Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-кп/463/4/14 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2014.
Дата набрання законної сили: 24.07.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1-кп/463/4/14Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/783/243/14 Доповідач:  ОСОБА_2 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 липня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
		 
		головуючого-судді:  ОСОБА_2 ,
		суддів:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі:  ОСОБА_5 
		з участю прокурорів:  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілої:  ОСОБА_8 , 
		її представника-захисника:  ОСОБА_9 ,
		потерпілого:  ОСОБА_10 ,
		цивільного позивача:  ОСОБА_11 , 
		її представника-захисника:  ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого-виправданого:  ОСОБА_13 , 
		його захисників:  ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , 
		перекладача:  ОСОБА_16 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012360010000014, та матеріали судової справи за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 , цивільного позивача у кримінальному провадженні ОСОБА_11 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на вирок суду присяжних Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2014 року, 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		цим вироком :
		ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Королівства Марокко, марокканця, уродженця м. Касабланка, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, без визначеного в Україні місця проживання, раніше не судимого,  
		 
		визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за п.7 ч.2 ст. 115 КК України та виправдано.
		Запобіжний захід обраний Шакібу Отману у виді тримання під вартою  припинено та звільнено його з-під варти в залі судового засідання. 
		Обрано Шакібу Отману запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язано обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також покладено на нього наступні обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час перебуває, без дозволу прокурора або суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі стороною обвинувачення та допитаними у кримінальному провадженні свідками; 4) не відвідувати місця, у яких здійснюється вільний продаж алкогольних напоїв; 5) негайно здати на зберігання в Головне управління державної міграційної служби України у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю та повідомити на протязі 10 годин ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області про місце свого проживання з метою контролю за носінням браслету.
		По справі вирішено питання речових доказів, документів, цивільних позовів.
		Згідно вироку суду присяжних, обвинувачений ОСОБА_19 , органом досудового розслідування обвинувачувався в тому, що 19 жовтня 2012 року близько 05 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на тротуарі автодороги, що по  АДРЕСА_1 , безпричинно розпочав конфлікт із ОСОБА_20 , під час якого  ОСОБА_19 , керуючись раптово виниклим умислом на вчинення умисного вбивства ОСОБА_20 , з хуліганських мотивів, діючи під надуманим приводом з`ясування стосунків з приводу неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_20 по відношенню до нього, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загально людськими правилами поведінки та моралі, протиставляючи себе суспільству та іншим громадянам, умисно наніс ОСОБА_20 декілька ударів кулаками по голові, внаслідок яких останній впав на землю. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілого, керуючись раптово виниклим умислом на вчинення умисного вбивства останнього, з хуліганських мотивів, діючи під надуманим приводом з`ясування стосунків з приводу неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_20 по відношенню до нього, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами поведінки та моралі, протиставляючи себе суспільству та іншим громадянам,  ОСОБА_19 почав ногами у взутті скакати по життєво важливих органах  голові та грудній клітці потерпілого, заподіявши синець на чолі справа з переходом на праву вилицю, на верхню повіку правого ока, поверхня якого осаджена, синець на правій верхній мушлі, поверхня якого осаджена, синець на спинці носа з переходом на крила носа, поверхня якого осаджена, синці на лівій скроні з переходом на повіки лівого ока, на ліву вилицю та щоку, верхню губу та на ліву вушну мушлю, поверхня яких осаджені, розтрощення хрящів лівої вушної мушлі, синець на підборідді з переходом на нижню губу, розриви на слизовій нижньої губи, садно з підлеглими синцями на задній поверхні правого ліктевого суглобу,синець на задній поверхні лівого надпліччя,синці в ділянці лівої ключиці в середній частині, садна на задній поверхні лівого ліктя, садно на суглобі нігтевої фаланги 3-го пальця лівої кисті, садна на лівому наколіннику на передній поверхні, садна на правому наколіннику які, згідно з висновком судово-медичної експертизи за №1142/2012 від 14 листопада 2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, обширні крововиливи в чоловій та тім`яних ділянках м`яких покровів голови з множинними відшаруваннями м`яких тканин голови від кісток черепу з утворенням кров`яних "кишень", крововиливи під оболонки головного мозку, переломи ребер зліва: 2-го по середньо-ключичній лінії, 4,5,6,7,8,9 ребер по середньо-ключичній лінії, переломи ребер справа : 5,6,7,8.9 по середньо-ключичній лінії, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи за №1142/2012 від 14 листопада 2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечними для життя в момент заподіяння і спричинили смерть потерпілого.
