Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 680/861/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2017. Зареєстровано: 18.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2017.
Дата набрання законної сили: 23.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                     Справа № 680/861/17
		                                                                               №2/680/389/17
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		"12" грудня 2017 р.                              смт.Нова Ушиця
		Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
		головуючої судді - Польової В.Є.,
		при секретарі судового засідання - Максимчуку С.М.,
		за участю представника позивача - ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,-
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 878 000 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 03 жовтня 2017 року складає 60 000 Євро.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що його син - ОСОБА_3, з 28 липня 2007 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу. 
		24 червня 2014 року ОСОБА_3 вибув з міста Бердянськ до прикордонних підрозділів розташованих на Сході України з метою забезпечення правопорядку на державному кордоні. ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 10.00 до 15.20 години з території Російської Федерації, а саме населеного пункту «Черников», проводився мінометно-гаубичний обстріл прикордонного пункту пропуску «Довжанський» Луганської області, на якому у складі тактичного угруповання «Кордон» з відновлення та посилення охорони державного кордону проходив службу ОСОБА_3 о 13.30 годині загинув внаслідок прямого влучення снаряду в укриття.
		Рішенням суду встановлено факт загибелі ОСОБА_3 при виконанні обов'язку військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Внаслідок втрати сина, позивач відчувє безперервні, невгамовні душевні біль та страждання, втратив душевний спокій, постійно відчуваю незахищеність та розчарування, втратив сенс життя та віру в майбутнє, постійно відчуває страждання від втрати рідної людини, що не дає йому можливості нормально спілкуватись з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний соціальний спосіб життя, оскільки, він постійно перебуває у стресовому стані, що супроводжується періодичними депресіями.
		Вважає, що розмір моральної шкоди встановлений з урахуванням характеру і обсягу завданих моральних страждань та з урахуванням практики Європейського суду з аналогічних питань.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просив його задовольнити.
		Відповідач, який повідомлявся про судове засідання через Посольство Російської Федерації в Україні, отримав завчасно судову повістку, що підтверджується матеріалами справи, заперечення на позов не надіслав, в судові засідання представника не направив.
		Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
		Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України, що також регулювалось різними законодавчими актами та офіційними документами.
		За правилами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Факт загибелі ОСОБА_3, при виконанні обов'язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 на прикордонному пункті пропуску «Довжаиський» в селищі Довжанське Свердловського району Луганської області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України - встановлено рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2017 року по справі № 680/62/17.
		Указом Президента України від 02 серпня 2014 р. №631/2014 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_3 посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
		Відповідно до ч.2 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є зокрема і іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
		Згідно ч.6 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
		Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.
		Згідно з ст.23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із душевними стражданнями, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) N 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Як слідує зі ст.ст.1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: в т.ч. у випадках, встановлених законом. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
		Право на життя передбачені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ІУ Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, розділу ІІ Конституції України.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум (п.1, 2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01 серпня 1975р., договори укладені між Україною та Росією в т.ч. про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст..2 Статуту ООН.
		При вирішенні вимог позивача, суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v.TURKEY (Article50), (40/1993/435/514) 28 July 1998), згідно якого вирішено зобов'язати сплатити компенсацію позивачу, зокрема й за моральні страждання через незаконну окупацію частини Кіпру турецькими Збройними Силами.
		Обгрунтовуючи завдану відповідачем моральну шкоду в сумі 60000 Євро, позивачем доведено, що внаслідок втрати сина - ОСОБА_3, який загинув в результаті військової агресії Російської Федерації проти України він відчуває безперервні, невгамовні душевні біль та страждання, втрату душевного спокою, постійне відчуття незахищеності та розчарування.
		Через смерть сина втратив сенс життя та віру в майбутнє, постійно відчуває страждання від втрати рідної людини, що не дає можливості нормально спілкуватись з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний соціальний спосіб життя, оскільки, він постійно знаходиться у стресовому стані, що супроводжується періодичними депресіями.
		Частиною 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
		Враховуючи те, що представником позивача та позивачем та наведені обґрунтовані правові докази вини відповідача у завданні останньому моральної шкоди через загибель сина внаслідок збройної агресії, а відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для ухвалення рішення про стягнення моральної шкоди.
		Керуючись ст. 214,215, 218 ЦПК України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити.
		Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відшкодування моральної шкоди 1 878 000 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч) гривень, що на день підписання позову за офіційним курсом НБУ складає 60000 Євро.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 Суддя: В.  Є.  Польова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...