Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3832/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2014.
Дата набрання законної сили: 24.12.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		Київської області
		01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" листопада 2014 р.                                                        Справа № 911/3832/14 
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Центр Агропромислових Технологій»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена»
		про стягнення 4200,00 грн.
		 
		секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
		за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 27.08.2014 р.
		від відповідача: Бідненко Є.В., довір. б/н від 18.09.2014 р.
		                            Вегер А.А., довір. б/н від 18.09.2014 р.
		 
		Обставини справи:
		Приватне акціонерне товариство «Центр Агропромислових Технологій» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (далі - відповідач) про стягнення 4200,00 грн.
		Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором № 157/Р від 01.03.2013 р. про надання послуг, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 4200,00 грн. основного боргу за надані позивачем послуги, а також судові витрати.
		Розгляд справи відкладався.
		19.09.2014 р. до господарського Київської області від ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» було подано пояснення до позовної заяви б/н від 18.09.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив, що не оплаченими та не підписаними залишились акти наданих послуг за період з вересня 2013 року до лютого 2014 року на загальну суму 4200,00 грн. Поряд з цим, позивач зазначив, що замовлені відповідачем послуги, загальною вартістю 8400,00 грн., передбаченою додатком № 1 до договору, повинні бути оплачені ним незалежно від підписання чи не підписання актів виконаних робіт та наданих послуг, складання яких договором не передбачено.
		23.10.2014 р. до господарського суду Київської області ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» було подано пояснення до позовної заяви б/н від 22.10.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив про часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 700,00 грн., а також вказав, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 3500,00 грн., у зв'язку з чим просив суд задовольнити позов в частині несплаченого боргу, а також покласти на відповідача судові витрати в частині судового збору в сумі 1827,00 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.
		06.11.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» було подано відзив на позовну заяву б/н від 06.11.2014 р., відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у позові, оскільки оплата послуг відповідачем, згідно з п. 2.2 договору, здійснюється після отримання рахунків-фактур від позивача, проте ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» не надано доказів про відправку чи отримання рахунків-фактур ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена».
		Крім того, за твердженням відповідача, позивачем були надані послуги не в повному обсязі. Частина ж послуг, які були надані ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій», були оплачені ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена», що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.
		Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2014 р. позовні вимоги підтримав, з урахуванням пояснень б/н від 22.10.2014 р.; представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві.
		У судовому засіданні 06.11.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
		 
