ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
17 березня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого
Панченка О.Н.,
суддів:
Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Смоковича М.І., Чумаченко Т. А.,
розглянувши
у порядку попереднього судового засідання в касаційній інстанції
адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до
головного інспектора відділу митного оформлення №1 Бориспільської митниці
Андрусенко Ю.О., Бориспільської митниці про визнання дій неправомірними,
скасування протоколів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17
червня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся
до суду з адміністративним позовом до головного інспектора відділу митного
оформлення № 1 Бориспільської митниці Андрусенка Ю.О., Бориспільської митниці
про визнання дій неправомірними щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколу про
порушення митних Правил
від 22 грудня
2007 року № 985/12200/07, вилученні цінних речей, що
належать на праві власності ОСОБА_1, особистому огляді і адміністративному
затриманні ОСОБА_1 та скасуванні цього протоколу про порушення митних правил та
протоколу про адміністративне затримання від 22 грудня 2007 року.
Позивач вимоги обґрунтовував тим, що
відповідачі неправомірно склали відносно нього указані протоколи та без жодних
правових підстав вилучили у нього речі, які він ввозив в Україну, а саме:
золоте кольє 750 проби згідно Ехрерt-02L, вагою 148,98 г (ваги Sartorius GР
1800-G); золотий браслет 750 проби згідно Ехрерt-02L, вагою 33,07 г (ваги
Sartorius GР 1800-G); годинник марки «АUDEMARS РІGUET» в золотому корпусі з
діамантами №F 68239, 750 проби згідно
Diatest-2000 та Ехрерt-02L, вагою 89,36 г (ваги Sartorius GР 1800-G); годинник
марки «Vasheron Constantin» в платиновому корпусі з ремінцем темно-синього кольору,
моделі 30030/000Р-8200, 2007 року випуску, 750 проби згідно Ехрерt-02L, вагою
55,88 г (ваги Sartorius GР 1800-G); шкіряний футляр бежевого кольору
«МІLLЕNАRY» та АР «АUDEMARS РІСUET»; фірмову коробку темно-фіолетового кольору
з написом «ВОUСНЕRОN»; фірмову коробку темно-фіолетового кольору з написом
«ВОUСНЕRОN»; чохол синього кольору з написом, DUBАІL РАRІS; дерев'яний футляр
коричневого кольору (розмір 21х35х15см); картонну коробку коричневого кольору з
написом «Vasheron Constantin» у середині з сертифікатом; 1975 євро; 1400
доларів США; товарний чек від
21 грудня 2007 року на суму 14 000 євро; товарний чек
від 20 грудня 2007 року на суму
240 000 євро; товарний чек від 20 грудня 2007 на суму 16 700 євро.
Одночасно з адміністративним позовом позивач подав клопотання про вжиття
заходів забезпечення позову.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 26 грудня 2007 року
клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1
задоволено повністю, зокрема:
- зупинено дію протоколу про
порушення митних правил №985/12200/07 від
22 грудня 2007 року та
протоколу адміністративного затримання
від 22 грудня 2007 року, що
були складені головним інспектором відділу митного оформлення № 1
Бориспільської митниці Андрусенко Ю.О.;
- зобов'язано Бориспільську митницю,
а також структурні підрозділи, посадових осіб Бориспільської митниці, протягом
одного календарного дня з моменту пред'явлення ухвали Дніпровського районного
суду міста Херсона від 26 грудня 2007 року передати у володіння ОСОБА_1 вище
перераховані речі та заборонено чинити перешкоди у їх наданні ОСОБА_1
Під час отримання вилучених речей ОСОБА_1 сплатив податки і збори в розмірі
661588,60 гривень, за ввіз цих речей на територію України. У зв'язку з такою
сплатою ОСОБА_1 подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої
позивач окрім раніше пред'явлених вимог просив суд стягнути з Бориспільської
митниці на його користь безпідставно сплачені податки та збори на загальну суму
661588,80 гривень.
Постановою Дніпровського районного
суду міста Херсона
від 30 січня 2008 року
адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнано незаконними дії
головного інспектора відділу митного
оформлення № 1 Бориспільської
митниці Андрусенко Ю.О. щодо особистого огляду ОСОБА_1, а саме - виявлення та
зняття з руки ОСОБА_1 годинника марки «Vasheron Constantin». Скасовано протокол
адміністративного затримання від 22 грудня 2007 року ОСОБА_1 Стягнуто з
Бориспільської митниці на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 444336,62 гривень. В
задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського
апеляційного
адміністративного суду від
17 червня 2008 року скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста
Херсона від 26 грудня 2007 року про вжиття заходів забезпечення
адміністративного позову, постановлено нову ухвалу, якою відмовлено в
задоволенні клопотання про вжиття
заходів забезпечення адміністративного позову; скасовано постанову
Дніпровського районного суду міста Херсона від 30 січня 2008 року, прийнято
нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення
суду апеляційного інстанції та залишити без зміни ухвалу суду першої інстанції
про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та залишити без зміни
постанову суду першої інстанції по цій справі.
