Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/728/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2019. Зареєстровано: 20.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2019.
Дата набрання законної сили: 08.07.2019
Номер судового провадження: 2-о/711/43/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		 
		 
		Справа № 711/728/19                                                     
		Р І Ш Е Н Н Я 
		 
		 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2019 року                         м. Черкаси
		 
		Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: 
		головуючого судді -             Кондрацької Н.М.
		за участі: секретаря судового засідання-    Мелещенко О.В.
		адвокатів -                    Ганчук П.Я., Макаревич К.В.
		заявника -                     ОСОБА_1 
		 
		розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Заявник  ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в обґрунтування якої зазначив, що він 21.08.2014р. на виконання Указу Президента України від 21.07.2014р. №607/2014 «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову сліжбу по мобілізації, яку до 25.09.2015р. проходив у підрозділі військової частини пп НОМЕР_1 , мав звання старшого сержанта, займав посаду водія-санітара медичного пункту 90 окремого аеромобільного батальйону 81 окремої аеромобільної бригади. У період з 04.11.2014р. по 25.09.2015р. безпосередньо приймав участь у бойових діях на сході України. 
		Крім того, вказує, що у період часу з 04.11.2014р. по 25.09.2015р. виконував бойові завдання та безпосередньо приймав участь в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. 16.01.2015р. виконував бойові завдання по евакуації поранених в АДРЕСА_1 , знаходячись у поблизу пожежної частини Донецького міжнародного аеропорту, потрапив два рази під мінометний обстріл, відкритий з боку збройних формувань Російської Федерації, в результаті чого отримав контузію другого ступеню. За медичною допомогою не звертався. 23.04.2015р., виконуючи завдання по евакуації поранених в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області, в складі штатного підрозділу медичного забезпечення потрапив під обстріл ворожих сил та вистрибаючи з автомобіля отримав ушкодження зв`язок лівого голеностопного суставу. Про бойові дії в січні та квітні 2015 року поблизу пожежної частини Донецького міжнародного аеропорту та населених пунктів Піски, Водяне та Опитне Донецької області свідчать дані засобів масової інформації, а саме те, що ворожим силам протистояли військові Збройних сил України, що відносились до складу 90-го окремого аеромобільного батальйону, де, зокрема, він, ОСОБА_1 , проходив військову службу. Протоколом від 03.12.2015р. №340 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що отримані ним травми 16.01.2015р. та 23.04.2015р., наслідками яких є перенесена контузія головного мозку у вигляді помірно вираженої змішаної неоклюзивної гідроцефалії, цефалічного, астено-неврологічного та вестибуло-актичного синдромів. Двобічна постконтузійна сенсоневральна припухлість ІІ ступеня. Пошкодження зв`язок лівого гомілково-стопного суглоба  дійсно пов`язані із захистом Батьківщини. За наслідками отриманих травм указом Президента України №328/2015 відповідно до діючого законодавства України про військову службу, його звільнено з військової служби у запас, з 25.09.2015р. виключено зі списків особового складу частини пп НОМЕР_1 та надано статус ветерана військової служби.
		За мужність та особливий героїзм, виявлені під час захисту Батьківщини та під час виконання військових обов`язків, мене нагороджено низкою відзнак, зокрема, медаллю «за вірність народу України», відзнакою «За бойове поранення II ступеня» від 22.05.2017р., нагрудним знаком «За мужність і героїзм» від 17.10.2017 року, почесною відзнакою «Учасник бойових дій» від 28.08.2015 року тощо.
		Таким чином, вважає, що саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією проти України він  заявник ОСОБА_1 , отримав поранення 16.01.2015 року поблизу пожежної частими Донецького міжнародного аеропорту та 23.04.2015 поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.
		Звернення до суду для встановлення юридичного факту необхідне заявнику для набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту - особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, та обумовлює виникнення прав і обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. Встановлення факту поранення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України в іншому порядку, окрім як у спосіб звернення до суду, не передбачене законодавством України. Враховуючи викладене,  ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, - факт травмування при виконанні обов`язку військової служби 16.01.2015 поблизу пожежної частини Донецького міжнародного аеропорту та 23.04.2015р. поблизу населеного пункту Водяне Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Ухвалою суду від 29 січня 2019 року в справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження. Визначено заінтересованим особам строк для подання письмових пояснень та/або заперечень щодо заяви  ОСОБА_1 .. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, з повідомленням заявника і заінтересованих осіб.
