Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9935/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2016. Зареєстровано: 22.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2016.
Дата набрання законної сили: 21.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   826/9935/15                              Головуючий у 1-й інстанції:  Бояринцева М.А. 
		Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є. 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 січня 2016 року                                                                                                 м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді                    - Пилипенко О.Є.  
		суддів                                        - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
		при секретарі                              - Грабовській Т.О., 
		за участю представників:
		позивача                              - Семенюк І.М.,
		відповідача                              - Стеценко О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Установи « 28 управління начальника робіт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративний позовом Установи « 28 управління начальника робіт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У травні 2015 року позивач - Установа « 28 управління начальника робіт», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2015 №0000262202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 433 749,00 грн.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Установи «28 управління начальника робіт» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року - скасувати, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було доведено реальності здійснення господарських операцій за договорами підряду №140808 від 08.08.2014 та №140109 від 01.09.2014, а також за Договором про виконанні роботи №140703 від 03.07.2014, що позивачем було допущено порушення вимог чинного законодавства України, що призвело до заниження податку на додану вартість.
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Техпром-Буд" (код ЄДРПОУ 39240128) за період з 01.08.2014 по 30.09.2014, за результатами якої відповідачем складено акт №11/26-58-22-02-18/24967480 від 12.01.2015 (далі - акт перевірки №11).
		Згідно висновків, викладених в акті перевірки №11, позивачем порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 289 166,00 грн., в т.ч. за серпень 2014 р. - на суму 128 333,00 грн., за вересень 2014 р. - на суму 160 833,00 грн.
		Установа "28 управління начальника робіт" зареєстрована як юридична особа 23.10.1997, 06.11.1997 взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, зареєстровано як платник податку на додану вартість 24.06.2014.
		З акту перевірки №11 вбачається, що заниження Установою "28 управління начальника робіт" податку на додану вартість на загальну суму 289 166,00 грн., в т.ч. за серпень 2014 р. - на суму 128 333,00 грн., за вересень 2014 р. - на суму 160 833,00 грн., виникло у зв'язку із завищенням податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ "Техпром-Буд", які, на думку податкового органу, є фіктивними, що підтверджується довідкою Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №551/20-36-22-03/39072643 від 12.12.2014 "Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-буд" (код за ЄДРПОУ 39240128), щодо документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами за серпень, вересень, жовтень 2014 року", податковою інформацією Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №9546/8/20-36-22-03-08 від 09.09.2014.
		На підставі акту перевірки №11 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000262202 від 02.02.2015 (далі - ППР №0000262202), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 433 749,00 грн., з яких 289 166,00 грн. - за основним платежем, а 144 583,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №6154/10/26-15-10-05-35 від 10.04.2015 "Про результати розгляду первинної скарги" та ДФС України №9590/6/99-99-10-01-04-15 від 05.05.2015 "Про результати розгляду скарги" залишено без змін прийняте відповідачем ППР №0000262202, а скарги позивача - без задоволення.
		Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом. 
		Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
		Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Згідно п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.
		Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.
		Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		Так, з матеріалів справи убачається, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Установа "28 управління начальника робіт" здійснює такі види діяльності: комплексне обслуговування об'єктів; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; виробництво електроенергії; організація будівництва будівель (основний); будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
		Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром-буд" було укладено Договори про виконанні роботи №140703 від 03.07.2014, №140808 від 08.08.2014, №140109 від 01.09.2014. 
		Згідно вказаних договорів підряду №140808 від 08.08.2014 та №140109 від 01.09.2014, укладених між позивачем, як замовником, та ТОВ "Техпром-Буд", як підрядником, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе обов'язок виконати будівельно-монтажні роботи по об'єкту "Житловий будинок на 198 квартир по вул. Поліська, 2, м. Київ шифр К-1-1" в об'ємі, визначеному договірною ціною.
		На виконання вказаних договорів ТОВ "Техпром-Буд" було виписано податкові накладні: №1601 від 16.07.2014, №2201 від 22.07.2014, №2401 від 24.07.2014, №2403 від 24.07.2014, №2404 від 24.07.2014 та №2405 від 24.07.2014; №801 від 08.08.2014; №501 від 05.09.2014, №1802 від 18.09.2014 та №2901 від 29.09.2014.
		На підтвердження виконання умов договорів в матеріалах справи містяться копії актів виконаних будівельних робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та податкові накладні.
		Суд першої інстанції зазначив, що з наявних в матеріалах договірних цін до вказаних договорів не можливо встановити об'єм робіт, як це визначено умовами договорів підряду №140808 від 08.08.2014 та №140109 від 01.09.2014.