		На вказаний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду присяжних Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2014 року, яким ОСОБА_13 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за п.7 ч.2 ст. 115 КК України та виправдано, скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Дослідити докази, які судом присяжних визнані недопустимими. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі. Задовольнити у повному обсязі позовні вимоги потерпілих, цивільних позивачів та їх законних представників, оскільки злочинними діями ОСОБА_13 їм заподіяна матеріальна та моральна шкода. Стягнути з ОСОБА_13 судові витрати у кримінальному провадженні у розмірі на загальну суму 4935, 25 грн. питання щодо речових доказів у справі вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України. До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний судом першої інстанції Шакібу Отману, змінити з особистого зобов`язання на тримання під вартою. Мотивує це тим, що викладені у вироку висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є однією з підстав для його скасування, відповідно до ст. 411 КПК України. 
		Зазначає, що у вироку судом надано віри лише показам обвинуваченого ОСОБА_13 про те, що він не вчиняв даного кримінального правопорушення щодо ОСОБА_20 , так як з ним навіть не був знайомий і не мав жодних мотивів для скоєння злочину. 
		Наголошує, що судом не взято до уваги низку суперечностей у показах обвинуваченого ОСОБА_13 , які останній постійно змінював. 
		Вказує, що судом не взяті до уваги покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , оскільки такі протирічать показам свідків  працівників ППС в частині моменту затримання та передачі ОСОБА_13 міліціонерам,і у даному випадку слід звернутись до вимог п.п.1-2 ч.1 ст. 91 КПК України, згідно яких доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Вважає, що при постановленні вироку судом допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, що теж є підставою для скасування вироку, відповідно до вимог ст. 412 КПК України. 
		Також зазначає, що судом в порушення вимог кримінального процесуального закону як в редакції 1960 року, який діяв на час скоєння злочину, так і нині діючого, не взято до уваги та визнано недопустимими докази, які підтверджують, поряд з іншими, здобутими під час досудового розслідування і в ході судового розгляду, доказам, винуватість ОСОБА_13 в інкримінованому йому злочині. 
		Наголошує, що судом присяжних, зокрема ОСОБА_24 , в порушення вимог п.п. 4, 6 ч.2 ст. 386 КПК України, в ході перебування суду в нарадчій кімнаті та постановлення вироку, надано інтерв`ю кореспонденту газети " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в якому розголошено відомості стосовно суті кримінального провадження та висловлено позицію про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_13 . Зазначений факт свідчить про те, що присяжні, як основні, так і запасні, у перервах для відпочинку в нараді суддів спілкувалися між собою, що також є порушенням вимог ч. 2, 3 ст. 367 КПК України.
		На вирок суду присяжних потерпіла ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_10 подали апеляційні скарги аналогічного змісту, в яких просять вирок суду скасувати, дослідити докази, які судом присяжних визнані недопустимими й ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		Мотивують це тим, що викладені у вироку висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, що є підставою для його скасування. Вказують, що у вироку судом надано віри лише показам обвинуваченого ОСОБА_13 про те, що він не вчиняв даного кримінального правопорушення проти ОСОБА_20 , так як з ним навіть не був знайомий і не мав жодних мотивів для скоєння злочину.
		Крім цього зазначають, що судом не взято до уваги низку суперечностей у показах обвинуваченого, даних в судовому засіданні. Зокрема, те, що обвинувачений ОСОБА_19 неодноразово змінював покази. Вказують, що судом не взяті до уваги покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , оскільки такі протирічать показам свідків  працівників ППС в частині моменту затримання та передачі ОСОБА_13 міліціонерам, у даному випадку слід звернутись до вимог п.п.1-2 ч.1 ст. 91 КПК України, згідно яких доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Окрім цього вказують, що при постановленні вироку судом допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, що теж є підставою для скасування вироку, відповідно до вимог ст. 412 КПК України. 
		Наголошують, що судом в порушення вимог кримінального процесуального закону як в редакції 1960 року, який діяв на час скоєння злочину, так і нині діючого, не взято до уваги та визнано недопустимими докази, які підтверджують, поряд з іншими, здобутими під час досудового розслідування і в ході судового розгляду, доказам, винуватість ОСОБА_13 в інкримінованому йому злочині. 
