Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/18746/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2018. Зареєстровано: 04.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2018.
Дата набрання законної сили: 17.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/18746/17
		Пров. №2-о/766/171/18
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.03.2018
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
		головуючий суддяГаврилов Д.В.
		секретарРєпа А.О.,
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення фактів що мають юридичне значення,   
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення вимог від 07.12.2017 року, просив встановити юридичні факти його травмування та перебування в полоні у іррегулярних збройних формуваннях на окупованій Російською Федерацією частині території Донецької області України, в період з 24.08 по 13.09.2014 року, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Заявник мотивує свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні. Зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що починаючи з кінця лютого 2014 року перекинуті з Росії війська без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів. З цього моменту фактично розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. В подальшому 21.03.2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектовРеспублики Крым и города федерального значения Севастополя". Після незаконної анексії Кримського півострова, в квітні 2014 року Російська Федерація почала другу фазу збройної агресії проти України, під час якої контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07.04.2014 року) та "Луганської народної республіки" (27.04.2014 року).
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської області відбувся незаконний референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з погано прихованою метою відокремлення та проголошення так званих "Луганської Народної республіки" та "Донецької Народної республіки", однак ані самі референдуми, ані проголошені ними утворення так і не були визнані міжнародною спільнотою.
		Україною прийнято постанову Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей".
		Заявник зазначає, що він у складі батальйону військової частини В/Ч-3056 приймав безпосередньо участь у антитерористичній операції по забезпеченню територіальної цілісності України. 24.08.2014 року о 18:30 год. заявник виконував бойові завдання у складі військової частини НОМЕР_1 . Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка Амвросіївського району Донецької області колона автомобілів військової частини НОМЕР_1 потрапила під обстріл з автоматичної, кулеметної зброї. Під час бою заявник отримав перелом ноги. Під час обстрілу бойова техніка була підірвана разом з усіма боєприпасами та речами. Зрозумівши, що у військової частини НОМЕР_1 більше немає набоїв, супротивник пішов у наступ, результатом якого стало захоплення декількох військовополонених, зокрема і заявника. 13.09.2014 року заявника звільнено з полону. Після звільнення ОСОБА_1 проходив тривале лікування, однак після пережитого його фізичний та психологічний стан суттєво погіршився. 
		Заявник вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено його право на життя і здоров`я, передбаченестаттею 27 Конституції України,ст. ст. 6,14 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від 12.08.1949 року та низку прав, передбачених Конвенцією про поводження з військовополоненими, зокрема право на гуманне поводження з військовополоненими, на повагу до честі й гідності, на сприятливе розміщення в полоні, на достатнє харчування.
		Заявник зазначає, що встановлення фактів його травмування та вимушеного перебування в полоні обумовлено тим, що він має на меті отримати статус жертви міжнародного збройного конфлікту та вважає звернення до суду щодо встановлення таких юридичних фактів єдиним можливим способом підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони його прав та інтересів.
		В судове засідання учасники процесу не з`явились. Представник заявника подала заяву, в якій вимоги про встановлення фактів підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності. Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримав. 
		Представник заінтересованої особи Російської Федерації також не з`явився, про час та місце розгляду справи зацікавлена особа повідомлена належним чином, про що свідчить відповідне зворотне поштове повідомлення.
		Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є громадянином України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні. Зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України    Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації" та подолання її наслідків" від 21.04.2015 року було схвалено текст Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". З аналізу даної заяви вбачається, що 20.02.2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації від 28.05.1997 року, для блокування українських військових частин.
		З даної заяви Верховної Ради України слідує, що 27.02.2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Кабінету Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому лідер партії "Русское единство" Сергій Аксьонов у незаконний спосіб проголосив себе головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та закликав Президента Російської Федерації "забезпечити мир і спокій в Криму". У відповідь на цей заклик Президент Російської федерації звернувся до Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 01.03.2014 року, надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16.03.2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №68/262 від 27.03.2014 року "Територіальна цілісність України".
