Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/73/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2017. Зареєстровано: 19.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.04.2017№910/73/17
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/73/17
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Софійський» (далі - Компанія), м. Київ,
		до товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (далі - Товариство), с. Мартусівка Бориспільського району Київської області, 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - EFENES PROPERTIES LIMITED (товариство з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед», далі - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»),              м. Нікосія, Республіка Кіпр,
		ОСОБА_1, м. Київ, 
		про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням
		та за зустрічним позовом Товариства
		до Компанії
		про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення з нежилого приміщення,
		 
		за участю представників: 
		Компанії - Бараннікова І.В. (довіреність від 20.02.2017 №2/02-2017);
		Товариства - Нагинайла В.В. (довіреність від 20.02.2017 №б/н);
		                         Серта О.В. (довіреність від 20.02.2017 №б/н);
		третіх осіб - не з'явилися.
		 
		Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Товариства усунути перешкоди Компанії у здійсненні права користування на умовах договору оренди від 21.09.2016 №02-2016 (далі - Договір оренди), укладеного Компанією і приватною компанією з акціонерним капіталовкладенням "EFENES PROPERTIES LIMITED" (далі - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»), нежилим приміщенням фізкультурно-оздоровчого комплексу площею 893,40 кв.м., приміщення №5а, №6, №20 (група приміщень 15), з №1 по №5, №7, №8, №10 (група приміщень 16), №1, №2, №5, №6, з №8 по №10, №11а, №12, №13 (група приміщень 18), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме звільнити нежилі приміщення №1 від сторонніх осіб, заборонити відповідачу встановлення охорони приміщення, пропускного режиму.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 20.02.2017.
		Компанія 11.01.2017 подала суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила суд зобов'язати Товариство:
		- усунути перешкоди Компанії у здійсненні права користування на умовах Договору оренди нежилим приміщенням фізкультурно-оздоровчого комплексу площею 893,40 кв.м., приміщення №5а, №6, №20 (група приміщень 15), з №1 по №5, №7, №8, №10 (група приміщень 16), №1, №2, №5, №6, з №8 по №10, №11а, №12, №13 (група приміщень 18), розташованих за адресою: АДРЕСА_1;
		- усунути перешкоди у здійсненні права користування на умовах договору суборенди від 27.09.2016 №07-2016 (далі - Договір суборенди), укладеного Компанією і ОСОБА_1, нежилим приміщенням фізкультурно-оздоровчого комплексу площею 431,2 кв.м.- приміщення №2, №5 (групи приміщень 15), №6, №7, №9 (групи приміщень 16), №3, №7, №9, №11, №12 (групи приміщень 18), які є складовою частиною фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
		Судом встановлено, що фактично подана заява є заявою про зміну предмета позову і відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) прийнято її до розгляду.
		Товариство 07.02.2017 подало суду зустрічну позовну заяву, у якій просило суд:
		- витребувати у Компанії на користь Товариства нежилі приміщення з №1 по №5, №5а, з №6 по №20 (групи приміщень №15), №1, №1а, з №2 по №10 (групи приміщень №16), з №1 по №11, №11а, №12, №13 (групи приміщень №18) фізкультурно-оздоровчого комплексу (в літері А), загальною площею 1 324,60 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
		- виселити Компанію з нежилих приміщень з №1 по №5, №5а, з №6 по №20 (групи приміщень №15), №1, №1а, з №2 по №10 (групи приміщень №16), з №1 по №11, №11а, №12, №13 (групи приміщень №18) фізкультурно-оздоровчого комплексу (в літері А), загальною площею 1 324,60 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2017 залучено до участі у справі ОСОБА_1 та ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом.