		Крім цього зазначають, що судом присяжних, зокрема ОСОБА_24 , в порушення вимог п.п.4, 6 ч.2 ст. 386 КПК України, в ході перебування суду в нарадчій кімнаті та постановлення вироку, надано інтерв`ю кореспонденту газети " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в якому розголошено відомості стосовно суті кримінального провадження та висловлено позицію про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_13 . Зазначений факт свідчить про те, що присяжні, як основні, так і запасні, у перервах для відпочинку в нараді суддів спілкувалися між собою, що також є порушенням вимог ч. ч. 2, 3 ст. 367 КПК України.
		На вирок суду присяжних цивільний позивач у кримінальному провадженні ОСОБА_11 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_18 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду присяжних Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2014 року, яким ОСОБА_13 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за п.7 ч.2 ст. 115 КК України та виправдано, скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі. Задовольнити у повному обсязі цивільний позов. До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний судом першої інстанції Шакібу Отману, змінити з особистого зобов`язання на тримання під вартою. Мотивує це тим, що судом не було об`єктивно з`ясовано обставин кримінального правопорушення, не були належним чином досліджені та оцінені докази, тому вважає, що вирок суду незаконний, необґрунтований та немотивований і підлягає скасуванню. 
		Зазначає, що судом не оцінено покази ОСОБА_13 в якості підозрюваного від 23 січня 2013 року про те, що обставини вбивства потерпілого не пам`ятає, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, а тому свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому п.7 ч.2 ст. 115 КК України, не визнає. Отже такі його покази не виключають його причетності до вбивства і фактично суперечать подальшим показам де він детально описує день вбивства. 
		Однак, вказує, що суд надав віри показам ОСОБА_13 в суді і навпаки, при оцінці показів свідків родини ОСОБА_25 та ОСОБА_23 , мотивував, що вказані свідки попередньо домовились про свої покази, "оскільки троє свідків все ж таки родина, а четвертий їх спільна подруга", а тому їх покази не прийняв до уваги. Проте не зазначає, що свідки зі сторони ОСОБА_26 є земляками і мають зацікавленість "домовитись", а свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_23 , не є родичами ні загиблому, ні Шакібу Отману, а тому жодної зацікавленості крім логічного бажання справедливості в справі не мають. Тому вважає, що є голослівним та необґрунтованим і незаконним надання переваги одних доказів над іншими без законних на це підстав. 
		Також зазначає, що захисник ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_13 , неодноразово спілкувався зі свідками, присяжними, поза межами судового засідання до початку їх допиту судом, у тому числі з перекладачем ОСОБА_27 , на що зверталась увага суду стосовно обвинувачення, і з огляду на це, є підстави сумніватись у правдивості показів цього перекладача щодо нерозуміння мови, якою він спілкувався з ОСОБА_28 . 
		Крім цього вказує, що судом присяжних, зокрема ОСОБА_24 , в порушення вимог п.п.4, 6 ч.2 ст. 386 КПК України, в ході перебування суду в нарадчій кімнаті та постановлення вироку, надано інтерв`ю кореспонденту газети " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в якому розголошено відомості стосовно суті кримінального провадження та висловлено позицію про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_13 . Зазначений факт свідчить про те, що присяжні, як основні, так і запасні, у перервах для відпочинку в нараді суддів спілкувалися між собою, що також є порушенням вимог ч. 2, 3 ст. 367 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 , цивільного позивача ОСОБА_11 , виступи потерпілої ОСОБА_8 , її представника-захисника ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 , цивільного позивача  ОСОБА_11 , її представника-захисника ОСОБА_12 , які підтримали свої апеляційні скарги та апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , пояснення обвинуваченого-виправданого ОСОБА_13 та виступ його захисника ОСОБА_14 , які заперечили апеляційні скарги прокурора ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 , цивільного позивача ОСОБА_11 та просять вирок суду присяжних залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження, судової справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 та цивільного позивача ОСОБА_11 підлягають частковому задоволенню виходячи з наведеного.
		Колегія суддів встановила, що ОСОБА_19 вчинив умисне вбивство з хуліганських мотивів потерпілого ОСОБА_20 при наступних обставинах.
