Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 355/1531/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: 30.12.2015. Зареєстровано: 31.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2016.

Результат оскарження 19.04.2016 Апеляційний суд Київської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №  355/1531/15-ц  
		Провадження № 2/355/656/15
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		04 грудня 2015 року Баришівський районний суд Київської області в складі 
		головуючого судді                              Литвиненко О.Л.
		секретаря                                              Лунгул Т.А.
		за участю представника позивача      ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення та визнання права власності.
		В С Т А Н О В И В :
		    Позивач  ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що він з відповідачкою є співвласниками будинку 41 по вулиці Набережній в смт. Баришівка Київської області. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину позивач являється власником 57/100 частин вказаного будинку, а відповідачка відповідно являється власником 43/100 частин даного будинку, який сторони отримали у спадщину після смерті батька ОСОБА_4. Відповідачка проживала у даному будинку та була зареєстрована лише до 29.08.1968 року. Уклавши шлюб з ОСОБА_5, відповідачка оселилась в будинку, який належав сім»ї ОСОБА_5. З 1968 року відповідачка ОСОБА_3 в будинку не проживала, ніяких витрат по його утриманню не несла. Позивач ОСОБА_2 пропонував відповідачці викупити її частку в будинку, але вона не погоджувалась.  Згодом будинок, який належав сім»ї чоловіка відповідачки ОСОБА_3, потрапив під знос. Власнику будинку та дочці відповідачки в обмін будинку було виділено квартиру в будинку покращеного планування та виплачено грошову компенсацію. Відповідачка та її чоловік відмовились отримувати квартиру та вимагали придбання сім»ї відповідачки приватного будинку, або виділення коштів на його придбання. Чоловік відповідачки ОСОБА_5 та дружина позивача ОСОБА_6 працювали на КПКП «Молнія». І чоловік відповідачки ОСОБА_5 звернувся до дружини позивача ОСОБА_6 з пропозицією умовити керівництво підприємства виділити кошти його сім»ї на придбання житлового будинку і в такому разі пообіцяв, що його дружина відповідачка по справі відмовиться від належної їй частини будинку, а це 43/100, на користь позивача. Сім»я позивача на той час складалась з чотирьох осіб та потребувала поліпшення житлових умов від підприємства КПКП «Молнія» де працювала і перебувала на обліку.. Правління КПКП «Молнія» прийняли рішення про виділення коштів на придбання будинку для сім»ї ОСОБА_5 під умовою відчудження відповідачкою належної їй частини будинку на користь позивача. За даних умов сім»я позивача отримувала у власність додатково 27,7 кв. метри житла і дружина позивача знімалась з квартирного обліку підприємства. Сім»ї відповідачки ОСОБА_3  були виділені кошти і сім»я придбала житловий будинок 24 по вулиці Коцюбинського в смт. Баришівка Київської області. А відповідачка не виконала умови, на яких сім»я  ОСОБА_5 отримала кошти, та не передала позивачу у власність 43/100 частини будинку, як було обумовлено. В спірному будинку позивач проживав на момент відкриття спадщини і продовжує проживати в ньому та користуватись всім будинком по даний час на протязі 25 років. Весь час підтримує будинок у належному стані, проводить його ремонт, зробив ремонт підлоги всього будинку, капітальний ремонт даху, замінив котла газового опалення. В заявленому позові просить припинити право власності відповідачки ОСОБА_3 на 43/100 частину житлового будинку №41 з господарськими будівлями та спорудами, стягнути з нього на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 43/100 частини будинку №41, вартості господарських будівель та споруд в сумі 41816 гривень 28 копійок, визнати за позивачем право власності на 43/100 частину житлового будинку №41 з господарськими будівлями та спорудами розташованими по вулиці Набережна в смт. Баришівка Київської області.