		Заявник ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі обґрунтовуючи вимоги посилаючись на обставини зазначені у заяві та докази додані до неї.
		Заінтересована особа - представник Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заперечення на заяву не подано. Проте, директором Департаменту Дейнега О. подано суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі ч.3 ст. 222 ЦПК України.
		Заінтересована особа - представникРосійської Федерації (в особі посольства Російської Федерації в Україні), в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заперечення на заяву не подано.
		Враховуючи думку заявника та його представників, вивчивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, заявник  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25.11.2014 був призваний та проходив службу у Збройних силах України, відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014р. №607/2014 «Про часткову мобілізацію» (а.с. 18). 
		Згідно довідки №486 від 23.07.2015р. ТВО командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_1 в період з 25 листопада 2014 року по 04 грудня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції АДРЕСА_1 (а.с. 84).
		На підставі Наказу керівника сектору «Б» № 163 від 20.12.2014, - ОСОБА_1 , як військовослужбовець військової частини пп НОМЕР_1 прибув 25.11.2014р. у службове відрядження до складу сил та засобів сектора «Б» з метою виконання службових (бойових) завдань (а.с. 86-88).
		З витягу із наказу №193 від 06.07.2015р. керівника сектору «Б» вбачається, що ОСОБА_1 вважається таким, що вибув на лікування до медичного закладу (а.с. 90).
		Витягом з наказу №377 від 25.09.2015р. командира військової частини ПП НОМЕР_1 було проведено службове розслідування з приводу отримання травм військовослужбовцем частини ст. сержантом ОСОБА_1 . З даного наказу вбачається, що в ході службової розслідування встановлено, що ст. сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.01.2015р. виконуючи завдання по евакуації поранених в АДРЕСА_1 , находячись поблизу пожежної частини Донецького міжнародного аеропорту потрапив два рази під мінометний обстріл, в результаті чого отримав контузію 2-го ступеню. За медичною допомогою не звертався. 05.06.2015р. був госпіталізований до Черкаського обласного госпіталю ветеранів з діагнозом «Наслідки перенесених повторних контузій головного мозку». Однак, згідно пояснень наданих начальником медичного пункту військової частини пп НОМЕР_1 вказаний діагноз не може бути застосований виключно до вищезазначеного випадку, в зв`язку з неможливістю конкретизації отримання травм. Згідно особистих пояснень свідків, які безпосередньо були присутні при отриманні травм ОСОБА_1 , з`ясувалося наступне: 16.01.2015р. виконуючи завдання по евакуації поранених в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 находячись поблизу пожежної частини Донецького міжнародного аеропорту потрапив два рази під мінометний обстріл, в результаті чого у ст. сержанта ОСОБА_1 пішла кров з правого вуха.
		23.04.2015р. виконуючи завдання по евакуації поранених в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області в составі штатного підрозділу медичного забезпечення ОСОБА_1 потрапив під обстріл та вистрибуючи з автомобілю отримав ушкодження зв`язок лівого голіностопного суставу. 23.04.2015р. доставлений до міської клінічної лікарні де було накладено гіпс та пов`язку. Від госпіталізації відмовився. Згідно особистих пояснень свідків, які безпосередньо були присутні при отриманні травм ОСОБА_1 , з`ясувалося, що останній виконуючи завдання з евакуації поранених в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області, в складі штатного підрозділу медичного забезпечення потрапив під обстріл та вистрибаючи з автомобіля отримав пошкодження ноги (а.с. 32-33).
		Згідно витягу з наказу №214 від 25.09.2015р. ст. сержанта ОСОБА_1 звільненого Указом Президента України №328/2015 та відповідно до пункту 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України звільнено з військової служби у запас (а.с. 39).
		Витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №340 від 03 грудня 2015 року) встановлено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , який безпосередньо приймав участь в АТО: «Стан після епітелізації ран долонної поверхні правої кисті, нижньої третини правого передпліччя, внаслідок термічного опіку рідиною (тосол) І-ІІ ступеня (1,5%). Наслідків перенесеної контузії головного мозку у вигляді помірно вираженої змішаної неоклюзивної гідроцевалії, цефілічного, астено-невротичного та вестибуло-атактичного синдромів. Двобічної постконтузійної сенсоневральної приглухуватості ІІ ступеня. Пошкодження зв`язок лівого гомілково-стопного суглоба» - що підтверджено медичною документацією лікувально-профілактичних закладів МОЗ України, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 38).
