Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2380/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2016. Зареєстровано: 25.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.04.2016Справа №910/2380/16
		За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТЕК»
		до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд»
		про                     стягнення 292835,36 грн.                                                                                                
		 
		Суддя     Маринченко Я.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача:  Сироватка І.В. (представник за довіреністю);
		від відповідача:  Чуба В.Д. (представник за довіреністю).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2016 року ТОВ «РЕТЕК» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Мегаполісжитлобуд» про стягнення заборгованості за попереднім договором в розмірі 279173,99 грн та нарахованих на вказану суму 3% річних в розмірі 3302,82 грн. та інфляційних втрат в розмірі 10358,55 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем на виконання укладеного з відповідачем Попереднього договору від 02.10.2014 сплачено попередню оплату (авансовий внесок) в розмірі 279173,99 грн. За умовами вказаного договору відповідач мав намір побудувати  та відкрити не пізніше 01.10.2015 торговий центр, в якому позивач мав намір отримати в оренду окремі торгові приміщення. Оскільки, станом на час звернення до суду торговий центр відповідачем не відкрито, договір оренди з позивачем не укладено, позивач,на підставі п.13.7 попереднього договору просить стягнути з відповідача суму авансового внеску. Крім того, враховуючи невиконання відповідачем свого зобов'язання за попереднім договором в частині повернення авансового внеску в строк до 31.08.2015, позивач також на підставі положень статті 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.09.2015 по 22.01.2016 у сумі відповідно 3302,82 грн та 10358,55 грн.
		Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Додатково вказав, що відповідач неодноразово переносив дату відкриття торгового центру, вказуючи про це у своїх повідомленнях та зазначаючи орієнтовні дати відкриття торгового центру. Проте 30.04.2015, листом №1421 відповідач повідомив, що дата відкриття торгового центру, у зв'язку з нестабільною політичною та економічною ситуацією в Україні, переноситься, при цьому самої дати у листі зазначено не було, що унеможливило підписання договору оренди у строки, встановлені попереднім договором. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за попереднім договором та невизначеність хоча б приблизної дати відкриття торгового центру, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати та нараховані фінансові санкції за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
		Представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи на те, що не укладення договору оренди не тягне за собою припинення дії попереднього договору та, відсутність вини відповідача у неукладенні договору оренди, тоді як згідно положень п.13.5 попереднього договору, авансовий внесок повертається протягом 30 днів з дня припинення  попереднього договору з вини орендодавця та отримання письмового повідомлення про повернення авансового платежу, внаслідок чого вимоги про стягнення авансового платежу задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. Також вказав, що згідно умов п.12.2 попереднього договору до відповідача не застосовуються будь-які негативні наслідки  зі сторони орендаря за несвоєчасне відкриття торгового центру. Крім того вказав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними, оскільки вказані нарахування на суму авансу не нараховуються.
		Просить відмовити у задоволенні позову.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ч. 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
		Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
		Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України).
		При цьому, зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України).
		Частиною 4 ст. 182 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
		Нормами ч. 2 ст. 635 Цивільного кодексу України визначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
		Судом встановлено, що 02.10.2014. між ТОВ «Мегаполісжитлобуд» (орендодавець) та ТОВ «РЕТЕК» (орендар) укладено Попередній договір щодо укладання договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., за реєстровими №№789, 790.
		Згідно з п. 2.1 Попереднього договору сторони зобов'язуються протягом 90 днів після настання Відкладної обставини, на умовах передбачених в Попередньому договорі, укласти Договір оренди.
		Пунктом 1.14 Попереднього договору сторони встановили, що відкладальна обставина - це настання в сукупності всіх наведених нижче обставин (умов): отримання Орендодавцем Акта введення в експлуатацію, Сертифікату, Свідоцтва про право власності, інших документів щодо Торгового центру та/або Приміщення, які можуть бути необхідні для укладення Договору оренди із нотаріальним посвідченням відповідно до законодавства України; завершення Орендарем Робіт Орендаря відповідно до вимог цього Договору та отримання Орендодавцем письмового повідомлення від Орендаря про це; направлення Орендодавцем Орендареві письмового повідомлення про готовність до укладення Договору оренди.
		Відповідно до п. 13.1 Попереднього договору впродовж строку, вказаного в Додатку 2 (пункт 11), Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі (або письмово повідомлений Орендодавцем) платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати Орендної плати (Основної орендної плати, Експлуатаційної Орендної та Маркетингової орендної плати) за Договором оренди, сума якого вказана в Додатку 2 (пункт 10). Орендар зобов'язаний сплатити Авансовий внесок незалежно від виставлення Орендодавцем відповідного рахунку.
		В тому випадку, якщо орендар сплатив  авансовий внесок відповідно до первинного попереднього договору, сума такого сплаченого авансового внеску зараховується в рахунок обов'язку орендаря щодо сплати авансового внеску за цим попереднім договором.
		Відповідно до додатку №2 до попереднього договору від 02.10.2014, п. 10 авансовий внесок (ст. 13, п. 13.1) становить 465289,98 грн.,  ПДВ 93058 грн., всього з урахуванням ПДВ - 558347,98 грн., але не менше гривневого еквіваленту 39294,46 доларів США по курсу НБУ (без ПДВ). На момент сплати вказана сума збільшується (підлягає множенню) на показник Коефіцієнту. Авансовий внесок зараховується в рахунок Орендної плати за перший та останній місяці відповідно до Договору оренди. Пунктами 10-1, 10-2 Додатку 2 до Попереднього договору сторони  погодили, що сума сплаченого орендарем авансового внеску відповідно до первинного попереднього договору становить 232644,99 грн., ПДВ - 46529 грн, всього з урахуванням ПДВ - 279173,99 грн. Сума, яку орендар зобов'язаний доплатити  з метою повного виконання свого обов'язку  щодо сплати авансового внеску становить 279137,99 грн.,  з урахуванням ПДВ, але не менше 19647,23 доларів США по курсу НБУ без ПДВ. Строк сплати Авансового внеску - протягом трьох робочих днів  з моменту підписання протоколу допуску.  
