Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/1171/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 25.04.2017. Зареєстровано: 26.04.2017. Оприлюднено: 28.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 302/1171/16-к 
		1-кп/302/10/17
		18 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24.04.2017смт. Міжгір'я
		 
		     Міжгірський районний суд Закарпатської області 
		в особі суддя Кривка В.П.,
		з участю:
		секретар Гажук Н.В.,
		прокурор Самолюк М.В.,
		потерпілий ОСОБА_1,
		обвинувачені: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; їх законні представники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4;
		захисники: адвокат ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_8,
		представників: служби в справах дітей Міжгірської РДА - ОСОБА_9,
		Міжгірського відділення поліції - ОСОБА_10;
		з Міжгірського професійного ліцею - ОСОБА_11,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:
		 
		- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.України, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області
		- від 20.11.2014 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст.ст. 69 ч.1, 99 ч.1, 53 ч.2, ч.4 до сплати штрафу 510 грн. (вирок виконано);
		- від 02.09.2015 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки (судимість не знята і не погашена), - 
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, 296 ч.1 КК України;
		 
		- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, неодруженого, учня 2-го курсу Міжгірського професійного ліцею; раніше судимого згідно вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області
		- від 02.09.2015 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк, один рік шість місяців позбавлення волі (судимість не знята і не погашена),-
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 296 ч.1 КК України;
		 
		- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, непрацюючого, неодруженого, учня 1-го курсу Міжгірського професійного ліцею; раніше не судимого,- 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України;
		 
		В С Т А Н О В И В :
		          30.10.2016 року, біля 03 год. 00 хв. , за попередньою змовою, неповнолітні ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи раніше судимими вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 року, в період іспитового строку, та неповнолітній ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки, групою осіб, умисно, таємно, повторно, розбивши за допомогою каменя вікно на автомобілі марки "Рено-Кліо" сірого кольору чеської реєстрації ЗАS 18-31, який був припаркований по вул. Возз'єднання в смт.Міжгір'ї, Закарпатської області та яким користується гр.ОСОБА_12, умисно, таємно з багажного відділення викрали бензопилу марки "Штіль-362", вартість якої згідно висновку експерта від 02.11.2016 року становить 2861,25 грн. та набір головок з трищотками, вартість яких згідно висновку експерта від 02.11.2016 року становить 408 грн., які належать гр. ОСОБА_12, чим саме своїми умисними діями заподіяли ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 3269,25 грн..
		            Неповнолітній ОСОБА_3, будучи раніше судимим вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 року, в період іспитового строку, 05.01.2017 року, біля 21 год.30 хв., біля входу в кафе "Каштан", безпричинно, в присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, в громадському місці пристав до гр.ОСОБА_13, де виражаючи особливу зухвалість, умисно, почав штовхати його руками в область грудей, після чого кулаком правої руки наніс чотири удари ОСОБА_13 в область голови, від яких останній впав на землю. В результаті вказаних дій потерпілий ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах волосистої частини голови в тім'яній ділянці та садна із синцем по периферії на шкірних покривах чола зліва які виникли від дії твердих, тупих предметів по ударному механізму дії, які відповідно до висновку експерта № 7 від 11.01.2017 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.  
		           Неповнолітній ОСОБА_2, будучи раніше судимим вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 року, в період іспитового строку, 10.01.2017 р., біля 19 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні кафе "Зорепад", в смт.Міжгір'ї, по вул.Синевирська,3 "а", Закарпатської області, умисно, безпричинно, в присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, в громадському місці, в приміщенні кафе пристав до потерпілого ОСОБА_1, виражаючи особливу зухвалість, умисно, кулаком правої руки наніс два удари в область голови та обличчя ОСОБА_1, та впавши разом з ОСОБА_1 на підлогу наніс йому ще декілька ударів кулаками рук в область голови. В результаті вказаних дій потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді ушитої рани на волосистій частині голови і тім'яній ділянці по центру, яка виникла від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, які відповідно до висновку експерта № 19 від 09.01.2017 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Також, своїми умисними діями ОСОБА_2 грубо порушив громадський порядок, що виразилося у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_1, перериванні відпочинку та припинення роботи кафе "Зорепад".