У запереченнях на касаційну скаргу Прокуратура Херсонської області та
Бориспільська митниця просили суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а
рішення суду апеляційної інстанції без зміни.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Задовольняючи клопотання про застосування заходів забезпечення позову, суд
першої інстанції виходив з того, що Бориспільська митниця не зможе забезпечити
належних умов зберігання цінних годинників через відсутність у митниці
спеціального приладдя і через те, що у випадку
втрати або пошкодження
вилучених речей, позивач не
зможе отримати відшкодування
завданої шкоди.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у застосуванні
заходів забезпечення позову, апеляційний суд виходив з того, що доводи,
викладені в клопотанні про застосування заходів забезпечення позову, є
необґрунтованими. Крім того, мотиви описової частини ухвали суду першої
інстанції не відповідають резолютивній.
Такий висновок апеляційного суду є правильним.
Відповідно до вимог частини першої
статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за
клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про
вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна
небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення
рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів
стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно
буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки
протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається та
встановлено судом апеляційної інстанції, що будь-яких доказів про неможливість
відповідачем утримувати та зберігати вилучені речі немає і позивачем не надано.
Крім того, з ухвали Дніпровського
районного суду міста Херсона від 26 грудня 2007 року про вжиття заходів
забезпечення адміністративного позову, вбачається, що суд зобов'язує
відповідача повернути позивачеві як годинники, так і золоті речі, однак, при
цьому резолютивна частина ухвали, яка стосується повернення золотих речей,
взагалі не обґрунтована в мотивувальній частині. Такий же зміст ухвали щодо
зупинення дії протоколу про порушення митних правил та протоколу
адміністративного затримання.
З огляду на викладене, правильними є
висновки апеляційного суду про скасування указаної ухвали та відмову в
задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного
позову, оскільки відсутні умови, передбачені статтею 117 Кодексу
адміністративного судочинства України, такого забезпечення позову.
Також правильними є висновки
Одеського апеляційного адміністративного
суду про скасування постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 30
січня 2008 року та відмову в позові.
З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2007 року о 15 годині 40
хвилин ОСОБА_1 прилетів з Франції (м. Париж) рейсом № 702 літаком авіакомпанії
«Міжнародні Авіалінії України».
ОСОБА_1 відповідно до статті 3 Закону України „Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей,
товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на
митну територію України» від 13 вересня 2001 року було запропоновано заповнити
митну декларацію.
Після заповнення митної декларації, в якій ОСОБА_1 зазначив лише про
ввезення валюти у сумі 900 євро та поставлення на ній головним інспектором
відділу митного оформлення № 1 Бориспільської митниці Андрусенком Ю.О. штампа
«Під митним контролем», було здійснено митний контроль предметів, що
переміщувалися ОСОБА_1 в ручній поклажі та супроводжуваному багажі, із
застосуванням технічного засобу митного контролю - рентген-апарату відповідно
до пункту 1.6 Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю
предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом,
затверджених наказом Державної митної служби України від 18 лютого 2006 року №
137, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 01 березня 2006 року за
№ 217/12091.
Митним контролем у позивача були виявлені та вилучені: золоте кольє, яке
знаходилось у фірмовій коробці темно-фіолетового кольору з написом
"ВОUСНЕRОN", золотий браслет який заходився у фірмовій коробці
темно-фіолетового кольору з написом «ВОUСНЕRОN», годинник марки «АUDEMARS
РІСUET» № F68239, який знаходився у чохлі синього кольору
написом «DUBАІL РАRІS». Також були виявлені та вилучені: футляри для
годинників, інструкції до них; 1975 євро
і 1400 доларів США, які знаходились у гаманці, що містився наплічній сумці
позивача. Крім того, у позивача був виявлений та вилучений годинник марки
«Vasheron Constantin» в платиновому корпусі з ремінцем темно-синього кольору,
моделі 30030/000Р-8200, 2007 року випуску, 750 проби згідно Ехрерt-02L, вагою
55,88 г, який знаходився на його руці.
За наслідками проведення митного контролю відповідачем - інспектором
відділу митного оформлення № 1 Бориспільської митниці Андрусенко Ю.О. було складено
відносно позивача протокол
про порушення митних
Правил від 22 грудня 2007 року № 985/122/07, зі змісту якого вбачається,
що дії позивача мають ознаки
порушення митних правил передбаченого статтями 340, 355 Митного кодексу
України.
