Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/2618/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2018. Зареєстровано: 28.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2018.
Дата набрання законної сили: 17.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		___________________________________________________________________________________________________                                        Справа № 299/2618/17 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		20.09.2018 року м.Виноградів
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді  Кашуби А.В.
		за участю секретаря с/з Чернянчук К.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області та виконуючого обов'язки начальника Управління освіти молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області Жупанина Віктора Івановича, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		05.09.2017 року позивачка звернулася до суду з вищезгаданим позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління освіти молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 1450-к від 10.08.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Великоком'ятської ЗОШ І-ІІІ ступенів за прогул, поновити на роботі, стягнувши середньомісячний заробіток та моральну шкоду.
		Свої позовні вимоги аргументувала тим, що вона з липня 2000 року працювала на посаді директора Великоком'ятської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Наказом виконуючого обов'язки начальника Управління освіти молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області Жупанина В.І. № 1450-к від 10.08.2017 року її звільнено з роботи за прогул. Даний наказ вона не визнає та вважає його таким, що винесений внаслідок упередженого ставлення до неї, оскільки з 2016 року це вже трете її звільнення з вищевказаної посади.
		Вперше позивач була звільнена з роботи на підставі наказу начальника управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації №1161-к від 18.07.2016 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (згідно з п. 1 ст. 41 КЗпП України).
		Рішенням Виноградівського районного суду від 31 серпня 2016 року позивача було поновлено на роботі, на посаді директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що стверджується копією рішення суду від 31.08.2017 року.
		Вдруге позивача було звільнено з роботи 09.09.2016 року, на підставі наказу начальника управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації №1161-к від 09.09.2016 року, що стверджується копією наказу про звільнення.
		Рішенням Виноградівського районного суду від 27 січня 2017 року позивача поновлено на роботі на посаді директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що стверджується копією рішення суду.
		Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі набуло законної сили і підлягало негайному виконанню.
		З метою недопущення позивача до роботи, в.о. начальника Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської РДА видав наступні накази:
		- наказ №281-к від 09.02.2017 року, в третьому пункті якого вказав: «приступити до роботи ОСОБА_2 після закінчення терміну тимчасової непрацездатності ОСОБА_5 та передачі документації школи»;
		- наказ №283-к 09.02.2017 року, про відсторонення позивача від виконання обов'язків директора школи на підставі подання прокуратури Закарпатської області від 09.02.2017 року №32-1963-17 (надалі подання) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
		- наказ №1408-к від 28.07.2017 року, про продовження відсторонення позивача від роботи (виконання службових обов'язків) до закінчення досудового розслідування та розгляду кримінальної справи відносно неї судом.
		Останній наказ було видано після закриття відносно позивача провадження у адміністративній справі за ч.1 ст.172-9 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, що стверджується копією постанови Виноградівського районного суду від 08.05.2017 року та копією постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 12.06.2017 року.
		При відстороненні від роботи трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, однак, працівник тимчасово не допускається до роботи. Залежно від причин відсторонення заробітна плата не зберігається, хоч у деяких випадках може нараховуватись середній заробіток.
		За таких підстав, у зв'язку з відстороненням ОСОБА_2 від роботи, остання не повинна була ходити на роботу, оскільки не могла б виконувати свої трудові обов'язки директора школи та не отримувала б заробітну плату.
		Після відсторонення позивача від роботи, на підставі вище вказаних наказів, жодного наказу про допуск останньої до роботи не було видано, такого їй ніхто не надсилав і з таким не ознайомив.
		ОСОБА_2 не було передано документацію, печатку і штамп школи, як вказано в третьому пункті наказу №281-к від 09.02.2017 року. Саме тому позивач стверджує, що жодного прогулу не допустила та не може бути звільнена з роботи за прогул. 
		Крім вище зазначеного, вказує, що наказ № 1450-к від 10.08.2017 року винесений з порушення процедури, оскільки перед накладенням на позивача даного дисциплінарного стягнення у останньої жодних пояснень ніхто не відбирав, що суперечить вимогам ст.149 КЗпП України. Трудова книжка була отримана лише через 5 днів після звільнення, що підтверджується конвертом та інформацією з Укрпошти про відслідковування відправлення.
