Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18509/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2017. Зареєстровано: 16.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2017.
Дата набрання законної сили: 11.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 квітня 2017 року Справа № 910/18509/16 
		           
		Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		 Л.І. Рогач - головуючого, І.В. Алєєвої, Дроботової Т.Б.за участю представників: позивачаХапко Ю.Б. - адвокат, договір № 06/03-17 від 27.03.2017;відповідачаБезносик А.О. - предст., дов. від 10.04.2017;третіх осіб- не з'явились;  - Шевчук О.П. - предст., дов. від 31.01.2017; - Шуклін О.С. - предст., дов. від 26.10.2016.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу   Київської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду  від 01.02.2017у справі№ 910/18509/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укравторесурс"до  треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКиївської міської ради  - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); - Головне управління Держгеокадастру у місті Києві;   - Публічне акціонерне товариство "ІТТ-Плаза"провизнання незаконним пункту рішення, визнання права тимчасового користування землею
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          10.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Укравторесурс" звернулося до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування пункту 18 рішення Київської міської ради рішення Київської міської ради "Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва" від 21 травня 2009 року N 475/1531; про визнання за Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс" права тимчасового довгострокового користування на умовах оренди земельною ділянкою розміром 1, 0408 (одна ціла чотириста вісім десятитисячних) га строком на 49 (сорок дев'ять) років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва та земельною ділянкою розміром 0, 1812 (нуль цілих одна тисяча вісімсот дванадцять десятитисячних) га строком на 5 (п'ять) років (на період будівництва) для організації будівництва згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 та Угодою від 07.04.2009 № 72-6-00572 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022, що укладені Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс"; про визнання дійсним договору на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 в редакції угоди від 07.04.2009 № 72-6-00572, укладених Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс"; про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві здійснити (відновити) у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:146:0005 площею 1,0408 га та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:146:0009 площею 0,1812 на праві тимчасового довгострокового користування на умовах оренди. Позов вмотивовано незаконним припиненням спірним рішенням відповідача права оренди земельної ділянки позивача, яке виникло на підставі договору, в порушення порядку, встановленого статтею 151 Земельного кодексу України.   
		          Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що земельна ділянка, право на яку захищає позивач, не сформована належним чином та не може бути об'єктом речового права та державної реєстрації; внесення відомостей до Державного земельного кадастру є виключною компетенцією державного кадастрового реєстратора, а не суду, відповідні позовні вимоги безпідставно пред'явлені до третьої особи, яка прав позивача не порушувала; предметом спору є акт органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію фактом його виконання та не може бути визнаний недійсним. Також відповідач заявив про застосування позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки спірне рішення офіційно оприлюднене в газеті "Хрещатик" 03.06.2010 № 64.
		Третя особа - Публічне акціонерне товариство "ІТТ-Плаза" підтримала позовні вимоги.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 (суддя Головатюк Л.Д.) позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано пункт 18 рішення Київської міської ради "Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва" від 21.05.2009 N 475/1531; визнано за Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс" право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди земельною ділянкою розміром 1, 0408 (одна ціла чотириста вісім десятитисячних) га строком на 49 (сорок дев'ять) років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва та земельною ділянкою розміром 0, 1812 (нуль цілих одна тисяча вісімсот дванадцять десятитисячних) га строком на 5 (п'ять) років (на період будівництва) для організації будівництва згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 та Угодою від 07.04.2009 № 72-6-00572 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022, що укладені Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс"; розподілено судові витрати; у решті вимог відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 (судді: Майданевич А.Г. - головуючий, Сулім В.В., Гончаров С.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін, як законне та обґрунтоване. 
		Не погоджуючись з судовими рішеннями, Київська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликався на невірне застосування судами норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, а саме: суди залишили поза увагою наявні у матеріалах справи докази (лист позивача, в якому висловлювалось його волевиявлення на зняття з реєстрації договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)), відповідно до яких припинення договірних відносин відбулося за згодою сторін; не врахували приписи пункту 7 частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі", пунктів "а" та "е" частини першої статті 141, статті 120 Земельного кодексу України щодо наслідків переходу права власності на нерухоме майно; безпідставно розглянули та вирішили спір щодо акта ненормативного характеру, який вичерпав свою дію шляхом його виконання; невірно визначили початок перебігу позовної давності всупереч приписів статей 256, 257 Цивільного кодексу України.  