		Товариство 20.02.2017 подало суду відзив на первісний позов, в якому зазначило таке:
		- 22.07.2008          закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Сведбанк", в подальшому перейменоване у приватне акціонерне товариство "Омега банк", та дочірнім підприємством «Фірма «Дайленко» (далі - ДП «Фірма «Дайленко», позичальник або боржник) укладено кредитний договір № 638 (далі - Кредитний договір); 30.07.2008 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором приватним акціонерним товариством "Омега банк" та майновим поручителем позичальника - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» укладено іпотечний договір № 638/ІП-3 (далі - Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою C.М. за реєстровим № 4517, щодо передачі в іпотеку приміщення, а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 5, № 5а, з № 6 по № 20 (групи приміщень № 15), № 1, № 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень № 16, з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13 (групи приміщень №18) фізкультурно-оздоровчого комплексу (в літері А), загальною площею 1 324,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
		- 05.05.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на базі публічного акціонерного товариства "Омега Банк" створено публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» (далі - РВС Банк), якому 03.07.2015 передано активи публічного акціонерного товариства "Омега Банк";
		-  22.09.2016 іпотекодавець майна ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» продав обтяжені іпотекою РВС Банку нежилі приміщення на користь фізичних осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які стали власниками часток в праві власності на приміщення в розмірі 1/3, 1/6 та 1/2 відповідно без згоди іпотекодержателя;
		- 30.09.2016 РВС Банк відступив належні йому права вимоги за Кредитним договором до ДП «Фірма «Дайленко» та права за Іпотечним договором на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Арбо Фінанс») на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим №3046;
		- 05.10.2016 ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» звернулося до позичальника, майнових поручителів - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 із вимогами про усунення порушення за Кредитним та Іпотечним договорами; вимоги залишено без задоволення; 
		- 08.12.2016 ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» відступило належні йому права вимоги за Кредитним договором до ДП «Фірма «Дайленко» та права за Іпотечним договором на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скілінг» (далі - ТОВ «ФК «Скілінг») на підставі договору про відступлення права вимоги від 08.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим № 4176; запис про обтяження приміщень іпотекою на підставі Іпотечного договору за реєстраційним № 16678945 від 31.07.2008 внесено до Державного реєстру іпотек і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
		- 26.12.2016 ТОВ «ФК «Скілінг» на підставі Іпотечного договору звернуло стягнення на предмет іпотеки, а саме нежилі приміщення, якими заволоділи зазначені фізичні особи - іпотекодавці приміщень, тому за ним було зареєстровано виникнення права власності на нежилі приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18310447;
		- 30.12.2016 ТОВ «ФК «Скілінг» продало приміщення Товариству на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В. за реєстровим № 2397 (далі - Договір купівлі-продажу);
		- ТОВ "БФ Груп" є власником нежилих приміщень, що визнається Компанією у первісному позові;
		- на думку Товариства, Договір оренди та договір оренди від 21.09.2016 №03-2016, укладені Компанією і ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», а також Договір суборенди є нікчемними і не породжують у Компанії жодних прав користування спірними приміщеннями.
		21.03.2017 Компанія подала суду заяву про зміну предмету первісного позову, в якій просила суд зобов'язати Товариство усунути перешкоди Компанії у здійсненні права користування на умовах Договору оренди нежилим приміщенням  фізкультурно-оздоровчого комплексу площею 893,40 кв.м.; приміщення № 1, №3, №4, 5а, з №6 по №20 (група приміщень 15), з №1 по №5, №8, №10 (група приміщень) №1, №2, №4, №5, №6, з №8 по №10 №11а, №13 (група приміщень 18), які є складовою частиною фізкультурно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України та прийняв заяву про зміну предмету первісного позову до розгляду; при цьому, врахувавши, що відповідну заяву подано до початку розгляду судом справи по суті.
