Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/11086/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2014.
Дата набрання законної сили: 04.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/11086/14-ц
		Провадження № 2/127/4170/14 
		                                                                  
		З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я                                                           
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		23.06.2014 року                                                                                                         м. Вінниця
		Вінницький міський суд Вінницької області                       
		у складі головуючого - судді  Романчук Р.  В.
		при секретарі Мартинюк Т.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків,- 
		В С Т А Н О В И В:
		Державне агентство рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, мотивуючи позов тим, що 11.09.2011 року о 16 год. 20 хв. в районі затоки Бакота Дністровського водосховища біля с. Каштанівка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відповідач здійснював незаконний вилов риби (3 кг і більше), що є порушенням п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1992 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за №269/3562. Внаслідок здійснення незаконного вилову риби відповідач вилучив із природного середовища  рибу породи лящ в кількості - 9 шт., окунь - 40 шт. загальною вагою 8 кг., чим грубо порушив правила рибальства, завдав інтересам держави збитків в розмірі 433 грн. 50 коп. Розрахунок збитку проведено відповідно до такс, затверджених Постановою КМУ від 19.01.1998 року №32. Факт вчинення відповідачем незаконного вилову риби підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №2413 від 11.09.2011 року, постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного  суду Хмельницької області по справі №3-32280/2011 від 07.10.2011 року, розрахунком збитків, проведених фахівцями Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області. Просить стягнути з відповідача 433 грн. 50 коп. заподіяних збитків на користь держави.  
		Державне агентство рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області в судове засідання, будучи належним чином повідомлене про день та час розгляду справи, свого представника не направило, надавши до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити. 
		Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав.
		Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору. 
		Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу у відсутності  представника позивача та відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 11.09.2011 року о 16 год. 20 хв. в районі затоки Бакота Дністровського водосховища біля с. Каштанівка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відповідач здійснював незаконний вилов риби (3 кг і більше), що є порушенням п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1992 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за №269/3562. 
		Внаслідок здійснення незаконного вилову риби відповідач вилучив із природного середовища  рибу породи лящ в кількості - 9 шт., окунь - 40 шт. загальною вагою 8 кг., чим грубо порушив правила рибальства, завдав інтересам держави збитків в розмірі 433 грн. 50 коп. 
		Відповідно до постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного  суду Хмельницької області у справі №3-32280/2011 від 07.10.2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні  адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. без конфіскації. Постанова набрала законної сили 18.10.2011 року. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про тваринний світ"  (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) відносини у галузі охорони, використання  і  відтворення тваринного світу,  об'єкти якого  перебувають  у  стані  природної волі,  у напіввільних умовах чи в неволі,  на суші, у воді, грунті та повітрі,  постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про тваринний світ" об'єктами тваринного  світу,  на  які  поширюється  дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни,  земноводні,  риби  та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски,  голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони,  яйця, лялечки тощо),  які перебувають у  стані  природної  волі,  утримуються  у напіввільних умовах чи в неволі.
		Згідно ст. 5 Закону України "Про тваринний світ" право власності на об'єкти тваринного  світу  набувається  та реалізується  відповідно  до Конституції України,  цього Закону та інших законів України. Об'єкти тваринного  світу,  які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України,  її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені   Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом  загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожний громадянин   має   право    користуватися    об'єктами тваринного  світу  - об'єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.  Об'єкти тваринного  світу  в  Україні  можуть  перебувати   у державній, комунальній та приватній власності. Об'єкти тваринного  світу  в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них. 
		Відповідно  ч. 2 ст. 10 Закону України "Про тваринний світ" громадяни відповідно до закону зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин;      сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти   тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну   ними   тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
		Згідно ст. 25 Закону України "Про тваринний світ" рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства,  порядок  надання  у користування  рибогосподарських  водних  об'єктів,  а також вимоги щодо  ведення рибного господарства   визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно ст. 27 Закону України "Про тваринний світ" у порядку загального  використання об'єктів тваринного світу громадянам,  у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне  любительське  і  спортивне  рибальство  для особистого споживання (без  права  реалізації) у визначених  відповідно до законодавства водних  об'єктах  загального  користування  у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку,  встановленому Кабінетом  Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
		Згідно ч.ч. 1-4  ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства  в  галузі охорони, використання і відтворення  тваринного світу тягне  за  собою  адміністративну, цивільно-правову чи  кримінальну  відповідальність відповідно  до закону.  Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні  об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні  інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні вимог державної екологічної експертизи;  порушенні встановлених законодавством  вимог щодо охорони середовища існування,  умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання,  транспортування,  застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення,  поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних  колекцій,  торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого  законодавством порядку переселенні,  акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та   перекрученні   інформації  про  стан  і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища  їх  існування  та  ліквідації  негативного  впливу  на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання  і вивезення за межі України,  ввезення на її територію диких  тварин та інших об'єктів тваринного світу; невиконанні встановлених  законодавством  вимог  щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють  державний  контроль  та  управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Законом може бути  встановлено  відповідальність  і  за інші порушення законодавства в галузі охорони,  використання  і відтворення тваринного світу. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і  відтворення тваринного  світу, в порядку та  розмірах, встановлених законодавством. 
		Згідно п.п. 1 п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1992 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за №269/3562 забороняється лов водних живих ресурсівіз застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих  знарядь  лову,  вогнепальної  та  пневматичної  зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та  інших  знарядь  лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів  усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження  гаток,  запруд  та спускання води з рибогосподарських водойм.
		Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства особи,  винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Шкода, заподіяна  громадянами України, іноземцями та особами без громадянства  незаконним (з  порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням  або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських  водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998  р. № 32. Застосування  заходів  адміністративної або кримінальної відповідальності не  звільняє  винних  осіб від  відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
		Згідно ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення  або погіршення  стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої  діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності. 
		Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену  цим  Законом  та іншим  законодавством  України   дисциплінарну,  адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування  заходів  дисциплінарної,  адміністративної  або кримінальної відповідальності не звільняє винних  від  компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Відповідно до ч.  1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства  про охорону  навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. 
		Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 
		Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про  задоволення позовних вимог.
		Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позов задоволено, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 224- 226  ЦПК України, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1) на користь держави 433 (чотириста тридцять три) грн. 50 коп. в рахунок відшкодування заподіяних збитків (банк одержувача УК у Кам'янець-Подільському районі, с. Каштанівка, МФО 815013, р/р 33117331700242, код ЄДРПОУ 37971377, одержувач Грушківська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області 24062100).
		Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної  скарги  на  рішення  суду  протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  
		 
		СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...