		       Обвинувачений ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 встановлені обставини про вчинення крадіжки визнали повністю, розкаялись у вчиненні цього кримінального правопорушення, всі підтвердили ці обставини в суді, додатково показали таке.
		        Вони є друзями і ввечері напередодні вчинення крадіжки всі перебували на дискотеці в смт.Міжгір'ї, а після її закінчення біля 03 год. ночі зайшли на вул.Возз'єднання в житловий масив багатоповерхових будинків, де на подвір'ї побачили припаркований автомобіль, з якого вирішили викрасти речі. ОСОБА_4 розбив скло каминем на лівій задній дверці автомобіля марки "Рено" відкрив багажник автомобіля. В цей момент ОСОБА_2 вартував, щоб ніхто їх не бачив ("стояв на шухері"). ОСОБА_4 і ОСОБА_3 витягнули з авто бензопилу та набір інструментів. Викрадене сховали в сараї за місцем проживання ОСОБА_2. Через два дні запропонували мешканцям смт.Міжгір'я ОСОБА_14 придбати бензопилу, а Бістрекеру - інструменти, яким не говорили, що це майно викрадене. Інструменти продали за 400 грн., які розділили між собою порівну.                
		       Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, в суді визнав частково, підтвердив обставини про конфліктність з потерпілим у кафе "Зорепад" і нанесення потерпілому побоїв. Часткове визнання вини ОСОБА_2 пояснив тим, що потерпілий образливо висловився на його адресу в приміщенні кафе в момент коли з його кешені випав мобільний телефон на підлогу, а саме: "руки в тебе ніякі" та нецензурно. ОСОБА_2 також показав, що після бійки також отримав тілесні ушкодження ("шишку" на голові і царапину під оком), однак через п'ять днів ці тілесні ушкодження минули і про них він не заявляв у поліцію. Вважає, що не вчинив хуліганства, бо робота кафе не припинилась, майна під час бійки не пошкоджено.
		       Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, визнав у суді частково і підтвердив обставини про конфлікт з потерпілим у кафе "Каштан" і нанесення йому побоїв. Часткове визнання вини ОСОБА_3 пояснив тим, що ОСОБА_13 є його знайомим і вказаного дня біля 19 год. 30 хв. передзвонив йому по телефону ображав його і сказав, що хоче з ним поговорити в кафе "Каштан". Біля 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 зайшов у приміщення кафе, побачив нетверезого ОСОБА_13, викликав його на подвір'я біля кафе і вони почали битися. Під час бійки він наніс ОСОБА_13 чотири удари, а ОСОБА_13 теж його вдарив та поцарапав шию, однак про це він не заявляв у поліцію, а коли його викликали тілесні ушкодження не були помітні.
		        Потерпілий від крадіжки ОСОБА_12 подав заяву про розгляд справи в його відсутності в зв'язку з виїздом на заробітки, повідомив, що не має претензій до обвинувачених і не бажає щоб їх суворо карали.
		            Потерпілий ОСОБА_1 показав таке. 10.01.2017 р. біля 19 год. він із знайомим перебував у кафе "Зорепад", там же перебував і обвинувачений ОСОБА_2 в компанії своїх знайомих , якого він раніше не знав. Їх столики знаходилися на відстані 6-8 м.. Від ОСОБА_2 впав телефон, на що потерпілий запропонував підняти телефон з підлоги. ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, висловився нецензурно; вдарив його першим, вони схопились за одяг один одного і впали на підлогу, а потерпілий лицем до підлоги. Через деякий час вони виходили курити і до нього знову підійшов ОСОБА_2 з наміром дати "прикурити" і зненацька ударив кулаком руки по голові, розбивши до крові. Працівники кафе під час цих подій робили їм зауваження, кричали на хлопців щоб не билися. 
		          Свідок ОСОБА_15 (бармен кафе "Зорепад") показала, що ввечері 10.01.2017 р. в кафе перебувала компанія молодих хлопців, вживали в т.ч. й алкогольне пиво. Пізніше зайшов із знайомим ОСОБА_1, які сіли за столик окремо. З чого виник конфлікт між ними вона не чула, однак ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 вони почали битися, унаслідок чого в останнього до крові була розбита голова. Свідок з іншим продавцем кафе закликали хлопців припинити бійку, потерпілому подали салфетку для спинення крові і вимагали всіх вийти на вулицю, а приміщення кафе закрили, щоб не відновилась бійка в приміщенні. Свідок також повідомила, що обвинувачений і потерпілий вживали пиво і сильно п'яними не були, а бійка тривала біля 5 хв.