		21.03.2017 Компанія подала суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначила про те, що:
		- станом на день укладення Договору оренди приміщення площею 1 324,60 кв.м. не перебували в іпотеці за Іпотечним договором, оскільки 20.09.2016 Іпотечний договір припинений, запис про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було погашено і вилучено;
		- згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 Іпотечного договору на день укладення Іпотечного договору 30.07.2008 вказане нерухоме майно, що було предметом іпотеки, перебувало в оренді у позичальника; іпотекодержатель не заперечував проти того, щоб предмет іпотеки знаходився в оренді строком на 10 років з подальшою пролонгацією; Іпотечний договір був підписаний сторонами на тих умовах, що іпотечне майно перебуває в оренді;
		- таким чином, ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» на день укладення Іпотечного договору (30.07.2008) отримало згоду іпотекодержателя на передачу належного йому майна в оренду; 
		- станом на день укладення Товариством Договору купівлі-продажу приміщення продовжували перебувати в оренді у Компанії; Товариство погодилося з тим, що воно купує майно, яке перебуває в оренді у третіх осіб; на день укладення Договору купівлі-продажу Товариство не вважало, що його права покупця порушуються вказаними Договорами оренди і суборенди;
		- оскільки Товариство 30.12.2016 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно новим власником майна, переданого в оренду Компанії, то воно набуло права орендодавця за Договором оренди відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		10.04.2017 Товариство подало суду додаткові пояснення, в яких виклало свою позицію стосовно того, що:
		- Компанія помилково ототожнює тимчасову відсутність запису про іпотеку з припиненням іпотеки;
		- пунктом 3.4 Іпотечного договору, на який посилається Компанія як на погодження іпотекодавця щодо передачі приміщень в оренду, констатується той факт, що станом на дату укладення такого Договору приміщення перебували в оренді у ДП «Фірма «Дайленко» за договором від 20.12.2003;
		- Договір оренди та договір оренди від 21.09.2016 № 03-2016 нібито підписав від імені  ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» ОСОБА_10; разом з тим, з інформації, наданої Сайпроман Сервісіз Лімітед, з 20.04.2015 директором ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» зареєстровано ОСОБА_11, а повноваження ОСОБА_10 тієї ж дати припинено.
		У судове засідання 10.04.2017 представники третіх осіб не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		10.04.2017 представником ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» подано суду два клопотання про: надання можливості ознайомитися з матеріалами справи і підготуватися до судового засідання та про зобов'язання Компанії і Товариства надіслати третій особі позовні заяви з доданими до них документами.
		Представник Компанії в судовому засіданні 10.04.2017 підтримав клопотання та у зв'язку з такими клопотаннями просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості третім особам з'явитися в судове засідання і ознайомитися з матеріалами справи, оскільки з предметом судового розгляду такі особи не обізнані.
		Представники Товариства у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотань третьої особи і відповідача та просили суд відмовити в їх задоволенні.
		Суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотань ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» і Компанії з огляду на те, що:
		- у судовому засіданні 21.03.2017 під час розгляду численних Клопотань Компанії про зупинення провадження в даній справі обговорювалося питання про те, що як треті особи, так і Компанія в різних судових інстанціях обґрунтовують правомірність користування орендованими приміщеннями, визнають недійсними договори, які стосуються права власності чи користування приміщеннями; в таких судових процесах названі особи виступають з єдиною позицією і є учасниками судових процесів в одних і тих же справах;
		- судом у судовому засіданні вирішено ухвалу про залучення як третьої особи надіслати ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» за місцем реєстрації (Кіпр) та представникам такої особи, які беруть участь в інших судових процесах; зобов'язано представника Компанії Бараннікова І.В. повідомити суду контактні дані (адресу) представників ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»; зазначених вимог суду представник не виконав, ухвалу суду надіслано за адресою місцезнаходження ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»;
		- станом на 10.04.2017 керівником як Компанії, так і ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» є ОСОБА_1 (також залучена як третя особа);
		- отже, треті особи були належним чином обізнані про час і місце розгляду справи, мали достатньо часу ознайомитися з її матеріалами і з'явитися в судове засідання;
		- Товариство подало суду докази надіслання зустрічної позовної заяви третім особам.
		Компанією подано суду 10.04.2017 клопотання про витребування у Головного територіального управління юстиції у місті Києві реєстраційної справи на об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення з № 1по №5, 5а, з №6 по №20 (групи приміщень 15), з №1, №1 а,3 №2 по №10 (групи приміщень 16), з №1 по №11, №11а, № 12, №13 (група приміщень 18) фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 324, 60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Клопотання мотивоване тим, що зазначена реєстраційна справа містить записи про припинення іпотеки за Іпотечним договором станом на 21.09.2016 і відсутність запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав.
