Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/1544/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Номер судового провадження: 2-о/357/61/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/1544/19
		2-о/357/61/19 
		Категорія 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 квітня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді     Кошель Б. І. ,
		при секретарі         Тодосієнко О. А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Заявниця звернулась до суду з вказаною заявою мотивуючи тим, що з 2006 року по 2011 рік вона перебувала фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_3 , від яких у них народилась донька  ОСОБА_2 . У 2014 році ОСОБА_3 був призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, а з листопада 2016 року ніс військову службу за контрактом. При цьому, з 20.09.2014 року перебував у військовому відрядженні в Донецькій області з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 30.01.2017 року поблизу н.п. Авдіївка Донецької області, знаходячись на бойовому чергуванні внаслідок розриву міни отримав поранення несумісне з життям, внаслідок чого солдат ОСОБА_3 загинув. У зв`язку з чим, заявниця просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 загинув при виконанні обов`язку військової служби в районі міста Авдіївка Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Звернення до суду з указаною заявою обумовлено тим, що вона має на меті визначення статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим виникненням права на отримання допомоги від гуманітарних організацій.
		В судове засідання заявниця не з`явилась, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала.
		Представники заінтересованих осіб до суду не з`явились, про час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
		Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Так, по справі встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.08.2014 року призваний на військову службу у Збройні Сили України, та з 20 вересня 2014 року перебував у службовому відрядженні в Донецькій області з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР_2 м. Ізмаїл ДПС України №10/541 від 09.10.2014 року. 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть від 06.02.2017р., видане Виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, актовий запис № 1, місце смерті: Україна, Донецька область, м. Авдіївка.
		З акту службового розслідування по факту загибелі солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 від 10.12.2017 року вбачається, що 30 січня 2017 року близько 07 години 22 хвилин російській військові здійснили обстріл із 120 мм та 82 мм мінометв, СПГ-9, РПГ-7 та великокаліберних кулеметів ротний опорний пункт №7211 в районі н.п. Авдіївка Донецької області. В цей момент, знаходячись на бойовому чергуванні, внаслідок розриву міни отримав поранення не сумісне з життям номер обслуги 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону солдат ОСОБА_3 .
		Відповідно до відповіді КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №2284 від 13.09.2017 року смерть ОСОБА_3 настала від вибухової травми з численними осколковими пораненнями голови та шиї, з ушкодженням головного мозку, переломами кісток склепіння та основи черепу, переломами остистих відростків шийних хребців, яка ускладнилась шоком, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
		Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісі по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військового службовця № НОМЕР_3 від 03.10.2017 року, травма солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 , 1980 р.н.: «Вибухова травма. Переломи кісток черепу. Руйнування головного мозку», яка послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №234 від 31.01.2017 року КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ», свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 06.02.2017 року виконавчого комітету Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, актом службового розслідування по факту загибелі, - травма та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2017 року по справі № 357/1932/17, 2-о/357/98/17 по справі за заявою ОСОБА_1 встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зобов`язано Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , вчинений 12 березня 2010 року за № 5 Виконкомом Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, записати батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , видати нове свідоцтво про народження дитини та анулювати свідоцтво про народження, що було видане 12.03.2010р.
		16.08.2017 року Виконкомом Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області на виконання вищевказаного рішення було видано повторне свідоцтво про народження з внесенням відповідних змін на ім`я ОСОБА_2 , актовий запис №5, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .
		Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що факт смерті ОСОБА_3 під час проходження ним служби підтверджується належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-80 ЦПК України.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. 
		Згідно з частиною першою та пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Зі змісту зазначеної норми права, а також роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
		При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
		ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_2 у порядку окремого провадження з метою встановлення факту, що має юридичне значення у порядку, передбаченому статтею 315 ЦПК України. Метою встановлення такого факту є визначення статусу ОСОБА_3 як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях (далі Конвенція), яка набрала чинності 21 жовтня 1950 року, ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР від 03 липня 1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту та з подальшим отримання допомоги від гуманітарних організацій.
		Статтею 2 Конвенції передбачено, що крім положень, які виконуються в мирний час, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. В усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конвенції може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
		Статтею 4 Конвенції передбачено, що нейтральні держави за аналогією застосовують положення цієї Конвенції щодо поранених і хворих, а також медичного та духовного персоналу збройних сил конфлікту, прийнятих або інтернованих на території їхніх держав, а також знайдених померлих.
		Приписами статті 13 Конвенції передбачено, що вона застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
		Частиною четвертою статті 2 Закону України від 18 січня 2018 року «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. При цьому, відповідно до абзацу 6 преамбули вказаного Закону датою початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, є дата, визначена Законом України від 15 квітня 2014 року«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: 20 лютого 2014 року.
		Крім того, обгрунтовуючи необхідність встановлення факту того, що ОСОБА_3 загинув при виконанні військової служби 30.01.2017 року поблизу міста Авдіївка Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, заявниця акцентувала увагу суду на відсутність іншого позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між його загибеллю та військовою агресією Російської Федерації, оскільки такий порядок законодавством не визначено.
		Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення й мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
		Отже, дослідженими в суді доказами стверджується факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язків військової служби 30.01.2017 року в районі міста Авдіївка Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Крім того, встановлення цього факту відповідно до наведеного вище в рішенні породжує юридичні наслідки, оскільки судове рішення про встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язків військової служби 30.01.2017 року в районі міста Авдіївка Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України може слугувати підставою для визначення статусу особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, що була ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР 03 липня 1954 року.
		Встановлення зазначеного юридичного факту іншим способом, окрім судового неможливо, аналіз зібраних по справі доказів та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язків військової служби 30.01.2017 року в районі міста Авдіївка Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що передбачено ч.1 ст. 315 ЦПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 2 Закону України від 18 січня 2018 року «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 293, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Заяву задовольнити.
		Встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 30.01.2017 року в районі міста Авдіївка Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення може бути оскаржене.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		СуддяБ. І. Кошель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...