Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/10971/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2017. Зареєстровано: 10.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2017.
Дата набрання законної сили: 25.05.2017 (частково)
Результат оскарження 18.12.2019 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: скасовано постанову суду апеляційної інстанції частково і залишено в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		308/10971/16-ц 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		29.12.2016     року                                              місто Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
		головуючого - судді Монич О.В.
		при секретарі - Пассер М.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації в особі начальника управління ОСОБА_2 про визнання бездіяльності посадової особи органу державної влади неправомірною, зобовязання вчинити дію та стягнення моральної шкоди, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який мотивує тим, що з квітня 1988 року він працював безстроково на посаді керівника Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара ОСОБА_3, який є комунальним закладом культури.
		У звязку із внесенням на початку 2016 року змін до Закону України "Про культуру" від 14.12.10 р., безстроковий трудовий договір з позивачем відповідачем було припинено та 11.06.16 розпочато процедуру проведення конкурсу на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені ОСОБА_3.
		Позивачем ОСОБА_1 було взято участь у оголошеному конкурсі. 25.07.16р. відбулося перше засідання конкурсної комісії, на якому, опрацювавши документи, подані кандидатами на участь у конкурсному доборі, члени комісії підтвердили відповідність поданих позивачем ОСОБА_1 документів вимогам конкурсу та вирішили допустити його та інших претендентів до наступного етапу конкурсу  співбесіди та публічної презентації власних програм розвитку закладів культури
		03.08.16р. відбулося друге засідання конкурсної комісії, на якому за результатами голосування вирішено рекомендувати управлінню культури Закарпатської облдержадміністрації призначити ОСОБА_1 на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького як такого, котрий успішно пройшов конкурсний відбір. 
		Позивач зазначає, що відповідач, як керівник органу управління Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, у відповідності до ч. 15 ст. 21-5 Закону України "Про культуру" від 14.12.10р. із змінами, була зобовязана не пізніше 2-х місяців з дня оголошення конкурсу (тобто  до 11.08.16р.) призначити його як переможця конкурсу керівником вказаного закладу. Вважає, що підставою для видання наказу про таке призначення є ОСОБА_4, який визначає основні вимоги до діяльності закладу культури, виконання яких є обовязковим для керівника, та інші умови.
		В супереч вимогам вищезазначеного Закону, наказом відповідача від 11.08.16р. позивача ОСОБА_1 було призначено тільки виконувачем обовязків керівника. Таке своє рішення відповідач пояснила тим, що призначення позивача на посаду має відбуватися шляхом затвердження його на посаді Закарпатською обласною радою, для чого є необхідність у винесенні цього питання на розгляд сесії облради.
		У своєму позові ОСОБА_1 також зазначив, що винісши питання на розгляд сесії обласної ради, відповідач переконувала депутатів у тому, що є підстави не затверджувати його на цю посаду, бо за результатами проведених перевірок є недоліки в роботі очолюваного ним закладу. Виступаючи при обговоренні проекту рішення про призначення його на посаду на засіданні сесії обласної ради, вона публічно звинуватила його у тому, що він не справляється зі своїми прямими обовязками, є людиною похилого віку, яка не володіє компютерною технікою, піддала сумніву його професійні здібності, здібності як керівника та особисті якості, як людини. Вважає, що своєю бездіяльністю у питанні видання наказу про призначення його на посаду керівника та укладенні з ним контракту у передбаченому Законом України "Про культуру" порядку та строки, своїми публічними виступами та висловлюваннями на засіданні обласної ради відповідач завдала йому моральної шкоди, позаяк він багато років працює у сфері культури та сумлінно виконує свої обовязки. Більше 25 років очолює заклад культури. За цей час жодних заходів дисциплінарного впливу до нього не застосовувалося. Він користується повагою серед колег по роботі та краєзнавців краю. Має багато відзнак, подяк та нагород за особисті заслуги перед культурою та й містом у цілому. Почесний громадянин міста. Багато людей його знає та поважає. А його вік не може та й не є законною підставою для відмови у призначенні його на посаду керівника за результатами проведеного конкурсу, у якому він переміг, та виправданням для безпідставних звинувачень з боку відповідача у професійній непридатності та у публічних приниженнях. 
		Враховуючи викладені обставини вважає бездіяльність відповідача у виконанні її прямих обовязків щодо призначення його на посаду, а також  у штучному та безпідставному затягуванні з вирішенням цього питання незаконними, такими, що порушують його честь, гідність, ділову репутацію та завдають моральної шкоди, яку позивач оцінив у 90 000,00 грн.
