Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21892/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2014.
Дата набрання законної сили: 24.03.2015
Результат оскарження 24.03.2015 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/21892/14 13.11.14
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		 за позовом                            Приватного підприємства «Автомагістраль» до  Третя особа, Служби автомобільних доріг у Київській області  яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні Відповідача  Державне агентство автомобільних доріг України простягнення заборгованості за виконані роботи та штрафні санкції в розмірі 27 506 800 гривень 95 копійок
		Представники:
		від Позивача: Корзаченко В.М. (представник за Довіреністю);
		від Відповідача: Майданік В.В.(представник за Довіреністю);
		від Третьої особи: не з'явились; 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		Приватного підприємства «Автомагістраль» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби автомобільних доріг у Київській області (надалі також - «Відповідач»), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні Відповідача, - Державне агентство автомобільних доріг України, про стягнення заборгованості за виконані роботи та штрафні санкції в розмірі 27 506 800 гривень 95 копійок.
		 
		Позовні вимоги вмотивовано тим, що 10 вересня 2013 року між Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та Приватним підприємством «Автомагістраль» (підрядник) укладено Договір № 32Д-13 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 36+500 - км 38+500 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), відповідно до умов якого сторони погодили, що підрядник зобов'язується до грудня 2014 року виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 36+500 - км 38+500 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Також, 13 вересня 2013 року між Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та Приватним підприємством «Автомагістраль» (підрядник) укладено Договір №33Д-13 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 38+500 - км 42+000 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), відповідно до умов якого сторони погодили, що підрядник зобов'язується до грудня 2014 року виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 38+500 - км 42+000 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Так, Позивач зазначає, що відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором № 32Д-13 та Договором №33Д-13, Приватним підприємством «Автомагістраль» виконано роботи на загальну суму 21 999 172 гривні 49 копійок, проте станом на 08 жовтня 2014 року кошти підряднику за виконані роботи не перераховані, заборгованість Служби автомобільних доріг у Київській області на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» за Договорами становить 21 999 172 гривні 49 копійок. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області 27 506 800 гривень 95 копійок, з яких: 21 999 172 гривні 49 копійок - сума основної заборгованості, 2 362 650 гривень 86 копійок - пені, 329 083 гривні 52 копійки - 3% річних та 2 815 894 гривні 08 копійок - інфляційних нарахувань.
		 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21892/14, судове засідання призначено на 29.10.2014 року.
		 
		24.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.10.2014 року.
		 
		24.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відсутнє прострочення виконання зобов'язань Відповідача за Договорами з його вини, оскільки кошти з державного бюджету на погашення заборгованості на рахунок Відповідача не надходили, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язань не настав. Тобто, зобов'язання не було порушено Відповідачем відповідно і підстави для стягнення основного боргу відсутні.
		 
		29.10.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про залучення Державного агентства автомобільних доріг України, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, оскільки Відповідач здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи в межах обсягів надходження коштів від головного розпорядника коштів державного бюджету, яким є Державне агентство автомобільних доріг України, і як зазначив представник відповідача, станом на 29.10.2014 року на казначейські рахунки Відповідача коштів на оплату робіт згідно Договору не надходило.
		 
		Суд, керуючись ст. 27 ГПКУ, вважає за доцільне залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, Державне агентство автомобільних доріг України, оскільки воно є розпорядника коштів державного бюджету, а Служба автомобільних доріг у Київській області згідно з свого Положення є отримувачем цих коштів.
		 
		Крім того, Суд, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача направити копію позовної заяви Державному агентству автомобільних доріг України  та надати Суду докази на підтвердження направлення.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року відкладено розгляд справи на 13.11.2014 року.
		 
		04.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача докази направлення позовної заяви з додатками на адресу Державного агентства автомобільних доріг України.
		 
		11.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Державного агентства автомобільних доріг України Відзив на позовну заяву, в кому зазначено, що на сьогоднішній день на казначейські рахунки Відповідача коштів на оплату робіт згідно договорів від Укравтодору не надходило,  а тому Відповідач не мав змоги провести розрахунки з Позивачем. Таким чином, фактично строк виконання грошових зобов'язань по договорам не настав.
		 
		В судовому засіданні 13.11.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Представник Третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року.
		 
		За таких обставин, незважаючи на те, що представник Третьої особи в судове засідання 13.11.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. 
		 
		Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		 
		В судовому засіданні 13 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення. 
		 
		Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		10 вересня 2013 року між Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та Приватним підприємством «Автомагістраль» (підрядник) укладено Договір № 32Д-13 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 36+500 - км 38+500 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), відповідно до умов якого сторони погодили, що підрядник зобов'язується до грудня 2014 року виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 36+500 - км 38+500 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. 
		 
