Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 723/203/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2019. Зареєстровано: 29.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: 2-о/723/634/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 723/203/19
		Провадження № 2-о/723/634/19
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 травня 2019 року м.Сторожинець
		 
		Сторожинецький районний суд,
		 
		Чернівецької області, в складі
		 
		 
		 
		головуючого судді Бужори В.Т.,
		за участю секретаря Чікал І.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація (Посольство Російської федерації), провстановлення факту, що має юридичне значення,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		17 січня 2019 року заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 31.07.2014 року в районі села Георгіївка Лутугинського району Луганської області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Свої вимоги заявник мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нові Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області. Зареєстрована та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . Від шлюбу з ОСОБА_3 у неї ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син, ОСОБА_2 . 18.08.2000 року, вона розірвала шлюб з ОСОБА_3 , в результаті чого її прізвище змінилось на нинішнє ОСОБА_4 .
		В судове засідання заявник та її представник не зявилися, від представника заявника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
		В судове засідання представник заінтересованої осіб Міністерства соціальної політики України, не з`явився. Однак направив до суду заява про розгляд справи за його відсутності.
		В судове засідання представник заінтересованої осіб Російської Федерації не з`явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомили заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Заяв чи пояснень з приводу вимог заявника суду у встановлений строк не подано.
		Дослідивши матеріали справи та письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нові Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області. Зареєстрована та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . Від шлюбу з ОСОБА_3 у неї ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син, ОСОБА_2 . (а.с.24) 18.08.2000 року, вона розірвала шлюб з ОСОБА_3 , в результаті чого її прізвище змінилось на ОСОБА_1 , (а.с.25).
		Безпосередня участь особи в антитерористичній операції, підтверджується довідкою від 09.07.2014 року №612 (а.с.80)
		На підтвердження загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доводів, що смерть сталася внаслідок агресії Російської Федерації заявником надані наступні докази: відомості з засобів масової інформації; свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . (а.с.87), лікарське свідоцтво про смерть (а.с.88).
		Дані документи посвідчують факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби в зоні проведення бойових дій на сході України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Згідно з ч. 1 та ч. 2статті 315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
		Постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		Згідно зіст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»№1207-VІІвід 15квітня 2014року із змінами і доповненнями, внесеними відповідно Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» від 15 вересня 2015 року № 685-VІІІОСОБА_5Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями`якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		В абзаці 2 постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками утворень «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» №145-VІІІ від 04 лютого 2015 року зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки».
		Також постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII законодавчий орган України затвердив звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Ради Європи, Парламентської Ради НАТО, Парламентської Ради ОБСЕ, Парламентської Ради ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Зокрема, як визначено в статті 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах пятому-сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах пятому-восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
		Відповідно до статті 4цього закону у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховної ради України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		Згідно зі статтею 1Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Із врахуванням наведеного можна дійти висновку, що встановлення факту збройної агресії належить до компетенції конституційних, політичних органів (суб`єктів) Верховної ради України, Президента України, які наділені дискреційними повноваженнями у відповідних сферах.
		Наведене підтверджується прийнятими Верховною радою України та Президентом України актами, якими фактично встановлено факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України" "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" №337-VIII від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". З якої вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків.
		При вирішенні даної справи суд виходить з того, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території Донецької області України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписами ч. 3ст. 82ЦПК України.
		Згідно з ч. 3 ст.82 ЦПК Україниобставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		У статті 55Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Згідно з ч. 2ст.256ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
		Враховуючи викладене, а також те, що встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_2 при виконанні обов`язку військової служби в районі Донецької села Георгіївка Лутугинського району Луганської області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України є доведеним, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.
		Керуючисьст.89,263,264,293,315-319 ЦПК України, суд, -
		ухвалив :
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація (Посольство Російської федерації), провстановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
		 
		Встановити юридичнийфакт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,при виконанніобов`язку військовоїслужби 31.07.2014року врайоні селаГеоргіївка Лутугинськогорайону Луганськоїобласті внаслідокзбройної агресіїРосійської Федерації проти України.
		 
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд.
		 
		Повний текст рішення складено 27 травня 2019 року.
		 
		 
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...