		Представник Компанії в судовому засіданні 10.04.2017 підтримав клопотання про витребування доказів та просив суд його задовольнити.
		Представники Товариства у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та просили суд відмовити в його задоволенні.
		Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання з урахуванням того, що матеріали справи містять витяги з Державного реєстру речових прав, у тому числі станом на 20-21.09.2016, яких достатньо для розгляду справи по суті.
		Позивач за первісним позовом подав також клопотання про призначення колегіального розгляду справи, мотивоване складністю даної справи і необхідністю забезпечення додаткових гарантій винесення законного і обґрунтованого рішення.
		У судовому засіданні 10.04.2017 представник Компанії  підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
		Представники відповідача за первісним позовом заперечили проти задоволення клопотання позивача.
		Відповідно до частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. 
		Господарський суд міста Києва, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки станом на 10.04.2017 матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, Компанією не мотивовано, в чому полягає особлива складність справи, суд має ґрунтовні знання та кваліфікацію для розгляду цієї справи. 
		У судовому засіданні 10.04.2017 представником Компанії заявлено клопотання про необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні Товариства - РВС Банку і ТОВ «ФК «Скілінг»; клопотання пояснювалися тим, що РВС Банк був іпотекодержателем за Іпотечним договором, а ТОВ «ФК «Скілінг» стало фактично власником спірних приміщень, а тому рішення з даної справи стосується прав і інтересів названих осіб.
		Згідно з частинами першою і другою статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
		Суд, з'ясувавши, що: клопотання Компанією письмово не оформлені; представником Компанії не мотивовано, як рішення з даної справи може вплинути на права і обов'язки РВС Банку і ТОВ «ФК «Скілінг»; названі особи мали договірні відносини між собою, а ТОВ «ФК «Скілінг» було продавцем за Договором купівлі-продажу; матеріали справи містять докази взаємовідносин сторін,- відмовив в задоволенні зазначених клопотань.
		Ухвалою від 10.04.2017 відмовлено в задоволенні заяви Компанії про відвід судді Марченко від участі у розгляді справи № 910/73/17.
		Завершивши розгляд клопотань, суд перейшов до розгляду справи по суті; починаючи надавати пояснення по суті спору, представник Компанії заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.
		Суд підготував звукозаписувальний засіб і почав здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами.
		Представник позивача за первісним позов надав пояснення по суті спору, вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
		Представники відповідача за первісним позовом підтримали доводи зустрічного позову, проти задоволення первісного позову заперечили.
		Представники сторін відповідали на запитання один-одного і суду.