		17.03.2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18.03.2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним "Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб`єктів".
		21.03.2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов- Республики Крым и города федерального значения Севастополь".
		Згідно зіст. 1 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VІІ від 15.04.2014 рокуіз змінами і доповненнями, внесеними відповідноЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15.09.2015 року №685-VІІІАвтономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації 20.02.2014 року.
		Незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької Народної Республіки" (07.04.2014 року) та "Луганської Народної Республіки" (27 квітня 2014 року).
		Згідно з постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської федерації та подолання її наслідків", прийнятою 21.04.2015 року, зазначені події на сході України відбувалися за наступним сценарієм.
		Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації батальйон "Восток", а також були задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.
		11.05.2014 року на окупованій території Донецької і Луганської області відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих "Луганської Народної Республіки" та "Донецької Народної Республіки". Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме "Луганська Народна Республіка" та "Донецька Народна Республіка" не були визнані ані національним законодавством, ані міжнародною спільнотою про що свідчать наступні, досліджені в суді докази.
		Так, Міністерство закордонних справ Великобританії назвало прикрим факт проведення референдуму 11 травня на Донбасі (http://ua.korrespondent.net/world/3361365-mzs-brytanii-nazvav-prykrym-faktom-referendum-na-donbasi).                        Тим часом прес-секретар Держдепартаменту США Дженн Псакі заявила, що США не визнають результати референдуму про незалежність "Донецької народної республіки" (http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3361226-derzhdepartament-ssha-znovu-zaiavyv-pro-nevyznannia-referendumiv-na-donbasi).
		"Так звані референдуми у Донецькій і Луганській областях нелегітимні, і ми не визнаємо їх результатів. Ті, хто організував ці референдуми, не володіють демократичною легітимністю", - заявила прес-секретар верховного представника Європейського Союзу із закордонних справ ОСОБА_2 (http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/1660771-e_s_ne_viznae__referendum_na_shodi_ukraiini_1937380.html).
		Підтвердженням окупації Російською Федерацією, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької області, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ Російської Федерації.
		На підтвердження цього заявником були наведені наступні докази по справі.
		За даними Інтернет видання "ziк.uа", з посиланням на прес-центр Служби безпеки України від 12.07.2014 року, зазначено, що у Маріуполі співробітники відомства затримали громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 , який намагався втекти з міста та залишити територію України. З його слів, наприкінці червня він прибув до м.Донецьк з м. Ростов-на-Дону, Російської Федерації, щоб заробити гроші, йому обіцяли 1000 доларів США щомісяця за участь у бойових діях на боці проросійських бойовиків проти українських військових (http://zik.ua/news/2014/07/15/sbu_zatrymаla_rosiskogo_naymantsya_pry_sprobi_vtektу_z_ukrainy_506182).
		За даними статті "21-річний курсант з РФ став терористом на Донбасі, "щоб заробити", з посиланням на повідомлення прес-центру СБУ від 14.06.2014 року, зазначено, що у ході проведення антитерористичної операції в Краматорську Донецької області співробітники СБУ спільно з військовослужбовцями Збройних сил України затримали 21-річного громадянина Російської Федерації, колишнього курсанта Краснодарського вищого військового авіаційного училища ОСОБА_4 , який розповів, що прибув на схід України заробити гроші. Під час затримання у Крилова вилучено стрілецьку зброю, 7 тисяч гривень і, так звану, "летную книжку" - персональний звітний документ обліку підготовки пілота (https://5.ua/ato-na-skhodi/21-richnyi-kursant-z-rf-stav-terorystom-na-donbasi-shchob-zarobety-56398.html.