		         Представник позивача ОСОБА_1  у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив суду , що сторони по справі є співвласниками спадкового будинку 41 по вулиці Набережній в смт. Баришівка Київської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину позивач являється власником 57/100 частин вказаного будинку, а відповідачка відповідно являється власником 43/100 частин даного будинку. Відповідачка проживала у даному будинку та була зареєстрована лише до 29.08.1968 року, потім уклала шлюб з ОСОБА_5 та оселилась в будинку, який належав його сім»ї. З 1968 року відповідачка ОСОБА_3 в спірному будинку не проживала, ніяких витрат по його утриманню не несла. Позивач ОСОБА_2 пропонував відповідачці викупити її частку в будинку, але вона не погоджувалась. Будинок, який належав сім»ї чоловіка відповідачки ОСОБА_3, потрапив під знос.  Відповідачка та її чоловік відмовились отримувати квартиру та вимагали придбання сім»ї відповідачки приватного будинку, або виділення коштів на його придбання. Чоловік відповідачки ОСОБА_5 та дружина позивача ОСОБА_6 працювали на КПКП «Молнія». І чоловік відповідачки ОСОБА_5 звернувся до дружини позивача ОСОБА_6 з пропозицією умовити керівництво підприємства виділити кошти його сім»ї на придбання житлового будинку і в такому разі пообіцяв, що його дружина відповідачка по справі відмовиться від належної їй частини будинку, а це 43/100, на користь позивача. Сім»я позивача на той час складалась з чотирьох осіб та потребувала поліпшення житлових умов від підприємства КПКП «Молнія» де працювала і перебувала на обліку.. Правлінням КПКП «Молнія» було прийнято рішення про виділення коштів на придбання будинку для сім»ї ОСОБА_5 під умовою відчудження відповідачкою належної їй частини будинку на користь позивача. За даних умов сім»я позивача отримувала у власність додатково 27,7 кв. метри житла і дружина позивача підлягала зняттю з квартирного обліку підприємства. Сім»ї відповідачки ОСОБА_3  були виділені кошти і сім»я придбала житловий будинок 24 по вулиці Коцюбинського в смт. Баришівка Київської області. А відповідачка не виконала умови, на яких сім»я  ОСОБА_5 отримала кошти, та не передала позивачу у власність 43/100 частини будинку, як було обумовлено. В спірному будинку позивач проживав на момент відкриття спадщини і продовжує проживати в ньому та користуватись всім будинком по даний час на протязі 25 років. Весь час підтримує будинок у належному стані, проводить його ремонт, зробив ремонт підлоги всього будинку, капітальний ремонт даху, замінив котла газового опалення. Просить задоволити заявлений позов.
		     Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з»явилась, про день та час розгляду справи усвідомлена своєчасно та належним чином через оголошення у газеті «Урядовий кур»єр» № 223 від 28.11.2015 року, що дає суду підстави для розгляду даної справи та ухвалення рішення у відсутність відповідачки.
		              Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
		               Судом встановлено, що 04.02.1990 року помер батько позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_3  ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно померлого згідно заповіту від 12.12.1989 року, відповідно до якого все своє майно та житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка він заповів: частину будинку з входом зі сторони провулку Банного та сарай дерев»яний, погріб заповів дочці ОСОБА_3, а частину будинку з входом зі сторони вулиці Жовтневої та гараж заповів сину ОСОБА_2.             
		              Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.10.1990 року ОСОБА_3 є спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, померлого 04.02.1990 року, яке складається з 43/100 частин житлового будинку в смт. Баришівка по вулиці Набережній, 41 Київської області. Крім будинку на ділянці маються: сарай, погріб, гараж, літня кухня, огорожа, колодязь. Дане свідоцтво зареєстровано в Переяслав_Хмельницькому БТІ 03.10.1990 року.
		         Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.04.1990 року ОСОБА_2 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, померлого 04.02.1990 року, яке складається з 57/100 частин житлового будинку в смт. Баришівка по вулиці Набережній, 41 Київської області. Крім будинку на ділянці маються: сарай, погріб, гараж, літня кухня, огорожа, колодязь. Дане свідоцтво зареєстровано Баришівським БТІ 03.10.1990 року.