		Представник позивача у адресованій до суду заяві позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Просить розглянути справу у їх відсутність. При вирішенні спору по суті врахувати, що на дату розгляду справи судом наказ на призначення її довірителя ОСОБА_1 на посаду відповідачем видано, контракт оформлено та обома сторонами підписано.
		Відповідач у судове засіданні повторно не зявилася будучи належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи. У поданих до суду письмових запереченнях на позов визнає той факт, що у червні ц.р. управлінням культури було оголошено конкурс на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. За результатами його проведення 03.08.16 р. конкурсною комісією рекомендовано управлінню культури облдержадміністрації призначити позивача ОСОБА_1 на цю посаду. При цьому вважає, що директор музею має призначатися та звільнятися з посади у згідно зі Статутом закладу, у відповідності до останньої редакції якого таке призначення здійснюється шляхом укладення контракту з управлінням культури обласної державної адміністрації строком на пять років за результатами конкурсу з наступним затвердженням на черговій сесії обласної ради. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював безстроково на посаді керівника Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара ОСОБА_3, який є комунальним закладом культури. Наказом управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.02.16р. за №14-к його було затверджено на вказаній посаді у звязку зі зміною назви закладу.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28.01.16р. за №955-ІІІ, який набув чинності 24.02.16р., внесено зміни до Закону України "Про культуру" від 14.12.10р. за № 2778-IV в частині, що стосується процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури та запровадження контрактної форми роботи. 
		У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень новоприйнятого Закону, набрання ним чинності стало підставою для припинення безстрокових трудових договорів з керівниками закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України, в тому числі і з позивачем. А згідно з п. 3 цих Прикінцевих положень, органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобовязані припинити безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом.
		На виконання вищевказаних законів 11.06.16р. на офіційній сторінці відповідача  Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації  було розміщено оголошення про конкурс на посади керівників ряду установ, в т.ч.  на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею. 
		Зі змісту оголошення вбачається, що для участі в конкурсі необхідно впродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу надіслати на поштову адресу: 88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, управління культури, к.543 та на електронну адресу uk.zakarp@gmail.com.:
		- заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
		- автобіографію, що містить прізвище, імя та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу звязку, відомості про наявність чи відсутність судимості;
		- копію документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;
		- два рекомендаційні листи довільної форми;
		- мотиваційний лист довільної форми.
		Додатково подати копії документів про трудову діяльність та проекти програм розвитку відповідного закладу культури на один і пять років. 
		Для участі у конкурсі позивачем в числі інших претендентів були подані відповідні документи, копії яких розміщені для ознайомлення на сайті відповідача.
		З опублікованого на сайті відповідача 12.07.16р. повідомлення вбачається, що наказом управління культури Закарпатської ОДА за №01-05/169 від 08.07.16р. затверджено склад конкурсних комісій. 
		З опублікованого на сайті відповідача 26.07.16р. повідомлення вбачається, що 25.07.16р. відбулося перше засідання конкурсних комісії по розгляду документів, поданих кандидатами на участь у конкурі на посади керівників закладів культури. Опрацювавши документи, члени комісії підтвердили відповідність поданих документів вимогам конкурсу та допустили всіх претендентів до наступного етапу конкурсу  співбесіди та публічної презентації власних програм розвитку закладів культури. Одночасно повідомлено про дату наступних засідань  29 липня та 3 серпня о 10.00 у приміщенні прес-центру облдержадміністрації.
		З опублікованого на сайті відповідача 03.08.16р. повідомлення вбачається, що 03.08.16р. відбулося друге засідання комісії по конкурсному добору на посади керівників закладів культури. За результатами голосування вирішено:
		- рекомендувати управлінню культури обласної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького як такого, котрий успішно пройшов конкурсний відбір. 
		У тому ж повідомленні на сайті відповідача зазначено, що у відповідності до п. 15 ст. 21-5 Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури", керівник управління культури облдержадміністрації зобовязаний призначити переможця конкурсу керівником закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. Підставою для видання наказу про призначення керівника закладу культури є підписання контракту. 
