Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/320/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 28.10.2019
Номер судового провадження: 2/759/286/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/320/17
		 
		пр. № 2/759/286/19
		27 вересня 2019 рокуСвятошинський районний суд м. Києва
		у складі: головуючого судді - Шум Л.М., 
		при секретарі - Прокопенко Н.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ "Агрофірма "Теплиці України", Департаменту комунальної власності м. Києва, треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, ГУ ДМС України у м. Києві про поновлення строку позовної давності, визнання права користування жилим приміщенням, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та майновий комплекс, зобов`язання виключення будинку із статутного фонду, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		       Позивачі у січні 2017 року звернулися до суду з зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах з відповідачем ПАТ "Агрофірма "Теплиці України", у вересні 2004 року їх сім`я була заселена в житловий будинок фінський по АДРЕСА_1 , де вони займали дві кімнати, житловою площею 26,6 кв.м, загальною площею 56,9 кв.м
		       За користування зазначеним житлом вони сплачують ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" комунальні послуги, за власний рахунок утримують будинок та прибудинкову територію, проводять косметичний ремонт будинку.
		       Згідно відомостей бюро технічної інвентаризації, право власності на даний будинок зареєстровано за відповідачем ПАТ "Агрофірма "Теплиці України".
		       В грудні 2015 року від ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" вони отримали повідомлення про припинення постачання електроенергії, води та водовідведення, та їм пропоновано укласти прямі договори з організаціями, які надають зазначені послуги. 
		       До теперішнього часу позивачі не зареєстровані у зазначеному будинку, однак вважать укладеним договір найму житлового приміщення, оскільки вони тривалий час проживають за зазначеною адресою, користуються житловим приміщенням, сплачують за нього комунальні послуги, іншого житла не мають. Тому вони вважають, що правомірно набули право користування житловим приміщенням в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
		       На думку позивачів, відмовляючи їм в реєстрації за вказаною адресою, відповідач ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" грубо порушує їх житлові права, тому вони змушені звернутися до суду за захистом свого порушеного права. 
		       Під час підготовки позову позивачам стало відомо, що згідно наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації (на даний час - Департамент комунальної власності м. Києва, м. Київ, вул. Хрещатик , 10 ) "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.07.1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв.м, де проживають позивачі, згідно додатку до свідоцтва, лист 2, п.21, був включений до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Агрофірма "Теплиці України" (правонаступником якого є ПАТ "Агрофірма "Теплиці України").
		       Тому, позивачі вважають за необхідне заявити позовні вимоги про визнання частково недійсним Свідоцтво про право власності на майновий комплекс серії НОМЕР_1 від 06.07.1999 р. в частині будинку фінського, по АДРЕСА_1 , наказу "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06 липня 1999 року № 369-В в цій частині та зобов`язання виключення вказаного будинку із статутного фонду, оскільки, на думку позивачів, при приватизації майнового комплексу ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" , в частині приватизації будинку фінського, по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв.м, де проживають позивачі, допущено порушення вимог законодавства. 
		Так, згідно з п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. № 891, при зміні форм власності і приватизації майнового комплексу відповідачі повинні були передати їх будинок у комунальну власність відповідної Ради народних депутатів. Тобто, ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" зобов`язана була передати спірний житловий будинок до комунальної власності району. Однак, Агрофірма "Теплиці України" порушує Закон і перешкоджає позивачам у здійснені своїх конституційних прав.
		       На думку позивачів, включення будинку по АДРЕСА_1 до Статутного фонду ВАТ "Агрофірма "Теплиці України", суперечить вимогам ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та п. 39           "Методики оцінки вартості об`єктів приватизації", затвердженої Кабінетом Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36. 
		       Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" відомства у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходяться державний житловий фонд, повинні сприяти задоволенню потреб громадян у здійснені приватизації державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб, які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації вказаного житла.         Крім цього, регіональне відділення Фонду державного майна у м. Києві під час проведення приватизації ВАТ "Агрофірми "Теплиці України" не належним чином провело перевірку всіх об`єктів, що підлягали включенню до Переліку об`єктів, що підлягали приватизації Агрофірмою і надало дозвіл на приватизацію спірного житлового будинку, що є порушенням чинного законодавства. Дозвіл на проведення приватизації державного майна згідно з вищевказаним законом надає Київська міська Рада згідно свого рішення.         Таким чином, відповідачами при приватизації допущено порушення вимог законодавства і спірний жилий будинок приватизований разом з усім майновим комплексом, замість передачі його до комунальної власності.
		       До того ж, позивачі вважають, що наказ Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.07.1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 є правочином, який суперечить актам цивільного законодавства і видані без відповідного обсягу дієздатності, а тому повинні бути визнані недійсними на підставі ст.ст. 48, 203, 215 ЦК України (в редакції 1963 року). 
		       Позивачі зазначили, що будинок по АДРЕСА_1 є житловим, що підтверджується: актом прийому-передачі основних і оборотних засобів, які прийманні в оренду радгоспом "Декоративне садівництво" на період 1991-1995 роки станом на 1 грудня 1990 року, де в розділі "Житлове господарство" під п. 5 зазначений будинок фінський, в якому на даний час проживають позивачі; статистичною звітністю по формі № 1 житлофонд за 1999 і за 2000 роки, у звіті про житловий фонд станом 11.01.2000 і 10.01.2001 років у розділі 11 зазначено всього квартир - 13, двокімнатних - 13, у розділі УІІ зазначено число житлових будинків - 5; інвентаризацією будинку, а саме, поверховим планом на будинок, експлікацією до внутрішніх площ до плану житлового будинку; повідомленнями про укладення прямих договорів від 10.11.2015 року; повідомленням про припинення постачання теплової енергії та гарячої води; платіжками за квартплату та комунальні послуги.
		       Також, позивачі просили суд визнати за ними право користування одноквартирним жилим будинком по АДРЕСА_1 . 
		       В подальшому, позивачами було подано заява про поновлення строку позовної давності в частині позовних вимог про визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії НОМЕР_1 від 06.07.1999 р. та наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.07.1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 . Про наявність зазначених документів їм стало відомо в серпні 2016 року при підготовці справи до судового розгляду, а саме, після отримання відповіді Департаменту комунальної власності м. Києва від 10.08.2016 року на адвокатський запит. Тому вважають, що строк позовної давності в цей частині позовних вимог пропущений з поважних причин та просили суд його поновити (а.с.199,200 т.1,77,78,92,93 т.2) 
		 
