Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12491/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2016. Зареєстровано: 12.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2016.
Дата набрання законної сили: 22.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04.04.2016№910/12491/15
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/12491/15
		за позовом заступника прокурора міста Києва, м. Київ, в інтересах держави в особі Київської міської ради, м. Київ,
		до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об'єднання «Мрія», м. Київ,
		про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, 
		 
		за участю представників: 
		прокуратури - Винника О.О. (посвідчення від 15.12.2015 №036704);
		позивача - Тхорика С.М. (довіреність від 01.04.2016 №225-КМГ-1093);
		відповідача - Михайловської Н.А. (довіреність від 01.10.2015 №б/н).
		 
		Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави (далі - Прокуратура) в особі Київської міської ради (далі - Рада) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:
		- розірвання укладеної Радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об'єднання «Мрія» (далі - Товариство) угоди від 10.02.2014 №13 (далі - Угода) про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.05.2007 №37 (далі - Договір оренди), посвідченої 10.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., про що вчинено запис у реєстрі за №13, і зареєстрованої у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Ради 18.02.2014 за №МЗК-1-00177;
		- зобов'язання Товариства повернути Раді земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича (стара назва - Боженка), 32, площею 0,4371 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0033; далі - земельна ділянка) вартістю 24 466 794,03 грн. у стані, придатному для її подальшого використання.  
		Позовні вимоги мотивовані тим, що:
		29.03.2007 рішенням Ради №412/1073 Товариству передано у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,44 га для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та паркінгом, що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Боженка (Казимира Малевича), 32;
		на підставі вказаного рішення Радою та Товариством 20.05.2007 укладено Договір оренди;
		01.07.2012 рішенням Ради №424/8708 поновлено Договір оренди земельної ділянки на 15 років, у зв'язку з чим позивачем та відповідачем 10.02.2014 укладено Угоду;
		за результатами вивчення інформації, наданої Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у                    м. Києва (далі - ДПІ у Голосіївському районі), Прокуратурою встановлено, що відповідачем порушено норми Земельного кодексу України та умови укладеного Договору оренди через систематичну несплату орендної плати, заборгованість з якої станом на 14.04.2015 становила 2 237 614,73 грн.;
		отже, несплата Товариством орендної плати за користування земельною ділянкою за Договором оренди є порушенням його істотних умов, у зв'язку з чим Договір оренди підлягає розірванню в судовому порядку, а земельна ділянка - поверненню орендодавцеві.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 21.08.2015 у справі №910/12491/15 (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 (колегія суддів у складі: суддя Отрюх Б.В. - головуючий, судді Михальська Ю.Б. і Тищенко А.І.), позов задоволено повністю; розірвано Угоду; зобов'язано Товариство повернути Раді земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання; стягнуто з Товариства в доход державного бюджету України 2 436 грн. судового збору.
		Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 (колегія суддів у складі: Полянський А.Г. - головуючий, судді Коробенко Г.П. і Мачульський Г.М.) судові рішення попередніх судових інстанцій з даної справи скасовано; справу №910/12491/15 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
		За результатами повторного автоматичного розподілу справу №910/12491/15 передано судді Марченко О.В. для розгляду.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2016 суддею Марченко О.В. прийнято справу №910/12491/15 до свого провадження; розгляд справи призначено на 21.03.2016. 
		Товариство 18.02.2016 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що пропозиція щодо розірвання Угоди не надходила на адресу відповідача і відповідне рішення з цього приводу Радою не приймалось.
		Прокуратура 22.02.2016 подала суду письмові пояснення, в яких зазначила таке: законодавством України не передбачено розірвання спірного Договору в односторонньому порядку, а тому рішення про його розірвання повинно бути  вирішено у судовому порядку; представниками Ради підтримано позовні вимоги Прокуратури, що є належним волевиявленням позивача, прийняття Радою рішення про розірвання Договору може розцінюватися як його розірвання в односторонньому порядку.
		Рада 22.02.2016 подала суду письмові пояснення, у яких зазначила, що: відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів з 22.11.2013, що підтверджується листом ДПІ у Голосіївському районі від 07.05.2015 №2168/9/26-50-11-04-12; крім того, як вбачається з акта обстеження земельної ділянки від 25.05.2015 №639/01, проведеного Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, земельна ділянка за Договором не використовується за цільовим призначенням; Радою не приймалося рішення про розірвання Угоди.
		Товариство 17.03.2016 подало суду письмові пояснення, у яких зазначило таке: на момент прийняття господарським судом міста Києва рішення від 21.08.2015  заборгованість,  яка була визначена позивачем як основна підстава для розірвання Угоди, була повністю сплачена. 