		Суд оголосив про завершення розгляду справи і вихід до нарадчої кімнати. Під час оголошення нарадчої кімнати представником Компанії було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я представника (можливим серцевим нападом). Суд відмовив задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку  тим, що відповідний розгляд завершено, доручив секретареві судового засідання викликати швидку допомогу і видалився до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив вступну і резолютивну частини рішення.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
		ВСТАНОВИВ:
		 
		З матеріалів справи вбачається, що:
		- з 30.05.2005 власником приміщень фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 324,60 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, було ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»;
		- 22.07.2008 публічним акціонерним товариством "Омега Банк" і ДП"Фірма "Дайленко" (позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позивальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надав позичальнику кредит в доларах США і гривні, а позичальник одержав кредит і зобов'язався повернути суму кредиту; по заборгованості в доларах  США  загальний ліміт встановлений в сумі 15 000 000 доларів США, в гривні - 5 000 000 грн.; строк дії кредитної лінії - до 21.07.2015;
		- 30.07.2008 з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором майновим поручителем ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» і публічним акціонерним товариством "Омега Банк" укладено Іпотечний договір, за яким в іпотеку передано спірні приміщення; запис від 31.07.2008 № 7663935 про обтяження приміщень іпотекою внесено до  Державного реєстру іпотек і інформацію внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
		- за умовами пункту 4.1 Іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані;
		- 02.03.2015 публічне акціонерне товариство "Омега Банк" визнано неплатоспроможним постановою правління Національного банку України № 152;
		- 05.05.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладі фізичних осіб на базі публічного акціонерного товариства "Омега Банк" створено РВС Банк;
		- 03.07.2015 актом приймання передачі № 124/07/2015-К публічне акціонерне товариство "Омега Банк" передало РВС Банку права на активи неплатоспроможного банку; додатком № 1 до акту зафіксовано набуття РВС Банком прав вимоги до позичальника за Кредитним договором на загальну суму 4 369 866, 27 дол. США;
		- 30.09.2016 РВС Банк за договором про відступлення правова вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Войтовським В.С. за № 3046,  відступив належні йому права вимоги за Кредитним договором та права за Іпотечним договором на користь ТОВ «ФК «Арбо Фінанс»;
		- судовими рішеннями у справі № 910/8536/16, зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017, підтверджено правомірність набуття РВС Банком прав за Іпотечним договором; згідно зі статтею 35 ГПК України відповідні обставини не доводяться у розгляді даної справи;
		- 05.10.2016 ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» звернулося до позичальника, майнових поручителів - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», ДП «Фірма «Дайленко», ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з вимогами відповідно №№ 05.10/16-5, 05.10/16-9, 05.10/16-1, 05.10/16-7, 05.10/16-3 про усунення порушень за Кредитним та Іпотечним договорами;
		- 08.12.2016 ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» за договором про відступлення правова вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Войтовським В.С. за № 4176,  відступило належні йому права вимоги за Кредитним договором та права за Іпотечним договором на користь ТОВ «ФК «Скілінг»;
		- 26.12.2016 право власності на спірні приміщення зареєстровано за ТОВ «ФК «Скілінг» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18310447, оскільки ТОВ «ФК «Скілінг»  звернуло стягнення на предмет іпотеки; 
		- Товариство придбало спірні приміщення за Договором купівлі-продажу;
		- за умовами Договору купівлі-продажу:
		нежилі приміщення належать продавцю - ТОВ «ФК «Скілінг» на підставі: Іпотечного договору; акта приймання-передачі від 03.07.2015 № 124/07/2015-к; договору про відступлення права вимоги від 30.09.2016; договору про відступлення права вимоги від 18.12.2016, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 26.12.2016 за № 77050309;
		будинок, приміщення якого відчужуються, наказом Міністерства культури та туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток  України як пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 573/4-Кв;
		продавець стверджує, що на момент відчуження нежилі приміщення нікому не продані, іншим способом не відчужені, під заставою, забороною не перебувають, а також на них відсутні права третіх осіб (у тому числі за договорами найму (оренди));
		- Компанія від Товариства отримала вимогу від 30.12.2014 №16-60, якою останнє у зв'язку з придбанням спірних приміщень на підставі Договору купівлі-продажу повідомило позивача про те, що починаючи з 30.12.2016 Товариство передало вказані приміщення під охорону і забезпечення пропускного режиму приватному підприємству «Служба безпеки «Гарант»; враховуючи відсутність договірних відносин Товариства з Компанією  щодо користування належними Товариству на праві власності приміщеннями, останнє вимагало звільнити приміщення в строк до 14.01.2017.
