Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/12781/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2019. Зареєстровано: 24.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2019.
Дата набрання законної сили: 22.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 січня 2019 року 
		Київ
		справа №554/12781/14-а
		адміністративне провадження №К/9901/4703/18; К/9901/4705/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого Гриціва М.І., 
		суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Полтавської міської ради (далі - Міськрада) та управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Міськради (далі - Управління) на постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 23 березня 2015   року (суддя Гольник Л.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11   червня 2015 року (судді Перцова Т.С., Дикарєва   С.В., Жигилій С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міськради, треті особи: Міністерство культури України, Управління, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Міськради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Старнайт» (далі - ТОВ), фізична особа-підприємець ОСОБА_2, виконавчий комітет Міськради, управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, про визнання дій протиправними та скасування рішення,   -
		встановив:
		У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив: визнати протиправними дії Міськради, що полягають у безпідставному погодженні з проведеними будівельними роботами на пам'ятці національного значення на вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві; скасувати рішення позачергової тридцять сьомої сесії шостого скликання Міськради від 27 грудня 2013 року «Про питання щодо здачі в оренду нежитлових приміщень об'єкту нерухомого майна по вул.   Жовтневій, 31 у м. Полтаві» (далі - Спірне рішення).
		На обґрунтування позову зазначив, що будинок Дворянського зібрання (нині - кінотеатр імені І. Котляревського) включено до Списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963   року №   970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР», охоронний №   577/6. На вказаній будівлі здійснювалися будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі за відсутності проектної документації. Отже, коли ухвалювалося відповідне рішення без дотримання встановлених законом процедур, Міськрада протиправно погодилася з проведенням будівельних робіт на пам'ятці національного значення та винесла незаконне, протиправне рішення про передачу в оренду нежитлові приміщення об'єкту нерухомого майна на вул.   Жовтневій, 31, в м.   Полтаві.
		Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля (кінотеатр) за адресою: м. Полтава, вул.   Жовтнева, 31, загальною площею 1809,1 кв. м належить територіальній громаді м. Полтави. 
		27 грудня 2013 року Міськрада прийняла Спірне рішення.
		Пунктом 2 вказаного рішення Міськрада погодилася з проведеними будівельними роботами в будинку по вул. Жовтневій, 31, а саме: влаштування прорізів між приміщеннями №   61 та №   59, №   61 та №   60, №   61 та №   54, №   57 та №   56, №   57 та №   59, №   54 та №   52, №   52 та №   69 згідно з технічним паспортом на громадський будинок, що стоїть на вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві, виготовленим станом на 05 листопада 2013 року. 
		Пунктом 4 Спірного рішення передбачено передати в оренду нежитлове приміщення в стані проведення будівельних робіт площею 823,9 кв. м на вул.   Жовтневій, 31 у м. Полтаві ТОВ з використанням під танцпол та бар строком до 30 грудня 2016 року за погодженням з органом охорони культурної спадщини. 
		Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації листом від 31 грудня 2013 року №   01-20/1652 поінформувало виконавчий комітет Міськради про те, що воно (управління культури) не заперечує проти здачі в оренду нежитлових приміщень об'єкту нерухомого майна на вул.   Жовтневій, 31 у м.   Полтаві за умови укладання охоронного договору на пам'ятку національного значення з Департаментом культурної спадщини та культурної політики Міністерства культури України за попереднім погодженням з управлінням культури Полтавського міськвиконкому та управлінням культури Полтавської облдержадміністрації, а також виготовлення облікової документації на даний об'єкт.
		Відповідно до листа Міністерства культури України (далі - Мінкультури) від 11 листопада 2014 року №   1722/10-2/10-14 дозвіл на проведення робіт на пам'ятці національного значення на вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві не надавався, проектна документація не погоджувалася.
		Листом від 21 серпня 2014 року №   500/10/15-14 Мінкультури розглянуло лист виконавчого комітету Міськради від 25 липня 2013   року №   04.2-2/154 та погодило передачу в оренду будівлі пам'ятки архітектури національного значення - Дворянське зібрання, 1810 року (охоронний №   577/6) за адресою: м.   Полтава, вул. Жовтнева, 31.
		Управління культури Полтавської облдержадміністрації повідомило департамент культурної спадщини та культурної політики Мінкультури (лист від 01 серпня 2013 року №   01-16/971) про вчинення незаконної добудови до пам'ятки архітектури національного значення (Дворянське зібрання 1810 року, охоронний номер 577/6).
		Не погодившись із Спірним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		Октябрський районний суд міста Полтави постановою від 23 березня 2015 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Міськради в частині погодження з проведеними будівельними роботами в будинку на вул.   Жовтневій, 31, та передачі в оренду нежитлового приміщення на вул.   Жовтневій, 31, у стані проведення будівельних робіт ТОВ. Скасував пункти 2, 4 Спірного рішення.
		Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 червня 2015 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		Міськрада та Управління не погодилися із цими рішеннями і звернулися із касаційними скаргами про їх скасування та прийняття нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
		Указують на те, що судовими рішеннями, ухваленими в іншій справі №   816/1270/14, була встановлена неправомірність віднесення нежитлового будинку на вул.   Жовтневій, 31 у м. Полтаві до пам'яток культурної спадщини національного значення. Ця обставина відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15   грудня 2017 року) звільняє від повторного доказування належності названого нерухомого майна до об'єктів з особливим правовим статусом. Проте суди першої і апеляційної інстанцій цю обставину проігнорували і за відсутності правових підстав переглянули її ще раз та визнали, що нежитловий будинок на вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві є пам'яткою культури національного значення.
