Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/12781/14-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2015. Зареєстровано: 18.06.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 червня 2015 р.Справа № 554/12781/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Перцової Т.С.
		Суддів: Дюкарєвої С.В. ,  Жигилія С.П. 
		за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,
		представників сторін: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, 
		відповідача та третьої особи Виконавчого комітету Полтавської міської ради - ОСОБА_3, представників третіх осіб: Управління майном виконавчого комітету Полтавської міської ради - ОСОБА_4, Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, 
		Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради - ОСОБА_6, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтави, Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від   23.03.2015р. по справі №   554/12781/14-а
		за позовом        ОСОБА_7          
		до        Полтавської міської ради          треті особи        Міністерство культури  України      ,        Управління майном  комунальної власності міста Полтави      ,        Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради      ,        Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області      ,        Товариство з обмеженою відповідальністю "Старнайт"      ,        Фізична особа-підприємець ОСОБА_8      ,        Виконавчий комітет Полтавської міської ради      ,        Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації        
		про визнання дій протиправними та скасування рішення,
		ВСТАНОВИЛА
		Позивач ОСОБА_7 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавської міської ради (далі по тексту  відповідач), за участю третіх осіб  Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Міністерства культури України, Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (далі по тексту  Управління культури ПОДА), Управління майном комунальної власності міста Полтави, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (далі по тексту  Інспекція ДАБК у Полтавській області), Товариства з обмеженою відповідальністю «Старнайт» (далі по тексту  ТОВ «Старнайт»), фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (далі по тексту  ФОП ОСОБА_8С.), Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати протиправними дії Полтавської міської ради, що полягають в безпідставному погодженні з проведеними будівельними роботами на памятці національного значення по вул.. Жовтневій, 31 у м. Полтаві; скасувати рішення позачергової тридцять сьомої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 27.12.2013 р. про питання щодо здачі в оренду нежитлових приміщень обєкту нерухомого майна по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві.
		Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 р. по справі № 554/12781/14-а позов ОСОБА_7 задоволено частково. 
		Визнано протиправними дії суб'єкта владних повноважень Полтавської міської ради в частині погодження з проведеними будівельними роботами в будинку по вул. Жовтневій, 31, та передачі в оренду нежитлового приміщення по вул. Жовтневій, 31, у стані проведення будівельних робіт ТОВ «Старнайт». 
		Скасовано пункти 2, 4 рішення позачергової, тридцять сьомої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 27.12.2013 року «Про питання щодо здачі в оренду нежитлових приміщень об'єкту нерухомого майна по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві». 
		Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 р. по справі № 554/12781/14-а та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. З посиланням на ч.1 ст.51, ч.1 ст.135 Кодексу адміністративного судочинства України стверджує про відсутність у позивача права змінювати підстави і предмет позову шляхом уточнення позовних вимог немайнового характеру, що не було враховано судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови. Зазначив, що ОСОБА_7 не має права звернення до суду з даним позовом ані як народний депутат, ані як фізична особа, оскільки у м. Полтаві постійно не проживає. Вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки про порушення свого субєктивного права на охорону культурної спадщини дізнався щонайменше 10.01.2014 р., та безпідставне незастосування судом наслідків пропущення такого строку, передбачених ст.100 КАС України. З посиланням на ст.ст.1, 13, 14, п.3 розділу Х Закону України «Про охорону культурної спадщини»,  п.4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.17 Закону Української РСР «Про охорону і використання памяток історії та культури», постанову Ради Міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони памятників архітектури Української РСР» від 24.08.1963 р. № 970, вважає безпідставним висновок суду першої інстанції щодо належності спірного нежитлового будинку по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві  до обєктів культурної спадщини України, зокрема, до памяток архітектури національного значення. Вказує, що позивачем не було надано жодних доказів існування у нього субєктивного права на охорону культурної спадщини України та порушення його діями відповідача. 
		Представник відповідача та третьої особи Виконавчого комітету Полтавської міської ради в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 р. по справі № 554/12781/14-а скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. 
