Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/6446/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2019. Зареєстровано: 05.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2019.
Дата набрання законної сили: 04.06.2019
Номер судового провадження: 2-о/591/32/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 591/6446/18 
		Провадження № 2-о/591/32/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 квітня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:    
		головуючого - судді Сидоренко А.П.
		з участю секретаря судового засідання  Майборода А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку окремого провадження цивільну справу №591/6446/18 за заявою  ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Міністерствосоціальноїполітики України,Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Заявник ОСОБА_1 звернувся досуду ззазначеною заявою,та в обґрунтування заяви зазначає, що він на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року був мобілізований у Збройні Сили України. З січня по квітень 2015 року проходив навчання та прийняв присягу в учбовому центрі військової частини в/ч НОМЕР_1 в м. Житомир, після чого потрапив у в/ч пп НОМЕР_2 (79-та окрема десантно-штурмова бригада), що дислокується у м. Миколаїв.
		Заявник посилається, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації стала окупація частини території України, яка засуджена як на національному рівні, так і міжнародною спільнотою.
		Вказує на те, що статті, як і ціла низка іншої інформації, що міститься на сторінках Інтернет-видань та в офіційних джерелах, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації на Луганському та Маріупольському напрямках протягом 2015 року, і саме цим військам протистояли військові української армії, що відносились до складу військової частини в/ч пп НОМЕР_2 , в якій заявник проходив військову службу.
		Заявник зазначає, що з 22 вересня 2014 року по 04 грудня 2015 року він проходив лікування в обласній клінічній психіатричній лікарні міста Запоріжжя, де йому був поставлені наступні діагнози: стійкий емоційно-лабільний розлад внаслідок ураження головного мозку, посттравматичний стресовий розлад внаслідок перебування на війні.
		З 13 грудня 2015 року по 18 січня 2016 року він перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні психоневрологічної реабілітації. В медичному закладі йому було поставлено діагноз - органічний емоційно-лабільний розлад з виходом в компенсацію. Супутнім діагнозом стала, серед іншого, лівобічна нейросенсорна приглухуватість І ст. Задля закріплення ефекту його лікування, йому були надані наступні медичні рекомендації, зокрема уникати впливу психотравмуючих факторів. Дані рекомендації містяться в епікризі № 17/8.
		Також заявник зазначає, що в травні 2015 року його відрядили до сектора «М» зони проведення бойових дій на сході України. Вони дислокувались біля населеного пункту ЮрьевкаМангушського району Донецької області. В ході виконання військових обов`язків він використовував штатну вогнепальну зброю та гранатомет. Пізніше його було направлено до населеного пункту Червона Поляна Антрацитівського району Луганської області.
		Під час проведення навчань та в зоні бойових дій на сході України він здійснював стрільби РПГ - ручного гранатомета, що вплинуло на його здоров`я - почала боліти голова. У вересні 15 року біль став нестерпним, і він неодноразово скаржився на цю проблему командирові, оскільки біль перешкоджав виконанню його військових обов`язків.
		Заявник зауважує, що звернення до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту отримання ним захворювань у 2015 році сталося внаслідок військової агресії Російської Федерації, можливе лише у судовому порядку, оскільки іншого порядку встановити такий факт чинним законодавством України не передбачено. Встановлення вказаного юридичного факту буде породжувати для нього юридичні наслідки - набуття ним статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.
		У відповідності до статті 2 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих -арміях, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової чи повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
		У відповідності до статті 13 Конвенції: ця Конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною таких збройних сил.
		Вважає встановлення факту того, що набуті ним захворювання виникли саме -наслідок військової агресії Російської Федерації, можливо лише у судовому порядку, скільки іншого порядку встановити такий факт чинним законодавством України не передбачено.
		Посилаючись навказані обставини,просить суд встановити факт захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби у 2015 році у Донецькій області, в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 листопада 2018 року заява була залишена без руху, заявнику запропоновано в строк не більше десяти днів з дня вручення копії вказаної ухвали усунути недоліки.
		29 листопада 2018 року заявник надав суду документи на виконання ухвали суду від 12 листопада 2018 року.
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 25 лютого 2019 року о 14 год. 00 хв.
		25 лютого 2019 року у зв`язку з неявкою в судове засідання представників заінтересованих осіб розгляд справи відкладено до 23 квітня 2019 року о 14 год.00 хв.
		В дане судове засідання заявник не з`явився, від його представника  адвоката Шевченка В.А. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
		Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв, пояснень чи заперечень до суду не надіслали. 
		Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року ОСОБА_1 був мобілізований у Збройні Сили України. З січня по квітень 2015 року проходив навчання та прийняв присягу в учбовому центрі військової частини в/ч НОМЕР_1 в м. Житомир, після чого потрапив у в/ч пп НОМЕР_2 (79-та окрема десантно-штурмова бригада), що дислокується у м. Миколаїв.