На вимогу Бориспільської митниці позивачем сплачено податки та збори за
речі, що ввозились ним на територію України на загальну суму 661588,80 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вини
позивача у письмовому недекларуванні товарів не має, крім цього, позивачем безпідставно сплачено на користь Бориспільські
митниці грошові кошти у розмірі 444362,62 гривень в якості податків та зборів
за ввезення на територію України годинника марки «Vasheron Constantin» в
платиновому корпусі з ремінцем темно-синього кольору, моделі 30030/000Р-8200,
2007 року випуску, 750 проби згідно Ехрерt-02L, вагою 55,88 г. Також судом
першої інстанції встановлено, що інспектор митниці неправомірно проводив
особистий огляд позивача та безпідставно застосував адміністративне затримання.
Зазначені висновки судом першої інстанції зроблені з порушенням норм
матеріального права, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про скасування постанови суду першої інстанції з огляду на
наступне.
Позивач зазначає, що при заповненні митної декларації він керувався роз'ясненнями
інспектора митниці Андрусенка Ю.О. та
внаслідок цих роз'яснень позивачем не було внесено до декларації
відомості про речі, які він ввозив в Україну, тому в його діях не має вини та
відсутній склад адміністративного правопорушення.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей,
товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на
митну територію України»
від 13 вересня 2001 року,
письмове декларування - форма декларування, яка передбачає повідомлення
власником - громадянином у письмовій формі всіх необхідних даних, що стосуються
кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, які переміщуються
такою особою через митний кордон України, шляхом заповнення митної декларації
встановленої форми.
Підпунктом 3.1 пункту З митної декларації, форма якої затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №748, передбачено,
що декларант підтверджує чи не підтверджує (шляхом написання знаку «X» над
словом «Так» чи «Ні») наявність у нього іноземної валюти, кількості виробів з
дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у будь-якому вигляді і стані.
Тобто, вказаний пункт декларації є цілком зрозумілими і не потребує ніякого
роз'яснення з боку інспектора митниці.
Крім того, відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей,
товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на
митну територію України», митне оформлення й оподаткування товарів, що
ввозяться громадянами на митну територію України безпосередньо, сумарна митна
вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг,
здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації
та митного оформлення
в порядку, передбаченому для
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними імпортних
операцій.
Згідно до пункту 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення
товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом
Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, для здійснення
митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу
митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне
оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон
України; ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й
повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення
товарів: а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування
товарів; б) товаросупровідні документи; в) дозволи й сертифікати вповноважених
державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи,
зазначені в графі 44 ВМД; г) документи, зазначені в графі 40 ВМД; ґ) декларацію
митної вартості (у встановлених законодавством випадках) та її електронну
копію; д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну
вартість товарів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ввіз на митну територію України
товари, сумарна вартість яких значно перевищує 1000 євро, таким чином позивач
був зобов'язаний надати митному органу вантажну митну декларацію, декларацію
митної вартості та інші необхідні документи, а не повідомляти працівників
митниці в усній формі про товари, які ним ввозилися на територію України.
Відповідно до статей 1, 2, 3 Закону України «Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей,
товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на
митну територію України» особисті речі - предмети першої необхідності,
призначені, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника -
громадянина, є власністю такого громадянина та призначені виключно для власного
користування такого громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження
або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном.
Громадяни за умови дотримання вимог Митного кодексу України та інших
законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України
будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в
Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.
Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному
багажі будь-якими видами транспорту
на митну територію
України або пересилаються несупроводжуваному багажі,
усно чи письмово декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного
органу та не оподатковуються.
Згідно пункту 1, 2 Переліку, прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів,
відносяться до особистих речей, якщо вони мають ознаки таких, які були у
користуванні.
Предмети, такі як одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер,
призначені виключно для власного користування і мають, як правило, ознаки
таких, які були у користуванні, або нові, що ввозяться, як правило, в одному
екземплярі (комплекті).
З вищенаведеного вбачається, що позивач міг ввезти в Україну без
оподаткування годинник марки «Vasheron Constantin» у платиновому корпусі з
ремінцем темно-синього кольору, моделі 30030/000Р-8200, 2007 року випуску, 750
проби згідно Ехрерt-02L, вагою 55,88 г при одночасному збігу наступних
обставин: за умови його письмового декларування (така вимога була заявлена
посадовою особою митного органу) та якщо б вбачалося, що цей годинник: не є
товаром; не призначений для відчуження або передачі іншим особам; має ознаки
такого, що був у користуванні (законодавець застосовує це поняття для
характеристики предмета, як не нового).