		       Ухвалою суду від 17.01.2017 року відкрито провадження по справі.
		12.09.2019 року підготовче засідання закінчено та за згодою сторін справа призначена в судове засідання.
		       В судовому засідання представник позивачів підтримав позов, просив суд поновити строк позовної давності в частині позовних вимог про визнання частково недійсним Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії НОМЕР_1 від 06.07.1999 р. та наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.07.1999 року № 369-В, майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 , та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		 
		       Представник відповідача ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" проти позову заперечив. 23.02.2017 року Товариство звернулося до суду із заявою про застосування строків позовної давності. Вважає, що позивачі пропустили строк позовної давності без поважних причин. Так, з моменту передачі до статутного фонду ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" будинку фінського, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька , 6 , латинська цифра "ІІІ" минуло майже 20 років. Позивачам було відомо про приватизацію ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" фінського будинку, в якому вони проживають. Крім того, Товариство листом від 03 лютого 2012 року № 18-А особисто повідомило позивачів про визнання частково недійсним приватизацію ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" в частині включення житлових будинків по АДРЕСА_1 до статутного фонду Товариства та визнання частково недійсним договору безоплатної передачі державного майна від 13.10.1996 року, укладеного між ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву в частині передачі житлових будинків по АДРЕСА_7 та АДРЕСА_1 до статутного фонду ВАТ "Агрофірма "Теплиці України". Тому, відповідач вважає, що позивачі пропустили без поважних причин строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії НОМЕР_1 від 06.07.1999 р. та наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.07.1999 року № 369-В.
		       Крім того, відповідач ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" вважає, що твердження позивачів щодо того, що спірний будинок є власністю територіальної громади, є необґрунтованим з огляду на наступне. ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" було створено у 1996 році шляхом приватизації відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 05 серпня 1996 року за № 1550. На підставі договору безоплатної передачі державного майна, від 13.10.1996 року, орган приватизації передав у власність орендного підприємства радгоспу "Декоративне садівництво", правонаступником якого стало ВАТ "Агрофірма "Теплиці України", майновий комплекс, до складу якого входили все майно, в тому числі будівлі по АДРЕСА_1 (п. 21 Додатку до Свідоцтва про право власності на Майновий комплекс серія НОМЕР_1 від 06.07.1999). До теперішнього часу спірний майновий комплекс в частині будинку по АДРЕСА_1 , зі складу статутного фонду ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" не виключався, договір безоплатної передачі державного майна від 13.10.1996 року, укладений між ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву не було визнано недійсним в частині передачі спірного будинку.
		До того ж, будинок по АДРЕСА_1 , не є житловим і позивачами не надано доказів, що доводять зворотне. На момент передачі до статутного фонду ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" та станом на сьогодні, зазначений будинок не мав та не має статусу жилого та позивачам не надавався ордер на вказане приміщення.
		       Також, відповідач вказує на те, що позивачі ніколи не намагалися зареєструватися за місцем проживання по АДРЕСА_1 . Відповідно до копій їх паспортів місце проживання позивачів зазначено АДРЕСА_8 . Не являються позивачі наймачами зазначеного будинку, не сплачують квартирну плату, самовільно здійснили перепланування та перебудову вказаних нежилих приміщень, не укладали вони жодних договорів на постачання теплової енергії, холодної і гарячої води та водовідведення. До того ж, відповідач не є належним органом, який здійснює ведення відповідного реєстраційного обліку.        
		Відповідач Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради позовні вимоги позивачів не визнав з наступних підстав. Так, до повноважень Департаменту не відносяться повноваження щодо визнання права користування нерухомим майном. Будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,90 кв.м в комунальній власності не перебуває. ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" набуло право власності на спірний майновий комплекс в процесі приватизації організації орендарів радгоспу "Декоративне садівництво", яку проводило Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києві. Наказ "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.07.1999 року № 369-В та Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії НОМЕР_1 від 06.07.1999 р. були видані Головним управлінням майна Київської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент, відповідно до Тимчасового Порядку видачі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.10.1996 № 1563. Відповідно до п. 4 Тимчасового Порядку Головне управління житлового господарства та майна міста здійснювало оформлення права власності та видавало свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам та об`єкти нежитлового фонду. Оформлення права власності на будинок по АДРЕСА_1 , здійснювалось відповідно до Порядку та на підставі звернення ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" та наданих документів, перелік яких зазначений в додатку до наказу від 06.07.1999 № 369-В. Належність спірного фінського будинку до власності ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" підтверджувалось Переліком нерухомого майна, що передувалося у власність Товариства, складеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву. Отже, наказ та свідоцтво про право власності, які оскаржуються позивачами, були видані в межах компетенції Головного управління та відповідно до вимог чинного на той момент законодавства. Позивачі не зазначають, які саме права та охоронювані законом інтереси позивачів порушено Департаментом, тому, представник Департаменту просив суд в позові відмовити. 
		          