		Судом встановлено також , що між сторонами укладався також Попередній договір щодо укладення договору оренди  від 12.09.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., зареєстрований за №№640,641, який сторонами умовами  спірного Попереднього договору зазначено як первинний Попередній договір і який втратив силу з підписанням Попереднього договору від 02.10.2014.
		Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивач на виконання умов первинного попереднього договору 20.09.2013 сплатив на рахунок відповідача 238246,72 грн. з ПДВ в рахунок орендної плати відповідно до виставленого відповідачем рахунку №19 від 16.09.2013, що підтверджується платіжним дорученням №428 від 20.09.2013. Вказана сума, у силу положень п.13.1 Попереднього договору зарахована в рахунок сплати авансового платежу за Попереднім договором. Також, 09.08.2014, позивач сплатив відповідачу додатковий авансовий внесок  в розмірі 40927,27 грн на підставі рахунку відповідача №95 від 09.07.2014, що підтверджується платіжним дорученням №2176 від 09.07.2014. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання щодо сплати авансового внеску.
		Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідачем у строк, визначений Попереднім договором  не було укладено з позивачем договору оренди,у зв'язку з тим, що торговий центр не було відкрито. Так, відповідач, листами №130 від 27.02.2014, №365 від 15.05.2014,  №976 від 26.12.2014, відкладав дату відкриття торгового центру, встановлюючи вказану дату відповідно на жовтень 2014 року, березень 2015 року та 14.05.2015.
		Листом №1421 від 30.04.2015 відповідач повідомив позивача, що з огляду на нестабільну політичну та економічну ситуацію в Україні, відкриття торгового центру буде здійснено після ознак стабілізації ситуації в Україні, про що позивача буде повідомлено.
		Пунктом 13.7 Попереднього договору сторони погодили, що  у випадку, якщо основний договір оренди не буде укладено  сторонами до 30.07.2015 включно з будь-яких інших підстав, аніж вина орендаря, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню  орендодавцем орендарю  не пізніше 31.08.2015 без будь-якого письмового повідомлення про повернення авансового внеску від орендаря. 
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		Таким чином, оскільки, станом на 30.07.2015 договір оренди між сторонами укладено не було, при цьому вина орендаря у неукладенні договору відсутня, у відповідача відповідно до умов п.13.7 Попереднього договору з 31.07.2015 виник обов'язок повернути позивачу суму авансового внеску в строк до 31.08.2015. 
		Враховуючи викладене, зокрема невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення суми авансового внеску позивачу суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми авансового внеску в розмірі 279173,99 грн.
		Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати 279173,99 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених законом, зокрема, у вигляді нарахування та стягнення 3302,82 грн. 3% річних та інфляційних втрат в сумі 10358,55 грн. на підставі ст. 625 ЦК України, за період прострочення грошового зобов'язання з 01.09.2015 по 22.01.2016.
		Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат , суд дійшов висновку щодо його законності та обґрунтованості, внаслідок чого зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
		Заперечення відповідача щодо відсутності його вини у неукладенні договору оренди, неможливість застосування до відповідача негативних наслідків, пов'язаних з не відкриттям торгового центру та передчасність вимог щодо повернення авансового платежу, оскільки договір не припинено, судом до уваги не приймаються, оскільки умовами п.13.7 договору підписаному обома сторонами, та який є обов'язковим до виконання обома сторонами встановлено обов'язок відповідача у випадку не укладення договору оренди до певної встановленої сторонами дати, сплатити на користь позивача визначену грошову суму, при цьому обов'язок сплатити суму авансового платежу виник у відповідачем незалежно від наявності його вини у неукладенні договору оренди та не потребує будь-яких повідомлень чи вимог зі сторони позивача. Також  сплата вказаної суми є виконанням однією із сторін за договором свого зобов'язання, і не є негативним наслідком невиконання умов договору (штрафними санкціями, відшкодуванням збитків тощо). Безпідставні також посилання відповідача на положення п.13.5 договору, оскільки предметом розгляду даної справи не є розірвання чи припинення зобов'язань за вказаним Договором та застосування наслідків, таких як повернення сплачених грошових сум.
		З тих же підстав, зокрема того, що сплата вказаної суми позивачу є прямим обов'язком відповідача встановленим умовами договору (за умови настання певних обставин, зокрема не укладення до встановленої дати договору оренди), безпідставні посилання відповідача на неможливість нарахування на суму авансового платежу інфляційних втрат та 3% річних, оскільки обов'язок сплатити грошову суму у визначеному договором розмірі та у визначений договором строк є грошовим зобов'язанням, за порушення якого нормами ст..625 ЦК України передбачено нарахування певних санкцій.
		Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
		На підставі положень ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд»  (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літ. А; ідентифікаційний код: 34615529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТЕК» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 17/52, літ. А; ідентифікаційний код: 36049009) заборгованість в розмірі 279173 (двісті сімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три) грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 10358 (десять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 55 коп., три відсотки річних в розмірі 3302 (три тисячi триста дві) грн. 82 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4392 (чотири тисячi триста дев'яносто дві) грн. 53 коп.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повний текс рішення підписано 21.04.2016
		 
		 
		Суддя                                                                                             Я.В. Маринченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...