		Так, Шакіб Отман  громадянин Королівства ОСОБА_29 , 19 жовтня 2012 року близько 05 год. 50 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на тротуарі автодороги, що по  АДРЕСА_1 , безпричинно розпочав конфлікт із ОСОБА_20 , під час якого він керуючись раптово виниклим умислом на вчинення умисного вбивства  ОСОБА_20 , з хуліганських мотивів, діючи під надуманим приводом з`ясування стосунків з приводу неправомірної поведінки потерпілого  ОСОБА_20 по відношенню до нього, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами поведінки та моралі, протиставляючи себе суспільству та іншим громадянам, умисно наніс  ОСОБА_20 декілька ударів кулаками по голові, внаслідок яких останній впав на землю. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя  ОСОБА_20 , керуючись раптово виниклим умислом на вчинення умисного вбивства останнього, з хуліганських мотивів, діючи під надуманим приводом з`ясування стосунків з приводу неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_20 по відношенню до нього, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами поведінки та моралі, протиставляючи себе суспільству та іншим громадянам,  ОСОБА_19 почав ногами у взутті скакати по життєво важливих органах - голові та грудній клітці потерпілого, заподіявши синець на чолі справа з переходом на праву вилицю, на верхню повіку правого ока, поверхня якого осаджена, синець на правій верхній мушлі, поверхня якого осаджена, синець на спинці носа з переходом на крила носа, поверхня якого осаджена, синці на лівій скроні з переходом на повіки лівого ока, на ліву вилицю та щоку, верхню губу та на ліву вушну мушлю, поверхня яких осаджені, розтрощення хрящів лівої вушної мушлі, синець на підборідді з переходом на нижню губу, розриви на слизовій нижньої губи, садно з підлеглими синцями на задній поверхні правого ліктевого суглобу, синець на задній поверхні лівого надпліччя, синці в ділянці лівої ключиці в середній частині, садна на задній поверхні лівого ліктя, садно на суглобі нігтевої фаланги 3-го пальця лівої кисті, садна на лівому наколіннику на передній поверхні, садна на правому наколіннику, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи за №1142/2012 від 14 листопада 2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень; обширні крововиливи в чоловій та тім`яних ділянках м`яких покровів голови з множинними відшаруваннями м`яких тканин голови від кісток черепу з утворенням кров`яних "кишень", крововиливи під оболонки головного мозку, переломи ребер зліва: 2-го по середньо-ключичній лінії, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ребер по середньо-ключичній лінії, переломи ребер справа: 5,6,7,8.9 по середньо-ключичній лінії, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи за №1142/2012 від 14 листопада 2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечними для життя в момент заподіяння і спричинили смерть потерпілого  ОСОБА_20 .
		Така фабула обвинувачення викладена й у обвинувальному акті щодо ОСОБА_13 , і з такою погоджується колегія суддів.
		Шакіб Отман в судовому засіданні в апеляційній інстанції, заперечивши зазначені апеляційні скарги, свою винуватість у вчиненні вбивства потерпілого ОСОБА_20 з хуліганських мотивів не визнав та пояснив, що не вчиняв цього кримінального правопорушення, так як із потерпілим не був знайомий, і не мав жодних мотивів для скоєння такого злочину. 
		За матеріалами кримінального провадження та показаннями  ОСОБА_13 в судовому засіданні, останній стверджує, що перебуваючи у нічному клубі "Шоколад" у м. Львові, на площі Петрушевича, випив приблизно 200-250 грам горілки і напиток "Burn". О 05 год. 40 хв. до нього зателефонував його товариш на ім`я  ОСОБА_30 і запросив до себе в гості в гуртожиток, який знаходиться на  АДРЕСА_2 . Вийшовши з нічного клубу, дорогою він купив два чісбургера і кока-колу. Шлях його проходив від площі  ОСОБА_31 на  АДРЕСА_3 біля церкви "Святої Трійці", він пішов по сходах по парку території Університету Ветеринарної медицини і вийшов біля пам`ятника "Данко". На вулиці Пекарській присів на тротуар, з`їв чісбургери, випив кока-колу і задрімав. Коли приїхали працівники міліції і одягнули на руки кайданки, то він почав пручатись, не розуміючи, що відбувається. В машині ППС в нього було відібрано два телефони, гроші в сумі 1600 грн. і наручний годинник. Після цього, доставлено в відділення міліції Личаківського району. Зазначає, що вилучення одягу, зрізи з нігтів, змиви з рук проводили без адвоката і перекладача. Також він повідомив, що в нього вимагали певну суму грошей в обмін на те, щоб не порушували кримінальну справу. Звернув увагу, що камерами спостереження з храму " ІНФОРМАЦІЯ_3 " зафіксовано, що невідома особа, яка слідує за  ОСОБА_20 іде впевненим кроком о 05 год. 41 хв. і з цього випливає, що подолати дорогу з площі Петрушевича на вул. Пекарську за 1 хв. неможливо (вул. Романчука, вул. К. Левицького, вул. Тершаківців, вул. Пекарська). Вказав, що в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №06289 від 19 жовтня 2012 року о 07 год. 10 хв. в пункті 14 зроблений запис "хитання при ходьбі, а також точні рухи втрачені", що ще раз підтверджує, що на камері спостереження за Фрайфельдом йде не він. 