		       Представник третьої особи Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання з`явився, надав суду письмову заяву, в який просив заслухати справу без його участі. Рішення постановити відповідно до чинного законодавства (а.с.132 т.1).
		 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.  
		       Як встановлено судом, позивачі перебували у трудових відносинах з відповідачем ПАТ "Агрофірма "Теплиці України" (а.с.7,15-29 т.2). У вересні 2004 року позивачам був наданий для проживання будинок фінський по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,90 кв.м Ордер на зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , позивачам не надавався, та не укладався з ними договір найму на спірне приміщення в письмовій формі. За зазначеною адресою позивачі зареєстровані не були, що не спростовували сторони у судовому засіданні. При цьому встановлено судом, що на час надання їм для проживання будинку, вони були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_9 , а з 12 листопада 2009 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_8 (а.с.11-15 т.1). 
		       Судом встановлено , що майновий комплекс у вигляді будинку фінського по АДРЕСА_1 належить на праві власності ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" (правонаступником якого є ПАТ "Агрофірма "Теплиці України") на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії НОМЕР_1, виданого 06 липня 1999 року на підставі наказу "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 06 липня 1999 року № 369-В (а.с.31-34 т.1).
		ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" було створене шляхом приватизації на підставі рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву 29 серпня 1996 року.
		Згідно наданих до суду 18 квітня 2017 року позивачами документів, а саме: технічного паспорту на будинок по АДРЕСА_1 (а.с.180-184 т.1); витягу з протоколу засідання Правління ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" від 14 вересня 1998 року (а.с.188 т.1), державної статистичної звітності (а.с.23,24,191-194 т.1, а.с.53 т.2); експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.17 т.1); акту прийому-передачі основних та обігових засобів (а.с.20-22 т.1), спірний будинок відноситься до жилих, а тому згідно "Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду", затвердженого Постановою КМУ від 06.11.1995 р. № 891, воно підлягало передачі в комунальну власність району.  
		       Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Отже, твердження відповідача ПАТ "Агрофірма "Теплиці України", про те, що спірний будинок не є житловим, та те, що позивачі не оплачують комунальних послуг, спростовуються наданими доказами.
		До того ж, 04 травня 2001 року Ленінградським районним судом м Києва по цивільній справі № 2-141, 2-143, 2-144/2001 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , було визнано право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 , та визнано недійсним Свідоцтво про право власності на майновий комплекс, видане Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації на ім`я ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" від 06.07 1999 року, серія НОМЕР_1 в частині визнання права власності на будинок під літерою АДРЕСА_1 (а.с.160-162 т.1).
		Згідно з рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.11.2002 року по цивільній справі № 2-1445/2002 за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до ВАТ "Агрофірма "Теплиці України", Головного управління майном Київської міської державної адміністрації, третя особа Святошинська районна рада м. Києва державна адміністрація було визнано Свідоцтво про право власності на майновий комплекс, видане Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації на ім`я ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України" від 06.07.1999 року, серія НОМЕР_1 в частині приватизації житлового будинку під літерою АДРЕСА_11 , недійсним (а.с.163-166 т.1).
		Судом Святошинського району м. Києва від 3 грудня 2002 року по цивільній справі № 2-2437/2002 за позовом ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , було також визнано недійсним Свідоцтво про право власності на майновий комплекс, видане Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації на ім`я ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України" від 06.07.1999 року, серія НОМЕР_1 в частині приватизації житлового будинку під літерою АДРЕСА_10 , та визнано за ними право користування житловими приміщеннями на умовах договору житлового найму (а.с.167-179 т.1).