		Третя особа  Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 року по адміністративній справі № 554/12781/14-а за позовом ОСОБА_7 до Полтавської міської ради та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно було прийнято уточнення до позовних вимог від 17.02.2015 року та розглянуто за ними справу, незважаючи на те, що розгляд справи по суті вже розпочався, та без винесення відповідної ухвали про зміну позовних вимог позивачем. У звязку з чим, обставини погодження з проведеними будівельними роботами не були предметом судового дослідження. Зазначив, що правомірність чи протиправність передачі в оренду нежитлового приміщення по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві судом першої інстанції не досліджувалась, жодна із сторін з цього приводу пояснень не надавала. Судом першої інстанції в оскаржуваній постанові не обґрунтовано протиправності дій відповідача щодо передачі в оренду спірного приміщення. Вказує на відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом, оскільки останні зареєстрований, мешкає і працює поза межами м. Полтави, а відтак, оскаржуваним рішенням відповідача не порушено прав та інтересів позивача. Стверджує, що спірна будівля не є памяткою архітектури, оскільки втратила такий статус після прийняття Закону УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони памятників архітектури на території Української РСР».  
		Представник третьої особи Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
		Третя особа  ТОВ «Старнайт» не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 року у справі № 554/12781/14-а та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Стверджує про наявність обставин, які позбавляють суд першої інстанції можливості бути неупередженим та при ухваленні оскаржуваного рішення керуватися виключно нормами закону. Вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, з огляду на те, що 27.01.2014 року ОСОБА_7 було подано до Октябрського районного суду м. Полтави позов, предмет якого є подібним до предмету позову по даній справі. Зазначила, що оскаржуваним рішенням Полтавська міська рада лише встановила наявний факт  наявність перепланувань спірного приміщення, а не погодила проведення робіт в майбутньому. Вважає необґрунтованим скасування судом пункту 4 рішення відповідача від 27.12.2013 року щодо передачі майна в оренду саме ТОВ «Старнайт». Вважає, що без відповідного рішення Кабінету Міністрів України неможливо віднесення спірної будівлі до категорії памяток національного значення. 
		Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін. В надісланих до суду письмових поясненнях зазначив, що 10.01.2014 р. ОСОБА_7 як народним депутатом до Октябрського районного суду м. Полтави було подано позовну заяву до відповідача та третіх осіб по справі, за якою 17.01.2014 року було відкрито провадження у цивільній справі. У звязку з неможливістю зявлятися в судові засідання з огляду на зайнятість у засіданнях Верховної Ради України, та забороною делегувати свої повноваження народного депутата іншій особі, позивач подав заяву про залишення без розгляду вказаної позовної заяви та був змушений звернутися з позовом до суду як фізична особа. Пояснив, що ОСОБА_7 є громадянином України, мешканцем м. Полтави (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), є керівником громадської організації «Рух простих людей», а тому субєктом правовідносин у сфері охорони культурної спадщини, а відтак, має право звернутись до суду з даним позовом. З посиланням на ст.ст.18, 24, ч.2 ст.25, ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» стверджує, що оскільки на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 року № 970 нежитлове приміщення будівлі кінотеатру ім. Котляревського є памяткою архітектури національного значення, виконання робіт у цьому приміщенні без дозволу (погодження) органу охорони культурної спадщини є протиправним. Стверджує, що позивачу про порушення своїх прав стало відомо з листа Міністерства культури України 12.12.2014 року.   
		Представник третьої особи - Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг залишити  без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції  без змін.
		Представник третьої особи - Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги Полтавської міської ради з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2015 року у справі № 554/12781/14-а скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
		Представники третіх осіб Міністерства культури України, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Інспекції ДАБК у Полтавській області, ТОВ «Старнайт», ФОП ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		Через канцелярію суду від представників третіх осіб Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Міністерства культури України надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
		Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
		З огляду на наведену норму, враховуючи, що треті особи по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників третіх осіб Міністерства культури України, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Інспекції ДАБК у Полтавській області, ТОВ «Старнайт», ФОП ОСОБА_8
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, третіх осіб Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Управління майном комунальної власності міста Полтави, Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради,  перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля (кінотеатр) за адресою: м. Полтава, вул.. Жовтнева, 31, загальною площею 1809,1 кв. м належить територіальній громаді м. Полтави. 
