Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 281/252/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2019. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Номер судового провадження: 2-о/281/22/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Лугинський районний суд Житомирської області
		Справа № 281/252/19
		Провадження по справі 2-о/281/22/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 квітня 2019 року                         смт Лугини
		Лугинський районний суд Житомирської області у складі:
		головуючого судді Данчука В. В.,
		за участю секретаря судового засідання Миколайчук Н. М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи  Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про встановлення факту, що має юридичне значення,
		встановив:
		Заявник звернулася до суду з указаною заявою. Зазначила, що є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 01.08.1994 року був призваний Лугинським РВК Житомирської області на військову службу в Збройні Сили України, а з 20.12.2014 року військову службу проходив на посаді командира протитанкової артилерійської батареї бригадної артилерійської групи. В період з 23.09.2014 року по 25.01.2015 рік її син - ОСОБА_2 , безпосередньо брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області України. 25.01.2015 року при виконанні бойового завдання у с. Новогригорівка Донецької області в зоні проведення бойових дій ОСОБА_2 отримав несумісну з життям вибухову травму та загинув. Зазначила, що встановлення факту загибелі її сина  ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби 25.01.2015 року поблизу с. Новогригорівка Донецької області України, що сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, має наслідком набуття її сином статусу жертви міжнародного збройного конфлікту як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954року, а це обумовлює виникнення у неї індивідуальних прав та обов`язків як матері загиблого, що передбачені цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.
		Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 22.03.2019 року відкрито провадження в указаній справі. Призначено судовий розгляд на 16.04.2019 року. Заінтересованим особам надана можливість до 14.04.2019 року подати суду письмові пояснення (заперечення) проти заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
		Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, до суду не з`явилися без повідомлення причин.
		Від заявника надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
		Заінтересовані особи письмові пояснення (заперечення) проти заяви не подали.
		Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України.
		Оскільки усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності заявника та представників заінтересованих осіб, за наявними матеріалами.
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.10.1977 року ОСОБА_1 є матірю ОСОБА_2 , який в період з 23.09.2014 року по 25.01.2015 рік безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі м. Дебальцево Донецької області (а. с. 15, 45).
		Згідно копії витягу з наказу Міністерства оборони України від 30.09.2014року № 67 вбачається, що 23.09.2014 року капітан ОСОБА_2 , командир батареї, прибув до складу сил та засобів сектору «С», які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, підстава: витяг із наказу керівника сектору «С» (по стройовій частині) № 52 від 27.09.2014 року (а.с. 46).
		25.01.2015 року капітан ОСОБА_2 при виконанні бойового завдання у с.Новогригорівка Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції отримав поранення несумісне із життям та загинув, що підтверджується копією довідки про обставини травми (поранення, контузій, калітства) військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 11.02.2015 року № 207 (а.с. 47).
		Згідно копії витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 92 від 17.02.2015 року) вбачається, що травма отримана 25.01.2015 року ОСОБА_2 є причиною смерті пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби (а.с. 51).
		Указом Президента України № 108/2015 від 26.02.2015 року, ОСОБА_2 (посмертно) нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (а.с. 56).
		Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
		Пунктами 3, 9 ч. 1 ст. 85 Конституції України передбачено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема, належить: прийняття законів, оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.
		У ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з дій, зазначених в даній статті Закону, серед яких значиться вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України.
		У ст. 1, 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з подальшими змінами і доповненнями закріплено, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р з подальшими змінами і доповненнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого також включено с. Новогригорівка Донецької області.
		Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Відповідно до ст. 2, 7 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.
		Наведеними нормативно-правовими актами на законодавчому рівні у відповідності до положень ст. 85 Конституції України встановлено, що з 20лютого 2014 року має місце збройна агресія Російської Федерації проти України, а окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей визнано тимчасово окупованими територіями.
		Дослідженими у справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_2 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької і Луганської областей і 25.01.2015 року при виконанні бойового завдання отримав поранення у с. Новогригорівка Донецької області несумісне з життям та загинув.
		Час, місце і викладена у акті спеціального розслідування нещасного випадку та отримання поранення та довідці про обставини травми причина загибелі у системному аналізі із визнаними на законодавчому рівні обставинами і фактами дає обґрунтовані підстави вважати, що виконання ОСОБА_2 обов`язків військової служби на захист Батьківщини зумовлене саме збройною агресією Російської Федерації проти України в розумінні ст. 1 Закону України «Про оборону України», а фактичні обставини його загибелі свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між збройною агресією Російської Федерації проти України і загибеллю ОСОБА_2 .
		Встановлення цього факту для заявника має юридичне значення, оскільки має наслідком набуття її сином статусу жертви міжнародного збройного конфлікту як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, а це обумовлює виникнення у неї індивідуальних прав та обов`язків як матері загиблого, що передбачені цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.
		За викладених обставин, досліджених у судовому засіданні письмових доказів і законодавчих приписів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог заявника, а тому заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Керуючись ст. 12, 13, 76-83, 258, 259, 264, 265, 268, 315-319 ЦПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		Заяву задовольнити.
		Встановити факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 25.01.2015 року поблизу с. Новогригорівка Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду через Лугинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
		Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
		Заінтересовані особи:
		- Міністерство соціальної політики України, місцезнаходження  вул.Еспланадна, 8/10, м. Київ, код за ЄДРПОУ 37567866.
		- Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, місцезнаходження  Повітрофлотський проспект, 27, м. Київ.
		Суддя: В. В. Данчук
		Повний текст рішення суду виготовлено 19.04.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...