		На думку колегії суддів, твердження ОСОБА_13 про те, що він не вчиняв кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, спростовується матеріалами кримінального провадження та судової справи і стверджуються наступними доказами, які колегія суддів належним чином дослідила в судовому засіданні.
		Зокрема, допитані в судовому засіданні в апеляційній інстанції свідки  ОСОБА_32 , ОСОБА_21 ,  ОСОБА_23 , ОСОБА_22 чітко показали, що близько 22 год. 30 хв. 18 жовтня 2012 року вони перебували в храмі "Георгія победоносця" по вул. Короленка у м. Львові, оскільки хотіли поклонитись до плащениці матері Божої. В даному храмі вони перебували приблизно до 05 год. 19 жовтня 2012 року. В подальшому, ОСОБА_32 та ОСОБА_21 пішли проводити ОСОБА_23 та ОСОБА_22 до гуртожитку по вул. Мечнікова в м. Львові. Коли повертались назад до гуртожитку, то проходили близько 05 год. 50 хв. по вул. Пекарській у м. Львові біля головного корпусу ветеринарної академії. В даному місці вони почули чи то крик, чи то спів, і побачили, що невідома людина скакала та щось копала ногами. В подальшому, вони перейшли на другу сторону дороги і пройшовши близько 50 метрів, біля будинку АДРЕСА_1 побачили, як невідомий чоловік копав, скакав по тілу та голові, якусь невідому людину, при цьому щось вигукував, але що саме вони не розуміли, оскільки це були вигуки на незрозумілій мові. Даний чоловік, який лежав на тротуарі не рухався, не чинив жодного опору. В подальшому, вони всі четверо почали кричати до нього, що він робить. Невідомий, який копав чоловіка, лежачого на тротуарі, перейшов дорогу та підійшов до них. Він поводив себе не адекватно, почав до них кричати та махати руками, а згодом поліз шарпатись із ОСОБА_32 , який в подальшому, за допомогою ОСОБА_22 затримали цього невідомого чоловіка, оскільки останній намагався вдарити ОСОБА_32 , махав руками і ногами, на що вони обоє заломили йому руки і поклали на землю. Крім цього вони чули від цього чоловіка запах спиртного, а свідок ОСОБА_32 вказав, що коли він скрутив обвинуваченого, то в останнього задерся верхній одяг і він побачив пляму, яка була трохи нижче спини. На вимогу останніх ОСОБА_21 та ОСОБА_23 викликали міліцію та швидку медичну допомогу. Невідомий чоловік, який лежав на тротуарі не рухався і не подавав ознак життя. Дочекавшись працівників міліції, вони їм передали затриманого невідомого чоловіка. Коли приїхала швидка медична допомога, то вони не бачили, що робилось на місці, де лежала невідома людина, однак вони розуміли, що він вже не подавав ознак життя. 
		Крім цього, свідки ствердили, що крім цих двох невідомих чоловіків, один з яких лежав, а інший копав його та скакав по голові, більше нікого не було. Також вони зазначили, що один з невідомих чоловіків накривав голову невідомої людини, яка лежала на землі, тканиною чи майкою і знову скакав по голові, шиї та було чути хрускіт. 
		Згодом вони давали пояснення про цю подію у відділі міліції.
		Також, свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 ствердили, що невідома людина, яку вони затримали при вказаних обставинах в день події, є людина, яка перебуває під вартою і який назвав себе ОСОБА_28 . 
		Показання зазначених свідків колегія суддів визнає правдивими та такими, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є послідовними, логічними по своїй суті, і такими, що співпадають одні з одними, ці показання останніх ними не змінювались, як під час досудового розслідування, так і в судах першої та апеляційної інстанції. 
		Свої показання свідки  ОСОБА_32 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 підтвердили під час слідчого експерименту проведеного за ухвалою суду від 07-09 серпня 2013 року із зазначенням їх у протоколі та відеозаписом, де чітко та послідовно відтворили обставини події тієї ночі і такий експеримент проводився окремо із кожним свідком з залученням потерпілих, їх представників, експерта, захисників обвинуваченого ОСОБА_13 . 
		Переглянувши відеозаписи слідчого експерименту із свідками, де останні розказували і показували що відбувалося в день події злочину, колегія суддів вважає, що вони є тотожними із показаннями, які вони давали, як на досудовому розслідуванні, так і в судах першої та апеляційної інстанції.