		Зазначено у скаргах і про те, що суд після початку розгляду справи по суті незаконно прийняв до провадження заяву позивача про уточнення позовних вимог, якою змінено позовні вимоги у позові немайнового характеру.
		Мовиться у скаргах також і про те, що Спірне рішення не порушує жодних прав, свобод чи інтересів позивача, а звідси - він не набув права на оскарження цього рішення. Це рішення ніяким чином не впливає на нього чи його права, свободи, інтереси.
		Є у скаргах посилання й на те, що позивач подав позовну заяву із порушенням строку звернення до адміністративного суду.
		Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційних скарг, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
		Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що за висновком Мінкультури, викладеним у листі від 11 листопада 2014 року № 1722/10-2/10-14 на звернення народного депутата ОСОБА_1 і який містить посиланням на пункт 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини», будинок Дворянського зібрання (нині - кінотеатр імені Івана Котляревського), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул.   Жовтнева, 31, до вирішення питання про його включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вважається пам'яткою національного значення. 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 6 Закону України від 08 червня 2000 року №   1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №   1805-ІІІ) до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини. 
		Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 388/2011, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері кінематографії, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, є Міністерство культури України, яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. 
		За змістом пункту 3 цього Положення одним з основних завдань Мінкультури є, зокрема, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури, мистецтв, охорони культурної спадщини.
		Пунктами 1, 5 частини другої статті 6 Закону №   1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, віднесено, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
		Відповідно до пунктів 17, 20 статті 5 Закону №   1805-ІІІ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
		Як встановлено частиною 1 статті 26 Закону №   1805-ІІІ консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. 
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону №   1805-ІІІ об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. 
		Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. 
		У відповідності до частин другої, четвертої статті 23 Закону №   1805-ІІІ при передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
		Відповідно листа Управління культури Полтавської облдержадміністрації від 31 грудня 2013 року № 01-20/1652, останнє не заперечує проти передачі в оренду нежитлових приміщень об'єкту нерухомого майна на вул. Жовтневій, 31 у м.   Полтаві за умови укладення охоронного договору на пам'ятку національного значення з департаментом культурної спадщини та культурної політики Мінкультури за попереднім погодженням управління культури Полтавського міськвиконкому, управління культури Полтавської облдержадміністрації та виготовлення облікової документації на даний об'єкт. Вказаним листом Полтавський міськвиконком повідомлено про необхідність узгодження будь-яких робіт на пам'ятці національного значення із Департаментом культурної спадщини та культурної політики Мінкультури.
		Згідно з положеннями частини шостої статті 3 Закону №   1805-ІІІ рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами. 
		Матеріалами справи підтверджено, що листом від 21 серпня 2014 року №   500/10/15-14 за результатами розгляду листа виконавчого комітету Міськради від 25 липня 2013 року № 04.2-2/154 Мінкультури погодило передачу в оренду будівлі пам'ятки архітектури національного значення - Дворянське зібрання, 1810 року (охоронний № 577/6) за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 31. 
		Разом з тим, як зазначили суди, вказане погодження було отримане після прийняття Спірного рішення.
		Мінкультури у листі від 11 листопада 2014   року № 1722/10-2/10-14 повідомило, що дозвіл на проведення робіт на пам'ятці національного значення на вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві не надавався, проектна документація не погоджувалася. 
		З огляду на встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач погодився із проведеними будівельними роботами у приміщенні на вул.   Жовтневій, 31 у м. Полтаві та передав вказаний об'єкт в оренду без погодження науково-проектної документації, та за відсутності попереднього погодження Мінкультури на передачу в оренду пам'ятки національного значення, що свідчить про недотримання відповідачем встановленої процедури передачі в оренду об'єктів культурної спадщини власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі, встановленої статтями 18, 26 Закону №   1805-ІІІ, а тому, незаперечуючи наявності у Міськради виключної компетенції щодо здійснення прав власності від імені територіальної громади на розпорядження комунальним майном, суди правильно вказали, що з урахуванням специфіки даного об'єкту комунальної власності, право відповідача щодо передачі даного об'єкту у володіння, користування іншій юридичній або фізичній особі обмежене необхідністю дотримання режимів використання пам'яток, встановлених органами охорони культурної спадщини, а також зобов'язанням отримання відповідних дозволів органів охорони культурної спадщини в залежності від категорії пам'яток (місцевого та національного значення).
		В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341   КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Як убачається з касаційних скарг, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.
		Крім того, доводи наведені у касаційних скаргах щодо неправильного застосування судами норм процесуального права (щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду, наявності підстав для зміни позовних вимог після початку розгляду справи по суті та наявності у позивача права на оскарження Спірного рішення) були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, й щодо яких наведені докладні мотиви спростування. У них не наведено аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в правильності застосування норм матеріального права чи дотриманні норм процесуального права при ухваленні оскаржених рішень або вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - 
		постановив:
		Касаційні скарги Полтавської міської ради та управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради  залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 23 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року -   без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                   М.І.    Гриців
		Судді:                                                                                          Я.О. Берназюк
		                                                                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...