		Представники Прокуратури та позивача у судовому засіданні 04.04.2016 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
		Представник відповідача надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що суди попередніх інстанцій у вирішенні даного спору не врахували такого:
		- за приписами статей 13, 19, 142, 143, 144 Конституції України, статей 26 і 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції, зокрема, міських рад, які приймають з цього приводу відповідні рішення, а тому для розірвання договору оренди земельної ділянки необхідна наявність волевиявлення органу місцевого самоврядування, здійсненого у формі відповідного рішення;
		- положення статей 25, 31 і 32 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) не містять обов'язкових вимог щодо дострокового розірвання за рішенням суду договору оренди землі, а передбачають лише можливість такого розірвання, а також визначають необхідність волевиявлення сторони договору; позивач як орендодавець, як вбачається із вищенаведених норм права, свою роботу проводить сесійно і його волевиявлення на розірвання договору оренди можливе лише у формі прийняття рішення;
		- для розгляду даної справи необхідно встановити, чи приймалось позивачем рішення про розірвання Угоди, що господарськими судами зроблено не було. 
		При новому розгляду господарським судом міста Києва встановлено таке.
		29.03.2007 IV сесією V скликання Ради прийнято рішення №412/1073 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне об'єднання «Мрія» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та паркінгом на вул. Боженка, 32 у Голосіївському районі м. Києва».
		На підставі вказаного рішення 20.07.2007 Радою (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір оренди, за умовами якого:
		- орендодавець, на підставі рішення Ради від 29.03.2007 №412/1073, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену Договором оренди (пункт 1.1 Договору оренди);
		- об'єктом оренди відповідно до Договору оренди є земельна ділянка з такими характеристиками:
		місце розташування - вул. Боженка, 32 у Голосіївському районі м. Києва;
		розмір - 4 371 кв.м.;
		цільове призначення - для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та пракінгом;
		кадастровий номер - 8000000000:72:219:0033 (пункт 2.1 Договору оренди);
		- згідно з витягом з технічної документації №Ю-43726/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.06.2007 №589 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 861 107,41 грн. (пункт 2.2 Договору оренди);
		- земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 2.3 Договору оренди);
		- Договір оренди укладено на 5 років (пункт 3.1 Договору оренди);
		- визначена Договором оренди орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (пункт 4.1 Договору оренди);
		- зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до Договору оренди у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.6 Договору оренди);
		- орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33214812700002, КЕКД 1 3050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019; отримувач УДК у Голосіївському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077879; питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору оренди, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку (пункт 4.7 Договору оренди);
		- контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки (пункт 4.11 Договору оренди);
		- передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації Договору оренди (пункт 6.1 Договору оренди);
		- право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації Договору оренди (пункт 6.2 Договору оренди);
		- після припинення дії Договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 7.1 Договору оренди);
		- орендодавець має право вимагати від орендаря:
		використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з Договором оренди;
		дотримання місцевих правил забудови;
		своєчасного внесення орендної плати;
		дострокового розірвання Договору оренди;
		відшкодування понесених збитків, в тому числі неотриманих доходів, відповідно до чинного законодавства України в разі розірвання Договору оренди (пункт 8.1 Договору оренди);
		- орендодавець зобов'язаний, зокрема: не вчиняти дії, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою; передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам Договору (пункт 8.2 Договору оренди);
		- після закінчення строку, на який було укладено Договір оренди, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов Договору оренди, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору оренди; переважне право на купівлю земельної ділянки у разі її продажу (пункт 8.3 Договору оренди);
		- орендар зобов'язаний, зокрема: своєчасно вносити орендну плату (у строк, встановлений чинним законодавством України), звітувати перед податковими органами району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати (пункт 8.4 Договору оренди); 
		- всі зміни та/або доповнення до Договору оренди вносяться за згодою сторін; згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до Договору оренди є його рішення, прийняте в установленому законодавством України порядку (пункт 11.1 Договору оренди);
		- Договорі оренди може бути розірваний:
		за взаємною згодою сторін;
		за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
		в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України (далі - ГК України) в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 Договору оренди, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (пункт 11.4 Договору оренди);
		- Договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 Договору оренди (пункт 11.5 Договору оренди);
		- розірвання Договору оренди не потребує укладення додаткової угоди, Договір оренди вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням (пункт 11.6 Договору оренди);
		- у разі припинення або розірвання Договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених Договором оренди (пункт 11.8 Договору оренди);
		- у разі невиконання своїх зобов'язань за Договором оренди сторони несуть відповідальність, визначену Договором оренди та законодавством України (пункт 12.1 Договору оренди);
		- у разі невиконання орендарем умов Договору оренди та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір оренди може бути достроково розірваний (пункт 12.2 Договору оренди).