		Крім цього, колегією суддів переглянуто відеозапис із камер зовнішнього відео спостереження церкви УХТВТ "Добрий самарянин"  проміжок часу з 05 год. 13 хв. до 15 год. 50 хв. 19 жовтня 2012 року, згідно якого зафіксовано проходячих осіб по вулиці Пекарській у м. Львові, поруч з місцем події : о 05 год. 36 хв.  хлопця з собакою, о 05.год. 39 хв.  двох жінок, (які в подальшому проходили, як свідки ОСОБА_33 і ОСОБА_34 у даному кримінальному провадженні), о 05 год. 41 хв.  почергово двох осіб чоловічої статі (потерпілого, обвинуваченого-ідентифікованих по зовнішніх ознаках, рухах, ходьбі, одягу та іншого), а 05 год. 50 хв.  свідки родина ОСОБА_25 та ОСОБА_35 . Цією відеозйомкою не зафіксовано, інших осіб, які б йшли чи бігли по вул. Пекарській у вказаний проміжок часу в напрямку до центру міста чи до Личаківського цвинтаря, а також не зафіксований рух будь якого авто-, мото- транспорту.
		Все це свідчить про те, що починаючи з 05 год. 50 хв., де проходили свідки  родина ОСОБА_25 та свідок ОСОБА_35 , цією відео зйомкою не зафіксовано інших осіб, про що зазначали останні у своїх показаннях.
		Крім цього, винуватість ОСОБА_13 у скоєному кримінальному правопорушенні стверджена також письмовими доказами та висновками експертиз, які колегія суддів дослідила у судовому засіданні, а саме: 
		-висновком (т.2 а.с.24) та актом (т.8 а.с.94) медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 19 жовтня 2012 року № 06289, згідно яких у ході проведеного лікарем наркологом Львівського обласного наркологічного диспансеру огляду ОСОБА_13 о 7год. 10 хв. зафіксовано наступне: п.10  вкрай збуджений, намагається проявити агресію до міліціонерів; п.11  свідомість збережена; п.12  мова малорозбірлива, лається матом, погрожує працівникам міліції, видає тваринні звуки, імітуючи свиню, плюється; п.14  рухова сфера  хитається при ходьбі, точність рухів втрачена; п.17  різкий запах алкоголю. Також зафіксовано відмову від аналізів і від підпису з погрозами міліції;
		-протоколом пред`явлення трупа ОСОБА_20 до впізнання від 19 жовтня 2012 року (т.2 а.с.27), згідно з яким у приміщенні моргу потерпіла ОСОБА_8 впізнала свого покійного батька. Стороною захисту у судових засіданнях в суді 1-ої інстанції неодноразово наголошувалось на тому, що одним з понятих при цій слідчій дії був троюрідний брат потерпілого, ОСОБА_36 , що, на думку захисту, суперечить ч.3 ст.127 КПК України (1960 року), оскільки понятими не можуть бути близькі родичі потерпілого. Проте, у ст. 32 ч.1 п.11 КПК (1960 року) визначено: близькі родичі  батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки;
		постановою (т.1 а.с.191) про проведення виїмки одягу та взуття Шакіба -Отмана  згідно п.2 постанови про проведення виїмки, її проведення доручено працівникам СКР Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області;
		-протоколом виїмки одягу ОСОБА_13 від 19 жовтня 2012 року (т.2 а.с.192), яка була проведена старшим оперуповноваженим СКР Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_37 ;
		-постановою (т.2 а.с.197) про вилучення зразків для експертного дослідження змивів з долонь рук: лівої і правої ОСОБА_13 ;
		-протоколом відібрання зразків для експертного дослідження щодо змивів з долонь рук: лівої і правої ОСОБА_13 від 19 жовтня 2012 року (т.2 а.с.198);
		-висновком молекулярно-генетичної експертизи №3/1683 від 11 грудня 2012 року, згідно з яким встановлено, що генетичні ознаки слідів крові на куртці, сорочці, штанах, парі шкарпеток та парі туфель-мокасин Шакіба Отмана збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_20 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 (т.2 а.с.212-220);
		-висновком судової імунологічної експертизи №1078/2012-ім від 21 грудня 2012 року, згідно з яким на марлевих відрізках зі змивами з рук ОСОБА_13 виявлена кров людини та антигени В, Н за ізосерологічною системою АВ0, що може походити від  ОСОБА_20 (т.2 а.с.232-235); 
		-висновком судової цитологічної експертизи №360/2012-ц від 30 грудня 2012 року, згідно з яким в накладеннях РБК в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_13 виявлена кров людини та антигени В, Н за ізосерологічною системою АВ0, що може походити від ОСОБА_20 (т.3 а.с.26-29);