		          Свідок ОСОБА_3 показав, що 10.01.2017 р. ввечері перебував у кафе "Зорепад" в смт.Міжгір'ї з другом ОСОБА_2 і знайомими. У приміщенні кафе "Зорепад" ОСОБА_2 посварився із гр.ОСОБА_1 із-за телефона, який випадково впав на підлогу від ОСОБА_2. ОСОБА_3 вийшов з приміщення кафе на вулицю щоб покурити, а коли зайшов знову до кафе "Зорепад" , то ОСОБА_2 вже бився із ОСОБА_1. Він намагався їх розборонити також працівники кафе ОСОБА_2 та ОСОБА_1 робили зауваження , вимагали припинити бійку. До цього часу він з ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_1 не знали. 
		        Свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_16 показали, що 10.01.2017 р. ввечері перебували в кафе "Зорепад" у компанії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших. За столиком неподалік сидів потерпілий ОСОБА_1 і вживав пиво. У момент коли від ОСОБА_2 з кишені на підлогу випав телефон, між останнім і потерпілим виник конфлікт із-за сказаних образливих слів одне-одному, а надалі виникла бійка в приміщенні кафе і на подвір'ї кафе і їх розтягнули присутні.
		         Свідок ОСОБА_17 суду показав, що 10.01.2017 р. бачив як у кафе "Зорепад" між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувалася бійка, під час якої вони наносили один одному удари. Кафе "Зорепад" припинило роботу із-за бійки та зачинилося. 
		          Згідно висновку судово-медичної експертизи в потерпілого ОСОБА_1 виявлено ушиту рану на волосистій частині голови  в тім'яній ділянці по центру, яка виникла від дії твердих тупих предметів по ударному механізму дії. Це тілесне ушкодження потягло за собою розлад здоров'я більше 6 але менше 21 дня і відноситься до легких, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я, вчинення тілесного ушкодження співпадає з строком події 10.01.2017 р.. За висновком експерта малоймовірно вчинення тілесних ушкоджень від падіння тіла з висоти власного зросту на тверду поверхню.
		            Свідки ОСОБА_18 і ОСОБА_19 (працівники кафе "Каштан") показали, що 05.01.2017 р., після 21 год. ОСОБА_13 перебував у кафе із знайомим за столиком. До них підійшли якісь хлопці, зокрема ОСОБА_3, запропонував ОСОБА_13 вийти і всі вийшли через терасу на подвір'я біля кафе, де штовхалися і бились ОСОБА_13 і ОСОБА_3 в присутності інших хлопців. Вони зробили їм зауваження щоб припинили бійку і закрили кафе з огляду на це і закінченням робочого часу.
		              Свідок ОСОБА_20 показав, що 05.01.2017 р. ввечері перебував у кафе "Каштан" із знайомими ОСОБА_13 і ОСОБА_3. Останній почав штовхати ОСОБА_13, запропонував вийти і біля кафе вони почали битися.
		            Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження: синці на голові в області волосяного покриву; садно і синець на голові, які виникли від ударів твердих, тупих предметів, якими могли бути кулаки рук або взуті ноги сторонньої особи за строком події 05.01.2017 р., і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
		             Жоден з обвинувачених і сторона захисту не заперечили досліджені судом докази обвинувачення у вигляді процесуальних документів: протоколів огляду місця події, автомобіля марки "Рено", вилученого викраденого майна з цього авто та його вартість за висновком експерта за злочином про крадіжку і ці докази суд визнав належними і допустимими.
		       Оцінивши встановлені обставини, покази обвинувачених досліджені докази і відомості про особи обвинувачених, суд дійшов такого висновку. 
		         ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, який мав місце за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно і за попередньою змовою групою осіб (стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_2) і крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб (стосовно ОСОБА_4). Цей злочин повністю доведений, окрім визнанням вини, доказами обвинувачення, зазначеними вище.