		У судовому засіданні та письмових поясненнях по справі позивач заперечив проти доводів касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.
		Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві подано письмові пояснення у справі.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, відповідача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково перевіряти докази. 
		Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		         Оскільки підставою для звернення до суду є необхідність захисту та відновлення порушеного права, суд, приймаючи рішення, повинен також перевірити, чи існує у позивача право, на захист якого подано позов, та чи забезпечить задоволення позову відповідно до визначених позивачем позовних вимог та обраного способу захисту відновлення його порушеного права.
		 Місцевий господарський суд встановив, що 10.06.1997 Закрите акціонерне  товариство "УКРАВТОРЕСУРС", правонаступником якого є позивач, та Київська міська державна адміністрація уклали договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), що зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 10.06.1997 за № 72-5-00022 (далі за текстом - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 28.10.1996 № 1704 надає, а Закрите акціонерне товариство "УКРАВТОРЕСУРС" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 15390 кв. м., в тому числі за рахунок ділянки 1 - 12289 кв.м. з них: промислова забудова - 11389 кв. м. (капітальна 1-2 х поверхова - 3100 кв.м, тимчасова - 1200 кв. м., допоміжна та прилегла - 7089 кв. м.), залізничне полотно - 500 кв. м., громадська капітальна 1 - 3 поверхова забудова - 400 кв. м.; ділянки 2 - 3101 кв.м. (капітальна 1-2 х поверхова - 350 кв. м, тимчасова - 850 кв. м., допоміжна та прилегла - 1901 кв. м. згідно з планом земельного користування.  
		Згідно з пунктом 1.2. договору земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 у Залізничному районі та для експлуатації та обслуговування складських приміщень на вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі м. Києва.
		 Суд також встановив, що Закрите акціонерне товариство "УКРАВТОРЕСУРС" 07.09.2006 за договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського округу Виходцевим І. А. за реєстровим № 6289, продало Відкритому акціонерному товару "Укрхлібпродсервіс" належні продавцю тимчасові складські споруди в кількості 3 одиниці, загальною площею 705,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 23. Згідно пунктом 1.2. договору № 6289 від 07.09.2006 відчужувані тимчасові складські споруди належать продавцю на підставі виписки з інвентаризаційної відомості по рахунку № 103 "Основні засоби" станом на 07.09.2006.
		 Після укладення договору від 07.09.2006 Закрите акціонерне товариство "Укравторесурс" звернулося до Київської міської ради з листом вих. № 56 від 10.08.2007, яким у відповідності до клопотання вх. № К 8007 та дозволу Д 2617 від 26.03.2007 на розроблення документації з землеустрою для переоформлення земельної ділянки просило зняти з реєстрації договір оренди від 10.06.1997, зареєстрований ГУ земельних ресурсів КМДА від 10.06.1997 за № 72-5-00022.
		 Рішенням Київської міської ради від 12.07.2007 № 1093/1754 "Про передачу Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації  та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" для будівництва, експлуатації  та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва; передано Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс", за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 1, 23 га на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі:
		-          ділянку N 1 площею 1, 04 га - в короткострокову оренду на 1 рік для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання Закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 N 75-5-00022;
		-          ділянку N 2 площею 0, 19 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років (період будівництва) для організації будівництва, зокрема площею 0,14 га - за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.97 N 72-5-00022; площею 0,05 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування".
		Також вказаним вище рішенням Закрите акціонерне товариство "УКРАВТОРЕСУРС" зобов'язано звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням щодо внесення відповідних змін до договору на право тимчасового користування землею  (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 75-5-00022.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі № 2/421 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укравторесурс" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до договору, визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 року № 72-5-00022 в редакції, яка підписана Закритим акціонерним товариством "УКРАВТОРЕСУРС", та зобов'язано Головне управління земельних ресурсів зареєструвати угоду, що визнана укладеною. Угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-00022 була зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 07.04.2009 № 72-6-00572 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Відповідно до угоди про внесення змін від 07.04.2009 № 72-6-00572 до договору оренди від 10.06.1997 № 72-5-00022 Київська міська рада, як орендодавець, та Закрите акціонерне товариство, як орендар, виклали пункт 1.1. договору в такій редакції: "Київська міська рада на підставі рішення Київської міської ради від 12 липня 2007 року N 1093/1754 надає Закритому акціонерному товариству "УКРАВТОРЕСУРС" в оренду земельну ділянку загальною площею 1, 0408 га та земельну ділянку площею 0, 1812 га в межах червоних ліній, згідно з додатками, що є невід'ємною частиною цього Договору. 
