Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/15692/15 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2016. Зареєстровано: 01.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА       
		 
		справа № 753/15692/15
		                                           провадження № 2/753/2359/16     
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		заочне
		"25" січня 2016 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Біді В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» про визнання майнових прав на об»єкт будівництва, треті особи - Акціонерно-комерційний банк Соціального розвитку «Укрсоцбанк», Київська філія,  
		В С Т А Н О В И В :
		          Позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, щодо визнання за нею майнових прав на об'єкт будівництва - житловий комплекс за будівельною адресою: АДРЕСА_1, в частині двокімнатної квартири, розташованої на 5-му поверсі, загальною площею 74,02 кв.м., житловою площею 35,71 кв.м., та яка має будівельний номер НОМЕР_1.
		          В обгрунтування позову зазначено, що 26 червня 2007 року між відповідачем ТОВ «Градострой», АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк» та позивачем було укладено Договір про резервування квартири № 2007-Р/96. Згідно з умовами договору ТОВ «Градострой» взяв на себе зобов"язання закріпити за позивачем квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_1, в частині двокімнатної квартири, розташованої на 5-му поверсі, загальною площею 74,02 кв.м., житловою площею 35,71 кв.м., та яка має будівельний номер НОМЕР_1, за умови надання ТОВ «Градострой» в термін до 27 червня 2007 р. виписки з рахунку, яка підтверджує наявність у позивача права власності на повний пакет облігацій в кількості 7403 шт. Відповідно до п.2.6 вищевказаного договору - плановий строк закінчення будівництва та введення в експлуатацію - IІ квартал 2008 р. Згідно із п.4.2.3 зазначеного договору визначено обов'язок ТОВ «Градострой» збудувати будинок в строк згідно з датою введення будинку в експлуатацію, яка встановлена відповідно до проектно-кошторисної документації, але не пізніше дати, вказаної в п.2.6. договору. Відповідно до Акту від 26 червня 2007 року прйому-передачі цінних паперів та виконаних робіт (до Договору купівлі-продажу облігацій ТОВ «Градострой» від 19 червня 2007р.) позивачем було придбано повний пакет облігацій - в кількості 7403 шт. (загальною вартістю 681076 грн.) у ТОВ ««Східно-Європейська Інвестиційно-Інноваційна Компанія», що діяло на підставі Генеральної угоди доручення № К-22; Д2 на купівлю та/або продаж цінних паперів від 20.03.2006 р. та замовлення №46 від 19.06.2007 р. Позивач просила визнати за позивачем майнові права на вказаний об'єкт будівництва з підстав, передбачених нормами діючого законодавства, в тому числі, ст.ст.1, 4, 5, 7, 9, 18-20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та ст.ст.3, 11, 12, 15, 16, 177, 178,190,321, 328, 331,509, 512, 525, 526, 837, 875, 876 ЦК України, Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
		          
		          У письмовій заяві позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, розглянути справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой», інші учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, заяв та клопотань про розгляд справи без їх участі суду не надали, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
		Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України -у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З урахуванням наведених обставин та вимог закону, суд ухвалив розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечувала представник позивача у судовому засіданні.
		Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, та надані стороною позивача оригінали вказаних документів, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
		     26 червня 2007 року між відповідачем ТОВ «Градострой», АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк» та позивачем було укладено Договір про резервування квартири № 2007-Р/96. Згідно з умовами договору ТОВ «Градострой» взяв на себе зобов"язання закріпити за позивачем квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_1, в частині двокімнатної квартири, розташованої на 5-му поверсі, загальною площею 74,02 кв.м., житловою площею 35,71 кв.м., та яка має будівельний номер НОМЕР_1, за умови надання ТОВ «Градострой» в термін до 27 червня 2007 р. виписки з рахунку, яка підтверджує наявність у позивача права власності на повний пакет облігацій в кількості 7403 шт. Відповідно до п.2.6 вищевказаного договору - плановий строк закінчення будівництва та введення в експлуатацію - IІ квартал 2008 р. Згідно із п.4.2.3 зазначеного договору визначено обов'язок ТОВ «Градострой» збудувати будинок в строк згідно з датою введення будинку в експлуатацію, яка встановлена відповідно до проектно-кошторисної документації, але не пізніше дати, вказаної в п.2.6. договору. Відповідно до Акту від 26 червня 2007 року прйому-передачі цінних паперів та виконаних робіт (до Договору купівлі-продажу облігацій ТОВ «Градострой» від 19 червня 2007р.) позивачем було придбано повний пакет облігацій - в кількості 7403 шт. (загальною вартістю 681076 грн.) у ТОВ «Східно-Європейська Інвестиційно-Інноваційна Компанія», що діяло на підставі Генеральної угоди доручення № К-22; Д2 на купівлю та/або продаж цінних паперів від 20.03.2006 р. та замовлення №46 від 19.06.2007 р. (копії Договору про резервування квартири № 2007-Р/96 а.с.34-39, вказаного Акту та відповідних квитанційа.с.40-42)
		Проте, відповідно до положень ст. 190 ЦК України - майном, як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
		Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
		Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст.321,331 ЦК України, що регулюють порядок набуття права власності. 
		Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
		Проте, за правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
		Крім того, на час укладення сторонами договорів про резервування квартири, та купівлю-продаж облігацій, правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися Законами України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та від 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність».
		Виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення зазначеними нормами та нормою ст. 331 ЦК України не передбачено.
		Вказаними Законами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.
		Відповідні висновки викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 р. у справі № 6-23877ск15 та постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 р. у справі № 6-1732цс15, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. 
		Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
		Позивач свої зобов'язання за вказаними договорами про резервування квартири № 2007-Р/96 та купівлі - продажу облігацій ТОВ «Градострой» виконала в повному обсязі, придбавши повний вказаний пакет облігацій, закріпивши за собою квартиру, яку відповідно до умов договору про резервування квартири № 2007-Р/96, ТОВ «Градострой» повинно було збудувати. 
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об'єктом інвестування є квартира або приміщення в об'єкті будівництва, яка після завершення будівництва стає окремим майном. 
		Таким чином, позивач фактично набув майнове право на об'єкт будівництва, тобто можливість в майбутньому у передбачений законом спосіб отримати право власності на однокімнатну квартиру, розташовану за будівельною адресою: АДРЕСА_1, в частині двокімнатної квартири, розташованої на 5-му поверсі, загальною площею 74,02 кв.м., житловою площею 35,71 кв.м., та яка має будівельний номер НОМЕР_1, у встановлений Законом порядок після введення будинку в експлуатацію. 
		Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Твердження сторони позивача про те, що майнові права позивача на вищезазначену квартиру ким-небудь порушуються, не підтверджені належними та допустимими доказами.
		     Посилання позивача на невиконання визначених в договорі обов'язків щодо закінчення будівництва у встановлений строк не може бути підставою для визнання права власності на квартиру із вищезазначених причин, оскільки порушення строків закінчення будівництва є фактично порушенням умов договору, та регулюється, зокрема ч.5 ст.7, ст.20 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, за якими інвестор має   право   володіти,   користуватися  і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.
		     При недодержанні   договірних   зобов'язань   суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.
		Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		     Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки позивач виконав свої грошові зобов'язання за договором, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва, установлену цим договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва та для набуття майнових прав на цей об'єкт, та не довів належними та допустимими доказами, що ці права є порушеними.
		          А  тому суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
		На підставі викладеного, зокрема керуючись Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України«Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.ст.190, 328, 331, 392, 360-7,509, 525, 526,629 ЦК України,  ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, 
		ВИРІШИВ:
		Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.
		Судові витрати у виді судового збору зарахувати в доход держави.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...