		Проте, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що за умовами договорів підряду вартість робіт визначена в сумі 270 000,00 грн., та підтверджується актами форми КБ-2 та довідками КБ-3. 
		Слід зазначити, що копії таких актів та довідок наявні в матеріалах справи.
		Також апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу висновки суду першої інстанції з приводу відсутності проектно-кошторисної документації, та неможливість встановити які саме роботи (послуги) виконувались ТОВ "Техпром-Буд" на виконання умов договорів підряду №140808 від 08.08.2014 р. та №140109 від 01.09.2014.
		Зокрема, наявність або відсутність проектно-кошторисної документації не можливо віднести до первинної документації, що може підтвердити або спростовувати факти отримання робіт, тоді як з актів приймання виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи, убачається, що виконувались роботи з розділу підлога, внутрішні роботи (за серпень 2014 року), перекриття, підлога, внутрішні роботи (за вересень 2014 року). Слід звернути увагу, що вказані акти містять в собі деталізацію витрат на виконання робіт та матеріалів.
		Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги зауваження суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи на підтвердження реальності договорів підряду №140808 від 08.08.2014 та №140109 від 01.09.2014 містяться копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143131420015 від 22.05.2013  та №КВ143131720840 від 21.06.2013 відносно будівництва житлового комплексу за адресою вул. Поліська у м. Києві (житловий будинок №3 - ІІ та ІІІ черга), тоді як будівельно-монтажні роботи за вказаними вище договорами повинні проводитись по вул. Поліська, 2, м. Київ. 
		Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність таких декларацій про готовність об'єкта до експлуатації відносно будівництва житлового комплексу за адресою вул. Поліська у м. Києві не спростовує виконання будівельно-монтажних робіт за вказаними вище договорами по вул. Поліська, 2, м. Київ. Крім того, декларацій про готовність об'єкта до експлуатації не є первинною документацією в розумінні податкового законодавства та не може підтверджувати чи спростовувати фактичне виконання будівельних робіт.
		Також, суд першої інстанції не прийняв як належний доказ оплати позивачем вартості робіт (послуг), виконаних (наданих) ТОВ "Техпром-Буд" за вказаними вище договорами наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень, оскільки вони не містять відмітки банку про проведення операцій.
		Проте, апеляційний суд відзначає, що факт оплати виконаних будівельних робіт податковим органом не спростовується, як в акті перевірки так і під час розгляду справи в суді.
		Крім того, під час апеляційного розгляду справи позивачем було надано суду виписки з банківських рахунків, які підтверджують факт оплати позивачем отриманих від ТОВ «Техпром-Буд» послуг. 
		Слід зазначити, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.
		Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено. 
		Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Техпром-Буд» на дату укладання та виконання договорів були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду.
		Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на довідку Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №551/20-36-22-03/39072643 від 12.12.2014 "Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-буд" (код за ЄДРПОУ 39240128), щодо документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами за серпень, вересень, жовтень 2014 року", податковою інформацією Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №9546/8/20-36-22-03-08 від 09.09.2014.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
		В свою чергу, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
		Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
		Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.
		Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.
		В свою чергу допущення контрагентами позивача окремих порушень вимог податкового законодавства жодним чином не може впливати на господарські відносини з позивачем, оскільки саме порушник повинен нести відповідальність за виявлені порушення. 
		Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Техпром-Буд" належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю.
		Отже, враховуючи, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
		Натомість, висновок відповідача про заниження податку на додану вартість на загальну суму 289 166,00 грн., в т.ч. за серпень 2014 р. - на суму 128 333,00 грн., за вересень 2014 року - на суму 160 833,00 грн. є неправомірним, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення №0000262202 від 02.02.2015 підлягає скасування.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не повно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Установи « 28 управління начальника робіт» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити. 
		Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Установи « 28 управління начальника робіт» - задовольнити.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року - скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов Установи « 28 управління начальника робіт» - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000262202 від 02.02.2015.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.    
		 
		Головуючий суддя:                                                                       О.Є.Пилипенко 
		 
		Суддя:                                                                                 Я.Б. Глущенко
		 
		                                                                                С.Б. Шелест
		 
		Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 21.01.2016 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                           Пилипенко О.Є. 
		           
		Судді:                                                                                                                                        Шелест С.Б. 
		 
		                                                                                                                                                         Глущенко Я.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...