		Крім того, 17.04.2019 Управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_1 видано посвідчення інваліда 1 групи інвалідність внаслідок війни серії НОМЕР_2 . До того ж, заявник є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , яке видане Черкаським обласним військовим комісаріатом 24 жовтня 2015 року. 
		15.04.2014 Верховною радою України прийнято Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», що визначив статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII затверджено Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, у якому, зокрема зазначено, що Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою - агресором та закликає міжнародних партнерів України визнати Російську Федерацію державою-агресором.
		Верховна Рада України Постановою від 21.05.2015 № 337-VIII схвалила текст Заяви "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", в абзаці першому пункту 1 якої констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014. У вказаній Заяві Українського парламенту констатовано, що і фактично, і юридично збройна агресія Російської Федерації проти України триватиме до повного відведення з території України всіх підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включно з підтримуваними нею найманцями, та повного відновлення територіальної цілісності України.
		Президент України своїм Указом від 24.09.2015 № 555 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 "Про нову редакцію Воєнної доктрини України" та затвердив Воєнну доктрину України, якої визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
		Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Частина четверта статті 10 ЦПК України і стаття 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладає на суд обов`язок при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Ради України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		За змістом статті 1 Конвенції існує презумпція, що юрисдикція здійснюється на всій території Договірної держави. Зобов`язання, взяті на себе Договірною державою за статтею 1, включають два аспекти, а саме: з одного боку - негативне зобов`язання утримуватися від втручання у здійснення гарантованих прав і свобод, а з іншого боку - позитивні зобов`язання вживати належних заходів для забезпечення дотримання таких прав і свобод на своїй території (рішення ЄСПЛ у справах «Ілаеску та інші проти Молдови та Росії», «Саргасян проти Азербайджану»).
		Навіть за виняткових обставин, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території через військову окупацію збройними силами іншої держави, воєнні дії чи повстання, або внаслідок створення сепаратистського режиму на її території, вона не втрачає своєї юрисдикції за змістом статті 1 Конвенції.
		У випадках, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території, її відповідальність за Конвенцією обмежується виконанням позитивних зобов`язань. Такі зобов`язання стосуються як заходів, необхідних для відновлення контролю (як вираження своєї юрисдикції) над відповідною територією, так і заходів із забезпечення поваги до особистих прав заявника.
		Таким чином, перша частина цих зобов`язань вимагає від держави відстояти або відновити свій суверенітет над територією та утриматися від будь-яких дій з підтримки сепаратистського режиму. Згідно з другою частиною зобов`язань держава повинна вжити судових, політичних або адміністративних заходів для забезпечення особистих прав заявника.
		Частиною четвертою статті 2 Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. 
		При цьому, відповідно до абзацу 6 преамбули вказаного Закону датою початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, є дата, визначена Законом України від 15.04.2014 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: 20.02.2014.
		Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
		Отже, факт збройної (військової) агресії з 20.02.2014 Російської Федерації проти України затверджено чинними нормативно-правовими актами України. Факт отримання ОСОБА_1 травм 16.01.2015 та 23.04.2015 внаслідок виконання свого обов`язку по захисту Батьківщини підтверджено належними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Аналіз вказаних фактів в їх сукупності дає суду підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .
		У відповідності до статті 2 Конвенції «Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях» ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової чи повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
		У відповідності до статті 13 Конвенції, ця Конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною таких збройних сил.
		Стаття 4 вказаної Конвенції також вказує, що нейтральні держави за аналогією застосовують положення цієї Конвенції щодо поранених і хворих, а також медичного та духовного персоналу збройних сил конфлікту, прийнятих або інтернованих на території їхніх держав, а також знайдених померлих.
		Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його заява підлягає задоволенню. Встановлення юридичного факту, про який заявлено ОСОБА_1 має для нього юридичне значення. 
		Судові витрати у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави Україна.
		На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 2,4,5,10,11-13,19,43,49,76-82, 223, 247,258-259,263-264,265,268,293,315,319,354 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		   Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
		   Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити факт травмування при виконанні обов`язків військової служби ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) поблизу пожежної частини Донецького міжнародного аеропорту 16.01.2015 та поблизу населеного пункту Водяне Донецької області України 23.04.2015 внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		   
		  Головуючий:    Н.  М.  Кондрацька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...