		Звертаючись до суду з первісним позовом, Компанія посилалась на те, що:
		- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 державна реєстрація нерухомого майна за РВС Банк скасована і відновлена за ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»; фактично зазначеною постановою припинено іпотеку за Іпотечним договором та скасовано державну реєстрацію іпотеки;
		- 22.09.2016 ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» і фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу приміщень;
		- починаючи з 27.09.2016 у користуванні Компанії на підставі Договору оренди і Договору суборенди перебувають орендовані приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 324,60 кв.м.;
		- за Договором оренди строк оренди 2 роки 10 місяців; дострокове припинення чи розірвання не допускається (пункти 4.1 і 4.4 Договору оренди);
		- за Договором суборенди строк суборенди 2 роки 10 місяців; дострокове припинення чи розірвання не допускається (пункті 4.1 і 4.4 Договору суборенди);
		- Договір оренди і Договір суборенди є чинними;
		- відповідно до частини першої статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця;
		-  отже, Товариство як новий власник приміщень стало правонаступником ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» за Договором оренди і Договором суборенди, а тому не має права заперечувати проти користування Компанією спірними приміщеннями.
		Разом з тим, згідно статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом  (статті  222, 223, 225 ЦК України тощо). 
		Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо  відчуження  іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну  іпотеку,  спільну  діяльність, лізинг,  оренду  чи  користування  без  згоди  іпотекодержателя  є недійсним.
		Судом встановлено, що листом (довідкою) від 03.02.2017 № 030217 РВС Банк підтвердив та гарантував, що у період з 03.07.2015 по 30.09.2016 не надавав згоди, зокрема,  «Ефенес Пропертіз Лімітед» на передачу в оренду чи суборенду нежилих приміщень з №1 по №5, №5а, з №6 по №20 (групи приміщень №15), №1, №1а, з №2 по №10 (групи приміщень №16), з №1 по №11, №11а, №12, №13 (групи приміщень №18) фізкультурно-оздоровчого комплексу (в літері А), загальною площею 1 324,60 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
		Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зафіксовано перебування спірних приміщень в іпотеці.
		Враховуючи зазначене, право користування на спірною нерухомістю - нежилі приміщення з №1 по №5, №5а, з №6 по №20 (групи приміщень №15), №1, №1а, з №2 по №10 (групи приміщень №16), з №1 по №11, №11а, №12, №13 (групи приміщень №18) фізкультурно-оздоровчого комплексу (в літері А), загальною площею 1 324,60 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, Компанія не набула в силу нікчемності Договору оренди і Договору суборенди, яка встановлена статтею 12 Закону України «Про іпотеку». 
		Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 № 6-308цс16.
		За приписом частини першої статті 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. 
		Крім того, Договір оренди та договір оренди від 21.09.2016 № 03-2016 підписав від імені  ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» ОСОБА_10; разом з тим, з інформації, наданої Сайпроман Сервісіз Лімітед, апостильованої ОСОБА_12, реєстратором окружного суду країни Кіпр в місті Ларнака від 18.01.2017, з 20.04.2015 директором ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» зареєстровано ОСОБА_11, а повноваження ОСОБА_10 тієї ж дати припинено.
		Посилання Компанії на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 826/24434/15 державна реєстрація нерухомого майна за РВС Банком скасована і відновлена за ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед»; фактично зазначеною постановою припинено іпотеку за Іпотечним договором та скасовано державну реєстрацію іпотеки, не береться судом до уваги з урахуванням такого.
		Судом встановлено, що в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що дійсно станом на 21.09.2016 запису про іпотеку за Іпотечним договором не містилося.
		Разом з тим, частиною першою статті 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
		Сама по собі відсутність в реєстрі прав «технічного» запису про певне обтяження, якщо про таке обтяження відомо порушнику, не впливає на дійсність такого обтяження (постанови Верховного Суду України від 01.02.2017 зі справи № 6-2360цс16, від 18.01.2017 № 6-2552цс16).
		З аналізу фактичних обставин, підтверджених відповідними доказами, вбачається, що ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» було відомо про обтяження нерухомого майна іпотекою за Іпотечним договором, в якому названа особа є стороною.
		Що ж до припинення іпотеки, то підстави такого припинення встановлені статтею 17 Закону України «Про іпотеку».
		Позивачем за первісним позовом не обґрунтовано і не підтверджено наявності жодної з визначених Законом підстав припинення іпотеки.
		Крім того, Компанія посилалася на пункт 3.4 Іпотечного договору  як на погодження іпотекодавця щодо передачі приміщень в оренду. 