		Видання наказу про її звільнення за прогул є ніщо інше, ніж зведення на неї наклепу, образи та приниження її ділової репутації. Внаслідок цих протиправних дій відповідача, вона захворіла (піднявся артеріальний тиск, головні болі), її репутацію, як вчителя, директора, районного депутата та людини взагалі, була піддана сумніву, що призвело до заподіяння їй суттєвих моральних страждань. 
		На підставі ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 вересня 2017 року у справі №299/2618/17-ц (а.с.22-23) позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду через не зазначення сум матеріальної та моральної шкоди, яка підлягала стягненню, а також через несплату судового збору.
		Через невиконання умов зазначених у даній ухвалі, позовна заява була провернута ОСОБА_2 (а.с.27).
		Не погодившись з таким рішенням суду позивачка подала апеляційну скаргу (а.с.31, 43-44), яка була задоволена, а матеріали справи направлені до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.65-68).
		12.02.2018 року ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання (а.с.78-79).
		26.03.2018 року на адресу суду надійшло уточнення до позовних вимог (а.с.96-101) в якій вона просила поновити її на посаді директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів; стягнути з Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської РДА середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 10.08.2017 року по день ухвалення рішення суду з розрахунку середнього заробітку за один робочий день 388,81 грн., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та судові витрати.
		Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2018 року підготовче засідання у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду.
		19.07.2018 від представника Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської РДА на адресу суду надійшли письмові пояснення (а.с.189-190) в яких він проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити за безпідставністю. По суті справи зазначено, що 09.08.2017 року, під час інспектування стану підготовки Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці з 09.00-14.00 год., про що був складений Акт. У зв'язку із цим, головним спеціалістом Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА Грабович Л.І. був здійснений дзвінок до позивача з метою отримання інформації про причини її відсутності на робочому місці. Телефонний зв'язок також був відсутній, про що складено Акт. ОСОБА_2 була дійсно відсторонення від виконання обов'язків директора школи, але при цьому її ніхто не відстороняв від виконання інших обов'язків пов'язаних із підготовкою школи до навчального року. Позивача про це було попереджено, але остання проігнорувала дані вимоги. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_2 було звільнено на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КзпП України, за прогул, у зв'язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
		Клопотання про допит свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11 заявлене представником відповідача суд відхилив, оскільки воно подане з порушенням норм передбачених ЦПК України (після призначення справи до розгляду).
		Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, але на адресу суду від них надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, не заперечують щодо заочного розгляду справи.
		Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток. Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
		Враховуючи, що відповідачі жодного разу за час слухання справи не з'явились в судове засідання, що свідчить про свідоме затягування розгляд справи, судом було прийнято рішення визнати причини їх неявки в судове засідання неповажними та продовжити розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
		Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 40 ч.1 п. 4, 147, 148, 149, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України.
		Дослідивши матеріали справи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає за можливе визнати позов таким, що підлягає до часткового задоволення. 
		Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.5-6), позивачка була призначена на посаду директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів 01 червня 2000 року та працювала на ній до моменту звільнення.
		Згідно наказу начальника Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації №1161-к від 18.07.2016 року (а.с.8), за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (згідно з п.1 ст.41 КЗпП України) ОСОБА_2 було звільнено з посади директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
		Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2016 року справа №299/2133/16-ц було скасовано вищевказаний наказ та поновлено позивача на роботі (а.с.9).
		09.09.2016 року, на підставі наказу начальника Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації №1661-к від 09.09.2016 року (а.с.10) її повторно було звільнено з роботи.
		Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2017 року у справі №299/2430/16-ц (а.с.11) ОСОБА_2 поновлено на посаді.
		Наказом в.о. начальника Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області Жупанина В.І. №281-к від 09.02.2017 року (а.с12) був скасований наказ №1661-к від 09.09.2016 року, поновлено позивачку на роботі та зобов'язано останню приступити до роботи після закінчення терміну тимчасової непрацездатності ОСОБА_5 та передачі документації школи.
