Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16754/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; управління об'єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об'єктів права державної та комунальної власності; здійснення державних закупівель.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2018. Зареєстровано: 09.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2018.
Дата набрання законної сили: 28.01.2019
Результат оскарження 28.01.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 08 листопада 2018 року                              м. Київ                              № 826/16754/18 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К.,  розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі 
		за позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛОНЬЯ КОМПАНІ" до         Антимонопольного комітету України про   визнання протиправними дій, скасування подання від 13.07.2018 ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛОНЬЯ КОМПАНІ" в якому позивач просить суд :
		- визнати протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо прийняття подання від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16".
		- визнати протиправним та скасувати подання Антимонопольного комітету України від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16".
		При цьому позивач стверджує, що дане рішення не є рішенням Антимонопольного комітету України, розгляд якого має проводитися в порядку господарського судочинства, на підтвердження чого надав ухвалу Господарського суду міста Києва про відмову у відкритті провадження від 5 листопада 2018 року.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено процедуру розгляду та розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим оскаржуване подання  є протиправним. 
		Зокрема, позивач стверджує, що в процесі дослідження дій суб'єктів господарювання на ринку відповідачем не було досліджено необхідних чинників, які впливали на зміну цін - рівня котирування цін та курсів валют, при розрахунку акцизного податку.
		Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року було відкрито провадження по справі, судовий розгляд справи призначено на 7 грудня 2018 року.
		До суду надійшло клопотання  про забезпечення позову, в якому позивач просить суд:
		"До вирішення спору по суті зупинити дію подання Антимонопольного комітету України від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16".
		До вирішення спору по суті заборонити Антимонопольному комітету України (03035, м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767), будь-яким його органам та структурним підрозділам вчиняти всі та будь-які дії, пов'язані з проведенням розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі №143-26.13/153-16, заборонити складати та/або приймати у справі №143-26.13/153-16 усі та будь - які рішення по суті, попередні рішення, інші рішення, висновки, подання з попередніми висновками, розпорядження, інші юридично значимі акти, вирішувати питання про накладення та/або наклади у справі №143-26.13/153-16 усі та будь - які штрафи на юридичних осіб, фізичних осіб та/або групи суб'єктів господарювання, здійснювати у справі №143-26.13/153-16 інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції."
		Розглядаючи клопотання суд виходить з наступного.
		          Так, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		          Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		          Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності. 
		          Отже, з викладеної норми вбачається, що вимоги про визнання протиправними дій у відносинах, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, та про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України підвідомчі господарському суду.
		          Разом з тим, з огляду на предмет спору та визначені позивачем позовні вимоги, які полягають у визнанні протиправними дій Антимонопольного комітету України щодо прийняття подання від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16", а також визнанні недійсним подання Антимонопольного комітету України від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16", вказаний спір носить публічно-правовий характер.
		          Вказана позиція підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018р. по справі №910/14578/18, копію якої залучено позивачем до матеріалів справи.
		Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Згідно з приписами ч.1 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
		Відтак, обов'язковою обставиною, яка повинна бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) таких дій між суб'єктами господарювання (саме за антиконкурентні узгоджені дії настає відповідальність згідно з п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). 
		Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлена диспозитівність сторін у наданні доказів, зокрема, частина 1 статті 74 названого Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Норми ГПК України не передбачають, на відміну від норм Кодексу адміністративного судочинства України, іншого розподілу обов'язку доведення. 
		З огляду на викладене суд вважає, що, за умови можливого порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного подання, зокрема, залучення пояснень, процедури розгляду та розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, позивач може зазнати суттєвого погіршення становища, яке може полягати в покладенні на позивача обов'язку доведення відсутності вини у власних діях.           
		          При цьому прийняття рішення відповідачем на підставі оскаржуваного подання унеможливить захист цих прав позивача в майбутньому. 
		          В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
		          У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.
		Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваного рішення та дій буде встановлюватися судом в межах даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що виконання останніх до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. 
		При цьому, з урахуванням зазначеної співмірності суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню частково.     
		Керуючись положеннями ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		У Х В А Л И В:
		1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛОНЬЯ КОМПАНІ"           про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
		2. Зупинити дію подання Антимонопольного комітету України від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16". до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/16754/18.
		3. Заборонити Антимонопольному комітету України (03035, м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767), будь-яким його органам та структурним підрозділам вчиняти дії на підставі подання Антимонопольного комітету України від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16", а саме - заборонити приймати у справі №143-26.13/153-16 будь - які рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/16754/18.
		           4. В задоволенні решти вимог відмовити.
		          5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		           6. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		          7. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.
		          8. Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
		Згідно з ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...