		Пункт 1.2  договору сторони виклали в такій редакції: "Земельна ділянка розміром 1, 0408 га надається в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом на вул. Короленківській, 4 у Голосіївському районі м. Києва та земельна ділянка розміром 0,1812 га надається в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років (на період будівництва) для організації будівництва.
		Строк дії договору оренди земельної ділянки, площею 1,0408 га, що надана у користування на 49 років, згідно з договором оренди земельної ділянки зареєстрованим 10.06.1997 № 72-5-00022 у книзі записів державної реєстрації договорів, рахувати з 10.06.1997 (пункт 3 угоди про внесення змін від 07.04.2009 № 72-6-00572 до договору оренди від 10.06.1997 № 72-5-00022).
		Свої зобов'язання за договором та угодою про внесення змін до договору позивач виконував належним чином, та сплачував обумовлену договором орендну плату впродовж 2010-2015 років (матеріали справи містять докази внесення позивачем орендної плати за договором за вказаний період).
		Станом на момент розгляду спору орендовані за договором та додатковою угодою до договору земельні ділянки на 100% зайняті нерухомим майном належним позивачу на праві приватної власності, що підтверджується копією Свідоцтва про власність від 18.01.1994 реєстраційний № П - 161 виданого Фондом державного майна України на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Укравторесурс" - м. Київ, вул. Короленківська, 4.
		Водночас 21.05.2009 Київська міська рада прийняла рішення № 475/1531 "Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва".
		Цим рішенням відповідач затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва (пункт 3), передав Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза", за умови виконання пункту 13 цього рішення, в короткострокову оренду на 1 рік земельні ділянки загальною площею 1,4809 га для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва, з них: 
		- площею 0,2981 га - за рахунок частини земель, наданих ВАТ "Укрхлібпродсервіс" відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 N 123/1333 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено договорами оренди земельної ділянки, зареєстрованими в Головному управлінні земельних ресурсів від 09.07.2004 N 79-6-00209, від 09.07.2004 N 79-6-00208 (лист-згода ВАТ "ІТТ-Плаза" як правонаступника ВАТ "Укрхлібпродсервіс" від 29.01.2008 N 13); 
		- площею 0, 2323 га - за рахунок частини земель, наданих відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.96 N 1704 "Про надання закритому акціонерному товариству "Укравторесурс" земельних ділянок для експлуатації адміністративного і виробничого будинків та складських приміщень на вул. Короленківській, 4 та вул. Фізкультури, 23 у Залізничному районі", право користування якими посвідчено договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрованим в Головному управлінні земельних ресурсів від 10.06.97 N 72-5-00022 (лист-згода від 10.08.2007 N 56); 
		- площею 0,0067 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; 
		- площею 0,3666 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29.11.66 N 1802 "Про відвод земельної ділянки Конторі продовольчого матеріально-технічного постачання та заготівель "Продзаготтехпостач" Міністерства торгівлі УРСР під розміщення продовольчо-технічної бази"; 
		- площею 0,5772 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (пункт 6); 
		- продав Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" земельну ділянку площею 1,2989 га за 38118299,00 грн. (тридцять вісім мільйонів сто вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок) для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих в оренду згідно з пунктом 6 цього рішення (п. 9); 
		- розірвав за згодою сторін (лист-згода Закритого акціонерного товариства "Укравторесурс" від 10.08.2007 N 56) договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований в Головному управлінні земельних ресурсів від 10.06.97 N 72-5-00022) (пункт 18).
		Рішення Київської міської ради від 21.05.2009 № 475/1531 "Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16 - 20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва" було офіційно оприлюднене в газеті "Хрещатик" 03.06.2010 № 64.