		Цього ж дня, на підставі наказу в.о. начальника Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області Жупанина В.І. № 283-к (а.с.13), ОСОБА_2 було відсторонено від виконання службових обов'язків директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів до закінчення розгляду адміністративної справи відносно неї судом.
		Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2017 року у справі №299/361/17 (а.с.14-15) провадження у адміністративній справі за ч.1 ст.172-9 КУпАП про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_2 закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. 
		Згідно наказу в.о. начальника Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області Жупанина В.І. № 1408-к (а.с.19) від 28.07.2017 року, було продовження відсторонення позивача від роботи (виконання службових обов'язків) до закінчення досудового розслідування та розгляду кримінальної справи відносно неї судом.
		Наказом в.о. начальника Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області Жупанина В.І. №1450-к від 10.08.2017 року її звільнено з роботи за прогул, виявлений 09 серпня 2017 року у результаті інспектування стану підготовки школи до 2017/2018 навчального року, на підставі п.4 ч.1 ст.40 КзпП України (а.с.7).
		Підставою для прийняття такого рішення слугували акт від 09 серпня 2017 року, згідно якого під час інспектування стану підготовки Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів позивач ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці з 09.00-14.00 год. (а.с.111-112) та акт про відсутність телефонного зв'язку з позивачем (а.с.113). 
		10.08.2017 року складено акт про відмову працівника надати письмові пояснення (а.с.114), відповідно до якого витребувано пояснення з приводу відсутності ОСОБА_2 на роботі протягом 5 годин з 09.00 год. до 14.00. год. робочого дня 09 серпня 2017 року. Надати такі пояснення ОСОБА_2 відмовилась.
		Таким чином, твердження позивача про те, що роботодавець до застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення не дотримав вимоги ст. 149 КЗпП України щодо зажадання від порушника трудової дисципліни письмових пояснень, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли. 
		Однак суд приймає до уваги той факт, що позивач до вищевказаних подій не мала жодного стягнення та отримала ряд відзнак (а.с.123-134), що повинно було прийматись роботодавцем під час вирішення питання про її звільнення.
		Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення у вигляді догани або звільнення.
		Порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. При цьому наявність вини, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є необхідною умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
		Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
		З наказів №283-к від 09.02.2017 року та №1408-к (а.с.19) від 28.07.2017 року про тимчасове відсторонення від займаної посади та продовження такого відсторонення вбачається, що позивачка тимчасово, до закінчення досудового розслідування та розгляду кримінальної справи відносно неї судом, була відсторонена від займаної посади директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
		Відповідно до положень ст. 46 КЗпП України, передбачені конкретні випадки відсторонення працівників від роботи, що всупереч вимогам зазначеної статті свідчить про незаконність виданого даного наказу.
		Згідно ч.5 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		З роз'яснень, що викладених у п. 22 постанові Пленуму Пленум Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року, вбачається, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		Суд констатує, що при відстороненні від роботи трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, однак, працівник тимчасово не допускається до роботи. Отже в даному випадку відсутні підстави для констатації порушення позивачем 09.08.2017 року трудової дисципліни (прогулу), оскільки вона була позбавлена обов'язку виконувати покладені на неї трудовим договором функції, заробітна плата під час її відсторонення останній не сплачувалась, як наслідок були відсутні підстави для застосування до неї 10.08.2017 року дисциплінарного стягнення, передбаченого п.2 ч.1 ст. 147 КЗпП у виді звільнення.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наказ №1450-к від 10.08.2017 року є незаконним, звільнення ОСОБА_2 з роботи проведено відповідачем протиправно та поновлює останню на посаді директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 10 серпня 2017 року.
		Вирішуючи питання про стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судом враховано наступне.
		Згідно з п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року за № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
		Відповідно до ч.3 п.2, п.5, 8 Порядку середньомісячна заробітна плата, у випадку нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
		При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати (матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), а також компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений з роботи наказом №1450-к від 10.08.2017 року. Отже, для розрахунку середньоденної заробітної плати необхідно брати заробіток позивачки за червень та липень 2017 року, однак оскільки позивачка в цей час була відсторонена від роботи та не отримувала заробітну платню за неї суд приймає до уваги останні два місяці за які вона її отримала, а саме за травень-червень 2016 року.