		              З часу оформлення спадкових прав відповідачка ОСОБА_3 не доглядала за будинком, жодного дня в ньому не проживала,  в будинку не була зареєстрована. Відповідачка ОСОБА_7. не сплачувала ніяких податків та комунальних послуг. Позивач постійно з 1980 року проживав та на даний час проживає у спадковому будинку по вулиці Набережна, 41 в смт. Баришівка Київської області, доглядає за ним, проводить ремонт. Позивачем ОСОБА_2 було проведено капітальний ремонт даху, замінено газовий котел.
		              Відповідачка ОСОБА_3 ( дівоче прізвище Ждан)  05.08.1967 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, про що зроблено відповідний актовий запис № 36 від 05.08.1967 року  Баришівським бюро ЗАГСу ( а.с.95-96).
		             21.12.1999 року  було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_5, ОСОБА_9 купили житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в смт. Баришівка по вулиці Коцюбинського, 24 Київської області в рівних частинах кожний ( а.с. 78). З 25.01.2000 року відповідачка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, її чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 98-100).
		         Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, тощо) самостійного заробітку (доходу).
		               Відомостей про відчудження будинку по вулиці Коцюбинського, 24 в смт. Баришівка та про зняття з реєстрацію у вказаному будинку суду не надано.
		              Виходячи з положень Сімейного Кодексу України відповідачка ОСОБА_3 має частку майна подружжя в ? частині будинку, купленому її чоловіком ОСОБА_5 21.12.1999 року, де з 25.01.2000 року зареєстрована постійно відповідачка, що суд розцінює як забезпечення житлом відповідачки ОСОБА_3. 
		              Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, забезпечена житлом. До спірного домоволодіння відповідачка навіть не навідувалася, почала приїздити після подачі позивачем позову до суду. 
		         Відповідно до заповіту ОСОБА_4 від 12.12.1989 року все своє майно та житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка він заповів: частину будинку з входом зі сторони провулку банного та сарай дерев»яний, погріб заповів дочці ОСОБА_3, а частину будинку з входом зі сторони вулиці Жовтневої та гараж заповів сину ОСОБА_2, На підставі вказаного заповіту ОСОБА_4 від 12.12.1989 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.10.1990 року ОСОБА_3 на 43/100 частини житлового будинку з урахуванням зазначеної в заповіті   частини будинку та конкретних господарських споруд, а саме: частину будинку з входом зі сторони провулку банного та сарай дерев»яний, погріб.
		         Частка позивача ОСОБА_2 у спірному домоволодінні по вулиці Набережна, 41 в смт. Баришівка становить 57\100 частини, а частка відповідачки ОСОБА_3 становить 43\100 частина, що є меншою. Дані обставини сторонами не оспорюються і підтверджені в судовому засіданні. 
		              Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння та користування майном не можливе, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім»ї.
		              Відповідачка ОСОБА_3 проживала у спірному будинку по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка Київської області та була зареєстрована лише до 29.08.1968 року. Уклавши шлюб 05.08.1967 року з ОСОБА_5, відповідачка оселилась в будинку, який належав сім»ї ОСОБА_5. З 1968 року відповідачка ОСОБА_3 в будинку не проживала, ніяких витрат по його утриманню не несла. Позивач ОСОБА_2 пропонував відповідачці викупити її частку в будинку, але вона не погоджувалась.  Згодом будинок, який належав сім»ї чоловіка відповідачки ОСОБА_3, потрапив під знос. Власнику будинку та дочці відповідачки в обмін будинку було виділено квартиру в будинку покращеного планування та виплачено грошову компенсацію. Відповідачка та її чоловік відмовились отримувати квартиру та вимагали придбання сім»ї відповідачки приватного будинку, або виділення коштів на його придбання. Чоловік відповідачки ОСОБА_5 та дружина позивача ОСОБА_6 працювали на КПКП «Молнія». І чоловік відповідачки ОСОБА_5 звернувся до дружини позивача ОСОБА_6 з пропозицією умовити керівництво підприємства виділити кошти його сім»ї на придбання житлового будинку і в такому разі пообіцяв, що його дружина відповідачка по справі відмовиться від належної їй частини будинку, а це 43/100, на користь позивача. Сім»я позивача на той час складалась з чотирьох осіб та потребувала