Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1510/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2019. Зареєстровано: 27.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2019.
Дата набрання законної сили: 25.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" березня 2019 р.                                     Справа№ 910/1510/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Коробенка Г.П.
		суддів:            Тищенко А.І. 
		          Козир Т.П. 
		 
		секретар судового засідання: Денисюк І.Г.
		 
		за участю представників 
		ПрАТ "Енергополь -Україна": Липовенко Г.В.   
		ТОВ "Буйфіш Холдінгс": Глазовий О.П.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю 
		"Буйфіш Холдінгс"
		на ухвалу                     Господарського суду міста Києва від 12.02.2019  
		у справі                     №910/1510/19 (суддя Гумега О.В.) 
		за заявою                     Приватного акціонерного товариства "Енергополь -Україна" про                               забезпечення позову до пред'явлення позову
		особи, які можуть отримати статус учасника справи:
		Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" (позивач)
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" (відповідач)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" (далі за текстом - ПрАТ "Енергополь-Україна", заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" (далі за текстом - ТОВ "Буйфіш Холдінгс") про стягнення коштів у зв'язку із невиконанням умов договору купівлі-продажу майнових прав №2-27/03/17 від 27.03.2017, в якій просило суд:
		- накласти арешт на належне ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно та грошові кошти;
		- заборонити вчинення будь-яких дій будь-якими особами, спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав, у т.ч. передачу/отримання в оренду, найм, заставу, іпотеку рухомого та нерухомого майна, належного ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності;
		- заборонити вчинення будь-якими суб'єктами державної реєстрації прав усіх реєстраційних дій щодо відчуження, передачі в оренду, найм, заставу, іпотеку та будь-яких інших дій щодо об'єктів рухомого та нерухомого майна, належного ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності.
		В обґрунтування своєї заяви ПрАТ "Енергополь-Україна" зазначало про те, що на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №2-27/03/17 від 27.03.2017 ПрАТ "Енергополь-Україна" перерахувало ТОВ "Буйфіш Холдінгс" грошові кошти у розмірі 4 718 860,00 грн., тоді як ТОВ "Буйфіш Холдінгс" свої обов'язки щодо передачі ПрАТ "Енергополь-Україна" майнових прав не виконало, у зв'язку з чим між сторонами було укладено договір від 30.04.2018 про розірвання вищезгаданого договору купівлі-продажу, в якому сторони підтвердили здійснення заявником оплати вартості майнових прав і домовилися, що ТОВ "Буйфіш Холдінгс" повертає заявнику вказану суму до 31.12.2018. Однак ТОВ "Буйфіш Холдінгс" грошові кошти не повернуло, що на переконання заявника свідчить про ухилення від виконання грошових зобов'язань перед ПрАТ "Енергополь-Україна".
		Також заявник стверджував, що ТОВ "Буйфіш Холдінгс" вчиняються дії по  відчуженню майна, на яке може бути звернено стягнення у майбутньому, про що свідчить наявність зареєстрованих обтяжень та заборон відчуження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкти нерухомого майна, що належить ТОВ "Буйфіш Холдінгс", в забезпечення Кредитного договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії №11/18 від 24.01.2018, Кредитного договору НК №1385 від 03.04.2017, іпотечних договорів із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя №107 від 24.01.2018, №295 від 03.04.2017, а також наявність боргових зобов'язань ТОВ "Буйфіш Холдінгс" перед третіми особами, виконання яких забезпечене, у т.ч. належним ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності майном. 
		Окрім того, заявник послався на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень (зокрема, рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2018 у справі № 757/15340/18-ц, постанова Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 826/932/17), яка на його думку свідчить про неодноразове невиконання ТОВ "Буйфіш Холдінгс" своїх зобов'язань перед третіми особами, у т.ч. щодо будівництва об'єкту нерухомості - житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торгового призначення та паркінгом по вул. Кіквідзе, 17 у м. Києві, а також про порушення норм, правил та стандартів містобудівної діяльності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1510/19 заяву ПрАТ "Енергополь-Україна" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на належне ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності  рухоме та нерухоме майно та грошові кошти у межах суми позову  у розмірі  4  718  860,00 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
		          Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на належне ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно та грошові кошти є обґрунтованими і адекватними вимогам заявника у межах суми позову у розмірі 4  718  860,00 грн., що буде пред'явлений заявником у майбутньому. 
		В іншій частині заяви ПрАТ "Енергополь-Україна" про забезпечення позову відмовлено, у зв'язку з невідповідністю наведених заходів забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити такі заходи забезпечення позову,  а також, не врахування співвідношення права (інтересу), за захистом якого заявник має намір звернутись до суду, та наслідків вжиття заходів таких заходів забезпечення позову.
		          Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ТОВ "Буйфіш Холдінгс" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1510/19.
		Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення, внаслідок чого невірно застосовано норми процесуального права. Зокрема, ТОВ "Буйфіш Холдінгс" звертало увагу суду апеляційної інстанції на наступне:
		- сума в розмірі 4  718  860,00 грн., на яку накладається забезпечення, не відповідає розміру реального зобов'язання ТОВ «Буйфіш Холдінгс», яке є меншим на 649  600,00 грн. і складає 4  069  260,00 грн., що підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями платіжних доручень про часткове повернення боргу за 2018 рік та даними бухгалтерського обліку по розрахунку з ТОВ «Енергополь-Україна» по рахунку №6811;
		- в заяві зазначено про те, що ТОВ «Буйфіш Холдінгс» вчиняє дії, які свідчать про ухилення від виконання зобов'язань, хоча зі свого боку ТОВ «Енергополь-Україна» не вживав заходів досудового врегулювання спору і не повертав акти взаєморозрахунків;
		- посилаючись на існування зареєстрованих обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, як на підтвердження невиконання ТОВ «Буйфіш Холдінгс» своїх зобов'язань перед третіми особами, заявник повідомляє недостовірну інформацію, оскільки ТОВ «Буйфіш Холдінгс» веде господарську діяльність з 2006 року і в реєстрі виконавчих проваджень не обліковується жодне відкрите провадження щодо товариства та справи про банкрутство не порушувалися.
		- посилання заявника на судові рішення у справі №757/15340/18-ц та №826/932/17 не відносяться до предмету доказування у даній справі;
		- окрім обтяженого майна, про яке зазначав заявник, ТОВ «Буйфіш Холдінгс» володіє зареєстрованою нерухомістю, вільною від будь-яких зобов'язань, на суму 26  703  018,00 грн., що підтверджується доданою до апеляційної скарги оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281; 
		- суд наклав арешт на кошти ТОВ «Буйфіш Холдінгс», позбавляючи його можливості сплачувати зарплату працівникам, щомісячний фонд якої складає більш ніж 100  000 грн. Окрім того, застосоване забезпечення зробить неможливим здійснення скаржником обов'язкових платежів до бюджету (ЄСВ, ПДФО, військовий збір, податки на землю та нерухомість) в розмірі близько 177  000 грн. щомісячно.
		25.03.2019 до суду надійшло клопотання ТОВ «Буйфіш Холдінгс» про винесення в порядку ст. 246 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали по факту порушення норм чинного законодавства суддею Господарського суду міста Києва Гумегою О.В. До клопотання додано копії наступних документів: скарги на дії приватного виконавця; ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №910/1510/19 про повернення скарги на дії приватного виконавця без розгляду; заяви від 25.03.2019 про усунення недоліків, допущених при поданні скарги на дії приватного виконавця. 
		В судовому засіданні представник ТОВ «Буйфіш Холдінгс» підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити та  скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1510/19. Окрім того, підтримав клопотання про винесення окремої ухвали відповідно до ст. 246 ГПК України. 
		 В судовому засіданні представник ПрАТ "Енергополь-Україна" заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін як таку, що винесена повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права. Також представник ПрАТ "Енергополь-Україна" заперечував проти клопотання про винесення окремої ухвали в порядку ст. 246 ГПК України.
		Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, водночас ухвала суду першої інстанції - має бути змінена, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		В ч.ч.1, 4  ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
		Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених  ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №910/7912/18, від 21.09.2019 у справі №902/483/18, від 08.10.2018 у справі №913/257/18 та від 10.01.2019 у справі №910/11906/18).
		Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2017 між ПрАТ "Енергополь-Україна", як покупцем, та ТОВ "Буйфіш Холдінгс", як компанією, укладено договір купівлі-продажу майнових прав №2-27/03/17 від 27.03.2017 (далі  - Договір), за умовами п.2.1 якого компанія зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, передати у власність покупця майнові права на нежитлові приміщення, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, прийняти та оплатити майнові права.
		Згідно з п.п.5.1-5.3 Договору на дату його укладання вартість майнових прав в частині, що стосується 1 квадратного метру нежитлового приміщення, становить 48 900 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 150 грн., при цьому загальна вартість майнових прав за даним Договором щодо нежитлового приміщення, площа якого становить 137,40 метрів квадратних, дорівнює 6 718  860,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 119 810 грн. Покупець сплачує компанії загальну вартість майнових прав у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у національній валюті України з власного рахунку на поточний рахунок компанії у визначеному п. 5.3 порядку до 30.05.2017.
		На виконання умов Договору ПрАТ "Енергополь-Україна" перераховано на рахунок ТОВ "Буйфіш Холдінгс" 4 718  860,00 грн., про що свідчать наявні у справі платіжні доручення №517 від 06.04.2017 на суму 4 531  800,00 грн. та №598 від 11.04.2017 на суму 187  060,00 грн. 
		Однак, з огляду на невиконання ТОВ "Буйфіш Холдінгс" зобов'язань з передачі майнових прав, 30.04.2018 між сторонами було укладено Договір про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав №2-27/03/17 від 27.03.2017, в п.п.2, 3 якого сторони підтвердили здійснення оплати вартості майнових прав у розмірі 4 718 860,00 грн. та домовилися про повернення ТОВ "Буйфіш Холдінгс" вказаної суми ПрАТ "Енергополь-Україна" в строк до 31.12.2018. Проте зобов'язання з повернення коштів ТОВ "Буйфіш Холдінгс" не виконало, що й зумовило звернення ПрАТ "Енергополь-Україна" із заявою про вжиття заходів забезпечення до подання позову.
		Оцінюючи обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1510/19, колегія суддів вважає, що позивач належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник мав намір звернутися до суду.
