У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2006 року м.
Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Яреми А.Г.,
|
|
|
суддів:
|
Левченка Є.Ф.,
|
|
|
|
Охрімчук Л.І.,
|
|
|
|
Сеніна Ю.Л.,
|
|
|
|
Шабуніна В.М.,
|
|
|
розглянувши
у судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому
Розі про перерахунок сум відшкодування
шкоди, стягнення компенсації за затримку виплати сум, відшкодування моральної
шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Суха Балка” на
рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2004 року та
ухвалу Апеляційного суду
Дніпропетровської області від
16 листопада 2005 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із
зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював у відкритому
акціонерному товаристві (далі - ВАТ) “Суха Балка” прохідником.
У 1993 році медико-соціальна
експертна комісія (далі - МСЕК)
установила йому 25 % утрати професійної працездатності внаслідок професійного
захворювання, а в 1997 - 40 % утрати професійного працездатності.
ВАТ “Суха Балка”
установило позивачу розмір щомісячних
виплат і виплачувало їх.
Вважаючи такі
нарахування щомісячних виплат неправильними, оскільки при встановленні розміру
не завжди враховувався коефіцієнт підвищення тарифних ставок та окладів,
позивач просив здійснити перерахунок щомісячних виплат.
У процесі розгляду
справи ОСОБА_1 доповнив і уточнив позовні вимоги, просив поновити строк
позовної давності, стягнути:
- з ВАТ “Суха Балка” на його користь заборгованість по виплаті сум
відшкодування шкоди з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року в сумі 17 594 грн. 31 коп.,
- з відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м.
Кривому Розі заборгованість по виплаті сум відшкодування шкоди з 1 квітня 2001
року до 1 лютого 2004 року в сумі 13 453 грн. 74 коп. та компенсацію за затримку виплати в сумі 1 106 грн. 12 коп.,
-
з ВАТ “Суха Балка” на його користь компенсацію
за затримку виплати сум у розмірі 7 270 грн. 36 коп.
Також просив
зобов'язати зазначене відділення
виплачувати на його користь щомісячні страхові виплати в розмірі 617
грн. 16 коп. та стягнути з ВАТ “Суха Балка” на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Від позовних вимог щодо
відшкодування моральної шкоди у подальшому відмовився.
Рішенням Жовтневого районного суду
м. Кривого Рогу від
25 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 16 листопада 2005 року, позов задоволено частково: поновлено
строк позовної давності, стягнуто з ВАТ “Суха Балка” на користь ОСОБА_1 заборгованість
по виплаті сум відшкодування шкоди в сумі 17 594 грн. 31 коп., компенсацію за затримку виплати сум
у розмірі 7 270 грн. 36 коп., з відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті
сум відшкодування шкоди в сумі 13 453 грн. 74 коп., щомісячні
страхові виплати в розмірі 617 грн. 16 коп., починаючи з 1 лютого 2004 року,
стягнуто з ВАТ “Суха Балка” на користь держави державне мито в розмірі 248 грн.
65 коп., у частині задоволення вимог про стягнення компенсації за затримку
виплати в сумі 1 106 грн. 12 коп. відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ВАТ "Суха Балка" посилається на
неповне з'ясування судами обставин в справі, неправильне застосування судом норм
матеріального права, зокрема, положень КЗпП України, ЦК Української РСР, Правил відшкодування
власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням
здоров'я, пов'язаним з виконанням ним
трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 23 червня 1993 року № 472, та порушує питання про скасування судових
рішень.
Касаційна скарга ВАТ "Суха Балка" підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд
першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що
порушений строк позовної давності підлягає поновленню, оскільки спірні
правовідносини є трудовими і на них розповсюджується дія статті 238 КЗпП України.
Проте з таким висновком судів
погодитися неможливо, виходячи з наступного.
З 1 липня 1993 року до 11 липня 2001 року,
тобто під час виникнення спірних правовідносин,
діяли Правила відшкодування
власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням
здоров'я, пов'язаним з виконанням ним
трудових обов'язків (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету
Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які є спеціальним
нормативно-правовим актом, що регулює
правовідносини по відшкодуванню власником підприємства, установи і організації
або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної
працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
Пунктом 41 вказаних Правил встановлено, що якщо заяву
про відшкодування шкоди
потерпілий або заінтересовані
особи подали через три роки з дня
визначення МСЕК стійкої втрати професійної
працездатності,
відшкодування шкоди провадиться з
дня подання заяви.
Як роз'яснив Пленум Верховного
Суду України у п. 22 постанови "Про практику розгляду судами
цивільних справ за
позовами про відшкодування шкоди" від
27 березня 1992 року № 6, виплати, призначені, але
своєчасно не одержані, потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а
також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності)
сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають
задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Проте суди зазначених положень законодавства не врахували
і стягнули недоплачені виплати за період, починаючи з 1994 року, хоча ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовною заявою у березні 2003 року.
Відповідно до абзацу
6 пункту 28
Правил перерахований або
нарахований розмір утраченого заробітку
в перерахунку на 100 відсотків утрати
професійної працездатності не
може бути більшим від
середньомісячного заробітку відповідного
працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи
протягом повного календарного місяця
або у перерахунку
на повний календарний місяць
роботи.
Суди цих положень також не врахували, не витребували від відповідача відомості
про розмір середнього
заробітку по професії позивача на
кожний момент підвищення тарифних ставок
і не провели
порівняння розміру нарахованого відшкодування і встановлених обмежень.
За таких обставин, судові рішення,
постановлені в даній справі, не можна
визнати законними і обґрунтованими, вони
підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України
(2004 р.), із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Суха
Балка” задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу
від 25 листопада
2004 року та ухвалу Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 16 листопада
2005 року скасувати, справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
Ярема А.Г.
|
Судді Верховного Суду України
|
Левченко Є.Ф.
|
|
Охрімчук Л.І.
|
|
Сенін Ю.Л.
|
|
Щабунін В.М.
|