Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/80/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2019. Зареєстровано: 27.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2019.
Дата набрання законної сили: 28.03.2019
Номер судового провадження: 2-о/167/14/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №167/80/19
		Провадження №2-о/167/14/19 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.02.2019 року Рожищенський районний суд Волинської області
		у складі:
		головуючого судді-  Сіліча І.І.
		секретаря судових засіань - Форсюк Т.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рожище цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -
		ВСТАНОВИВ:
		Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту отримання 28.07.2014 року поранення при виконанні обов`язку військової служби поблизу височини Савур-Могила Шахтарського району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Свої вимоги мотивує тим, що 11.04.2014 року був призваний по мобілізації у Збройні Сили України і проходив військову службу у складі 51-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 , в/ч пп НОМЕР_2 ), де обіймав посаду майстра номера обслуги і мав звання рядового. При цьому, в період з 07.05.2014 року по 31.08.2014 року брав участь в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Донецькій та Луганській областях.
		В кінці липня 2014 року їх військова частина, під час виконання службово-бойового завдання в районі височини Савур-Могила Донецької області, потрапила під артилерійський обстріл з боку збройних формувань Російської Федерації. Внаслідок обстрілу він отримав вогнепальне множинне осколкове поранення лівої верхньої кінцівки. За наслідками отриманого вогнепального поранення він втратив 25% працездатності, на підставі чого йому встановлена 3 група інвалідності.
		Довідкою про обставини травми та довідкою військово-лікарської комісії №145 підтверджується факт того, що вогнепальне поранення отримано ним 28.07.2014 року трапилося під час виконання обов`язків військової служби по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини.
		З огляду на те, що 01.12.2014 року, на основі розформованої 51-ї бригади, в якій він проходив військову службу, була сформована 14-та окрема механізована бригада (в/ч НОМЕР_3 ; в/ч пп НОМЕР_4 ), 04.04.2015 року його було звільнено зі списків особового складу військової частини  польова пошта НОМЕР_4 та з усіх видів забезпечення.
		Указом Президента України від 08.05.2015 року його нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».
		Вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено його право на життя і здоров`я, передбаченестаттею 27 Конституції України,ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року.
		Звернення до суду, обумовлено, тим, що він має на меті набути статус жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року.
		Просить суд встановити юридичний факт отримання ним 28.07.2014 року поранення при виконанні обов`язку військової служби поблизу височини Савур-Могила Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		В судове засідання заявник не з`явився, суду надана заява про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує із зазначених у заяві підстав. Просив суд заяву задовольнити.
		Представники заінтересованих осіб - Міністерства соціальної політики України та Російської Федерації, в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
		Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.04.2014 року на підставіУказу Президента України № 303 від 17 березня 2014 рокубув призваний у Збройні Сили України по частковій мобілізації та проходив військову службу у складі 51-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 , в/ч пп НОМЕР_2 ), де обіймав посаду майстра номера обслуги і мав звання рядового.
		В період з 28.05.2014 року по 31.08.2014 року брав участь в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на території Донецької та Луганської областей.
		З 20.02.2014 року розпочалася тимчасова окупація території України, що підтверджується п.2ст.1 Закону України №1207-VII від 15.04.2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
		15.04.2014 року, з метою забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, захист інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах окупації Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окуповані території». Цей закон визначив статус частини території України, як тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Згідно зі статтею 1 Закону України №1932-ХІІ від 06.12.1991 року «Про оборону України» збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Як підсумок, Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнятопостанову Верховної Ради України № 254-VІІІ від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗакону України «Проособливий порядокмісцевого самоврядуванняв окремихрайонах Донецькоїта Луганськоїобластей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		При вирішенні даної справи суд констатує, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно із нормамиЦивільного-процесуальногокодексу України(далі -ЦПК України).
		Згідно з частиною третьоюстатті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Як встановлено судом, то 28.07.2014 року у складі своєї військової частини, під час виконання службово-бойового завдання в районі височини Савур-Могила Донецької області, потрапили під артилерійський обстріл з боку збройних формувань Російської Федерації (а.с.38). В наслідок обстрілу він отримав вогнепальне множинне осколкове поранення лівої верхньої кінцівки (а.с.101, 102).
		Довідкою про обставини травми №210 від 11.10.2014 року було підтверджено, що під час виконання службових обов`язків в районі гори Савур-Могила Донецької області 28.07.2014 року заявник отримав вогнепальне множинне осколкове поранення лівої верхньої кінцівки (а.с.101).
		Також встановлено, що вогнепальне осколкове поранення лівої верхньої кінцівки, яке він отримав, дійсно пов`язане з захистом Батьківщини.
		В результаті отриманого поранення його було визнано інвалідом 3 групи (а.с.106).
		Указом Президента України від 08.05.2015 року його нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».
		Стаття 3 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року) чітко встановлює, що кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод тастаттею 8 Конституції Українигарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Згідно роз`ясненьпостанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.
		Враховуючи викладене, а також те, що встановлення юридичного факту поранення ОСОБА_1 , 1983 року народження, при виконанні обов`язку військової служби поблизу височини Савур-Могила Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України необхідне для визначення йому статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами міжнародного права, то суд приходить до висновку, що подана заява підлягає до задоволення.
		На підставіКонституції України,Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,Закону України «Про оборону України»,Закону України «Проособливий порядок місцевого самоврядуванняв окремих районах Донецької та Луганської областей»керуючись ст.ст.10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд,- 
		ВИРІШИВ:
		Заяву  ОСОБА_1 ,заінтересовані особиМіністерство соціальної політикиУкраїни,Російська Федераціяпро встановленняфакту,що маєюридичне значення задовольнити.
		Встановити юридичний факт отримання 28.07.2014 року поранення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язків військової служби поблизу височини Савур-Могила Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днівз дня проголошення.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 26.02.2019 року.
		 
		 
		 
		 СУДДЯ :   І.І.Сіліч

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...