Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 143/1503/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2019. Зареєстровано: 08.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2019.
Дата набрання законної сили: 28.02.2019
Номер судового провадження: 2/143/43/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 143/1503/18
		 
		    РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.01.2019 року           Погребищенський районний суд Вінницької області 
		 
		у складі: головуючого  судді Марченко Л.В.,
		з участю секретаря Мельніченко Т.Б.,
		представника позивача  адвоката Ганчука П.Я.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв приміщенніПогребищенського районногосуду справуза позовом ОСОБА_1 ,яка дієу власнихінтересах таінтересах малолітньоїдитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до РосійськоїФедерації провідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокзбройної агресіїРосійської Федераціїпроти України,- 
		 
		Встановив:
		 
		01 листопада 2018 року ОСОБА_1 , яка діє від власного імені та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулася до Погребищенського районного суду Вінницької області із позовом до Російської Федерації, в якому просить стягнути з Російської Федерації на її користь моральну шкоду у розмірі 1921 200,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча двісті) гривень, що є еквівалентом 60 000,00 (шістдесят тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання позову; стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 921 200,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча двісті) гривень, що є еквівалентом 60000,00 (шістдесят тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання позову.
		В обгрунтування позовних вимог вказує, що вона являлась дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області 10.09.2011 року, актовий запис №55. Від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Відповідно до акту проведення службового розслідування по факту загибелі старшого солдата ОСОБА_3 , заступника командира бойової машини, навідника-оператора розвідувального взводу 5 механізованого батальйону, в серпні 2014 року ОСОБА_3 був призваний Вінницьким об`єднаним районним військовим комісаріатом на військову службу та зарахований до складу військової частини  польова пошта НОМЕР_1 (30-та окрема механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України).
		В період з 25 січня по 09 лютого 2015 року ОСОБА_3 брав участь в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на території Донецької та Луганської областей.
		09.02.2015 ОСОБА_3 у складі розвідувального взводу військової частини- польова пошта НОМЕР_1 був задіяний в заходах по виявленню незаконних збройних формувань поблизу міста Дебальцеве Донецької області. Під час артилерійського обстрілу бойових позицій біля вказаного населеного пункту, військовослужбовець отримав вогнепальне поранення несумісне з життям.
		Ці та інші обставини не підлягають доказуванню згідно положень ч.4 ст.82 ЦПК України, оскільки встановлені рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16.08.2018 року у цивільній справі №143/785/18. Вказаним рішенням, яке не оскаржувалося з боку Російської Федерації у встановленому порядку та набрало законної сили, встановлено юридичний факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні обов`язку військової служби 09.02.2015 року в районі міста Дебальцеве Донецької області, Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Внаслідок смерті ОСОБА_3 , який загинув у результаті військової агресії Російської Федерації проти України, а також з огляду на особливий цинізм, з яким Російською Федерацією порушуються основоположні права й свободи людини в Україні, вона та її дитина ОСОБА_2 відчувають безперервний, невгамовний душевний біль та страждання, вона втратила душевний спокій, постійно відчуває незахищеність та розчарування. ЇЇ дочка втратила батька і біль від цієї втрати не пройде ніколи. Через загибель ОСОБА_3 , позивач втратила сенс життя та віру в майбутнє, постійно відчуває страждання від втрати рідної їй людини, що не дає їй можливості нормально спілкуватися з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний спосіб життя, оскільки постійно знаходиться у стресовому стані, що супроводжуються періодичними депресіями. Дитина загиблого ОСОБА_3 також не може повернутися до свого психологічного стану, який існував до його загибелі. Безпосереднім суб`єктом, внаслідок дій якого їм завдано моральну шкоду, є Російська Федерація, її Збройні сили, а також створені нею військові формування, які підтримуються, спонсоруються та фактично керуються Російською Федерацією та мають на озброєнні засоби, використання яких становлять підвищену небезпеку для оточуючих.
		Вважає, що незаконними діями з боку Російської Федерації порушено невід`ємне право ОСОБА_3 на життя, гарантоване ст. 2 Європейської Конвенції, їх право на повагу до сімейного життя, встановлене статтею 8 Європейської Конвенції, що свідчить про множинність порушень Російською Федерацією її законних прав, а отже, згідно із "Правилами суду - компенсація шкоди" ЄСПЛ, такі множинні порушення Європейської Конвеції з боку Російської Федерації є підставою для відшкодування Російською Федерацією моральної шкоди, завданою її сім`ї. 
		Розмір моральної шкоди, що має бути відшкодований їх сім`ї, визначений на рівні 3842400,00 (три мільйони вісімсот сорок дві тисячі чотириста) грн., що за офіційним курсом НБУ станом на день підписання позовної заяви складає 120 000,00 (сто двадцять тисяч) євро, тобто кожному по 1921200,00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча двісті) гривень, що є еквівалентом 60 000,00 євро за офіційним курсом НБУ на день підписання цього позову.
		Розмір моральної шкоди встановлений нею з урахуванням характеру і обсягу завданих їм моральних страждань, істотного порушення конституційних прав ОСОБА_3 , умисного характеру дій, а також почуття безпорадності та розчарування, які їх сім`я відчуває роками через неможливість відновити порушені права. Також, при визначенні розміру моральної шкоди позивач керується практикою Європейського суду з аналогічних питань, що є джерелом права. 
		Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків, що вказані в ухвалі суду.
		29.11.2018 на виконання вимог ухвали суду від 09 листопада 2018 року позивачем подано належним чином засвідчені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви.
		Ухвалою суду від 03.12.2018 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 21.12.2018 з повідомленням (викликом) сторін. Надано сторонам строк для подання відзиву та заперечень.
		Ухвалою суду від 21.12.2018 підготовче судове засідання у справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.01.2019 з повідомленням (викликом) сторін.
		В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Ганчук П.Я. підтримав вимоги викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити, однак заперечував проти заочного розгляду справи.
		Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся через Посольство Російської Федерації, в підготовче судове засідання 21.12.2018 та судове засідання 28.01.2019 не з`явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. 
		Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи позицію представника позивача, який заперечував проти заочного розгляду справи, суд, вважає за можливе винести рішення без постановлення ухвали про заочний розгляд справи.
		Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №55, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, останній присвоєно прізвище " ОСОБА_5 " (а.с. 120). 
		Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №1 підтверджується, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 121).
		Відповідно до довідки №2322 від 03 квітня 2015 року, виданої ТВО командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 , старший солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 25.01.2015 по 09.02.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. (а.с. 124).
		Згідно з актом проведення службового розслідування по факту загибелі старшого солдата ОСОБА_3 , заступника командира бойової машини, навідника-оператора розвідувального взводу 5 механізованого батальйону, ОСОБА_3 загинув під час виконання обов`язків військової служби. Загибель старшого солдата ОСОБА_3 є наслідком обстрілу з боку незаконних збройних формувань блокпосту, де знаходився старший солдат ОСОБА_3 в районі м. Дебальцеве Донецької області (а.с. 122-123).
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 23 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дебальцеве Донецької області, Україна, про що складено відповідний актовий запис №25 (а.с. 127).
		Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16.08.2018 року у цивільній справі №143/785/18 було встановлено факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні обов`язку військової служби 09.02.2015 року в районі міста Дебальцеве Донецької області, Україна, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (а.с. 128-131). 
		За правилами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		В силу ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Аналізуючи наведені обставини та докази у справі, суд прийшов до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації відносно України (що є і загальновідомими фактами, а тому не підлягають доказуванню також і за нормами ч.4 ст.82 ЦПК України), стала окупація частини території України, а саме в т.ч. Донецької області, де загинув чоловік позивача.
		Згідно з ч.2 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є зокрема і іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		За вимогами ч.6 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об"єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
		З матеріалів справи вбачається, що внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації, в районі міста Дебальцеве Донецької області, Україна загинув ОСОБА_3 , що завдало позивачу та її дочці значної моральної шкоди, що виражається в основному - це втратою в їх житті рідної людини, що не дає можливості нормально спілкуватися з оточуючими, працювати та підтримувати нормальний соціальний спосіб життя, оскільки постійно знаходяться у стресовому стані, що супроводжується періодичними депресіями.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.
		Згідно з ст.23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів, а також ушкодженням здоров"я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		За змістом ст.ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: в т.ч. у випадках, встановлених законом.
		Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Право на життя передбачені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, Женевською конвенцією 1949р. про захист цивільного населення під час війни, розділу ІІ Конституції України.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум (п.1,2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01.08.1975р., договори укладені між Україною та Росією в т.ч. про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст.2 Статуту ООН, а тому є на переконання суду державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		Вирішуючи питання щодо розміру такої компенсації за спричинену позивачам моральну шкоду, суд виходить із розміру задоволених вимог заявників по аналогічним спорам, що розглядалися Європейським судом з прав людини та становить в середньому 60 000 Євро за загибель однієї особи. Зокрема, такі рішення виносились Європейським судом з прав людини у справах "Хачукаевы против России" (Khachukayev v. Russia (23/04/2009)), "Сагаева и Другие против России" (Sagayeva and Others v. Russia (08/12/2015)), "Исламова против России" (Islamova v. Russia (30/04/2015)), "Султыгов и Другие против России" (Sultygov and Others v. Russia (09/10/2014).
		Таким чином, враховуючи характер та обсяг завданих позивачу та її дочці моральних страждань, істотних порушень їх прав, умисного характеру дій Російської Федерації, а також душевного болю від втрати рідної людини, почуття безпорадності, які вони відчувають роками через втрату рідної людини, суд вважає достатнім та справедливим розмір компенсації за заподіяну позивачам моральну шкоду в сумі 1 921 200 грн., що на день подання позову до суду за офіційним курсом НБУ складає 60 000 Євро кожному із позивачів, і саме такий розмір компенсації був визначений Європейським судом з прав людини при розгляді аналогічних вимог фізичних осіб щодо стягнення компенсації за моральні страждання через смерть фізичної особи. 
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).
		Частиною ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		Враховуючи те, що помивачем у позовній заяві обґрунтовані правові докази вини відповідача у завданні останнім моральної шкоди через загибель ОСОБА_3 внаслідок збройної агресії, а відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для ухвалення рішення про стягнення моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 22 ч.1 ст. 5 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		Вирішив:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 1 921 200, 00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча двісті) гривень, що еквівалентно 60000 (шістдесят тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання позову.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 1 921 200, 00 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча двісті) гривень, що еквівалентно 60 000 (шістдесят тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання позову.
		Стягнути з Російської Федерації на користь держави Україна судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення виготовлений 07.02.2019.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...