Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/11178/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2019. Зареєстровано: 12.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2019.
Дата набрання законної сили: 11.04.2019
Номер судового провадження: 2-о/711/3/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		 
		 
		Справа № 711/11178/18                                                     
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.03.2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: 
		головуючого судді            Шиповича В.В.
		секретаря судового засідання    Євтушенко М.В. 
		за участі заявника             ОСОБА_1 
		представника заявника         ОСОБА_2 
		 
		розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в режимі відеоконференції із Київським окружним адміністративним судом цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація,  
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад позиції заявника, -
		29.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заява мотивована тим, що на підставі Указу Президента України від 12.05.2014 № 454/2014 ОСОБА_1 було призвано на військову службу. Відповідно до Наказу №6 від 12.05.2014 командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначено на посаду водія взводу охорони. Він був залучений та брав безпосередню участь в бойових діях на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні проведення АТО в секторі «Б» (з 04.09.2014 по 30.01.2015). Вибув із складу сектора «Б» до місця постійної дислокації 30.01.2015. Станом на 15 вересня 2014 року     їх підрозділ перебував у районі населеного пункту Петрівське Старобешівського району Донецької області де виконував бойові завдання командування. При виконанні бойового завдання 15.09.2014 після мінометного та танкового обстрілу ОСОБА_1 отримав вибухове поранення, - контузію, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, що підтверджено Довідкою про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) від 22.11.2014 №981. Центральною військово-лікарською комісією 23.03.2015 встановлено, що отримана ОСОБА_1 травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. 30.01.2015 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за станом здоров`я. 21.06.2016 йому встановлено ІІ групу інвалідності. Звернення до суді для встановлення юридичного факту необхідно заявнику для набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту - особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, та обумовлює виникнення прав і обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. Встановлення факту поранення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України в іншому порядку, окрім як у спосіб звернення до суду, не передбачено законодавством України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт поранення при виконанні обов`язку військової служби 15.09.2014 поблизу села Петрівське Старобешівського району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		 
		Ухвалою суду від 03.01.2019 відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження. Визначено заінтересованим особам строк для подання письмових пояснень та/або заперечень щодо заяви ОСОБА_1 .. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, з повідомленням заявника і заінтересованих осіб.
		   В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи своєї заяви. Додатково пояснив, що з початком збройної агресії Російської Федерації проти України пішов до військового комісаріату добровольцем, був зарахований до батальйону Черкаської територіальної оборони, а згодом у складі 72 бригади був направлений для проходження військової служби в зону проведення антитерористичної операції. У вересні 2014 року їх бригада знаходилася поблизу селища Петрівське Старобешівського району Донецької області. 15.09.2014 відбувся обстріл їх позицій із мінометів та танків, внаслідок чого ним було отримано поранення (мінно-вибухове поранення, контузія, закрита черепно-мозкова травма), яке в подальшому призвело до інвалідності.
		   Представника заявника ОСОБА_1 - адвокат Ганчук П.Я. в судовому засіданні підтвердив обставини викладені у заяві та наполягав на задоволенні вимог ОСОБА_1 .. 
		 
		   Стислий виклад позицій заінтересованих осіб. - 
		   Справу розглянуто за відсутності представників заінтересованих осіб  Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. 
		Від Міністерства соціальної політики України надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. 
		Будь-яких заперечень проти заяви ОСОБА_1 від заінтересованих осіб не надійшло. 
		 