		27.12.2013 року Полтавською міською радою прийнято рішення «Про питання щодо здачі в оренду нежитлових приміщень об'єкту нерухомого майна по вул.. Жовтневій, 31, у м. Полтаві» (т. 2, а. с. 59). 
		Пунктом 2 вказаного рішення Полтавська міська рада погодилася з проведеними будівельними роботами в будинку по вул. Жовтневій, 31, а саме: влаштування прорізів між приміщеннями №61 та №59, №61 та №60, №61 та №54, №57 та №56, №57 та №59, №54 та №52, № 52 та №69 згідно з Технічним паспортом на громадський будинок по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтава, виготовлений станом на 05.11.2013 року. 
		Згідно з п. 4 рішення від 27.12.2013 року передбачено передати в оренду нежитлове приміщення в стані проведення будівельних робіт площею 823,9 кв. м по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві ТОВ «Старнайт» з використанням під танцпол та бар строком до 30.12.2016 року за погодженням з органом охорони культурної спадщини. 
		Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо погодження з проведеними будівельними роботами на памятці національного значення по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві, скасування вищезазначеного рішення.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки Полтавська міська рада прийняла рішення, яким погодилася з проведеними будівельними роботами в будинку по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві без відповідного дозволу на проведення будівельних робіт на пам'ятці національного значення та без погодження науково-проектної документації, та передала в оренду спірне приміщення без погодження з Міністерством культури України передачу в оренду пам'ятки національного значення, чим порушила встановлену законом процедуру передачі об'єктів культурної спадщини власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі.
		Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
		Відповідно до ч.1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
		Як встановлено частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. 
		Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. 
		У відповідності до п.1 ч.1 ст.29, пп. 5 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; 
		За висновком Міністерства культури України, викладеним у листі № 1722/10-2/10-14 від 11.11.2014 р. на звернення народного депутата ОСОБА_7, з посиланням на п.4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини», будинок Дворянського зібрання (нині  кінотеатр імені ОСОБА_9), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 31 до вирішення питання про його включення (не включення) до Державного реєстру нерухомих памяток України вважається памяткою національного значення (т.1, а.с.85). 
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини. 
		У відповідності до п.1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 388/2011, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері кінематографії, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, є Міністерство культури України (Мінкультури України), яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. 
		За змістом п.3 цього Положення одним з основних завдань Мінкультури України є, зокрема, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури, мистецтв, охорони культурної спадщини.
		Пунктами 1, 5 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, віднесено, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
		Відповідно до п.17, п.20 ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;  погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
		Як встановлено частиною 1 статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. 
		Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. 
		Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. 
		У відповідності до ч. 2, 4 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» при передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
		Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа Управління культури ПОДА № 01-20/1652 від 31.12.2013 р., останнє не заперечує проти здачі в оренду нежитлових приміщень обєкту нерухомого майна по вул.. Жовтневій, 31 у м. Полтаві за умови укладення охоронного договору на памятку національного значення з Департаментом культурної спадщини та культурної політики Міністерства культури України за попереднім погодженням Управління культури Полтавського міськвиконкому, управління культури ПОДА та  виготовлення облікової документації на даний обєкт. Вказаним листом Полтавський міськвиконком повідомлено про необхідність узгодження будь-яких робіт на памятці національного значення із Департаментом культурної спадщини та культурної політики Міністерства культури України (т. 1, а. с. 144). 
		Згідно з положеннями ч.6 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами. 
		Матеріалами справи підтверджено, що листом від 21.08.2014 року за № 500/10/15-14 за результатами розгляду листа Виконавчого комітету Полтавської ради від 25.07.2013 року за № 04.2-2/154 про Міністерство культури погодило передачу в оренду будівлі пам'ятки архітектури національного значення - Дворянське зібрання, 1810 року (охоронний № 577/6) за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 31 (т. 1, а. с. 188). 
