Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/17213/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2019
Номер судового провадження: 61-19770ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                               
		Іменем України                                                                               
		                            
		09 січня 2019 року                                                            
		м. Київ
		 
		справа № 689/1157/16-ц
		провадження № 61-19770св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,  
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,         Курило В. П.,           
		 
		учасники справи:
		позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа - підприємець ОСОБА_5,
		відповідач -  ОСОБА_6,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_6 на рішення Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2016 року в складі судді  Овсюка І. Ю. та на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2017 року в складі суддів: Марчук В. С., Зайцева А. Ю.,     Луценка В. В.,
		                                                        ВСТАНОВИВ :
		               
		У серпні 2016 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП)  ОСОБА_4  та  ФОП  ОСОБА_5 звернулися  до  суду  з позовом до ОСОБА_6, в якому просили визнати недійсними договори оренди нежитлового приміщення комерційного призначення (павільйону), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі-павільйон).
		 
		В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що 01 червня 2015 року ОСОБА_6 уклала договір оренди павільйону з ФОП ОСОБА_4, а    01 липня 2015 року вона уклала ще один договір оренди цього ж павільйону з ФОП ОСОБА_5, передавши спочатку одному орендарю в строкове орендне користування вказаний павільйон для здійснення діяльності у сфері громадського харчування - розміщення кафе без права передачі його в суборенду строком на 2 роки 11 місяців із щомісячною орендною платою в розмірі 1 165 грн, а через місяць - іншому орендарю на той же строк, але із щомісячною орендною платою в розмірі 3 495 грн.
		 
		Позивачі, посилаючись на те, що укладення відповідачем договорів оренди павільйону здійснено за відсутності у неї права власності на цей об'єкт і відповідного дозволу на його розміщення, що відповідно до статті 203, частини третьої статті 215 ЦК України є підставою для визнання цих договорів недійсними, просили суд задовольнити позовні вимоги.
		  
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня           2016 року позов ФОП  ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 задоволено. Визнано недійсними договори оренди нежитлового приміщення (павільйону), розташованого по АДРЕСА_1, укладених         01 червня 2015 року  між ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_4 та 01 липня 2015 року між відповідачем і ФОП  ОСОБА_5 Стягнуто з            ОСОБА_6 на користь позивачів по 1378 грн кожному судового збору.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач уклала з позивачами договори оренди павільйону за відсутності в неї правовстановлюючих документів на об'єкт оренди та на земельну ділянку, на якій він розташований, а тому наявні підстави для визнання вказаних договорів оренди недійсними. 
		 
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня               2016 року залишено без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.  
		 
		У квітні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня       2016 року та на ухвалу апеляційного суду Вінницької області    від 13 березня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП       ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5  Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.  
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Вінницького міського суду Вінницької області зазначену справу.
		 
		13 травня 2017 року зазначена справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		09 червня 2017 року від ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_6, які мотивовані тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими, оскільки ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга ОСОБА_6  не підлягає задоволенню. 
		Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності              15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються  спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати    доведеними   обставини,   що   не   були   встановлені   в   рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_6 та матеріали справи, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для    задоволення касаційної скарги.  
		Суди встановили, що 01 червня 2015 року  фізична особа ОСОБА_6 уклала з ФОП ОСОБА_4 договір оренди нежитлового приміщення комерційного призначення (павільйон) площею 27 кв. м, розташованого по                           АДРЕСА_1 для здійснення діяльності у сфері громадського харчування - розміщення кафе, без права передачі його у суборенду, строком на 2 роки 11 місяців. 
		Відповідно до пункту 3.1 договору розмір орендної плати складає                   1165 грн.
		01 липня 2015 року фізична особа ОСОБА_6 уклала з ФОП          ОСОБА_5договір оренди цього ж нежитлового приміщення комерційного призначення (павільйон) зі сплатою орендної плати в розмірі 3 495 грн, строком на 2 роки 11 місяців.
		 
		Предметом спору у даній справі є недійсність укладених сторонами договорів оренди нежитлового приміщення (павільйону) за відсутності у відповідача права власності на предмет договорів та порушення Порядку розміщення тимчасових споруд, що суперечить положенням статей 761 ЦК України та 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		 
		Підставою недійсності правочину відповідно до частини першої статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		 
		Обставини, на які посилаються позивачі в обґрунтування своїх вимог, не стосуються змісту оспорених правочинів, а тому не є передбаченою частиною першою статті 203 ЦК України підставою для визнанням їх недійсними.
		 
		На інші обставини як на підставу своїх вимог позивачі не посилаються.
		 
		За таких обставин передбачених статями 203, 215 ЦК України підстав для задоволення позову суди не встановили.
		 
		Відповідно до положень частини першої статті 4, частини першої статті 13, частини першої статті 19 ЦПК України судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси фізичної чи юридичної особи. 
		 
		Посилаючись на відсутність у відповідача права власності на предмет договорів та порушення Порядку розміщення тимчасових споруд, позивачі не зазначили, які їх права, свободи чи законні інтереси порушено внаслідок укладення договорів. Не встановлено таких порушень і під час судового розгляду.
		 
		Право передання майна у найм має власник майна або особа, якій належать майнові права. У разі передачі майна у найм не власником цього майна судовому захисту підлягатимуть порушені таким чином права власника цього майна. Позивачі не заявляють про належність їм права власності чи майнових прав на предмет оспорюваних договорів, а тому підстав для  задоволення позову за обставин, на які вони посилаються, немає.   
		 
		Встановивши обставини, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог і заперечень, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, що відповідно до статті 412 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового рішення.  
		За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає  задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з  ухваленням  нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 та  ФОП  ОСОБА_5
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		          ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу  ОСОБА_6 задовольнити. 
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 грудня          2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області  від 13 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення. 
		В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів оренди павільйону від 01 червня 2015 року та від 01 липня    2015 року відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                        М. Є. Червинська
		Судді                                                                                                     Н.  О. Антоненко
		                                                                                                                В. І. Журавель
		                                                                                                             В. І. Крат
		                                                                                                             В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...