У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Коновалова В.М.,
|
суддів за участю прокурора
|
Cкотаря А.М., Шелеста М.А.,
Матюшевої О.В.,
|
розглянувши
в судовому засіданні в м. Києві 8 червня 2006 року кримінальну
справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлене судове
рішення,
в с т а н о в и л а:
Вироком Залізничного районного суду
м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 липня 2000 року
ОСОБА_1,
20
березня 1950 року народження,
раніше
судимого:
1). 07.05.1965 р. за ст.ст.81 ч.2, 140
ч.2, 42 КК України до 6 років позбавлення волі;
2). 12.09.1972 р. за ст.ст.81 ч.2, 85
ч.2, 142 ч.1, 222 ч.2, 42 КК України до 6 років позбавлення волі;
3). 21.05.1979 р. за ст.196-1 КК
України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
4). 23.10.1980 р. за ст.206 ч.1 КК
України до 1 року виправних робіт;
5). 09.03.1981 р. за ст.101 ч.3 КК
України до 11 років 10 місяців позбавлення волі;
6). 10.11.1981 р. за ст.ст.140 ч.2, 42
ч.3 КК України до 11 років 13 днів позбавлення волі;
7). 09.01.1985 р. за ст.ст.183 ч.1, 81
ч.3, 42 КК України до 13 років позбавлення волі;
8). 25.04.1988 р. за ст.ст.17-81 ч.2,
81 ч.2, 42 КК України до 4 років позбавлення волі;
9). 12.12.1989 р. за ст.ст.188 ч.2, 43
КК України до 1 року позбавлення волі,
засуджено
за ч.3 ст.101 КК України 1960 року до 8 років позбавлення волі; за ч.2 ст.196-1
КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, а на підставі ст.42 КК
України 1960 року за сукупністю злочинів до 8 років позбавлення волі.
Постановою Дніпровського районного
суду м.Херсона від 2 квітня 2002 року вирок приведений у відповідність до
Кримінального кодексу України 2001 року. Дії ОСОБА_1 перекваліфіковані із ч.3
на ч.1 ст.101 КК України 1960 року, із ч.2 ст.196-1 КК України 1960 року на
ст.395 КК України 2001 року і призначено покарання за сукупністю злочинів до 8
років позбавлення волі, а також виключена ст.26 КК України 1960 року.
Постановою Єнакіївського міського
суду Донецької області від 6 вересня 2005 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про
застосування до нього Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року
відмовлено.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постанову
про відмову у застосуванні до нього Закону України “Про амністію” від 31 травня
2005 року і прийняти законне рішення, оскільки після приведення вироку у
відповідність з Кримінальним кодексом України 2001 року на нього
розповсюджуються дії зазначеного Закону.
Заслухавши доповідача, прокурора про
залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід
відмовити.
Виходячи із змісту п.”б” ст.7 Закону
України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, амністія не застосовується до
осіб, які мають дві і більше непогашених судимостей (у тому числі ту, за якою
особа відбуває покарання), за вчинення тяжких злочинів згідно з Кримінальним
кодексом України 1960 року.
Як вбачається із матеріалів справи,
після приведення вироку щодо Кучерявого у відповідність з Кримінальним кодексом
України 2001 року, він вважається засудженим за ч.1 ст.101 КК України 1960
року, тобто за вчинення тяжкого злочину, має непогашені судимості за вчинення
тяжких злочинів за попередніми вироками, що унеможливлює застосувати до нього
Закон України “Про амністію” від 31 травня 2005 року виходячи із положень п.”б”
ст.7 цього закону.
На підставі наведеного, керуючись
ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити
без задоволення, а постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від
6 вересня 2005 року щодо нього - без
зміни.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Шелест М.А.