		Враховуючи викладене, вимоги Закону України "Про культуру" із внесеними до нього останніми змінами, а також ту обставину, що оголошення конкурсу опубліковано відповідачем на власному офіційному сайті 11.06.16р., суд погоджується з думкою позивача, що такий наказ про призначення позивача ОСОБА_1 на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького мав бути виданий відповідачем у термін до 11.08.16р.
		Однак, наказом управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 11.08.16р. за №141-к позивача ОСОБА_1 звільнено із займаної посади директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею за п. 9 ст. 36 КЗпП України. А наказом управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 11.08.16р. за №142-к його призначено виконувачем обовязків директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею. З цими наказами позивач не погодився з тих підстав, що вони суперечать Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28.01.16., про що ним власноруч зазначено на примірниках цих наказів.
		Заперечення відповідача з цього приводу, які зводяться до того, що директор музею призначається та звільняється з посади у відповідності до Статуту Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, а саме  шляхом укладення контракту з управлінням культури обласної державної адміністрації строком на пять років за результатами конкурсу з наступним затвердженням на черговій сесії обласної ради, суд оцінює критично виходячи з такого. 
		У відповідності до п. 1.5. Статуту закладу, діяльність музею здійснюється відповідно до Конституції України, Законів України "Про музеї та музейну справу", "Про охорону культурної спадщини", "Про культуру", "Про місцеве самоврядування", інших актів (указів Президента, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства культури України, ін.). Пункт Статуту, що стосується призначення керівника закладу, на який посилається відповідач, прямо суперечать спеціальному Закону, а саме Закону України "Про культуру" від 14.12.10р. із внесеними до нього змінами, який безпосередньо врегульовує процедуру призначення керівників державних та комунальних закладів культури та запровадження контрактної форми роботи. Відтак, на переконання суду, у питанні призначення по посаду керівника музею слід керуватися саме вказаним Законом, який є актом прямої дії і розширеному тлумаченню не підлягає. 
		Крім того, суд приймає до уваги, що у відповідності до Прикінцевих положень Закону України "Про культуру" від 14.12.10р., інші закони та нормативно-правові акти, до приведення їх у відповідність із цим Законом, діють у частині, що йому не суперечить. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р., як такий, що був прийнятий до набуття чинності Законом України "Про культуру" від 14.12.10р., діє в тій частині, що не суперечить останньому. Виходячи з викладеного, положення ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", які наділяють обласну раду повноваженнями вирішувати в установленому законом порядку, крім іншого  питання щодо управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, призначати і звільняти їх керівників, як такі, що суперечать спеціальному Закону України "Про культуру", який було прийнято 14.12.10р., не можуть бути застосовані у вказаному випадку. 
		Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про культуру" передбачено, що керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на пять років за результатами конкурсу. Ч. 15 ст. 21-5 того ж Закону зазначає, що керівник органу управління зобовязаний призначити переможця конкурсу керівником державного чи комунального закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. Підставою для видання наказу про призначення керівника державного чи комунального закладу культури є підписання контракту. При цьому, у встановленій цим Законом процедурі призначення керівника комунального закладу культури необхідність будь-якого додаткового погодження з тим чи іншим органом чи посадовою особою не передбачена. Таким чином, відповідач як посадова особа органу виконавчої влади  субєкт владних повноважень, діяла не на підставі закону, а в супереч йому, не в межах повноважень, а за їх межами, і як керівник органу управління Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького була зобовязана до 11.08.16р. укласти з позивачем ОСОБА_4 та видати наказ про призначення його на посаду керівника цього заклад. Однак, призначила його тільки виконувачем обовязків керівника та винесла вирішення вказаного питання на розгляд ради, що Законом України "Про культуру" не передбачено. Бездіяльність відповідача у вирішенні питання призначення позивача на посаду керівника комунального закладу культури свідчить про умисне ігнорування нею вимог цього Закону та передбачених ним процедур, а також про порушення цим законних прав та інтересів позивача. Тому, ця бездіяльність підлягає визнанню неправомірною.
		Щодо позовних вимог в частині відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить з такого. Ст.56 Конституції України закріплено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167, 1174 ЦК України та Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у приниженні її честі та гідності та ділової репутації. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Розмір її грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Як вбачається з матеріалів справи, питання призначення позивача на посаду керівника закладу культури відповідачем у передбачені Законом України «Про культуру» порядку та строки вирішене не було. Натомість, воно двічі виносилися на розгляд сесії Закарпатської обласної ради, оговорювалося попередньо на засіданні президії Закарпатської обласної ради. 
