Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16311/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 26.09.2016. Зареєстровано: 27.09.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2016.
Дата набрання законної сили: 07.10.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.09.2016Справа №910/16311/16Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом                          Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до   про  Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант»  стягнення страхового відшкодування в розмірі 3 671 грн. 10 коп. 
		Представники:
		від Позивача:           Боярська Г.П. (представник за довіреністю);
		від Відповідача:          Сергутін В.А. (представник за довіреністю); 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		          Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування в розмірі 3 671 грн. 10 коп.  
		 
		          Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1045306 від 02.07.2015 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
		 
		Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
		 
		          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2016 року порушено провадження у справі № 910/16311/16, судове засідання призначено на 21.09.2016 року.
		 
		           19.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.09.2016 року та відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		           19.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.09.2016 року.
		 
		В судовому засіданні 21 вересня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, яким просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		 
		В судовому засіданні 21 вересня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення. 
		 
		Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		02 липня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санофі - Авентіс Україна» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1045306, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.  
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2015 року по вул. Велика Васильківська  у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Санофі - Авентіс Україна», під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується Довідкою №75106139 про дорожньо - транспортну пригоду. 
		 
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
		 
		Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2015 року у справі №752/17398/15-п ОСОБА_4, водія транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. 
		 
		Звітом про визначення вартості матеріального збитку №107/15 від 17.11.2015 року, складеним Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 18 078 грн. 56 коп. 
		 
		Відповідно до Страхового акту № 1342/15/50/ТР25/00/2 від 27.01.2016 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Санофі - Авентіс Україна» в розмірі 16 578 грн. 01 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 00844 від 02.02.2016 року.
		 
		30.05.2016 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 078 грн. 01 коп., у відповідь на який Відповідач листом №12/3199 від 11.08.2016 року повідомив, що сума страхового відшкодування становить 12 406 грн. 91 коп. 
		 
		10.08.2016 року Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» була здійснена виплата страхового відшкодування Позивачу у розмірі 12 406 грн. 91 коп., що підтверджується платіжним дорученням №25809 від 10.08.2016 року. 
		 
		Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 500 гривень 00 копійок. 
		 
		Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736 розмір франшизи складає 510 гривень 00 копійок. 
		 
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 3 671 грн. 10 коп. з урахуванням частково здійсненого страхового відшкодування відповідно до встановлених Полісом № АЕ/5576736 лімітів відшкодування по майну та франшизи. 
		 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		 
		Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1045306 від 02.07.2015 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було відшкодовано на користь Страхувальника 16 578 грн. 01 коп.
		 
		Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. 
		 
		Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		 
		Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні. 
		 
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
		 
		          Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності. 
		          
		Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. 
		 
		Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2015 року у справі №752/17398/15-п, якою ОСОБА_4, водія транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. 
		 
		Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.  
		 
		Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування. 
		 
		Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. 
		 
		Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування"). 
		 
		          Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. 
		 
		Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. 
		 
		Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
		 
		Суд звертає увагу, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов»язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
		 
		Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15.
		 
		Таким чином, Суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. 
		 
		Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.
		 
		Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. 
		В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що він був змушений самостійно здійснити розрахунок відновлювального ремонту транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір якого склав 14 416 грн. 91 коп. Крім того, Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1045306 від 02.07.2015 року передбачає франшизу у розмірі 1500 грн. 00 коп., а Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736 - 510 грн. 00 коп., які були вирахувані при здійсненні виплати страхового відшкодування. 
		Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		 
		Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним з страховиком договором. 
		 
		З наведених приписів законодавства вбачається, що Страховик отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування і таке право переходить до нього саме в обсягах фактично понесених витрат.
		 
		Нормою статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
		 
		Проте, здійснення Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» виплати страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі без врахування фізичного зносу не суперечить приписам статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний Закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1045306 від 02.07.2015 року, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить. Адже з приписів вказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються Позивача (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому в даному випадку відсутні правові підстави перекладати на позивача обов'язки Відповідача, яке є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		Водночас, зі змісту пункту 4.1.5 Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1045306 від 02.07.2015 року вбачається узгодження страховиком та страхувальником умов про визначення страхового відшкодування без врахування зносу, що не суперечить приписам статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
		 
		Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 14 вересня 2015 року у справі № 910/7462/15-г. 
		 
		Крім того, при здійсненні розрахунку страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» було вирахувано розмір франшизи за договором у розмірі 1500 грн. 00 коп., а тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а також зауважує, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.
		 
		При цьому, Суд зазначає, що відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 500 гривень 00 копійок. 
		 
		Проте, як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736 розмір франшизи складає 510 гривень 00 копійок. 
		 
		          Відповідно до статті 11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик подає інформацію  про укладені та  достроково припинені  договори  обов'язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового   страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. 
		 
		Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що відомості про укладені договори  обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вносяться до централізованої бази даних за інформацією Страховика, Суд приймає до уваги саме Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736, згідно з яким розмір франшизи складає 510 гривень 00 копійок. 
		 
		Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5576736 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 3 661 грн. 10 коп. (16 578 грн. 01 коп. сума страхового відшкодування - 12 406 грн. 91 коп. частково відшкодована сума страхового відшкодування - 510 грн. 00 коп. франшизи) 
		 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -    
		 
		ВИРІШИВ
		 
		1.           Позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» - задовольнити частково.
		 
		           2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» (01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 33-37, ідентифікаційний код юридичної особи 19411125) 3 661 (три тисячі шістсот шістдесят одна) грн. 10 (десять) коп. та судовий збір у розмірі 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 25 (двадцять п'ять) коп.
		 
		           3. В іншій частині позову - відмовити. 
		 
		           4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 вересня 2016 року.
		 
		 
		      Суддя                                                                                        О.В. Чинчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...