		             Суд вважає, що ОСОБА_2 є винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, який мав місце за кваліфікуючими ознаками хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
		        Часткове заперечення ОСОБА_2 винуватості за ст. 296 ч.1 КК України, суд відхиляє і вважає таке надуманим і спростованим доказами в справі за встановленими обставинами. Зокрема, з показів обвинуваченого і потерпілого видно, що між ними раніше не було жодних неприязнених відносин. Привід до конфлікту (зауваження - реакція на падіння телефона) суд визнає нікчемним, реакцію та дії ОСОБА_2 на цю обставину,- безпричинними, тобто хуліганським мотивом. Побої нанесені ОСОБА_2 потерпілому мали місце в громадському місці - торговельному закладі в присутності значної кількості осіб, хуліганські дії мали ознаки безпричинного приставання на ґрунті вживання алкоголю, складались з двох епізодів бійок, розірваних у часі, - і всі ці ознаки суд визнає особливою зухвалістю, наслідком яких стало одержання тілесних ушкоджень потерпілим і припинення роботи кафе. 
		     Суд вважає, що ОСОБА_3 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, який мав місце, за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. Такий висновок суду грунтується на доказах і показах свідків-очевидців події, показах потерпілого, висновку експерта.
		     Суд відхиляє часткове заперечення ОСОБА_3 вини з огляду на таке. ОСОБА_3 після розмови по телефону із знайомим ОСОБА_13, яка відбулась за годину до конфлікту, по суті прийшов "розібратись" за словесні образи та дзвінок ОСОБА_13 Ці дії суд розцінює як зухвалі, з нікчемним мотивом, без будь-яких вагомих причин. Окрім цього, ОСОБА_3 був ініціатором бійки, розпочав штовхатись першим на терасі кафе і першим наніс удари потерпілому, усвідомлюючи, що таке відбувається в громадському місці, в присутності сторонніх осіб, а також не реагував на зауваження і вимоги працівників кафе припинити бійку, що призвело до тілесних ушкоджень потерпілого і зачинення кафе.
		       Отже, ці дії ОСОБА_3 стверджують ознаки хуліганства з особливою зухвалістю.
		       За вчинені злочини всі обвинувачені підлягають покаранню.
		       Обираючи вид і розмір покарання обвинуваченого, суд зважає на таке.
		    Злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України, віднесений законом до злочинів середньої тяжкості (ст.12 КК України), характеризується умисною формою вини. Наслідки цього злочину усунуті, бо потерпілому відшкодована шкода повністю.
		     Суд виключає обтяжуючі обставини, зазначені в обвинувальному акті стосовно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у виді вчинення злочину повторно, рецедив злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою, групою осіб, бо ці обставини є кваліфікуючими ознаками диспозиції ст. 185 ч.2 КК України, а тому підстав для застосування ст.67 ч.1 п.п. 1 і 2 КК України щодо призначення покарання за цей злочин не має.
		       Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених за вчинення цього злочину, суд визнає: повне визнання вини, розкаяння у вчиненому, вчинення злочину неповнолітніми особами, відшкодування заподіяної шкоди.
		    Суд бере до уваги особи обвинувачених, що вони з місця проживання характеризуються без негативних ознак, за місцем навчання - посередньо, самостійних доходів не мають.
		            Отже, виходячи з альтернативної санкції ст. 185 ч.2 КК України, суд вважає, що за обставинами вчинення злочину, відсутності обтяжуючих покарання обставин, наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності претензій потерпілих, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - заслуговують покарання у виді арешту, з врахуванням їх віку (старше 16 років) із застосуванням ст. 101 КК України на строк 45 діб. Натомість ОСОБА_4 як неповнолітнього, який не досяг 16 років слід покарати позбавленням волі на строк 6 місяців із застосуванням ст. 102 КК України. З огляду на відсутність судимості в ОСОБА_4 , його віку, суд вважає за доцільне застосувати ст. ст. 75,104 КК України, тобто звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на іспитовий строк. Беручи до уваги, негативну характеристику стосовно ОСОБА_4 з місця навчання, його поведінку в минулому (вчинив крадіжку у віці до 14 років і згідно ухвали Міжгірського районного суду від 15.10.2014 р. до нього застосовувались примусові заходи виховного характеру), його роль у вчинені цього злочину , суд вважає, що іспитовий строк слід призначити максимальним.