		Із опублікованих на сторінках кількох інтернет-видань публікацій вбачається, що при обговоренні цього питання на засіданні президії облради ОСОБА_2, виступаючи перед депутатами, зауважила, що винесення ряду пропозицій після проведення кількох перевірок музею є підставою не затверджувати позивача на посаду. А на сесії обласної ради при обговоренні проекту рішення про призначення позивача ОСОБА_1 на посаду керівника закладу, ОСОБА_2 публічно заявила, що позивач ОСОБА_1 не справляється зі своїми прямими обовязками. Так, на висловлювання депутатів що заклад за керівництва позивача на відміну від інших подібних закладів, не тільки не просить грошей, а ще й заробляє гроші для бюджету, вона зазначила: «Заробляння грошей  це добре, але треба займатися і основною діяльністю. Це в першу чергу музей, а не ресторан. До речі, з основною справою він (ОСОБА_1) не справляється. Це людина, котрій 75 років, а, до слова, контракт підписується на 5 років. Що може зробити 80-річна людина у музейній справі, якщо навіть компютерною технікою вона не володіє»? 
		При цьому суд констатує, що в опублікованому відповідачем оголошенні про конкурс немає вказівок про вікові обмеження для кандидатів на посаду керівника закладу, не зазначено вимоги про вільне володіння ПК, тощо. Відтак, висловлювання ОСОБА_2 як посадової особи органу влади, суд розцінює як такі, що носять дискримінаційний характер.
		Стаття 24 та ст. 28 Конституції України зазначає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Кожен має право на повагу до його гідності та не може бути підданий такому поводженню, яке принижує його гідність. Згідно ж зі ст. ст. 1, 5 та 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», всі особи незалежно від їх кольору шкіри, статі, віку, громадянства, тощо мають рівні права і свободи, рівні можливості для їх реалізації, за яких забороняються будь-які форми дискримінації у вигляді тих чи інших обмежень у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами з боку державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. 
		Виходячи з аналізу вищевказаних норм права та з урахуванням обставин справи, суд визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, крім викладеного бере до уваги, що у справі відсутні докази накладення на позивача ОСОБА_1 тих чи інших дисциплінарних стягнень, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання ним своїх посадових обовязків впродовж перебування його у трудових відносинах з відповідачем. А також те, що позивач багато років працює у сфері культури, тривалий час очолює заклад культури. Позитивно характеризується у професійному оточенні. За таких обставин, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає стягненню у розмірі 20000,00 гривень.
		В задоволенні позову в частині зобовязання відповідача видати наказ про призначення позивача на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького та укладення з ним контракту суд вважає слід відмовити враховуючи, що на час розгляду справи по суті, спір в цій частині вирішено. 
		Суд також констатує, що ОСОБА_2 очолює управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Бездіючи, як керівник органу управління Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, у питанні укладення з позивачем ОСОБА_1 контракту та у виданні наказу про його призначення на посаду керівника цього закладу, вона діяла як посадова особа органу влади. Тому, сума відшкодування завданих її бездіяльністю позивачу ОСОБА_1 моральних збитків підлягає стягненню з управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації, посадовою особою якого, як органу влади, і є ОСОБА_2
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір за кожну вимогу окремо, за трьома квитанціями, а саме  551,21 грн., 551,21 грн. та 1378,00 грн. При розрахунку загальної суми судових витрат, що підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, суд приймає до уваги, що задоволено одну немайнову вимогу та частково вимогу про стягнення моральної шкоди. Ставка судового збору в межах задоволеної судом суми моральної шкоди дорівнює фактично сплаченому позивачем при подачі позову розміру судового збору. Відтак загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню на користь позивача, складає 1929,21 грн.
		Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 21  21-5 Закону України "Про культуру" від 14.12.10 року № 2778-IV, Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд  
		В И Р І Ш И В :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації в особі начальника управління ОСОБА_2 про визнання бездіяльності посадової особи органу державної влади неправомірною, зобовязання вчинити дію та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Визнати бездіяльність посадової особи органу державної влади  начальника управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 у питанні видачі наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького та в укладенні з ним контракту неправомірною.
		Стягнути з управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1929,21 грн. (одна тисяча девятсот двадцять девять гривень 21 коп.)
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя Ужгородського 
		міськрайонного суду                                                                ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...