		-висновком експерта №10/287 від 08 липня 2013 року, у вибіркових вирізках з внутрішньої кишені частини кишень та виворотної сторони поясу штанів, наданих на дослідження, виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки клітин з ядрами у вирізках з кишень та виворотної сторони поясу збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка крові ОСОБА_13 та клітин з ядрами у вирізках з кишень та виворотної сторони поясу становить 1,12х10-25. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж в 1 серед 8,86х1024 (тобто в 1 серед 8,86 септильйонів осіб) ( т.6 а.с.195-200); 
		-висновком медично-криміналістичної експертизи від 03 вересня 2013 року №195/2013-мк, згідно з яким, на передній та задній половинках штанів та на підошвах туфель було виявлено велику кількість бризок та помарок крові. Помарки утворились від контакту з закривавленою поверхнею або предметом. Бризки могли утворитись від удару (ударів) по закривавленій поверхні. На планці куртки було виявлено бризки. На рукавах куртки виявлено плями крові. На шкарпетках було виявлено плями та просочення кров`ю. Просочення на шкарпетках утворились в напрямку ззовні досередини. Встановити механізм утворення плям не надається можливим. На лівому та правому манжетах та спинці сорочки виявлені накладання крові, які на спинці та внутрішній поверхні манжета лівого рукава мають вигляд плям, а на манжеті правого рукава мають вигляд мазків, які утворились внаслідок ковзного зіткнення даної ділянки поверхні, між якими знаходилась певна кількість крові. Враховуючи те, що вищевказані сліди розташовувались на різних поверхнях одягу  передня, задня, бічні  можна вважати, що взаємо розташування джерела крові та сприймаючої поверхні мінялось у процесі утворення даних слідів. На штанах та туфлях ОСОБА_13 було виявлено бризки, які могли утворитись від ударів ногами по закривавленій поверхні, якою могла бути закривавлена поверхня тіла людини, та не виключено, що при стрибанні по ній. (т.7 а.с.165-171); 
		-висновком судово-медичної експертизи № 1142/2012 від 14 листопада 2012 року, згідно з яким заподіяні потерпілому тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечними для життя в момент заподіяння і спричинили смерть потерпілого ОСОБА_20 (т.2 а.с.161-165, а.с.170 - фототаблиця);
		-висновком судово-медичної експертизи № 2342/2012 від 29 жовтня 2012 року (т.2 а.с.166), згідно з яким проведено дослідження шматочків внутрішніх органів від трупа невідомого чоловіка, 60-65 років, та встановлено: дифузні крововиливи в м`яких оболонках головного мозку. Гостра емфізема та порушення гемікроциркуляції в легенях. Морфологічні ознаки артеріальної гіпертензії: склероз судин головного мозку, серця та нирок. Крововиливи в міжреберному м`язі;
		-висновком судової імунологічної експертизи №1013/2012-ім від 22 жовтня 2012 року, кров ОСОБА_20 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А (т.2 а.с.168-169);
		-висновком судової імунологічної експертизи №1014/2012-ім від 23 жовтня 2012 року, кров ОСОБА_13 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В (т.2 а.с.203-204).
		Також колегією суддів оглянуто речові докази: DVD-R  відеозапис камер спостереження вилучений протоколом виїмки від 23.10.12 р. у приміщенні УХТВТ "Добрий самарянин"; DVD-R  відеозапис протоколу відтворення обстановки та обставин події від 20 жовтня 2012 року із свідками ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 ; DVD  відеозапис передачі "Про життя" на телеканалі "Інтер"; студентський квиток № НОМЕР_1 ЛНМУ ім. Д. Галицького на прізвище ОСОБА_41 від 22 листопада 2011 року, вилучений згідно протоколу від 22 жовтня 2012 року; одяг та взуття обвинуваченого, зокрема: макасини, штани, куртка, шкарпетки, на яких згідно протоколу огляду зафіксовані плями крові різного розміру та на різних ділянках.
		У відповідності до вимог ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а на думку колегії суддів, судом присяжних зазначені вимоги не дотримані.
		Визнаючи ОСОБА_13 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст. 115 КК України, суд присяжних допустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження. 
		Так, поза увагою суду присяжних залишилися вищезазначені показання свідків, письмові документи та висновки відповідних експертиз, які колегією суддів досліджені, і на ці докази суд присяжних належної уваги не звернув, хоча такі могли істотно вплинути на його висновки. 