		Разом з тим, вказане погодження було отримане після прийняття оскаржуваного рішення Полтавської міської ради від 27.12.2013 р. «Про питання щодо здачі в оренду нежитлових приміщень обєкту нерухомого майна по вул. Жовтневій, 31 в м. Полтаві».
		Відповідно до листа Міністерства культури України від 11.11.2014 року за № 1722/10-2/10-14 останнє повідомляло, що дозвіл на проведення робіт на пам'ятці національного значення по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві не надавався, проектна документація не погоджувалася (т. 1, а. с. 128). 
		Таким чином, відповідач погодився із проведеними будівельними роботами у приміщенні по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві та передав вказаний обєкт в оренду без погодження науково-проектної документації, та за відсутності попереднього погодження Міністерства культури України на передачу в оренду пам'ятки національного значення, що свідчить про недотримання відповідачем встановленої процедури передачі в оренду об'єктів культурної спадщини власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі, встановленої ст.ст.18, 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини». 
		Колегія суддів, не заперечуючи наявності у Полтавської міської ради виключної компетенції щодо здійснення прав власності від імені територіальної громади на розпорядження комунальним майном, вважає за необхідне вказати, що з урахуванням специфіки даного обєкту комунальної власності, право відповідача щодо передачі даного об'єкту у володіння, користування іншій юридичній або фізичній особі обмежене необхідністю дотримання режимів використання пам'яток, встановлених органами охорони культурної спадщини, а також зобов'язанням отримання відповідних дозволів органів охорони культурної спадщини в залежності від категорії пам'яток (місцевого та національного значення).
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
		Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення від 27.12.2013 року в частині щодо погодження з проведеними будівельними роботами та щодо передачі в оренду будівлі по вул.Жовтневій, 31 у м. Полтаві, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про охорону культурної спадщини», без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування пунктів 2, 4 даного рішення.
		Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне. 
		У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. 
		До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. 
		Згідно з ч.ч.1, 4 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 
		Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. 
		Матеріалами справи підтверджено, що спірна будівля по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві є комунальною власністю  власністю територіальної громади м. Полтави (т.3, а.с.72-74). 
		Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії паспорту ОСОБА_7, останній зареєстрований у м. Полтаві, а відтак, як член територіальної громади м. Полтави не позбавлений права звернутись до суду з даним позовом про скасування рішення Полтавської міської ради, яке стосується передачі в оренду обєкта комунальної власності міста Полтави.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач під час звернення до суду вказав адресою для листування  м. Полтава, вул. Зигіна, 19, де знаходиться громадська приймальня народного депутата ОСОБА_7, що підтверджується відповідачем в надісланих до суду додаткових письмових поясненнях. 
		Вказана адреса не є місцем проживання позивача, однак, безпосередньо повязана з його роботою, а відтак, та обставина, що ОСОБА_7 за вказаною адресою не проживає, на яку посилається відповідач в надісланих до суду письмових поясненнях, не є підставою вважати, що у позивача відсутнє право звернення до суду з даним позовом.
		Щодо тверджень апелянтів про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
		Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05.01.2015 року по справі № 554/12781/14-а задоволено заяву ОСОБА_7 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. Поновлено строк звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_7 до Полтавської міської ради, треті особи  Виконавчий комітет Полтавської міської ради, Міністерства культури України, Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Управління майном комунальної власності міста Полтави, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, ТОВ «Старнайт», ФОП ОСОБА_8 про визнання дій протиправними та скасування рішення. 
		Слід відмітити, що відповідачем не надано доказів обізнаності позивача про порушення своїх прав спірним рішенням Полтавської міської ради раніше, ніж зазначає позивач та констатує суд першої інстанції  11.11.2014 року.
		Так, листом Міністерства культури України від 11.11.2014 року за № 1722/10-2/10-14 на звернення народного депутата України ОСОБА_7 останнього повідомлено, що дозвіл на проведення робіт на памятці національного значення по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві не надавався, проектна документація не погоджувалась. 