		Місцевий господарський суд в своїй ухвалі зазначив про те, що заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на належне ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно та грошові кошти є обґрунтованими і адекватними вимогам заявника у межах позову, що буде пред'явлений заявником у майбутньому.
		З цього приводу колегія суддів зазначає, що з огляду на подання ПрАТ "Енергополь-Україна" позову безпосередньо з грошовими вимогами до ТОВ "Буйфіш Холдінгс", а також враховуючи відсутність доказів з'ясування питання про наявність (достатність) коштів на рахунках ТОВ "Буйфіш Холдінгс" у межах розміру позовних вимог, можливість одночасного накладення арешту на належні ТОВ "Буйфіш Холдінгс" майно і кошти є передчасним. 
		На переконання колегії суддів, в даному випадку доцільним є накладення арешту на належні ТОВ "Буйфіш Холдінгс" грошові кошти у межах суми позовних вимог і лише у разі їх недостатності арешт має бути накладений на належне ТОВ "Буйфіш Холдінгс" на праві приватної власності рухоме і нерухоме майно, у зв'язку з чим в цій частині оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає зміні. 
		Доводи апеляційної скарги про те, ТОВ "Енергополь-Україна" не вживав заходів досудового врегулювання спору, а також про часткову сплату боргу у сумі 649  600,00 грн. не відносяться до предмету доказування у даній справі, оскільки судом вирішується виключно процесуальне питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення до подання позову, а не спір по суті за позовною заявою до ТОВ "Буйфіш Холдінгс". До того ж, ПрАТ "Енергополь-Україна" заперечується факт надходження грошових коштів від ТОВ "Буйфіш Холдінгс".
		Твердження скаржника про відсутність відкритих виконавчих проваджень чи справ про банкрутство ТОВ "Буйфіш Холдінгс" не спростовує наявності боргу перед ПрАТ "Енергополь-Україна" у сумі 4  069  260,00 грн. і визнання цієї суми боргу, про що вказано безпосередньо в апеляційній скарзі.
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що внаслідок накладення арешту на кошти ТОВ «Буйфіш Холдінгс», останнє позбавлене можливості сплачувати заробітну плату працівникам, а також унеможливлює здійснення сплати обов'язкових платежів до бюджету (ЄСВ, ПДФО, військовий збір, податки на землю та нерухомість), не підтверджене належними та допустимими доказами, а тому відхиляється судом. При цьому слід зазначити, що рахунки, передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом використання, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.
		Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про те, що у даному випадку в частині вимог щодо накладення арешту на грошові кошти та майно скаржника забезпечено збалансованість інтересів сторін, наявний прямий зв'язок між обраним заявником наведеним заходом забезпечення позову і предметом позову, який буде пред'явлено заявником у майбутньому, а саме, обраний захід спроможний забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, натомість, у випадку його невжиття, відсутня змога запобігти можливим порушенням прав заявника.
		Натомість решта вимог заяви ПрАТ "Енергополь-Україна" не підлягає задоволенню, з огляду на невідповідність наведених заходів забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити такі заходи забезпечення позову,  а також, не врахування співвідношення права (інтересу), за захистом якого заявник має намір звернутись до суду, та наслідків вжиття заходів таких заходів забезпечення позову, про що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в оскаржуваній ухвалі.
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод     зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, але з інших підстав аніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, доводи якої не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Витрати по сплаті  судового збору за подання апеляційної скарги  покладаються на скаржника.
		Щодо клопотання ТОВ «Буйфіш Холдінгс» про винесення окремої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки в ст. 269 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно з частиною 1 якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Натомість обставини, наведені у клопотанні відповідача, не зазначалися ним в апеляційній скарзі та виникли вже після винесення судом оскаржуваної ухвали від 12.02.2019 у справі №910/1510/19, дослідження яких виходять за межі перегляду в апеляційному порядку вищезгаданої ухвали місцевого господарського суду.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 129, 136, 137, 271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1510/19 змінити, виклавши пункт 2 її резолютивної частини в наступній редакції: 
		« 2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
		- накласти арешт на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17; ідентифікаційний код 34762558) грошові кошти, а у разі їх недостатності накласти арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17; ідентифікаційний код 34762558) на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно у межах суми позову у розмірі 4  718  860,00 грн. (чотири мільйони сімсот вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп.)».
		В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1510/19 залишити без змін.
		3. Матеріали справи №910/1510/19 повернути Господарському суду міста Києва.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки.
		 
		          Повний текст судового рішення складено та підписано - 26.03.2019. 
		 
		Головуючий суддя                                                            Г.П. Коробенко 
		 
		Судді                                                                                А.І. Тищенко
		 
		                                                                                Т.П. Козир

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...