		За даними Інтернет видання "hromadske.ua", що посилається на повідомлення прес-центру СБУ від 18.09.2014 року, у Костянтинівці Донецької області співробітники контррозвідки СБУ затримали громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , 1952 року народження, який збирав розвідувальну інформацію про переміщення українських військовослужбовців та передавав її на так звану "гарячу лінію ДНР". Зловмисник збирав та передавав злочинцям проросійської терористичної організації "ДНР" розвіддані інформацію щодо місць дислокації, чисельності особового складу, кількості та видів озброєння, а також переміщення територією міста Костянтинівка Донецької області підрозділів та формувань Збройних сил України, Національної гвардії, добровольчих батальйонів, які задіяні в боях на сході України. Ці відомості він надиктовував по телефону зв`язковому штабу "ДНР". (https://hromadske.ua/posts/u-kostianttynivsi-zatrymano-rosiiskoho-shpyhuna).
		Згідно зіст. 1 ЗУ "Про оборону України" від 06.12.1991 року №1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Як підсумок, Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗУ "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		В абзаці 2 постанови Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" №145-VІІІ від 04.02.2015 року зазначено, що з 20.02.2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки".
		Також постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року №129-VIII законодавчий орган України затвердив звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЕ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Крім того, військові дії Російської Федерації на території України були фактично визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій. Так, 15.01.2015 року Європейський парламент затвердив резолюцію щодо України, в якій вказано: "Європарламент рішуче засуджує агресивну і експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України і створює потенційну загрозу для самого Європейського союзу, в тому числі засуджує незаконну анексію Криму і неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну війну з елементами кібер-війни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію; підкреслює, що ці дії є порушенням міжнародного права і створюють серйозний виклик для безпечної ситуації в Європі; наголошує, що немає жодних підстав для застосування військової сили в Європі з так званих історичних та безпечних міркувань чи задля захисту своїх "співвітчизників, що проживають за кордоном"; закликає Москву припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань і використати свій вплив на сепаратистів, щоб переконати їх брати участь у політичному процесі".
		Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи "Зниклі особи під час конфлікту в Україні" від 25.06.2015 року визнає, що військові дії на частині територій Донецької та Луганської областей України є агресією зі сторони Російської Федерації.
		Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації стала окупація частини території України: Автономної Республіки Крим, м. Севастополь, частини Луганської та Донецької області.
		При вирішенні даної справи суд констатує, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписами ч. 3ст. 82 ЦПК України.
		Виходячи зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді начальника військового наряду В/Ч НОМЕР_1 . 
		Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 21.12.2015 року ОСОБА_1 в період з 29.07.2014 року по 13.09.2014 року брав участь в антитерористичній операції.
		За повідомленням Інтернет видання "Українська правда" від 18.08.2014 року, в результаті обстрілів пункту пропуску "Успенка" з території Росії, інфраструктуру пункту пропуску майже повністю було знищено. Загалом протягом декількох діб відбулося більше 5 обстрілів, під час яких використовувалися РСЗВ БМ-21 "Град", артилерія та міномети. Лише 15 серпня пункт пропуску обстріляли тричі (https://www.pravda.com.ua/news/2014/08/18/7035134/).
		Згідно з оперативною інформацією Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 24.08.2014 року, в районі селища Лисичого неподалік Амвросіївки у Донецькій області, в 6 км від лінії кордону відбулося бойове зіткнення підрозділів українських прикордонників та Національної гвардії з російськими найманцями. Колона проросійських бойовиків слідувала від пункту пропуску "Успенка" та мала у складі 2 БТР, 2 автомобілі "КаМаз" та легковик. У ході бою українські військові знищили 2 автомобіля "КаМаз". Решта колони повернулась на територію Росії. 24.08.2014 року українські військові більше 25 разів вступали у вогневий контакт з російськими військами та проросійськими найманцями (http://www.rnbo.gov.ua/nevs/1789/html).        За повідомленням Інтернет видання "Ib.ua" від 01.09. 2014 року, МВС визнало, що збройні сили на ОСОБА_6 було розбито. Інформація про важкі бої і захоплення Савур-Могили та Амвросіївки проросійськими бойовиками і підрозділами російської армії з`явилася в низці ЗМІ до офіційного оприлюднення даної інформації, однак до 01.09.2014 року у РНБО ці факти заперечували. 