		Згідно рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.01.2017 року у справі № 299/2430/16, було встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_2 за це період становив 388,82 грн.
		У період із 10.08.2017 року до 20.09.2018 року кількість робочих днів була наступною: серпень 2017 року - 14 днів, вересень 2017 року - 21 день, жовтень 2017 року - 21 день, листопад 2017 року - 22 дні, грудень 2017 року - 21 день, січень 2018 року - 21 день, лютий 2018 року - 20 днів, березень 2018 року - 21 день, квітень 2018 року - 20 днів, травень 2018 року - 20 днів, червень 2018 року - 20 днів, липень 2018 року - 22 дні, серпень 2018 року - 22 дні, вересень 2018 року - 14 днів, що разом становить 279 робочих днів. 
		Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на 20.09.2018 року складає: 388,82 х 279 = 108 482,78 грн. 
		Отже, на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 108 482 грн. 78 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дня її звільнення по день постановлення рішення судом першої інстанції. Дана сума визначена без врахування податків та обов'язкових платежів. 
		Щодо відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека особи визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відшкодування моральної шкоди є одним із способів захисту права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, гарантованим Конституцією України, цивільним та кримінальним законодавством.
		Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням чи знищенням її майна, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Верховний суд України в п.1 Постанови Пленуму ВСУ від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
		Крім цього, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.
		Систематичні протизаконні звільнення позивача з роботи, винними у яких є відповідачі, постали для позивача, як суттєві психотравмуючі, що обумовили порушення фізичної та психоемоційної активності та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто спричинили ОСОБА_2 моральні страждання.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
		Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування за завдану моральну шкоду суд виходить з такого.
		У даному конкретному випадку факт заподіяння моральної шкоди позивачу є безсумнівним, його наслідки у вигляді душевних страждань позивача залежать від особливостей його емоційно-розумового сприйняття внаслідок перенесених страждань.
		При визначенні розумності та справедливості розміру моральної шкоди у даному конкретному випадку суд виходить також з характеру вчиненого відповідачем діяння, ступеню вини заподіювача шкоди, існуючих наслідків.
		Враховуючи все вищезазначене, приймаючи до уваги об'єм, характер, ступінь, глибину, інтенсивність і тривалість моральних, душевних страждань, яких зазнав позивач, грошовим відшкодуванням моральної шкоди буде сума в розмірі 20 000 грн., яка відповідає вимогам розумності і справедливості і не може вважатися явно завищеною або надмірною. 
		Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2017 року (а.с.141) адвокатом Анталом Я.В. було надано позивачу адвокатські послуги на суму 5 700 грн. (а.с.142), які відповідно до ст.137 ЦПК України підлягають стягненню з Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області.
		Суму судового збору в розмірі 1084 грн. 83 коп. (за розгляд позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу) та 640 грн. 00 коп. (за розгляд позовних вимог про поновлення на роботі), які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ч.1, 6 ст.141 ЦПК України, - слід стягнути з Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. 
		З Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_2 також необхідно стягнути суму судового збору в розмірі 1600 грн. за розгляд позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, сплачених останню при поданні позову до суду, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.
		Відповідно до вимог п.2 та п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
		На підставі ст.ст. 40, 46, 147-149, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-282, 430 п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд -
		 
		 
		У Х В А Л И В :
		Позов задовольнити частково.
		Поновити ОСОБА_2 на посаді директора Великоком'ятівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 10 серпня 2017 року.
		Стягнути з Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, 10, код ЄДРПОУ 02143301) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 108 482 (сто вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 78 коп. без урахування обов'язкових податків та платежів та на відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
		Стягнути з Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, 10, код ЄДРПОУ 02143301) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1600 (тисячу шістсот) грн. 00 коп. та судові витрати у сумі 5 700 (п'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. 
		Стягнути з Управління освіти, молоді і спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, 10, код ЄДРПОУ 02143301) на користь держави України судовий збір в сумі 1724 (тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 83 коп. 
		Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежу за один місяць підлягає до негайного виконання. 
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		ГоловуючийА. В. Кашуба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...