Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 328/21/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Надіслано судом: 09.11.2019. Зареєстровано: 12.11.2019. Оприлюднено: 15.11.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/328/109/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018080350001264

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа №328/21/19 
		08.11.2019 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		08 листопада 2019 року                                                                                        м. Токмак 
		                               Токмацький районний суд Запорізької області у складі: 
		головуючого судді: Гавілей М.М.
		при секретарі судового засідання: Корольковій К.М.
		за  участю прокурора: Бровченко Г.Ю.
		захисника:         Беклеміщева С.О.
		обвинуваченого: ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Токмацького районного суду Запорізької області кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, маючий середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		- 22.01.2007 року Святошинським районним судом міста Києва за ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 185 КК України</a>, до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 16.07.2012 року по відбуттю строку покарання,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">383</a>, ч 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">384 КК України</a>,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому що 12.12.2018 року, приблизно о 16:40 год., ОСОБА_1 , маючи умисел на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього тяжкого злочину, з метою штучного створення доказів обвинувачення у вчиненні цього злочину, прибув до приміщення Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Токмак Запорізької області, вул. Центральна, 43, де реалізуючи його, повідомив про те, що 12.12.2018 року, приблизно о 16:00 год., знаходячись поблизу с. Веселе Токмацького району чотири невстановлені особи, одягнені в формений одяг, камуфльованого забарвлення, маски-балаклави та бронежилети, маючи при собі предмети схожі на автоматичну зброю, заволоділи його грошовими коштами в сумі 15000 грн. та мобільним телефоном «SAMSUNG». В цей же день близько 17 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у кімнаті прийому громадян Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, будучи ознайомленим ДОП СП Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 із положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 383 КК України</a> за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, продовжуючи свої неправомірні дії на завідомо неправдиве повідомлення про тяжкий злочин, підписав протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.12.2018 року, відповідно до якого, з його слів, ДОП СП Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 було внесено інформацію щодо викладених ним обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		Після складання зазначеного протоколу, 12.12.2018 року о 17:04 год. повідомлення ОСОБА_1 про вчинення відносно останнього кримінального правопорушення, було внесено до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за №7941. За наслідками реєстрації повідомлення ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення, слідчим СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області о 18:53 год. 12.12.2018 року за вказаним фактом відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080350001261 та розпочате досудове розслідування за правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.187 КК України</a>, за який передбачено покарання в виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна та який відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910116/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#910116" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК України</a> відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.383 КК України</a>, як завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому злочині та із штучним створенням доказів обвинувачення.
		Крім того, 12.12.2018 року, в період часу з 19 години 20 хвилин по 20 годину 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні службового кабінету №24 Токмацького відділення поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 43, маючи умисел на дачу завідомо неправдивих показань, усвідомлюючи недостовірність свого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та будучи попередженим слідчим СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 384 КК України</a> за введення в оману уповноваженого органу, з метою штучного створення доказів обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, під час допиту у якості потерпілого у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року за правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> та яке відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910116/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#910116" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК України</a> відноситься до категорії тяжких злочинів, повідомив слідчому, вигадані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що приблизно о 16:00 год., знаходячись поблизу села Веселе Токмацького району чотири невстановлені особи, одягнені в формений одяг, камуфльованого забарвлення, маски балаклави та бронежилети, маючи при собі предмети схожі на автоматичну зброю, заволоділи грошовими коштами в сумі 15000 грн. та мобільним телефоном «SAMSUNG», що не відповідає дійсності. 
		Після складання слідчим СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 , останній, після ознайомлення з його змістом, власноручно поставив у протоколі допиту потерпілого свій підпис, чим підтвердив правильність викладених у ньому відомостей.
		В подальшому у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> 14.12.2018 року слідчим прийнято рішення про його закриття на підставі п.1 ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2160/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2160" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.284 КПК України</a> у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.384 КК України</a>, як завідомо неправдиве показання потерпілого, надане органу, що здійснює досудове розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині та із штучним створенням доказів обвинувачення.
		       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду пояснив наступне.