		(https://ukr/lb.ua/sосіеtу/2014/09/01/ НОМЕР_2 ).
		Виходячи зі змісту статті "В Амвросіївці сепаратисти захопили міськраду", що була опублікована на Інтернет сайті телеканалу новин "tyzhden.ua" 30.04.2014року, в Амвросіївці Донецької області проросійські військові захопили міську раду та зняли з будівлі український прапор. Як повідомлялось, за даними міліції у штатному режимі, але під пильною увагою протестуючих, працюють міськвиконкоми Краматорська, Горлівки, Єнакієвого, ОСОБА_7 , Харцизька, Маріуполя та Макіївки. Також під контролем проросійських бойовиків опинилася Донецька обласна державна адміністрація, 4 міських відділів міліції та 3 підрозділи Служби безпеки України. (http://tyzhden.ua/News/108861).
		Аналізуючи ці статті, що містяться на сторінках Інтернет видань, суд робить висновок про участь у бойових діях іррегулярних військ Російської Федерації в районі населеного пункту Новоіванівка Амвросіївського району Донецької області, і саме цим військам протистояли військові української армії, що відносились до складу військової частини НОМЕР_1 , в якій ОСОБА_1 проходив військову службу.
		24.08.2014 року ОСОБА_1 , у складі батальйону військової частини В/Ч-3056 виконував бойові завдання. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка Амвросіївського району Донецької області колона військових автомобілів військової частини НОМЕР_1 потрапила під обстріл з автоматичної, кулеметної зброї. Під час бою ОСОБА_1 отримав перелом ноги та захоплений в полон.
		Відповідно до акту №1 про нещасний випадок 24.08.2014 року о 18:30 год. під час виконання завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка в результаті обстрілу колона автомобілів військової частини НОМЕР_1 попала під обстріл з автоматичної, кулеметної зброї в результаті чого прапорщик ОСОБА_1 отримав поранення та в подальшому потрапив у полон.
		Згідно довідки від 17.04.2015 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ОВЛК України в Херсонській області, в результаті якого встановлено "Зріслий перелом мищелка лівої велико-гомілкової кістки (24.08.14р.) без зміщення відламків, контрактура лівого колінного суглобу І ст., незначне порушення функції ходи. Зріслий перелом 6-7 ребра справа без функціональних порушень. Травма ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби."    
		Довідкою про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках у застрахованого було встановлено, що в результаті отриманої травми ОСОБА_1 втратив 15% професійної працездатності.
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що внаслідок саме збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено невід`ємне право на життя і здоров`я ОСОБА_1 , передбаченестаттею 27 Конституції України,ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року.
		Підсумовуючи викладене, слід також зазначити, що Російська Федерація, здійснивши збройну агресію відносно України, та відповідно окупувавши частину території України: Автономну Республіку Крим, м. Севастополь, та частину Донецької та Луганської областей, порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975 р. та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
		Зокрема, пунктом 1 Будапештського меморандуму передбачено, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов`язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 р. поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
		Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
		Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 р. суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларацією прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975р., які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці. Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземним судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені проти життя та здоров`я людини злочини.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975р., Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, а тому суд вважає її державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод тастаттею 8 Конституції Українигарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		В судовому засіданні встановлено, що на підтвердження травмування та перебування в полоні заявником надано достатньо доказів. 
		Згідно з ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 , проходячи військову службу в військовій частині НОМЕР_1 отримав травми та перебував в полоні в результаті збройної агресії Російської Федерації та те, що встановлення вказаних фактів необхідно заявнику для отримання статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.
		Керуючись статтею8розділуII Конституції України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, 259, 263, 264, 265, 273, 293, 315 ЦПК України, суд
		в и р і ш и в :
		Заяву задовольнити.
		Встановити юридичний факт травмування ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 ) та його перебування в полоні у іррегулярних збройних формуваннях на окупованій Російською Федерацією частині території Донецької області України, в період з 24 серпня по 13 вересня 2014 року, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		СуддяД. В. Гаврилов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...