		Таким чином, за результатами проведеного апеляційного розгляду, колегія суддів встановила, що ОСОБА_19 вчинив умисне вбивство з хуліганських мотивів потерпілого ОСОБА_20 і такі його злочинні дії необхідно кваліфікувати за п.7 ч.2 ст. 115 КК України.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність визнання судом присяжних невинуватим ОСОБА_13 в пред`явленому обвинуваченні за п.7 ч.2 ст. 115 КК України.
		Відповідно до ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду І інстанції і ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду І інстанції.
		Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що вирок суду присяжних Личаківського районного суду м. Львова від 03 березня 2014 року відносно ОСОБА_13 необхідно скасувати та ухвалити вирок апеляційного суду.
		Колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_13 правильно кваліфіковані за п.7 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство з хуліганських мотивів потерпілого ОСОБА_20 .
		При призначенні покарання Шакібу Отману, колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особу винного, який є молодого віку, громадянином іншої держави, за матеріалами кримінального провадження раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину не визнав, на території України ніде не працює та не навчається; обставину, що обтяжує покарання  вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, тобто відсутність обставин для застосування положень ст. 69 КК України.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за доцільне обрати обвинуваченому Шакібу Отману покарання в межах санкції п.7 ч.2 ст. 115 КК України  у виді позбавлення волі на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Вирішуючи заявлені цивільні позови ОСОБА_11 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та потерпілої ОСОБА_8 про необхідність стягнення матеріальної шкоди в сумі 3 тис. 147 грн. та моральної шкоди в сумі 1 млн. грн. та 800 тис. грн. відповідно, є обґрунтованими і підлягають задовольненню з врахуванням доказів понесених витрат ОСОБА_8 та ступеню душевних страждань ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та погіршенням стану їх здоров`я, які відповідають засадам розумності та справедливості. 
		Крім цього, відповідно до положень ст.ст. 100, 124 КПК України, необхідно вирішити питання щодо речових доказів і документів та процесуальних витрат в кримінальному провадженні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,  
		 
		ухвалила:
		 
		апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 , цивільного позивача у кримінальному провадженні ОСОБА_11 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_18 задовольнити частково.
		Вирок суду присяжних Личаківського районного суду м. Львова від 03 березня 2014 року  скасувати.
		Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_13 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за п.7 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання обчислювати з 06 травня 2014 року  з моменту взяття під варту, зарахувавши в такий  строк тримання під вартою з 19 жовтня 2012 року по 04 березня 2014 року.
		Цивільні позови ОСОБА_11 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та потерпілої ОСОБА_8 задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_13 в користь ОСОБА_11 1 млн. грн. моральної шкоди та в користь потерпілої ОСОБА_8 3 тис. 147 грн. 80 коп. матеріальної шкоди та 800 тис. грн. моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_13 в користь держави судові витрати у розмірі 4 935,25 грн.
		Речові докази у кримінальному провадженні: змиви речовини бурого кольору, спортивні штани, труси, пару шкарпеток, пару кросівок, два паперові конверти з яких знаходяться марлеві тампони зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_20 , один паперовий конверт із зразком крові ОСОБА_20 , куртку з капюшоном, сорочку на довгий рукав, штани, пару шкарпеток, пару туфель-мокасин, два паперові конверти в яких знаходяться марлеві тампони зі змивами з лівої та правої руки  ОСОБА_13 , один паперовий конверт в якому знаходиться зрізи нігтів з лівої та правої руки  ОСОБА_13 , один паперовий конверт в якому знаходяться зразки крові, футболку, светр потерпілого  ОСОБА_20  знищити. 
		Документи у кримінальному провадженні: матеріали прийнятого рішення про примусове повернення та заборони в`їзду терміном на 3 роки громадянина ОСОБА_42 , а саме: супровідний лист, рішення, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення, наказ про відрахування, постанова суду, квитанції про оплату штрафу, копії паспортів, реєстраційна картка, доручення, особова справа громадянина  ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з одинадцяти аркушів, фотокопій та студентського квитка на прізвище  ОСОБА_26 Отман - DVD - диск з відеокамер спостереження, DVD- диск з відеозаписом з телеканалу ІНТЕР програми Про життя", DVD- диски з відеозаписом слідчого експерименту  залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки "NOKIA" із СІМ-карткою "Лайф" і гроші в сумі 250 грн.  повернути Шакібу Отману.
		Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,  в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2   ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...