		12.12.2018 року він на мікроавтобусі Фольцваген, який належить його знайомому ОСОБА_4 , розвозив канцтовари по Запорізькій області на прохання ОСОБА_4 Приблизно о 16-год., коли прямував з с. Запоріжжя Токмацького району в м. Запоріжжя в районі с. Веселе, яке знаходитися між с. Запоріжжя та м. Токмак, він був зупинений чотирма особами у військовій формі, один з яких мав предмет схожий на автоматичну зброю, які пересувалися на автомобілі «Нива» зеленого кольору. Номерного знаку на вказаному автомобілі він не бачив. Дані особи оглянули його документи, обшукали автомобіль. При ньому була сумка, в якій знаходилися належні йому грошові кошти в сумі 15000 гривень, мобільний телефон. Після цього військові забрали його сумку, сказавши, що «на потреби армії», сіли в автомобіль та поїхали в невідомому напрямку. Він повернувся в м. Токмак в магазин «Канцлер», куди до цього завозив товар і попросив телефон, щоб зателефонувати ОСОБА_5 , якій повідомив, що трапилося, щоб вона передало про це ОСОБА_4 Після цього він відразу поїхав у відділення поліції м. Токмак, де написав заяву про вчинений відносно нього злочин. Потім з працівниками поліції він виїхав на місце, де все це сталося. На місці він показав, де відбувалися події, працівники поліції склали якісь папери, після чого вони повернулися до відділення поліції. Перебуваючи в відділенні поліції він також підписував якісь папери, які саме не пам`ятає. Працівники поліції сказали, що цю справу вони ніколи не розкриють, вимагали його відмовитися від показань, що все одно він в усьому зізнається, що він раніше судимий, що судимість не погашена, що він все це вигадав для того, щоб забрати собі гроші, а йому за завідомо неправдиву заяву дадуть умовно або штраф. Він відмовлявся, після чого на нього одягли наручники, які застебнули за спиною, повалили на підлогу, почали викручувати руки, давили на хребет і били ногами. Після цього вони сказали, що все одно його звідси не випустять і або він у всьому зізнається, або далі буде ще гірше. Після цього він зрозумів, що опиратися марно і погодився дати проти себе свідчення. Після цього вони йому сказали, що в підтвердження їм потрібна сумка, телефон і гроші, які в ній знаходилися. Він пояснив, що грошей у нього немає, після чого йому сказали щоб він знайшов людину, яка привезе йому гроші. Він дав номер телефону свого друга ОСОБА_6 , після чого його перевели в кабінет навпроти, де знову одягли наручники, і в даному кабінеті він просидів до ранку. Вранці в цей кабінет «завели ОСОБА_6 , якого попрохав для працівників поліції привезти його гроші в сумі 2000 доларів США, що знаходилися у нього на зберіганні, та покласти їх в сумку з телефоном. Гнедков бачив, що він був у наручниках. Співробітники поліції разом з ОСОБА_6 поїхали в Запоріжжя. Через кілька годин вони повернулися. ОСОБА_6 привіз його гроші. Вони зберігалися в доларах, але привезли їх уже в гривнях, після чого співробітники поліції офіційно вилучили у нього 57700 гривень. Після цього з ними були проведені всі слідчі дії. Їм сказали, що говорити на камеру. Вони з ОСОБА_6 на камеру сказали те, що їм говорили співробітники поліції. Після цього були складені якісь папери, які вони також підписали і вже вночі 13.12.2018 року їх відпустили. Після цього його ще кілька разів викликали до слідчого відділу для ознайомлення і підпису документів, після чого справу було передано до суду.
		Наручники і фізичний вплив до нього застосовували з 12-го по 13-го грудня, за медичною допомогою він не звертався,наявність тілесних пошкоджень не фіксував, тому що співробітники поліції сказали йому, що у них все вирішено, це все марно. Йому були спричинені тілесні ушкодження - садна на голові, синці на кистях рук та на тулубі в області нирки. 14.12.2018 року звертався за медичною допомогою до лікаря ОСОБА_7 міської лікарні №9 м. Запоріжжя у зв`язку з поганим самопочуттям. Розбійний напад на нього дійсно мав місце, повідомив поліції справжні обставини вчиненого злочину, нападники заволоділи його особистими коштами, сумку з грошима ОСОБА_6 маршруткою не передавав, такого не було.
		Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що працює слідчим Токмацького ВП, приблизно 12.12.2018 року до Токмацького ВП звернувся ОСОБА_1 з повідомленням про вчинення відносно нього розбійного нападу в Токмацькому районі поблизу с Веселе Запорізької області. ОСОБА_1 прибув до Токмацького ВП, де в нього було прийнято заяву дільничним поліції ОСОБА_2 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Після цього ОСОБА_1 разом зі слідчо-оперативною групою, до складу якої він входив, вирушили на місце події. ОСОБА_1 повідомив про те, що він перебував поблизу с. Веселе Токмацького району, а саме рухався на автомобілі Фольцваген, та в цей час його було зупинено раніше не відомими йому особами, котрі рухались на автомобілі «Нива». Дані особи, а саме 4 невідомих чоловіків були озброєні автоматичною зброєю, в балаклавах, бронижелетах та в камуфляжному одязі, які заволоділи грошовими коштами у сумі близько 12000-15000 грн., точно не пам`ятає. ОСОБА_1 повідомив що дане авто направилось в сторону м. Мелітополь. На місці події було складено протокол. Огляд проводився у вечірній час на ділянці дороги між с. Веселе та м. Токмак. До огляду залучалися двоє понятих, криміналіст, проводився за участю ОСОБА_1 ,був присутній дільничний поліції ОСОБА_2 , будь-які предмети та сліди на місці огляду виявлені не були. Всі учасники огляди розписалися у протоколі. ОСОБА_1 вів себе спокійно. Після цього повернулися до відділення поліції, де оглянув автомобіль Фольцваген та допитав ОСОБА_1 , який був попереджений про кримінальну відповідальність в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 384 КК України</a> та пояснив аналогічні обставини вчиненого відносно нього розбійного нападу, інших слідчий дій він не здійснював по кримінальному провадженням за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> та по даному кримінальному провадженню. До ОСОБА_1 працівниками поліції не застосовувалися будь-які заходи фізичного чи психічного примусу.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працює слідчим Токмацького ВП, 13.12.2018 року начальником СВ Токмацького ВП Кузьменко О.М. йому було доручено проведення досудового розслідування кримінального провадження №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a>, де ОСОБА_1 був потерпілим. До складу слідчої групи входили слідчі ОСОБА_3, ОСОБА_9 . В приміщенні кабінету №7 13.12.2018 року був проведений додатковий допит ОСОБА_1 як потерпілого, який повідомив, що раніше надані ним свідчення про розбійний напад відносно нього, де у нього заволоділи грошовими коштами, є неправдивими. Пояснив, що подав заяву та дав неправдиві показання, бо хотів збагатитися цими грошима і уникнути відповідальності. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не бачив, він не скаржився на застосування до нього недозволених методів фізичного чи психологічного характеру працівниками поліції. Кримінальне провадження за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> було закрито за відсутністю події злочину, хто зі слідчих виніс постанову не пам`ятає.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 12.12.2018 року до нього за місцем проживання близько 24-00 години приїхало 3 працівника поліції, які повезли його до Шевченківського відділу поліції. У зазначеному відділенні поліції він перебував кілька годин. Працівники поліції повідомили, що зараз до нього їдуть співробітники Токмацького відділення поліції, які хочуть поставити запитання, що стосуються ОСОБА_1 . Він говорив співробітникам поліції про те, щоб вони його відпустили, просив перенести всі ці дії на ранок, після чого його перевезли в якийсь будинок по бульвару Шевченка у Запоріжжі, напевно до будівлі 6-го відділу. Там його завели на верхній поверх де він продовжував чекати співробітників Токмацького відділення поліції. Коли приїхали співробітники поліції з Токмака, то вони одягли на нього наручники, посадили в автомобіль і повезли в Токмацьке відділення поліції. Його везли троє співробітників. Коли вони приїхали в відділення поліції, до ОСОБА_1 його не відвели, а тримали до ранку в одному з кабінетів, при цьому постійно погрожували, що посадять, якщо він не поверне гроші, які вони з ОСОБА_1 нібито привласнили. Весь цей час він перебував в наручниках, його тримали в цьому кабінеті приблизно до 08.00 години ранку. Після цього його відвели до ОСОБА_1 , який знаходився в одному з кабінетів, ОСОБА_1 погано виглядав, була садина на голові, він був у наручниках. У розмові ОСОБА_1 сказав йому віддати працівникам поліції кошти, які знаходилися у нього на зберіганні та покласти їх в сумку. Після його допиту слідчим він з працівниками поліції поїхав до м. Запоріжжя за грошима. Йому пояснили в поліції, що саме на таких умовах вони відпустять їх.