		Разом з тим, 01.11.2012 Х сесією VІ скликання Ради прийнято рішення №424/8708 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне об'єднання «Мрія» договору оренди земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та паркінгом на вул. Боженка, 32 у Голосіївському районі м. Києва».
		На підставі вказаного рішення 10.02.2014 Радою (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Угоду, за умовами якої:
		 Договір оренди поновлено на 15 років (пункт 1 Угоди);
		 Договір оренди викладено у такій редакції (пункт 2 Угоди):
		- об'єктом оренди відповідно до Договору оренди є земельна ділянка з такими характеристиками:
		місце розташування - вулиця Казимира Малевича (до перейменування - вулиця Боженка), 32 в Голосіївському районі м. Києва;
		розмір - 0,471 га;
		цільове призначення - для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та паркінгом;
		кадастровий номер - 8000000000:72:219:0033 (пункт 2.1 Договору оренди);
		- згідно з витягом з технічної документації Головного управління Держземагентства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України від 05.11.2013 №6985 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 19 589 106,51 грн. (пункт 2.2 Договору оренди);
		- Договір оренди укладено на 15 років (пункт 3.1 Договору оренди);
		- зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до Договору оренди у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.7 Договору оренди);
		- орендна плата вноситься орендарем рівними частками за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33214812700002, код 13050200 у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019; отримувач УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38039757; питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконання Договору оренди, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку (пункт 4.8 Договору оренди);
		- контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює орган доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки (пункт 4.15 Договору оренди);
		- передача земельної ділянки здійснена за актом приймання-передачі об'єкта оренди 02.07.2007 (пункт 6.1 Договору оренди);
		- право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (пункт 6.2 Договору оренди);
		- орендодавець має право вимагати від орендаря:
		використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з Договором оренди;
		своєчасного внесення орендної плати;
		дострокового розірвання Договору оренди;
		відшкодування понесених збитків, в тому числі неотриманих доходів, відповідно до чинного законодавства України в разі розірвання Договору оренди (пункт 8.1 Договору оренди);
		- орендодавець зобов'язаний, зокрема: не вчиняти дії, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою; передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам Договору (пункт 8.2 Договору оренди);
		- після закінчення строку, на який було укладено Договір оренди, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов Договору оренди, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору оренди; переважне право на купівлю земельної ділянки у разі її продажу (пункт 8.3 Договору оренди);
		- орендар зобов'язаний, зокрема: своєчасно вносити орендну плату (у строк, встановлений чинним законодавством України), звітувати перед органами доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки про сплату орендної плати (пункт 8.4 Договору оренди); 
		- всі зміни та/або доповнення до Договору оренди вносяться за згодою сторін; згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до Договору оренди є його рішення, прийняте в установленому законодавством України порядку (пункт 11.1 Договору оренди);
		- Договорі оренди може бути розірваний:
		за взаємною згодою сторін;
		за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
		у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, вставленому законодавством;
		в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з ГК України в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4 Договору оренди, здійснення без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (пункт 11.4 Договору оренди);
		- розірвання Договору оренди не потребує укладення додаткової угоди, Договір оренди вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням (пункт 11.6 Договору оренди);
		- у разі припинення або розірвання Договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених Договором оренди (пункт 11.8 Договору оренди);
		- у разі невиконання своїх зобов'язань за Договором оренди сторони несуть відповідальність, визначену Договором оренди та законодавством України (пункт 12.1 Договору оренди);
		- у разі невиконання орендарем умов Договору оренди та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір оренди може бути достроково розірваний (пункт 12.2 Договору оренди).
		Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
		Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Статтею 13 Закону встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і  користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до статті 17 Закону встановлено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
		Судом встановлено, що:
		Договір оренди посвідчено 20.06.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., про що вчинено запис у реєстрі за №374, і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Ради 02.07.2007 за №79-6-00517;
		Угода посвідчена 10.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., про що вчинено запис у реєстрі за №13, і зареєстрованої у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Ради 18.02.2014 за №МЗК-1-00177.
		Разом з тим, відповідно до акта приймання-передачі від 02.07.2007 Рада передала, а Товариство прийняло у своє володіння і користування земельну ділянку за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Боженка, 32; акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
		Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Прокуратура, мотивуючи позов, просить розірвати Угоду у зв'язку з тим, що Товариством систематично не сплачується орендна плата за орендовану земельну ділянку.