		З виписного епікризу ОСОБА_1 , що наданий КУ Обласною клінічною психіатричною лікарнею Запорізької обласної ради, медична карта стаціонарного хворого №3183, вбачається, що за результатами проведеного обстеження встановлено клінічний діагноз: стійкий емоційно-лабільний розлад внаслідок ураження ГМ (дисциркуляторнаенцефалопатія. Посттравматичний стресовий розлад. F 06.6 (а.с.95-96).
		Згідно виписного епікризу №17/8, солдат за призовом в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в в/ч НОМЕР_4 в відділенні психоневрологічної реабілітації з 31 грудня 2015 року пл. 18 січня 2016 року, діазгоз: основний - органічний емоційно-лабільний розлад з виходом в компенсацію, супутній- хронічна це ребро-васкулярна недостатність, дисцикуляторнаенцефалопатія з лікворо-гіпертезівним синдромом. Пептична активна виразка цибулини 12 пк, рідкорецедивуючий перебіг, гострі ерозії цибулини 12-палої кишки. Лівобічна нейросенсорна приглухуватість 1 ст. Простий короткозорий астигматизм в 1,0 Д обох очей при гостроті зору 1,0 з корекцією. Різнокольоровий лишай (а.с.97).
		Відповідно до медичної характеристики на ОСОБА_1 знаходився під наглядом медичної частини в/ч  п/п В 4174, звертався за медичною допомогою, встановлено діагноз: стійкий помірно виражений розлад особистості за емоційно-нестійким типом з с-омвегатативної деструкції. Хронічна однобічна …туговухість при сприйнятті ..3,5 ліве вухо внаслідок…травми. Хронічний гастродуоденіт (а.с.98).
		З свідоцтва про хворобу №277-п вбачається, що 14 березня 2016 року госпітальна військово-лікарська комісія психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» за розпорядженням командира в/ч польова пошта В 41 74 від 21 січня 2016 року №149 провела огляд ОСОБА_1 ,1985 року народження, у Збройних Силах з січня 2015 року, військове звання - солдат, військова професія - стрілець, військова частина НОМЕР_5 , призваний (прийнятий) на військову службу Сумським ОМВК. Скарги на періодичний головний біль, позиційне головокружіння, підвищену дратівливість, мінливість настрою, погіршення слуху на ліве вухо, небажання продовжувати військову службу. 
		Зі слів хворого, строкову військову службу не служив через «виразкову хворобу» (зі слів). Працював на будівництві. Алкоголь не вживає. Розлучений, має доньку. В січні 2015 року призваний на військову службу за мобілізацією, на призовній комісії скарг на стан здоров`я не надавав. З 07.06.2015 по 27.08.2014 проходив військову службу в зоні АТО (довідка командира в/ч ппВ4174 № 2649а від 14.09.2015). Зі слів хворого, «служба в армії невдала», «були часті конфлікти з співслужбовцями» (надані з частини характеризуючі документи малоінформативні); відмічає погіршення слуху «після стрілянини в зоні АТО», за медичною допомогою не звертався (довідки немає). У вересні 2015 року лікувався у в/ч НОМЕР_6 з приводу «хронічного холецистопанкреатиту», відмічав головний біль, неврівноваженість, поганий сон, консультований психіатром 22.09.2015, з діагнозом: «F06.6?    F61?» госпіталізований в Запорізьку обласну клінічнупсихіатричну лікарню. З виписного епікризу № 3183: «без психічних розладів та суїцидальних тенденцій, настрій ситуаційний, нестійкий, в розмові напружений, легко афектується, розповідає про розіп`ятих дітей, яких він бачив в Слав`янську; постійно провіряє тиск (AT в межах норми), вказував, що перебуваючи в зоні АТО, став більш дратівливим, «з трудом стримувався, часто боліла голова, постійний шум в вухах». Виписаний з діагнозом: «Стійкий емоційно-лабільний розлад внаслідок ураження головного мозку (дисциркуляторнаенцефалопатія). Посттравматичний стресовий розлад. F06.6» з подальшим направленням (а.с.101-103).
		Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 займав посаду -стрілок-номер обслуги 3 аеромобільного-десантного взводу 6 аеромобільно-десантної роти 2 аеромобільно-десантного батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_2 , військовослужбовець НОМЕР_2 мобілізований з 30 січня 2015 року Сумським ОРВК.За час проходження служби зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінований і досвідчений солдат.Сумлінно вивчає військову справу, зразково виконує свої службові обов`язки. Програму бойової підготовки засвоює добре. Готовий до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни.Виявляє повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, шанує честь і гідність товаришів по службі, додержується правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; зберігає державну таємницю, точно, ініціативно, сумлінно виконує накази командирів (начальників); повсякденно загартовує себе, вдосконалює свою фізичну підготовку; постійно за формою та охайно одягнений, додержується правил особистої та громадської гігієни; досконало володіє зброєю і технікою, тримає їх завжди справними, чистими, готовими до бою (а.с.104).
