Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/9423/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2017.
Дата набрання законної сили: 19.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА
		03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		19 липня 2017  року  Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 
		 
		в складі:                    судді-доповідача  Стрижеуса А.М., 
		                                   суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
		                                               при секретарі: Юрченко А.С.
		 
		за участю:                  представників заявників     ОСОБА_2, ОСОБА_3             
		                                                                                                          
		розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політки України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із заявою про встановлення юридичного факту про те, що їх вимушене переселення у червні 2014 року з окупованої території Донецької області (Україна) відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області (Україна). В обгрунтування своїх доводів зазначили, що після переїзду їм довилось прилаштовуватись до нових життєвих умов та шукати роботу щоб забезпечити себе засобами для існування. Через місяць після виїзду їм зателефонували сусіди та розповіли, що в їхній квартирі вибите скло, а на балконі лежать уламки снаряду . З огляду на зазначене, їм було заподіяно на сам перед моральну шкоду, а також матеріальну. Вважають, що внаслідок російської збройної окупації Донецької області та неможливості проживання на рідній землі їм було заподіяно майнової та моральної шкоди, заявники просили встановити юридичний факт того, що їх вимушене переселення у серпні 2014 року з окупованої території Донецької області України відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області (Україна). Зазначили, що від встановлення вказаного юридичного факту залежить виникнення у них права на справедливу компенсацію з держави агресора.
		Справа №756/9423/16-ц № апеляційногопровадження:22-ц-796/7791/2017 Головуючий у судіпершої інстанції: Луценко О.М.Доповідач у суді апеляційноїінстанції: Стрижеус А.М.      Отримані ними довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 20 жовтня 2014 року, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації посвідчують лише факт вимушеного переселення з м. Горлівка Донецької області до м. Києва та не містять зазначення причини такого переміщення.
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політки України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено.
		Не погоджуючись з зазначеною ухвалою представником ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року та постановити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Зокрема, вказує на те, відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції помилково підмінив поняття кінцевої мети звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначивши, що заявники мають на меті отримання справедливої компенсації з Держави-агресора Російської Федерації, оскільки звернення заявників з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення обумовлено наміром в подальшому отримати допомогу в міжнародних організаціях у тому числі Міжнародної Федерації Червоного Хреста.
		В судовому засіданні представники заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підтримали доводи апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представників заявників, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, в даній справі вбачається спір про право, зокрема намір заявників у зв'язку із заподіянням їм моральної та матеріальної шкоди завдяки встановленню зазначеного факту отримати право на справедливу компенсацію з Російської Федерації, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
		Проте погодитися із таким висновком суду не можна.
		Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
		Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
		Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
		Із матеріалів справи вбачається, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано заявниками до суду в порядку окремого провадження для підтвердження наявності у них прав, передбачених Конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, тобто з метою захисту своїх прав та інтересів, а не для вирішення спору, оскільки довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановленої форми, що була видана заявнику, не містить відомостей про конкретні причини внутрішнього переміщення.
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», що відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Суд першої інстанції вказаних положень не врахував, належним чином не перевірив заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_6., не з'ясував підстави поданої заяви, тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
		Крім того, суд першої інстанції не встановив, з ким у заявника виник спір про право, про що цей спір та чому саме суди дійшли висновку про те, що встановлення зазначеного юридичного факту пов'язується із наступним судовим вирішенням спору про право, в той час як зі змісту заяви вбачається, що звернення заявників з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення обумовлено наміром в подальшому отримати допомогу в міжнародних організаціях у тому числі Міжнародної Федерації Червоного Хреста .
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
		За таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Оболонського суду м. Києва на підставі ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню із передачею питання до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 218, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити.
		Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року - скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...