ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 11 " квітня 2006 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Кривенка В.В.,
|
суддів:
|
Гусака
М.Б., Житкова В.В., Маринченка В.Л.,
|
|
Мушинського М.М. та Терлецького
О.О.,
|
|
|
|
|
розглянувши
в порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 про перегляд за винятковими
обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня
2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1на
рішення та дії Служби безпеки України, пов'язані з виданням у квітні 2005 року
наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника спеціальної кафедри № 1
Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до
суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що він є кандидатом юридичних
наук, але рішенням Служби безпеки України полковника ОСОБА_2. було призначено
на посаду начальника спеціальної кафедри № 1 Інституту підготовки слідчих
кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії
імені Ярослава Мудрого без оголошення і проведення конкурсу на заміщення цієї
посади, у зв'язку з чим його, ОСОБА_1,
було позбавлено права взяти участь у конкурсах на заміщення посад командування
в Національній академії імені Ярослава Мудрого та в Інституті підготовки
слідчих кадрів для Служби безпеки України. Просив скасувати виданий у квітні
2005 року наказ Служби безпеки України про призначення полковника ОСОБА_2. на
посаду начальника спеціальної кафедри № 1 Інституту підготовки слідчих кадрів
для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого та зобов'язати Службу безпеки України розробити та
прийняти інструкцію або інший нормативний акт про заміщення вакантних посад
командування, наукових, науково-педагогічних (педагогічних) працівників у вищих
військових навчальних закладах Служби безпеки України (військових навчальних
підрозділах Служби безпеки України у складі вищих навчальних закладів) на конкурсній основі.
Ухвалою судді військового апеляційного
суду Центрального регіону України від 10 серпня 2005 року ОСОБА_1 відмовлено у
прийнятті скарги на підставі пунктів 1, 9 частини 2 статті 136 Цивільного
процесуального кодексу України.
Ухвалою судді Вищого адміністративного
суду України від 22 вересня 2005 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті його
касаційної скарги та відкритті касаційного провадження на вищезгадану ухвалу
судді апеляційного суду на підставі пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України.
У скарзі про перегляд справи за
винятковими обставинами ОСОБА_1, посилаючись на ухвалу судді Вищого
адміністративного суду України від 28 вересня 2005 року про допуск скарги
до провадження й відкриття касаційного провадження у іншій справі за його
скаргою на рішення та дії Служби безпеки України, стверджує, що касаційний суд
неправильно застосував норми процесуального права й неоднаково застосував одну
й ту саму норму права. Просить скасувати
ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2005 року, а справу направити
на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою колегії суддів Судової палати в
адміністративних справах Верховного Суду України від 13 грудня 2005 року скарга
ОСОБА_1 про перегляд за винятковими обставинами ухвали судді Вищого
адміністративного суду України від 22 вересня 2005 року допущена до провадження
за винятковими обставинами.
Підставою для перегляду згаданої ухвали судді Вищого адміністративного суду
України стало виявлення неоднакового застосування судом касаційної інстанції
однієї й тієї самої норми права у аналогічних справах, а саме: статті 210
Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 8 Прикінцевих та
перехідних положень цього Кодексу.
Розглянувши скаргу ОСОБА_1 про перегляд за винятковими обставинами ухвали
судді Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2005 року, колегія
суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла
висновку про обґрунтованість скарги.
Відмовляючи в прийнятті касаційної
скарги ОСОБА_1 на ухвалу військового
апеляційного суду Центрального регіону України від 10 серпня 2005 року та
відкритті касаційного провадження, суддя Вищого адміністративного суду України
в ухвалі від 22 вересня 2005 року послався на те, що відповідно до пункту 8
Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства
України ця касаційна скарга підлягає розгляду у Військовій судовій колегії
Верховного Суду України.
Такий висновок касаційного суду є
помилковим, зробленим з порушенням норм
процесуального права та свідчить про неоднакове застосування
судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, оскільки
пункт 8
Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства
України не врегульовує порядок розгляду касаційних скарг, поданих після набрання чинності Кодексом
адміністративного судочинства України.
Скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії Служби
безпеки України, пов'язані з виданням у квітні 2005 року наказу про призначення
ОСОБА_2. на посаду начальника спеціальної кафедри № 1 Інституту підготовки
слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого було розглянуто по першій інстанції
військовим апеляційним судом, касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду подано заявником 8 вересня 2005 року, тобто
після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з вимогами статті 210 Кодексу
адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в
адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України, а не Верховний
Суд України в особі Військової судової колегії
Таким чином, суд касаційної інстанції,
відмовляючи в прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 та відкритті касаційного
провадження, не звернув на зазначені обставини уваги та не застосував норму
процесуального права, що підлягала застосуванню.
Разом з тим, у іншій аналогічній справі суд касаційної інстанції правильно
застосував статтю 210 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалою
від 28 вересня 2005 року прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 й відкрив касаційне провадження, що свідчить про
неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми
права.
За таких обставин колегія суддів
вважає, що ухвала судді Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2005 року є незаконною,
оскільки при її ухваленні порушено вимоги Кодексу адміністративного судочинства
України, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому ця ухвала підлягає
скасуванню, а матеріали справи - направленню до Вищого адміністративного суду
України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 й
відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись
статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
Скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 22
вересня 2005 року про відмову в прийнятті та відкритті касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу військового апеляційного суду Центрального
регіону України від 10 серпня 2005 року про відмову в прийнятті скарги ОСОБА_1
на рішення та дії Служби безпеки України, пов'язані з виданням у квітні 2005
року наказу про призначення ОСОБА_2. на посаду начальника спеціальної кафедри №
1 Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого скасувати, а
матеріали справи направити до Вищого адміністративного суду України для
вирішення питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу військового
апеляційного суду Центрального регіону України й відкриття касаційного
провадження.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного
судочинства України.
Головуючий
|
В.В. Кривенко
|
Судді:
|
М.Б. Гусак
|
|
В.В. Житков
|
|
В.Л. Маринченко
|
|
М.М. Мушинський
|
|
О.О. Терлецький
|