		Згідно витягу з Наказу командира військової частини  польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28 березня 2016 року АДРЕСА_1 , солдата за призовом ОСОБА_1 , стрільця-номера обслуги 6 аеромобільно-десантної роти 2 аеромобільно-десантного батальйону, на підставі Закону У країни «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено за підпунктом б пункту 8 статті 26 (за станом здоров`я).
		З 28 березня 2016 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Направлено для зарахування на військовий облік до Сумського ОМВК м. Суми.Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна - 01 рік, 02 місяці, 13 днів. Підставою для видачі наказу є свідоцтво про хворобу №277-п від 14.03.2016, рапорт солдата ОСОБА_1 (вих.№1350 від 28 березня 2016) (а.с.105).
		З копії військового квитка серії НОМЕР_7 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймав участь в АТО в Донецькій, Луганській областях у складі в/ч НОМЕР_2 у період з 09 червня 2015 року по 16 липня 2015 року, з 12 вересня 2015 року по 22 вересня 2015 року (а.с.137-145).
		Суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких встановлений ст. 315 ЦПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
		Постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року №337-VIII було схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви убачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		З даної заяви Верховної Ради України слідує, що 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння нерегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. У подальшому лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов проголосив себе головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та закликав президента Російської Федерації «забезпечити мир і спокій в Криму». У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації звернувся до Ради Федерацій Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України».
		17 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущенапостановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року №891-VІІ, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації «Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб`єктів».
		21 березня 2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации нових субъектов Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Згідно зіст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 №1207-VІІ, із змінами і доповненнями, Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України із зазначенням дати початку тимчасової окупації 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
		Згідно з постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року №337-VIII, зазначені події на сході України відбувалися таким чином.
		Протягом травня 2014 року самозвані лідери «ДНР» та «ЛНР», серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації, батальйон «Восток», а також були задіяні такі озброєні групи найманців як «Русский сектор» та «Оплот». За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської областей відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих «Луганської Народної Республіки» та «Донецької Народної Республіки». Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме «Луганська Народна Республіка» та «Донецька Народна Республіка» не були визнані ані національним законодавством, ані міжнародною спільнотою.
		На засіданні Ради Безпеки ООН, яке відбулося 29 серпня 2014 року, в зв`язку з агресією Російської Федерації проти України, делегація України заявила: «Росія розпочала безпосереднє воєнне вторгнення на материкову частину України із застосуванням своїх регулярних збройних сил».
		Нерегулярні збройні формування, задіяні Російською Федерацією у агресивній війні проти України, систематично підкріплювалися російськими найманцями з числа звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та постачанням зброї і військової техніки, включаючи танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та сучасні зенітно-ракетні комплекси, які постачалися з території РФ. Це підтверджувалося поясненнями численно затриманих військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.
		Підтвердженням окупації Російською Федерацією, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької областей, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ Російської Федерації.
		Статтею першою Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІзбройна агресія визначається як застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: - вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; - напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		За наслідками військової агресії Російської Федерації прийнятопостанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року за №254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗакону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Відповідно до абз.2постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04 лютого 2015 року №145-VІІІз 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.
		Крім того,постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VІІІзаконодавчий орган України затвердив Звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Силові дії Російської Федерації, що тривають з 20 лютого 2014 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «;d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року.
		Військові дії Російської Федерації на території України були визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій.
		Отже, при вирішенні даної справи знайшов своє підтвердження факт збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, що є загальновідомим.
		Заявник приймав участь в АТО в Донецькій, Луганській областях у складі в/ч НОМЕР_2 у період з 09 червня 2015 року по 16 липня 2015 року, з 12 вересня 2015 року по 22 вересня 2015 року.
		Викладені вище обставини справи встановлюють причинний зв`язок між захворюваннями, які ОСОБА_1 отримав під час проходження військової служби на території України, що межує з територією, тимчасово окупованою, та збройною агресією Російської Федерації проти України.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Встановлення даного факту заявнику необхідно для набуття ним статусу жертви міжнародного збройного конфлікту та статусу особи, що перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією. 
		Враховуючи викладене, а також те, що заявник у 2014-2016 роках у Донецькій, Луганській областях отримав захворювання при виконанні обов`язку військової служби, пов`язаного з захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від збройної агресії Російської Федерації проти України, суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі.
		Керуючись ст.4,5,258,259,264,265,273,315-316 ЦПК України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Міністерство соціальноїполітики України,Російська Федераціяпро встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
		Встановити факт захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов`язку військової служби у 2015 році у Донецькій області, в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .
		Заінтересована особа: Міністерство соціальної політики України, місцезнаходження: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567866.
		Заінтересована особа: Російська Федерація, адреса для листування: Посольство Російської Федерації в Україні, Повітрофлотський проспект, буд. 27, м. Київ, 03040. 
		Повне судове рішення виготовлене 03 травня 2019 року.
		 
		 
		 
		Суддя            А.П.Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...