		В подальшому Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 015552, яка знаходиться в м. Києві, вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22 у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва, площею 1,2989 га.
		В травні 2016 року позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з листом вих. № 63 від 27.05.2016, яким просив повідомити його, чи вносилися зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.06.1997 № 72-5-0022 після 07.04.2009, на яких умовах та на підставі чого земельна ділянка площею 1, 0408 га по вул. Короленківській, 4, перебувала в оренді у ПАТ "Укравторесурс" у 2013, 2014 та 2015 роках; який розмір орендних платежів та за якою ставкою мало сплачувати ПАТ "Укравторесурс" за вказану земельну ділянку у 2013, 2014 та 2015 роках/за місяць. У відповідь Департамент земельних ресурсів направив позивачу лист вих. № 05707-10489 від 27.05.2016, яким повідомив позивачу, що рішенням Київради від 21.05.2009 № 475/1531 (пункт 18) розірвано за згодою сторін договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022, у зв'язку з чим на початку 2010 року договір було знято з реєстрації та дія договору на земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:72:146:0005, 8000000000:72:146:000 9) на вул. Короленківській, 4 припинена.
		       Позивач стверджує, що про розірвання пунктом 18 рішення Київради № 475/1531 від 21.05.2009 договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.06.1997 № 72-5-00022 йому стало відомо саме із листа Департаменту земельних ресурсів вих. № 05707-10489 від 27.05.2016, і пов'язує з цією датою початок перебігу позовної давності. 
		          Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд зазначив, що: на момент прийняття спірного пункту рішення позивач був наділений правом користування наведеними вище земельними ділянками, за змістом листа позивача вих. № 56 від 10.08.2007 та інших досліджених документів намір позивача полягав у приведенні площі орендованої земельної ділянки у відповідність зі змінами, які сталися після укладення договору купівлі-продажу від 07.09.2006, та не мав мети відмовитися від права користування орендованою земельною ділянкою в цілому, такий висновок підтверджується судовим рішенням від 20.11.2008 у справі № 2/421 про визнання укладеним договору оренди спірних земельних ділянко за ініціативою позивача; законні підстави для припинення права позивача на земельні ділянки відсутні, а обраний відповідачем спосіб припинення права позивача суперечить чинному законодавству; позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, що відповідає змісту порушення та чинному законодавству. 
		Розглянувши заяву Київської міської ради про застосування позовної давності, суд першої інстанції вказав, що позивачу стало відомо про прийняте рішення Київської міської ради від 21 травня 2009 року N 475/1531 після отримання листа Департаменту земельних ресурсів від 27.05.2016 № 05707-10489, враховуючи встановлені судом обставини справи, позивач звернувся до суду для захисту свого порушено права в межах загального строку позовної давності, відповідно у суду відсутні підстави для відмови у позові з підстав пропуску позовної давності.
		   Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з встановленими місцевим господарським судом обставинами справи та вказав, що відповідач не визнає за позивачем та порушує його право користування земельними ділянками, передбачене договором, укладеним на підставі рішення відповідача, та строк дії якого не скінчився.
		Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Оскільки відповідно до положень статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ототожнюються поняття права користування та права власності, вони підлягають однаковому захисту, зокрема, й право користування підлягає захисту також від власника.
		З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
		Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
		Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам. Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
		Згідно з положеннями статті 93 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
		Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Порядок та підстави припинення договору оренди землі, зокрема, за згодою сторін, визначено статтями 31 та 32 Закону України "Про оренду землі". Разом з тим, до правовідносин з припинення договору оренди землі підлягають застосуванню також положення законодавства, що регулюють загальний порядок вчинення правочинів, якими встановлюються, змінюються чи припиняються відповідні правовідносини.
		У відповідності до статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;  г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
		Також за частинами другою та третьою статті 152 Земельного кодексу України власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав громадян та юридичних осіб на землю здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що пунктом 18 рішення Київської міської ради від 21.05.2009 № 475/1531 "Про передачу земельних ділянок та продаж земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "ІТТ-Плаза" для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з готелем, закладами громадського харчування, приміщеннями розважального призначення та паркінгом на вул. Фізкультури, 23, 30, вул. Короленківській, 16-20, 22, у пров. Фізкультури, 5 у Голосіївському районі м. Києва" відповідач розірвав договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований в Головному управлінні земельних ресурсів від 10.06.97 N 72-5-00022), та фактично припинив право користування позивача земельними ділянками площею 1, 0408 га та 0, 1812 га по вул. Короленківській, 4 в Голосіївському районі міста Києва.