		13 вересня 2013 року між Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та Приватним підприємством «Автомагістраль» (підрядник) укладено Договір №33Д-13 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 38+500 - км 42+000 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), відповідно до умов якого сторони погодили, що підрядник зобов'язується до грудня 2014 року виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 38+500 - км 42+000 в межах Київської області (залишки робіт та додаткові роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
		 
		Пунктами 4.2. Договорів визначено, що замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі документів, визначених пунктом 4.1., підписаних уповноваженими представниками сторін в межах обсягів надходження коштів від Головного розпорядника коштів державного бюджету та інших джерел фінансування.
		 
		Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором № 32Д-13 та Договором №33Д-13, Приватним підприємством «Автомагістраль» виконано роботи на загальну суму 21 999 172 гривні 49 копійок.
		 
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що станом на 08 жовтня 2014 року кошти підряднику за виконані роботи не перераховані, заборгованість Служби автомобільних доріг у Київській області на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» за Договорами становить 21 999 172 гривні 49 копійок. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області 27 506 800 гривень 95 копійок, з яких: 21 999 172 гривні 49 копійок - сума основної заборгованості, 2 362 650 гривень 86 копійок - пені, 329 083 гривні 52 копійки - 3% річних та 2 815 894 гривні 08 копійок - інфляційних нарахувань.
		 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Автомагістраль» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Внаслідок укладення Договору № 32Д-13 та Договору №33Д-13 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
		 
		Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
		 
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		 
		Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		 
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
		 
		Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
		 
		Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		 
		Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). 
		 
		Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		 
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
		 
		Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		 
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		 
		Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором № 32Д-13 та Договором №33Д-13, Приватним підприємством «Автомагістраль» виконано роботи на загальну суму 21 999 172 гривні 49 копійок.
		 
		Однак, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати Службою автомобільних доріг у Київській області грошових коштів Позивачу в розмірі 21 999 172 гривні 49 копійок за виконанні роботи відповідно до Договору № 32Д-13 та Договору №33Д-13.
		 
		При цьому, Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. 
		 
		Крім того, також відсутність бюджетного фінансування за договорами не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплатити виконану роботу, оскільки в разі відсутності коштів для оплати Замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договорів з моменту виявлення відсутності коштів для оплати виконаної роботи, а не приймати послуги.
		 
		Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору № 32Д-13 та Договору №33Д-13, не здійснив повну оплату за виконані роботи, тобто не виконав свої  зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 21 999 172 гривні 49 копійок є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 2 статті  625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України  є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Таким чином, що позовні вимоги Приватного підприємства «Автомагістраль» в частині стягнення 329 083 гривні 52 копійки - 3% річних та 2 815 894 гривні 08 копійок - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Однак, Суд зазначає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Автомагістраль» в частині стягнення з Служби автомобільних доріг у Київській області 2 362 650 гривень 86 копійок - пені не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
		 
		Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
		 
		Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		 
		Згідно із п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		 
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		 
		Як було зазначено раніше, відповідно до п. 4.2 Договорів, замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі документів, визначених пунктом 4.1., підписаних уповноваженими представниками сторін в межах обсягів надходження коштів від Головного розпорядника коштів державного бюджету та інших джерел фінансування
		 
		Як вбачається з  Положення про Службу автомобільних доріг у Київській області, Відповідач є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, і є отримувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.
		 
		Згідно із п. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.
		 
		Відповідно до п. 7.4 Договорів, при затримці термінів перерахування платежів (після отримання коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування) за виконані роботи з вини Замовника, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день такої затримки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ в період за який нараховується пеня. 
		 
		З огляду на викладене, прострочення виконання зобов'язання сталося не з вини відповідача, оскільки кошти з державного бюджету на погашення заборгованості до Відповідача не надходили. 
		 
		В свою чергу, зважаючи на те, що штрафні санкції (пеня) застосовуються як відповідальність за прострочення виконання боржником своїх зобов'язань та, відповідно до умов п. 7.4. Договору Відповідач сплачує пеню Позивачу при затримці термінів перерахування платежів, лише після отримання коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування за виконані роботи з вини замовника, Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій є необгрунтованими, у зв'язку із чим останні не підлягають задоволенню судом.
		 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони відповідно до заявлених позовних вимог.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВИРІШИВ
		 
		1.          Позов Приватного підприємства «Автомагістраль» - задовольнити частково.
		 
		2.          Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 26345736) на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» (07351, Київська обл., Вишгородській район, с. Синяк, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 31481658) 25 144 150 (двадцять п'ять мільйонів сто сорок чотири тисячі сто п'ятдесят) гривень 09 копійок, з яких: 21 999 172,49 грн. - основної заборгованості, 329 083,52 грн. - 3% річних, 2 815 894,08 грн. - інфляційних нарахувань 
		 
		3.          Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 26345736) на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» (07351, Київська обл., Вишгородській район, с. Синяк, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 31481658) 66 802 (шістдесят шість тисяч вісімсот дві) гривні 92 копійки судового збору.
		 
		4.          В іншій частині позовних вимог відмовити. 
		 
		5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 листопада  2014 року.
		 
		      Суддя                                                                                                    О.В. Чинчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...