		Після отримання листа Міністерства культури України щодо необхідності надання дозволу на проведення робіт на памятці національного значення та погодження проектної документації, позовні вимоги було уточнено.
		Колегія суддів відмічає, що предметом даного позову, по якому приймалась оскаржувана постанова суду першої інстанції, є визнання протиправними дій Полтавської міської ради щодо безпідставного погодження з проведеними будівельними роботами на памятці національного значення по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві та скасування рішення Полтавської міської ради від 27.12.2013 року щодо передачі вказаної будівлі в оренду, тобто, оскарження дій та рішення, які, як вважає позивач, мали місце без належного дозволу Міністерства культури України. 
		Уточнення до позовної заяви, в яких вперше ставились вищевказані питання, було подано 08.12.2014 року, тобто після отримання листа компетентного органу у сфері охорони культурної спадщини  Міністерства культури України.
		До цього предметом позову ОСОБА_7 було визнання протизаконною бездіяльності Полтавської міської ради, як представника територіальної громади, та Інспекції ДАБК у Полтавській області, зобовязання Полтавської міської ради захистити нежитлову будівлю по вул. Котляревського, 31 у м. Полтаві від пошкодження та руйнування, спричиненого самочинним будівництвом.
		Питання щодо безпідставності погодження будівельних робіт рішенням Полтавської міської ради від 27.12.2013 року ОСОБА_7 не ставилось. 
		Крім того, посилання апелянтів на те, що позивач був обізнаний про порушення свого права 10.01.2014 року, оскільки саме цього дня народний депутат ОСОБА_7 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з подібним позовом, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2014 року ОСОБА_7 звертався до суду як народний депутат в порядку цивільного судочинства. 
		При цьому, відповідачами в даному позові були зазначені ТОВ «Старнайт» та ФОП ОСОБА_8, а предметом позову було заборона вищевказаним особам  проводити будівельні роботи у приміщенні по вул.. Жовтневій, 31 у м. Полтаві, визнання перепланування та добудови вказаної будівлі самочинним будівництвом та зобовязання ТОВ «Старнайт» і ФОП ОСОБА_8 повернути внутрішній вигляд приміщення у первинний стан та знести прибудову до будівлі кінотеатру.
		Як зазначалось вище, предметом даного адміністративного позову, поданого ОСОБА_7 як фізичною особою, було визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради та Інспекції ДАБК у Полтавській області щодо нереагування на вказане будівництво, яке позивач вважав самочинним.
		Крім того, в подальшому позивачем було змінено предмет позову в контексті скасування рішення субєкта владних повноважень  Полтавської міської ради.
		Тобто, ані відповідачі, ані предмет позову по даним справами не є подібними.
		Отже, подання 10.01.2014 року вищевказаного позову ОСОБА_7 як народним депутатом в порядку цивільного судочинства не є підставою вважати пропущеним строк звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
		З приводу тверджень відповідача про відсутність у позивача права змінювати підстави і предмет адміністративного позову немайнового характеру після початку розгляду справи по суті колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. 
		Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, розгляд справи по суті почався 26.01.2015 року.
		Заяву про зміну підстави та предмету позову ОСОБА_7 подано до суду 08.12.2014 року, тобто, до початку розгляду справи по суті (т.1, а.с.79-82).
		17.02.2015 року подано заяву про уточнення позовних вимог, якою не змінено предмет та підстави позову, а лише конкретизовано прохальну частину позову (які саме дії Полтавської міської ради, на думку позивача, підлягають визнанню протиправними та яке рішення від 27.12.2013 року, з якого питання підлягає скасуванню).
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прийняття уточнень до позовних вимог не призвело до порушення права відповідача або третіх осіб як осіб, які беруть участь у справі, визначених ст.ст.49, 51 КАС України, або до ухвалення неправильного рішення, і не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
		Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.   
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,  п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А
		 
		Апеляційні скарги Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтави, Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" залишити без задоволення.
		Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.03.2015р. по справі №   554/12781/14-а залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_10Судді(підпис)  (підпис) ОСОБА_11    ОСОБА_12   Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16.06.2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...