		За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести належними та допустимими доказами обставини справи. на які вони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Суди достовірно (на підставі судового рішення та інших наведених вище доказів) встановили, а відповідач не спростував, що волевиявлення позивача, викладене у листі вих. № 56 від 10.08.2007, стосувалося приведення земельних правовідносин з відповідачем у відповідність до правочину щодо відчуження належного позивачу нерухомого майна третій особі та не мало на меті припинити в цілому право тимчасового користування земельною ділянкою; ініціюючи судове провадження про укладення договору оренди на умовах зміненого розміру земельної позивач, як встановили суди, цілком зрозуміло та однозначно висловив своє бажання продовжити використовувати іншу частину земельної ділянки, з урахуванням необхідності внесення в договір змін, а не висловлював пропозицію взагалі припинити правовідносини з відповідачем щодо землекористування. 
		Відтак, матеріали справи не містять належних доказів, що позивач мав намір та висловлював згоду припинити договірні правовідносини з відповідачем з використання земельної ділянки загальною площею 1, 0408 га та земельної ділянки площею 0, 1812 га в межах червоних ліній, згідно з додатками, що є невід'ємною частиною укладеного за судовим рішенням договору.
		Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Частиною четвертою статті 142 Земельного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації; за статтею 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. 
		Матеріали справи також не містять жодних доказів наявності у відповідача підстав, визначених статтями 140, 141 Земельного кодексу України, для примусового припинення права позивача користуватися земельною ділянкою, доводи відповідача стосовно наявності добровільної відмови позивача на момент прийняття спірного рішення від права користування земельною ділянкою, яка оформлена листом № 56 від 10.08.2007, відхиляються судом з викладених вище підстав.
		Таким чином, відповідач необґрунтовано та безпідставно дійшов висновку про припинення договірних відносин з позивачем, чим, безперечно, порушив його право, обумовлене договором.
		Разом з тим, судова колегія констатує, що суди попередніх інстанцій встановили за судовим рішенням від 20.11.2008 у справі № 2/421 чинність договору тимчасового користування земельною ділянкою  розміром 0,1812 га (в тому числі на умовах оренди) протягом 5 років  (на період будівництва) для організації будівництва.
		Докази продовження дії договору тимчасового користування земельною ділянкою  розміром 0,1812 га (в тому числі на умовах оренди) протягом 5 років  (на період будівництва) для організації будівництва в матеріалах справи відсутні, а судові рішення не містять доводів та доказів у підтвердження причин задоволення позовних вимог в цій частині, змісту речового права, яке захищається позивачем.
		Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди розглядаючи справу відповідно до статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України,  не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неповно з'ясували природу спірних правовідносин та застосували норми матеріального та процесуального права не в цілому правильно в межах спірних правовідносин. 
		Судове рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		Прийняті по справі судові рішення не відповідають вказаним вище вимогам, не містять доказів в підтвердження наявного у позивача станом на час звернення з позовом  до суду за судовим рішенням станом на 20.11.2008 у справі № 2/421 права щодо земельної ділянки площею 0, 1812 га.
		Оскільки суди не навели належних та достовірних доказів на підтвердження права позивача на час звернення з позовом щодо  земельної ділянки  розміром 0,1812 га, у позові про визнання права користування цією земельною ділянкою слід відмовити; підстав для скасування судових рішень в іншій частині з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий  господарський  суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		           Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі № 910/18509/16 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва  від 17.11.2016 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання за Публічним акціонерним товариством "Укравторесурс" права користування земельною ділянкою розміром 0,1812 га строком на п'ять років на період будівництва для організації будівництва.
		У позові в цій частині відмовити.
		В решті рішення та постанову залишити без змін.
		 
		Головуючий                                                                                                                 Л.  Рогач
		 
		Судді :                                                                                                                І. Алєєва 
		      
		                                                                                                                                      Т. Дроботова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...