА_11 
		                                Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України 1960 року, суд   
		ЗАСУДИВ :
		ОСОБА_7 визнати винною за ч.2 ст.15, ст. 117 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з поміщенням її до кримінально-виконавчої установи і відбуття покарання рахувати з 1 листопада 2011 року. 
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили залишити попередній - тримання її під вартою в Рівненському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області, зарахувавши в строк відбування нею покарання тримання її в ізоляторі тимчасового тримання Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області з 29 жовтня 2011 року по 1 листопада 2011 року. 
		Речові докази по справі згідно постанов про приєднання речових доказів від 15 грудня 2011 року на а. с. 146 - лопату та пластмасовий тазик синього кольору, від 19 січня 2012 року на а. с. 147 - жіночі спортивні штани, чорні штани, чорні жіночі труси, кухонний ніж, повернути засудженій ОСОБА_7, виріз фрагментів куртки та підодіяльника, а також зразки нашарувань рідини бурого кольору (об'єкти під номерами 1-3) - знищити. 
		Спортивні штани та светр згідно постанови про прийняття рішення по вилучених речах від 19 січня 2012 року на а. с. 148 повернути свідку по справі ОСОБА_11.  
		На вирок суду учасниками судового розгляду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а  засудженою  ОСОБА_7 - в той же строк з дня отримання нею копії цього вироку.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            Мельник В.Я.   
		Судді:                                                                                  Старовецька  Ю.В.
		                                                                                                                        Таргоній М.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...