		Зазначені судові рішення набули чинності. Судом було встановлено, що вищевказані будинки відносились до житлових та не повинні були бути включеними до Переліку майна, що підлягало приватизації під час приватизації ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України".
		Згідно з пунктом 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положенням про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року № 891, обумовлено, що при зміні форми власності підприємств, у повному господарському віданні якого перебуває державний житловий фонд, останній одночасно передається у комунальну власність відповідної Ради народних депутатів. Тобто, ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України" зобов`язана була передати спірний житловий будинок до комунальної власності району.
		Включення будинку по АДРЕСА_1 , до Статутного фонду ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України", суперечить вимогам п. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", та п. 39 "Методики оцінки вартості об`єктів приватизації", затвердженої Кабінетом Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36.
		Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України  "Про приватизацію державного житлового фонду" відомства у повному господарському віданні чи оперативному управлінні, яких знаходяться державний житловий фонд, повинні сприяти задоволенню потреб громадян у здійсненні приватизації державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб, які створюють перешкоди на час проведення приватизації вказаного житла.
		Регіональне відділення Фонду державного майна у м. Києві під час проведення приватизації ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України" не належним чином провело перевірку всіх об`єктів, що підлягали включенню до Переліку об`єктів, які підлягали приватизації ВАТ "Агрофірмі "Теплиці України", і надало дозвіл на приватизацію спірного будинку, чим порушило права позивачів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Згідно із ч. 2 ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
		Проте, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущене без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
		Таким чином, позивачі, звернувшись до суду з  позовом лише 03 січня 2017 року та пропустили строк позовної давності.
		Подане клопотання про поновлення строків позовної давності позивачів не може бути задоволено судом, оскільки позивачі не надали доказів поважності пропуску строку позовної давності. Доводи, на які посилаються позивачі, спростовуються наданими представником відповідача ПАТ "Агрофірмі "Теплиці України" доказами, а саме листом від 03 лютого 2012 року № 18-А, яким позивачі були особисто повідомлені Товариством про визнання частково недійсним приватизацію ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" в частині включення житлових будинків по АДРЕСА_7 та АДРЕСА_1 до статутного фонду Товариства та визнання частково недійсним договору безоплатної передачі державного майна від 13.10.1996 року, укладеного між ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву в частині передачі житлових будинків по АДРЕСА_1 до статутного фонду ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" (а.с.51-54 т.1).
		Отже, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з підстав ч. 4 ст. 267 ЦК України, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 267 ЦК України,  ст.ст. 12,13,48,76-83,141,208,223,229,258,259,263-265,268,273-284,352,354-355 ЦПК України, розділом ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд,
		 
		вирішив:
		 
		       У задоволенні позову  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ "Агрофірма "Теплиці України", Департаменту комунальної власності м. Києва, треті особи: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, ГУ ДМС України у м. Києві про поновлення строку позовної давності, визнання права користування жилим приміщенням, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та майновий комплекс, зобов`язання виключення будинку із статутного фонду, відмовити.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		                Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
		        Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
		 
		 
		 
		Суддя: Л.М.Шум

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...