		   Фактичні обставини встановлені судом; зміст правовідносин; докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; оцінка доказів.
		   12.05.2014 на підставі Указу Президента України від 06.05.2014 № 454/2014 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 призвано на військову службу в Збройні Сили України (а.с. 11).
		На підставі Наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 6 від 12.05.2014 (а.с. 13), - призначено та зараховано до списків особового складу військової частини-польова пошта НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1  водія відділення охорони, взводу охорони, роти охорони.
		Згідно довідки ТВО командира військової частини п/п НОМЕР_1 (а.с. 14), - в період з 04.09.2014 по 30.01.2015 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
		    ОСОБА_1 при виконанні бойового завдання 15.09.2014 після мінометного та танкового обстрілу в населеному пункті Петрівське Старобешівського району Донецької області отримав вибухове поранення контузію, ЗЧМТ, струс головного мозку, гостру реакція на стрес, що підтверджено Довідкою про обставини травми № 981 від 22.11.2014 виданою командиром військової частини п/п НОМЕР_1 та начальником медичної служби даної військової частини (а.с. 31).
		Згідно Витягу з наказу керівника сектора «Б» Міністерства оборони України від 30.01.2015 ОСОБА_1 вибув зі складу сил та засобів сектора «Б», які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових бойових завдань до місця постійної дислокації (а.с. 26).
		Згідно витягу з наказу командира військової частини  польова пошта НОМЕР_1 № 31 від 30.01.2015 солдата ОСОБА_1 , водія мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти звільненого з військової служби у запас наказом ТВО командира військової частини  польова пошта НОМЕР_1 № 31 від 30.01.2015, відповідно до п. «б» ч. 8 (за станом здоров`я) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 30.01.2015 № 31, виключено зі списків особового складу військової частини  польова пошта НОМЕР_1 з 30.01.2015 та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік Черкаського ОМВК (а.с. 34).
		Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 27.04.2016 № 1899, - травма солдата ОСОБА_1 : «Наслідки закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку» (15.09.2014), що підтверджено свідоцтвом про хворобу №714 від 25.12.2014 ВМКЦ Центрального регіону та довідкою про обставини травми № 981 від 22.11.2014, що в подальшому призвела до розвитку: «Наслідки ЗЧМТ в формі органічної стовбурової мікросимптоматики, рефлекторного правобічного пірамідного гемі синдрому, стійкого цефалічного, помірного вегето-дистонічного, антено-невротичного, церебростенічного синдромів, - пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 32).
		21.06.2016 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності. Причиною інвалідності є травма пов`язана з захистом Батьківщини (а.с. 34).
		ОСОБА_1 нагороджений:
		Міністерством Оборони України - медаллю «ЗА ЄДНІСТЬ УКРАЇНИ» 14.10.2014; нагрудним знаком «За зразкову службу» 29.03.2016 (а.с. 37)
		Збройними Силами України - знаком «Почесна відзнака» 14.05.2015 (а.с. 38);
		Черкаською обласною державною адміністрацією - почесною відзнакою «ХОЛОДНИЙ ЯР» 04.05.2016 (а.с. 39);
		Всеукраїнським об`єднанням «КРАЇНА» - медаллю «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ» 06.12.2016 (а.с. 39);
		Українським козацтвом - медаллю «Учасник АТО» 29.06.2016 (а.с. 40);
		Черкаською міською радою - нагрудним знаком «За мужність і героїзм» 06.09.2018 (а.с. 40).
		   Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		15.04.2014 року Верховною радою України прийнято Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», що визначив статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб..
		Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII затверджено Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, у якому, зокрема зазначено, що Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою - агресором та закликає міжнародних партнерів України визнати Російську Федерацію державою-агресором.
		Верховна Рада України Постановою від 21.05.2015 № 337-VIII схвалила текст Заяви "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", в абзаці першому пункту 1 якої констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014. У вказаній Заяві Українського парламенту констатовано, що і фактично, і юридично збройна агресія Російської Федерації проти України триватиме до повного відведення з території України всіх підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включно з підтримуваними нею найманцями, та повного відновлення територіальної цілісності України.
		Президент України своїм Указом від 24.09.2015 № 555 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 "Про нову редакцію Воєнної доктрини України" та затвердив Воєнну доктрину України, якої визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
		Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Частина четверта статті 10 ЦПК України і стаття 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладає на суд обов`язок при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Ради України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		За змістом статті 1 Конвенції існує презумпція, що юрисдикція здійснюється на всій території Договірної держави. Зобов`язання, взяті на себе Договірною державою за статтею 1, включають два аспекти, а саме: з одного боку - негативне зобов`язання утримуватися від втручання у здійснення гарантованих прав і свобод, а з іншого боку - позитивні зобов`язання вживати належних заходів для забезпечення дотримання таких прав і свобод на своїй території (рішення ЄСПЛ у справах «Ілаеску та інші проти Молдови та Росії», «Саргасян проти Азербайджану»).
		Навіть за виняткових обставин, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території через військову окупацію збройними силами іншої держави, воєнні дії чи повстання, або внаслідок створення сепаратистського режиму на її території, вона не втрачає своєї юрисдикції за змістом статті 1 Конвенції.
		У випадках, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території, її відповідальність за Конвенцією обмежується виконанням позитивних зобов`язань. Такі зобов`язання стосуються як заходів, необхідних для відновлення контролю (як вираження своєї юрисдикції) над відповідною територією, так і заходів із забезпечення поваги до особистих прав заявника.
		Таким чином, перша частина цих зобов`язань вимагає від держави відстояти або відновити свій суверенітет над територією та утриматися від будь-яких дій з підтримки сепаратистського режиму. Згідно з другою частиною зобов`язань держава повинна вжити судових, політичних або адміністративних заходів для забезпечення особистих прав заявника.
		Частиною четвертою статті 2 Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. 
		При цьому, відповідно до абзацу 6 преамбули вказаного Закону датою початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, є дата, визначена Законом України від 15.04.2014 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: 20.02.2014.
		Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
		Отже факт збройної (військової) агресії з 20.02.2014 Російської Федерації проти України затверджено чинними нормативно-правовими актами України. Факт отримання ОСОБА_1 поранення 15.09.2014 внаслідок виконання свого обов`язку по захисту Батьківщини підтверджено належними письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні. Аналіз вказаних фактів в їх сукупності дає суду підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .. 
		 
		У відповідності до статті 2 Конвенції «Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях» ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової чи повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
		У відповідності до статті 13 Конвенції ця Конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною таких збройних сил.
		Стаття 4 вказаної Конвенції також вказує, що нейтральні держави за аналогією застосовують положення цієї Конвенції щодо поранених і хворих, а також медичного та духовного персоналу збройних сил конфлікту, прийнятих або інтернованих на території їхніх держав, а також знайдених померлих.
		Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності суд приходить до висновку, що обставини викладені ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його заява підлягає задоволенню. Встановлення юридичного факту, про який заявлено ОСОБА_1 має для нього юридичне значення. 
		Судові витрати у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави Україна.
		Керуючись ст. 10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		   Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
		   Встановити факт, що має юридичне значення - громадянин України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) отримав поранення при виконанні обов`язку військової служби 15 вересня 2014 року поблизу села Петрівське Старобешівського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Суддя                            Шипович В.В.
		Повне рішення суду складене 11.03.2019.
		  Головуючий:    В.  В.  Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...