		Зазначеним пунктом Іпотечного договору передбачено, що станом на дату укладення такого Договору приміщення перебували в оренді у ДП «Фірма «Дайленко» за договором від 20.12.2003; проте підпунктом 3.3.2 пункту 3.3 Іпотечного договору встановлено, що іпотекодавець зобов'язується передавати предмет іпотеки і відчужувати його виключно за згодою іпотекодержателя.
		Поряд з цим, згідно зі статтями 317 і 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Частиною першою статті 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		З урахуванням того, що Договір оренди і суборенди є нікчемними, Компанія неправомірно володіє і користується нежилими приміщеннями. 
		Посилання Компанії на те, що у користуванні позивача за первісним позовом фактично залишились нежилі приміщення площею 893, 40 кв.м., оскільки Договір суборенди розірваний угодою від 15.03.2017, підписаною ОСОБА_1 і Компанією, а частина спірних приміщень за Договором суборенди повернута ОСОБА_1 за актом приймання-передачі  від 15.03.2017, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки Компанією не подано суду доказів фактичного невикористання частини приміщень, які є складовою частиною фізкультурно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; у судовому засіданні 10.04.2017 на запитання суду чи користується Компанія приміщеннями, зазначеними в Договорі суборенди, представник позивача за первісним позовом зазначив, що не може відповісти на зазначене питання.
		Судом також встановлено, що будинок АДРЕСА_1, наказом Міністерства культури та туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток  України як пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 573/4-Кв.
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
		З листа від 21.03.2017 № 060-1989 Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради вбачається, що погодження на відчуження часток приміщень не надавалося ні ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», ані ОСОБА_1, ОСОБА_6 чи ОСОБА_7
		Стаття 16 ЦК України і стаття 20 Господарського кодексу України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, передбачено: примусове виконання обов'язку в натурі, присудження до виконання обов'язку в натурі, отже,  позовна вимога про виселення як примусове виконання обов'язку в натурі відповідає приписам названих статей ЦК України і Господарського кодексу України.
		З урахуванням того, що Договір оренди і суборенди є нікчемними, Компанія неправомірно володіє і користується нежилими приміщеннями, такі приміщення слід витребувати на користь позивача за зустрічним позовом, а Компанію виселити з приміщень; отже, зустрічний позов підлягає задоволенню. В свою чергу, з огляду на відсутність законного права Компанії користуватися нежилими приміщеннями у суду відсутні підстави для задоволення первісного позову.
		За приписами статті 49 ГПК України судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на Компанію.
		Разом з тим, Товариством за подання позовної вимоги немайнового характеру - виселення з нежилих приміщень сплачено більше, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір» (замість 1378 грн. сплачено 1 600 грн.); суд позбавлений права повернути суму надмірно сплаченого судового збору, оскільки Товариством не подано відповідного клопотання (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
		Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні первісного позову відмовити.
		2. Зустрічний позов задовольнити.
		3. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Софійський» (01025, м. Київ, пров. Рильський, 5; ідентифікаційний номер 36411903) нежилі приміщення з № 1 по № 5, №5а, з №6 по №20 (група приміщень 15), з №1 по №5, №7, №8, №10 (група приміщень 16), №1, №2, №5, №6, з №8 по №10, №11а, №12, №13 (група приміщень 18), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 27; ідентифікаційний код 36077146).
		4. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Софійський» (01025, м. Київ, пров. Рильський, 5; ідентифікаційний номер 36411903) з нежилих приміщень з № 1 по № 5, №5а, з №6 по №20 (група приміщень 15), з №1 по №5, №7, №8, №10 (група приміщень 16), №1, №2, №5, №6, з №8 по №10, №11а, №12, №13 (група приміщень 18), розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
		5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Софійський» (01025, м. Київ, пров. Рильський, 5; ідентифікаційний номер 36411903) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 27; ідентифікаційний код 36077146) 241 378 (двісті сорок одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
		Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 18.04.2017.
		 
		Суддя                                                                                                                    О. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...