		Частинами першою, другою та третьою статті 21 Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
		Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України)).
		Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Порядок сплати орендної плати визначено, зокрема, пунктами 4.1, 4.5, 4.6, 4.8 та 4.15 Договору оренди.
		Судом встановлено, що листом від 14.04.2015 №1812/9/26-50-11-04-12 ДПІ у Голосіївському районі повідомило Прокуратуру, що у Товариства станом на 14.04.2015 за період з 2012 року по 2015 рік обліковується загальна заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 2 237 614,73 грн.
		Також відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/2640/14 за позовом ДПІ у Голосіївському районі до Товариства про стягнення боргу в сумі 820 129,41 грн. позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі задоволено; стягнуто з Товариства 820 129,41 грн. податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб.
		Згідно з частиною першою статті 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
		Частиною першою статті 96 ЗК України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
		Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно з частиною першою статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідачем на підтвердження сплати заборгованості з орендної плати та земельного податку подано суду квитанції від 06.07.2015 №0.0.405954309.1 на суму 1 517 484,60 грн. та №0.0.405953851.1 на суму 820 129,40 грн.
		Разом з тим, вказані платежі було здійснено після порушення провадження у даній справі, тобто після 18.05.2015.
		Крім того, відповідачем подано суду довідку ДПІ у Голосіївському районі від 24.03.2016 №742/26-50-17-01-07, відповідно до якої станом на 24.03.2016 Товариство не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Голосіївському районі. 
		Проте, судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконувалися зобов'язання з внесення орендної плати за Договором оренди, що є істотним порушенням умов вказаного договору.
		Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
		Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частинами першої та п'ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Пунктом 34 частини першої статті 26 та пунктом 21 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Згідно із частинами першою та другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Пунктом 11.1 Договору встановлено, що всі зміни та/або доповнення до Договору оренди вносяться за згодою сторін; згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до Договору оренди є його рішення, прийняте в установленому законодавством України порядку.
		Відповідно до пункту 11.6 Договору розірвання Договору оренди не потребує укладення додаткової угоди, Договір оренди вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.
		Таким чином, рішення (волевиявлення) про розірвання договору оренди землі мало бути прийнято безпосередньо Радою як стороною Договору оренди на пленарному засіданні в передбаченому законом та регламентом Ради порядку.
		Частиною першою статті 11112 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		Судом ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2016 зобов'язано Раду подати суду докази прийняття рішення про розірвання укладеної Радою і Товариством Угоди.
		Радою було подано суду письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що Радою не приймалося рішення стосовно розірвання Угоди.
		Отже, враховуючи, що матеріали справи не містять відповідного рішення Ради, а Рада у своїх поясненнях вказує, що позивачем не приймалося рішення щодо розірвання Угоди, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині. 
		Крім того, повна сплата відповідачем заборгованості з орендної плати також свідчить про намір Товариства продовжити правомірне оплатне користування земельною ділянкою. 
		Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Товариства повернути Раді земельну ділянку передану в оренду Товариству в стані, придатному для її подальшого використання, то слід зазначити, що оскільки судом відмовлено у задоволенні позову в часті розірвання Угоди, то і підстав для повернення земельної ділянки немає, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
		Слід також зазначити, що позивачем подано суду акт обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 18.03.2015 №303/01, відповідно до якого станом на момент проведення перевірки земельна ділянка огороджена, на ділянці розміщені металеві споруди, будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та паркінгом, відповідно до цільового призначення, визначеного Договором оренди, на земельній ділянці не ведеться.
		Вказаний акт не береться судом до уваги, оскільки використання орендованої ділянки за нецільовим призначенням не є підставою позовних вимог і не є предметом дослідження у даній справі.
		Що ж до розподілу судових витрат, то слід вказати таке.
		Позовна заява подана до господарського суду міста Києва Прокуратурою 15.05.2015, тобто на момент чинності редакції Закону України «Про судовий збір», пунктом 11 частини першої статті 5 якого, органи прокуратури були звільнені від сплати судового збору.
		Разом з тим, відповідно до пункту 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви прокурором) приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
		Прокурором було заявлено дві вимоги немайнового характеру.
		За подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру мало б бути сплачено судовий збір у сумі 2 436 грн. (1 218 грн. (ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру) х 2 (кількість вимог немайнового характеру)).
		Отже, за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача. 
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову відмовити.
		2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) в доход державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. судового збору.
		Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 11.04.2016.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...