Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/44019/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2019. Зареєстровано: 11.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2019.

Номер судового провадження: 2/761/872/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/44019/17
		Провадження № 2/761/872/2019
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 квітня 2019 року
		Шевченківський районний суд м. Києва
		в складі:
		головуючого-судді:                        Кондратенко О.О.
		при секретарі:                                Славич К.В.
		за участі:
		представника позивачки:                  ОСОБА_1 
		представника відповідача:                Янчука А.А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання пунктів договору іпотеки недійсними 
		                               
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ ?Укрсоцбанк?, в якому просила суд: визнати недійсними підпункти 4.5.3, 4.5.4, п.4.1. ст. 4 договору іпотеки №030.29-50/264-К від 15 листопада 2011 року.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 листопада 2011 року між АКБ СР ?Укрсоцбанк? (правонаступником якого є ПАТ ?Укрсоцбанк?) та ОСОБА_2  було укладено договір кредиту №030.29-50/264-К, відповідно до п.1.1 якого, кредитор (ПАТ ?Укрсоцбанк?) надав позичальнику ( ОСОБА_2 ) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 200 000, 00 доларів США, зі сплатою 11, 75 % річних, з кінцевим терміном повернення отриманого кредиту до 14 листопада 2022 року (включно), на умовах визначених договором. В цей же день, 15 листопада 2007 року, на забезпечення виконання зобов`язань між АКБ СР ?Укрсоцбанк? та ОСОБА_2  було укладено договір іпотеки №030.29-50/264-К, відповідно до п.1.1 якого, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов?язань за договором кредиту №030.29-50/264-К від 15 листопада 2007 року нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . На думку позивачки, підпункти 4.1., 4.5.3, 4.5.4 ст. 4 договору іпотеки №030.29-50/264-К від 15 листопада 2011 року повинні бути визнаний недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, так як вони суперечать положенню ст. 37 Закону України ?Про іпотеку?.
		В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві, просив суд їх задовольнити. 
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що, підпункти 4.1., 4.5.3, 4.5.4 ст. 4 договору іпотеки №030.29-50/264-К від 15 листопада 2011 року, укладеного між АКБ СР ?Укрсоцбанк? та ОСОБА_2, відповідають нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а тому, підстави для визнання положень правочину недійсними відсутні. 
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 15 листопада 2007 року між АКБ СР ?Укрсоцбанк? (правонаступником якого є ПАТ ?Укрсоцбанк?) та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №030.29-50/264-К, відповідно до п.1.1 якого, кредитор (ПАТ ?Укрсоцбанк?) надав позичальнику ( ОСОБА_2 ) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 200 000, 00 доларів США, зі сплатою 11, 75 % річних, з кінцевим терміном повернення отриманого кредиту до 14 листопада 2022 року (включно), на умовах визначених договором. 
		Відповідно до п.1.3 договору кредиту №030.29-50/264-К від 15 листопада 2007 року, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор (АКБ СР ?Укрсоцбанк?) укладає:
		1.3.1. в день укладення цього договору - з позичальником ( ОСОБА_2 ) іпотечний договір, за у мовами якого позичальник передає кредитору (АКБ СР ?Укрсоцбанк?) в іпотеку нерухоме майно, для придбання якого, згідно з п.1.2. цього договору, надається кредит, яка належить позивальнику ( ОСОБА_2 ) на праві власності, заставною вартістю 1 333 705, 00 грн. Іпотечний договір підлягає нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою - реєстрації в Державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона.
		На забезпечення виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, 15 листопада 2007 року між АКБ СР ?Укрсоцбанк? та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №030.29-50/264-К, відповідно до п.1.1. ст.1 договору, іпотекодавець ( ОСОБА_2 ) передав в іпотеку іпотекодержателю (АКБ СР ?Укрсоцбанк?) у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов?язань за договором кредиту №030.29-50/264-К від 15 листопада 2007 року нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
		Відповідно до п.4.1., 4.5.3, 4.5.4., ст.4 договору іпотеки №030.29-50/264-К від 15 листопада 2007 року, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем ( ОСОБА_2 ) основного зобов`язання іпотекодержатель (АКБ СР ?Укрсоцбанк?) має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі іпотекодержателю (АКБ СР ?Укрсоцбанк?) право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України ? Про іпотеку ?; або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем (АКБ СР ?Укрсоцбанк?) від свого імені будь - якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України ?? Про іпотеку ?. 
		Вищезазначений кредитний договір та договір іпотеки були підписані ОСОБА_2
		Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).
		Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (ч.1 ст.6 ЦК України).
		       Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
		Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
		У відповідності до положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 
		Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
		Договір іпотеки підписаний сторонами, містить детальний опис його предмету (умови, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, врегулювання спорів та інше ). В момент підписання договору іпотеки ОСОБА_2 отримала його примірник.
		Підписання даного іпотечного договору є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору. 
		Як вбачається із вищезазначеного договору іпотеки, між позивачкою та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи обох сторін у договорі. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч.1 ст.81 ЦПК України ).
		Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України). 
		Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що оспорюваний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; форма підписаного договору та викладені в ньому умови, були запропоновані саме з боку банку, на які погодилась Чернова Т .Ю .
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачкою не доведено та не надано доказів, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді, які б стали підставою для визнання правочину (договору іпотеки) недійсним.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що зміст вищезазначеного договору іпотеки не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому, в силу ч.1 ст.215 ЦК України, не підлягає визнанню недійсним.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 142, 206, 229, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.6, 11, 12, 203, 215, 626-628, 638 ЦК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		       Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ЄДРПОУ 00039019, юридична адреса: 03150 м. Київ, вул. В.Васильківська, 100) про визнання пунктів договору іпотеки недійсними - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складено 19 квітня 2019 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...