поліпшення житлових умов від підприємства КПКП «Молнія» де працювала і перебувала на обліку. Правління КПКП «Молнія» прийняло рішення про виділення коштів на придбання будинку для сім»ї ОСОБА_5 під умовою відчудження відповідачкою належної їй частини будинку на користь позивача. За даних умов сім»я позивача отримувала у власність додатково 27,7 кв. метри житла і дружина позивача знімалась з квартирного обліку підприємства. Сім»ї відповідачки ОСОБА_3  були виділені кошти і сім»я придбала житловий будинок 24 по вулиці Коцюбинського в смт. Баришівка Київської області. А відповідачка не виконала умови, на яких сім»я  ОСОБА_5 отримала кошти, та не передала позивачу у власність 43/100 частини будинку, як було обумовлено. В спірному будинку позивач проживав на момент відкриття спадщини і продовжує проживати в ньому та користуватись всім будинком по даний час на протязі 25 років. Весь час підтримує будинок у належному стані, проводить його ремонт, зробив ремонт підлоги всього будинку, капітальний ремонт даху, замінив котла газового опалення. Підтвердженням цього є акти та кошториси, наявні в матеріалах даної цивільної справи. Відповідачка ОСОБА_3 догляд за будинком та його ремонт чи добудови не проводила, на що власні кошти не вкладала.
		     Встановлені судом обставини підтверджують неможливість спільного володіння та користування майном і необхідність припинення права власності відповідачки ОСОБА_3 на її 43\100 частини спірного домоволодіння. Таке припинення права власності не  зашкодить інтересам відповідачки ОСОБА_3, так як вона забезпечена житлом в іншому домоволодінні, де постійно тривалий час проживає, підтвердженням цьому є наданий відповідачем договір купівлі-продажу будинку від 21.12.1999 року ( а.с. 78) та довідкою Баришівського РВ ГУ МВС України від 24.11.2015 року про реєстрацію ОСОБА_3 за адресою вулиця Коцюбинського, 24 в смт. Баришівка Київської області ( а.с. 100). Тому в цій частині позов підлягає до задоволення.
		     Позивач ОСОБА_2 неодноразово пропонував відповідачці ОСОБА_3 по справі придбати її частку у спільному майні, враховуючи, що вона забезпечена житлом, а позивач зі своєю сім,єю іншого житла не має, але відповідачка не погодилася. 
		              Відповідно до технічного паспорту  на садибний житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка від 21.04.2015 року інвентаризаційна  вартість всього домоволодіння за вказаною адресою становить 293054 гривні ( а.с.11-15). А відповідно звіту про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка Київської області ринкова вартість даного домоволодіння становить 290200 гривень ( а.с. 110-131). З урахуванням більшої інвентаризаційної вартості домоволодіння по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка Київської області по технічному паспорту, суд приймає до уваги та вираховує вартість компенсації відповідачці виходячи із інвентаризаційної вартості домоволодіння по технічному паспорту на садибний житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка від 21.04.2015 року.
		         Відповідно до технічного паспорту  на садибний житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка від 21.04.2015 року  інвентаризаційна вартість   житлового будинку становить 65796 гривень, а 43/100 частки відповідно становить 28292 гривні 28 копійок, вартість погреба становить 2348 гривень. Відповідно до схематичного плану земельної ділянки  житлового будинку по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка сарай дерев»яний 1956 року побудови, який ОСОБА_4 заповів відповідачці ОСОБА_3, знаходиться під одним дахом з літньою кухнею і є невід»ємною частиною, тому суд враховує господарську споруду літньої кухні як одну господарську споруду сараю з загальною вартістю 3821 гривня вартість сараю та 7365 гривень вартість літньої кухні, всього загальною вартістю 11 186 гривень. Всього вартість вказаних 43/100 частин  відповідно до технічного паспорту  на садибний житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка від 21.04.2015 року  становить 28292 гривні 28 копійок +2348 гривень + 11 186 гривень = 41826 гривень 28 копійок. 
		         Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
		         Згідно квитанції № 213/з11 від 22.09.2015 року   про поповнення депозитного рахунку для   Баришівського районного суду ОСОБА_2 вніс суму 41816 гривень 28 копійок на депозитний рахунок для Баришівського районного суду Київської області.  