		встановив:
		01 березня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Центр Агропромислових Технологій» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (замовник) було укладено договір № 157/Р, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є послуги щодо розміщення рекламних матеріалів (реклама) замовника (послуги) виконавцем.
		Згідно з п. 1.2 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується розмістити рекламу замовника на сайті виставкового центру «КиївЕкспоПлаза» (www.expoplaza.kiev.ua), в розділі «Готелі поруч з аеропортами» у вигляді: текстового блоку на трьох мовах (українська, російська, англійська) до 500 знаків (без пробілів) з телефонами, e-mail, Internet, адреса, 8 фотографій номерів, згідно п. 1 додатку № 1 до даного договору.
		У відповідності з п. 2.1 договору ціна договору визначається протоколом узгодження вартості, відповідно до додатку № 1 до даного договору.
		Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 днів з дня пред'явлення замовнику рахунку-фактури для здійснення оплати.
		Цей договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до 28.02.2014 р. (п. 7.1 договору).
		Також, 01 березня 2013 року ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» було підписано додаток № 1 до договору № 157/Р від 01.03.2013 р., відповідно до якого було визначено загальну суму договору в розмірі 8400,00 грн.
		Як слідує з позовної заяви, позивачем було виконано умови договору № 157/Р від 01.03.2013 р. та надано послуги відповідачу на суму 8400,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та наданих послуг, у тому числі - від 29.03.2013 р. на суму 700,00 грн., від 30.04.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.05.2013 р. на суму 700,00 грн., від 30.06.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.07.2013 р. на суму 700,00 грн., від 30.08.2013 р. на суму 700,00 грн., від 30.09.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.10.2013 р. на суму 700,00 грн., від 29.11.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.12.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.01.2014 р. на суму 700,00 грн., від 28.02.2014 р. на суму 700,00 грн., а також відповідними виставленими позивачем відповідачеві рахунками на оплату, в тому числі - № 311 від 01.03.2013 р. на суму 8400,00 грн., № 814 від 25.04.2013 р. на суму 700,00 грн., № 1103 від 31.07.2013 р. на суму 700,00 грн., № 1234 від 30.08.2013 р. на суму 700,00 грн., № 1485 від 30.09.2013 р. на суму 700,00 грн., № 1718 від 31.10.2013 р. на суму 700,00 грн., № 1819 від 29.11.2013 р. на суму 700,00 грн., № 2023 від 30.12.2013 р. на суму 700,00 грн., № 144 від 31.01.2014 р. на суму 700,00 грн., № 341 від 28.02.2014 р. на суму 700,00 грн. 
		ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» частково розрахувалось з ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» в сумі 4200,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.
		ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» було надіслано на адресу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» рекомендованим листом претензію на суму 4200,00 грн., а також (повторно) акти виконаних робіт від 30.09.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.10.2013 р. на суму 700,00 грн., від 29.11.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.12.2013 р. на суму 700,00 грн., від 31.01.2014 р. на суму 700,00 грн., від 28.02.2014 р. на суму 700,00 грн. (копію повідомлення про вручення кореспонденції відповідачу долучено до матеріалів справи).
		Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не оплачено.
		Оскільки відповідач не розрахувався з ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» за надані послуги в сумі 4200,00 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.
		Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
		Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 
		Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. 
		Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Як встановлено судом, відповідачем після подання даного позову до суду було здійснено часткове погашення частини основної заборгованості в сумі 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1470 від 18.09.2014 р.
		Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
		Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
		З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 700,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у даній справі, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.
		Водночас, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на ненадання позивачем доказів направлення відповідачу актів виконаних послуг та рахунків на оплату.
		З приводу наведеного суд вважає за необхідне відзначити, що, укладаючи договір № 157/Р від 01.03.2013 р., сторони не передбачили обов'язку виконавця направляти замовнику акти виконаних послуг.
		Поряд з цим, як передбачено умовами договору, виникнення обов'язку з оплати у відповідача перед позивачем поставлено в залежність від виставлення останнім рахунків на оплату (п. 2.2 договору).
		Судом враховано, що самим відповідачем було надано до матеріалів справи, зокрема, виставлений ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій» ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» рахунок № 311 від 01.03.2013 р. на суму 8400,00 грн., яка становить загальну вартість послуг за договором.
		При цьому поза увагою суду залишаються посилання представників відповідача на те, що рахунки мають виставлятися виконавцем лише за фактом надання послуг, оскільки, як зазначено у згадуваній вище ст. 903 ЦК України, обов'язок з оплати послуг за договором, яким передбачено оплатне їх надання, виникає у замовника у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Відтак, з огляду на доведеність факту отримання відповідачем рахунку № 311 від 01.03.2013 р. на суму 8400,00 грн. за договором № 157/Р від 01.03.2013 р., у останнього виник обов'язок з оплати у 10-денний термін вартості послуг виконавця на суму, вказану в рахунку.
		Проте, доказів оплати у повному обсязі зазначеного вище рахунку відповідачем суду надано не було.
		З урахуванням викладеного, належних та допустимих доказів, в розумінні зазначених вище приписів статей 32-34 ГПК України, оплати послуг відповідачем у повному обсязі в порядку, передбаченому умовами п. 2.2 договору, останнім суду не надано.
		Стосовно посилання відповідача на неповне надання виконавцем послуг за договором № 157/Р від 01.03.2013 р. слід зазначити, що замовником не надано будь-яких доказів звернення до позивача з приводу ненадання чи неналежного надання послуг за вказаним договором.
		Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення 3500,00 грн. основного боргу.
		За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ПрАТ «Центр Агропромислових Технологій», з урахуванням припинення провадження у справі в частині стягнення 700,00 грн.
		Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України, просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.
		В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн. позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 26.08.2014 р., квитанцію до прибуткового касового ордера № 01/09 від 02.09.2014 р. на суму 2000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.08.2012 р., видане на ім'я ОСОБА_1, копії яких долучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті судом).
		Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». 
		Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до вимог ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Згідно із п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7 відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
		Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги від 26.08.2014 р., за умовами якого адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта, які узгоджуються сторонами у письмовій формі; адвокат приймає на себе обов'язки представляти права та інтереси клієнта в господарському суді, в інших органах державної влади та місцевого самоврядування з приводу вирішення справи про стягнення боргу з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Лігена».
		На виконання умов договору адвокат ОСОБА_1 надав позивачу передбачені договором послуги з надання правової допомоги.
		Як зазначалось вище, за надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 01/09 від 02.09.2014 р. на суму 2000,00 грн., засвідчена копія якої залучена до матеріалів справи.
		Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно з п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
		Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
		Розглянувши вимогу позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн., що складає майже 50% від ціни позову, а також враховуючи, що позивачем не надано будь-яких доказів в обґрунтування розумної необхідності розміру адвокатської винагороди в сумі 2000,00 грн. за позовом про стягнення з відповідача 4200,00 грн., суд вважає суму адвокатських послуг неспіврозмірною, явно завищеною порівняно із ціною позову, складністю справи та обсягом необхідних дій адвоката щодо захисту інтересів позивача. 
		За таких обставин суд обмежує відшкодування позивачеві витрат на послуги адвоката за рахунок відповідача сумою в 420,00 грн., що складає 10% від ціни позову та є співрозмірним об'єму отриманих юридичних послуг.
		Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду від 16.11.2010 у справі № 2/209.
		Витрати зі сплати судового збору відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в частині задоволення позовних вимог та в частині припинення провадження у справі (з урахуванням здійснення відповідачем сплати частини суми основного боргу в розмірі 700,00 грн. вже в процесі розгляду даної справи).
		Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд   
		вирішив:
		 
		1.          Позовні вимоги задовольнити частково.
		2.          Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 700,00 грн.
		3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Горького, 53, код 24578324) на користь Приватного акціонерного товариства «Центр Агропромислових Технологій» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12, код 32050288) - 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. 
		 
		    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		       
		       Повне рішення підписане 11.11.2014 р. 
		 
		               Суддя                                                                                     В.М. Бабкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...