		      Суд вважає, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 заслуговують покарання у виді арешту із застосуванням ст. 101 КК України як неповнолітні особи, які досягли 16 років. Обираючи це покарання, суд зважає на таке.Вчинений злочин віднесений до злочинів невеликої тяжкості, характеризується умисною формою вини. Обставиною, яка пом'якшує їх покарання, суд визнає неповнолітній вік. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, суд  визнає вчинення ним цього злочину в стані алкогольного сп'яніння, бо ця обставина стала причиною злочину.
		            Суд, також бере до уваги, неправильну поведінку потерпілого ОСОБА_13, який перебував у нетверезому стані і своєю поведінкою також сприяв учиненню цього злочину обвинуваченим ОСОБА_3
		           Штраф як покарання не може бути обраним до обвинувачених як за обставинами справи, так і за відсутності в них самостійних доходів, а обмеження волі неповнолітнім особам не призначається.
		           Отже, за вчинений злочин, передбачений ст. 296 ч.1 КК України, ОСОБА_3 заслуговує покарання у виді арешту на двадцять діб, а ОСОБА_2 заслуговує покарання у виді арешту на тридцять діб.
		            Згідно з ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, передбачених ст. 185 ч.2 і ст. 296 ч.1 КК України, суд призначає остаточне покарання за ці злочини, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням з огляду на неповнолітність осіб і їх перше засудження до реальних покарань вказаного виду. 
		       З огляду на те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вказані вище злочини вчинили в період випробування на іспитовому строці, суд застосовує ст.71 і ст.72 ч.1 п.1 "а" КК України, а саме строк арешту переводить в позбавлення волі у співмірності 1 день арешту - 1 день позбавлення волі і призначає покарання за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Міжгірського районного суду від 01.09.2015 р.
		          Речових доказів для знищення, конфіскації не має, про повернення не заявлено.
		          Цивільного позову не заявлено.
		          Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 і ОСОБА_2, який обраний Міжгірським районним судом згідно ухвали від 23.01.2017 р. не має підстав змінювати чи скасовувати до набрання вироком законної сили, а клопотань про це не заявлено.
		          Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 сплив і клопотання про обрання нового не заявлено, а підстав до цього суд не встановив.
		            Обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 слід зарахувати в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк тримання під вартою до суду згідно з ст. 72 ч.5 КК України.   
		             Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В : 
		     
		    ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 102 КК України у виді позбавлення волі на шість місяців.
		    Згідно з ст. 75, ст.104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням якщо він протягом іспитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і своєю поведінкою доведе виправлення.
		   ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень і призначити покарання:
		- за ст. 296 ч.1 КК України , із застосуванням ст. 101 КК України , - тридцять діб арешту;
		- за ст. 185 ч.2 КК України - із застосуванням ст. 101 КК України, - на 45 діб арешту.
		        Згідно з ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_2 призначити покарання у виді арешту на 45 діб.
		      Згідно з ст.ст. 71,72 ч.1 п.2 пп "а" КК України за сукупністю вироків повністю приєднати до покарання призначеного за цим вироком невідбуте покарання призначене вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 р. у виді позбавлення волі на три роки і шість місяців і остаточно до відбуття призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі три роки сім місяців і 15 днів.
		     ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів і призначити покарання :
		- за ст. 296 ч.1 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, 20 діб арешту;
		- за ст. 185 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України,- 45 діб арешту.
		      Згідно з ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання за вчинені злочини 45 діб арешту.
		     Згідно з ст.ст. 71,72 ч.1 п.2 пп "а" КК України за сукупністю вироків повністю приєднати до покарання призначеного за цим вироком невідбуте покарання призначене вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 р. у виді позбавлення волі на три роки і остаточно до відбуття призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі три роки один місяць і 15 днів.
		     Зарахувати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з розрахунку один день попереднього ув'язнення - два дні позбавлення волі у період з 23.01.2017 року до набрання вироком законної сили.
		     Запобіжний захід ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін і визначити строк дії запобіжного заходу по 23.06.2017 року включно.
		       Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом 30 днів з дня проголошення, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, які тримаються під вартою ,- в той же строк з дня отримання копії вироку.
		     Вирок набирає законної сили після спливу строку його оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
		   У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
		    Копію вироку невідкладно вручити прокурору, захисникам, засудженим, а потерпілому ОСОБА_13, ОСОБА_12 надіслати у встановленому порядку. 
		     
		Суддя:   ОСОБА_21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...