Факт знаходження годинника «Vasheron Constantin» на руці позивача під час
проходження митного контролю є недостатньою підставою для віднесення цього
годинника до категорії особистих речей, які мають ознаки таких, що були у
користуванні.
Крім того, судом апеляційного суду встановлено, що позивач письмово не
задекларував годинник «Vasheron Constantin», купив цей годинник у Франції за
один день до ввезення його на територію Україну, мав товарний чек і футляр для
нього, а також ввозив в Україну ще один годинник «АUDEMARS РІGUET» в золотому
корпусі з діамантами № F 68239.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції прийшов обґрунтованого
висновку про відсутність правових підстав для повернення позивачу сплачених ним
на користь Бориспільської митниці грошових коштів у розмірі 444362,62 гривень в
якості податків та зборів за ввезення на територію України годинника марки
«Vasheron Constantin» в платиновому корпусі з ремінцем темно-синього кольору,
моделі 30030/000Р-8200, 2007 року випуску, 750 проби згідно Ехрерt-02L, вагою
55,88 г.
Щодо проведення особистого огляду,
то суд першої інстанції не підтверджує факт здійснення щодо позивача особистого
огляду жодним доказом, але при цьому вважає його встановленим та обґрунтовує
безпідставність його проведення, хоча відповідно до пояснень головного
інспектора відділу митного оформлення Андрусенка Ю.О. (що міститься в
матеріалах справи а. с. 94) особистий огляд ОСОБА_1 не здійснювався, крім
цього, про це свідчить відсутність складення протоколу про здійснення
особистого огляду та відсутність запису в журналі про особистий огляд.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України особистий огляд виняткова форма
митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу
або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин,
який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю
або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи
товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені
для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію
України.
Згідно з пунктом 1 «Положення про порядок здійснення особистого огляду
громадян, які прямують через митний кордон України», затвердженого Положенням
Державним митним комітетом України від 09 червня 1992 року, метою особистого
огляду є виявлення і вилучення предметів контрабанди, а також предметів та
цінностей, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил і приховуються
при собі громадянами, які прямують через митний кордон України.
Отже, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що особистий огляд
ОСОБА_1 не проводився.
З огляду на викладене, правильними є висновки суду апеляційної інстанції
про те, що є не обґрунтованими та такими, що невідповідають обставинам
справи висновки суду першої інстанції
щодо проведення особистого огляду позивача.
Щодо адміністративного затримання, то
відповідно до статті 374 Митного кодексу України та розділу 5 Методичних
рекомендацій провадження у справах про порушення митних правил, затверджених
наказом Державної митної служби України
від 30 грудня 2004 року №936, посадова особа має право здійснити
адміністративне затримання громадянина, який учинив порушення митних правил. Адміністративне затримання -
короткочасний примусовий захід, який застосовується з метою припинення
порушення митних правил, установлення особи, яка вчинила порушення митних
правил, складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо
скласти на місці вчинення правопорушення. Адміністративне затримання може бути
проведене тільки за наявності факту порушення митних правил. Адміністративне
затримання громадянина, який учинив порушення
митних правил, допускається
на строк до
трьох годин. Строк адміністративного затримання
обчислюється з моменту доставлення громадянина до службового приміщення митного органу або
до іншого приміщення для складення протоколу.
Якщо громадянин перебуває в службовому приміщенні митного органу або в
іншому приміщенні у зв'язку з проведенням митного контролю або митного
оформлення, строк адміністративного затримання обчислюється з моменту
закінчення митного контролю або митного оформлення.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що скласти протокол на місці
вчинення позивачем порушення митних правил було неможливо, внаслідок того, що
біля рентген-апарату, який виявив у багажі позивача предмети, схожі на ювелірні
вироби, відсутнє спеціальне місце для ретельного огляду і проведення апробації
предметів на вміст дорогоцінних металів за допомогою рентгенфіориметра
«Експерт-2М». З огляду на зазначені обставини, позивачу було запропоновано
пройти до терміналу «В», де приблизно о 16.30 почався ретельний огляд його
багажу.
Після здійснення вказаних дій головним інспектором відділу митного
оформлення № 1 Андрусенком Ю.О. були складені протоколи про порушення митних
правил та про адміністративне затримання. Таким чином, строк адміністративного
затримання ОСОБА_1 не перевищував час визначений статтею 374 Митного кодексу
України.
За таких обставин висновки апеляційного суду є правильними та обґрунтованими.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду
апеляційної інстанції.
З огляду на викладене рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його
скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства
України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду
від 17 червня 2008 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але
може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий
О.Н. Панченко
Судді Т.Ф.
Весельська
С.А. Горбатюк
М.І. Смокович
Т.А. Чумаченко