		         Суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3 41826 гривень 28 копійок, так як суд припиняє право її власності на 43/100 частини спірного домоволодіння. Суд також враховує, що сума 41816 гривень 28 копійок позивачем покладена на депозитний рахунок суду під час розгляду справи, а 10 гривень, яких не вистачає до стягнення суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачки і розцінює нестачу даної суми на депозитному рахунку як арифметичну помилку позивача при підрахунку під час покладення коштів на депозит.
		     Поскільки суд припиняє право власності відповідачки ОСОБА_3 на 43/100 частини домоволодіння по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка, стягує з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3 вартість її частки у спірному спадковому домоволодінні, то суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на 43/100 вказаного домоволодіння по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка Київської області з господарськими будівлями та спорудами, а саме : сарай, погріб, літня кухня.
		        З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне припинити право власності ОСОБА_3 на 43/100 частини домоволодіння по вулиці Набережній. 41 в смт. Баришівка, стягнути на її користь з позивача ОСОБА_2М вартість 43/100 частини даного домоволодіння в сумі 41816 гривень 28 копійок та визнати за ОСОБА_2 право власності на весь житловий будинок №41 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вулиці Набережній в смт. Баришівка Київської області.
		         Встановлені судом обставини стверджуються :
		-копією заповіту від 12.12.1989 року ОСОБА_4 ( а.с. 8);
		-копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.10.1990 року майна ОСОБА_4, померлого 04.02.1990 року, яке складається з 43/100 частин житлового будинку в смт. Баришівка по вулиці Набережній, 41 Київської області, згідно якого спадкоємицею є ОСОБА_3 ( а.с. 9);
		-копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.04.1999 року майна ОСОБА_4, померлого 04.02.1990 року, яке складається з 57/100 частин житлового будинку в смт. Баришівка по вулиці Набережній, 41 Київської області, згідно якого спадкоємцем є ОСОБА_4 ( а.с. 46);
		-квитанцією № 213/з11 від 22.09.2015 року   про поповнення депозитного рахунку для   Баришівського районного суду ( а.с. 47);
		-копією технічного паспорту на садибний житловий будинок по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка від 21.04.2015 року ( а.с.11-15);
		-копією звіту про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вулиці Набережній, 41 в смт. Баришівка Київської області ринкова вартість даного домоволодіння становить 290200 гривень ( а.с. 110-131); 
		-повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 24.11.2015 року та копією запису про одруження № 36 від 05.08.1967 року;
		-іншими матеріалами справи.
		         У відповідності зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд 
		присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем ОСОБА_2 при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 487 гривень 20 копійок. А поскільки позов задоволено, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 487 гривень 20 копійок. 
		         За даних обставин заявлений позов підлягає до задоволення.
		     Керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 118-120,208, 212-215, 218, 273, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 365, 392 ЦК України, суд,
		В И Р І Ш И В :
		 
		             Задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі.
		     Припинити право власності відповідачки ОСОБА_3 на 43/100 частину житлового будинку №41 з господарськими будівлями та спорудами, а саме : сарай, погріб, літня кухня, що розташовані по вулиці Набережна в смт. Баришівка Київської області.
		     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 43/100 частини будинку №41, вартості господарських будівель та споруд, а саме : сарай, погріб, літня кухня, що розташовані по вулиці Набережна в смт. Баришівка Київської області в сумі 41816 (сорок одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 28 копійок, які знаходяться на депозитному рахунку для Баришівського районного суду Київської області та 10 гривень вартості частки відповідачки, що не вистачає на рахунку, всього стягнути 41826 (сорок одна тисяча вісімсот двадцять шість) гривень 28 копійок.
		     Визнати за ОСОБА_2 право власності на 43/100 частину житлового будинку №41 з господарськими будівлями та спорудами, а саме : сарай, погріб, літня кухня, що розташовані по вулиці Набережна в смт. Баришівка Київської області.
		     Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
		          Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Суддя Баришівського
		районного суду                                         ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...