		Вони приїхали до нього додому приблизно о 14-15 год., де він взяв гроші, які спочатку зберігалися в доларах, в сумі 2000, при цьому до його приїзду його дружина поміняла їх на гривні в сумі 55000 грн., тому що співробітники поліції сказали, що гроші повинні бути в гривнях. Він взяв сумку із зазначеними коштами та телефоном і вони повернулися в м. Токмак. Іншу частину суми додав ОСОБА_1 . Слідчим був проведений огляд сумки з грошима в сумі 57000 гривень, телефоном, які у нього були вилучені в поліції. Після цього приблизно о 23-00 год. його і ОСОБА_1 відпустили, при цьому співробітники поліції пояснили, що вони все оформлять, передадуть до суду, ОСОБА_1 отримає штраф і все буде нормально. Також пояснив, що працівники поліції до нього фізичний вплив не застосовували, тільки психологічний вплив, який полягав в погрозах та психологічному тиску, а також застосовували наручники. Наручники йому одягли коли везли в Токмак із Запоріжжя в перший день, і зняли вже після того, як він поспілкувався з ОСОБА_1 і вони погодилися віддати гроші, тобто близько 09.00 ранку наступного дня. До правоохоронних органів ні він, ні ОСОБА_1 не зверталися, тому що співробітники поліції сказали, що він тільки заплатить штраф і все буде добре. 12.12.2019 року приблизно о 15-16 год. ОСОБА_1 не передавав йому маршруткою Бердянськ-Запоріжжя з м. Токмак сумку з грошима.
		Слідчому надав сумку з телефоном та грошима, що належали ОСОБА_1 12.12.2018 року вранці о 07-00 год. він поїхав разом з ОСОБА_1 на автомобілі Фольцваген, який належить ОСОБА_4 , до м. Оріхів, де його ОСОБА_1 висадив, він мав особисті справи в м. Оріхів і в м. Запоріжжя вже повернувся самостійно, а ОСОБА_1 поїхав розвозити товар. Про розбійний напад на ОСОБА_1 та викрадення коштів в районі с. Веселе Токмацького района дізнався від ОСОБА_4 , в той день ОСОБА_1 йому не передавав сумку з грошима маршруткою з Токмака . ОСОБА_1 не могли в той день додзвонитися, він не виходив на зв`язок також із рідними. 
		Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює ДОП СП Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, 12.12.2018 року заступив на чергування, близько 17 години, громадянин ОСОБА_1 прибув до відділення поліції та повідомив про те, що на нього поблизу с. Веселе Токмацького району напали чотири особи, одягнені в комуфльований одяг, в масках-балаклавах та бронежилетах, маючи при собі предмети схожі на автоматичну зброю, заволоділи його сумкою, де знаходилися грошові кошти в сумі 15000 грн. та мобільний телефон. Нападники були на автомобілі «Нива» зеленого кольору, номери якої ОСОБА_1 не бачив, бо були заляпаними. Зі слів ОСОБА_1 , роз`яснивши його положення та попередивши про кримінальну відповідальність за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 383 КК України</a> за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, склав протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.12.2018 року, який ОСОБА_1 особисто підписав, та було зареєстровано повідомлення в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. ОСОБА_1 на його здивування поводив себе дуже спокійно. Після цього він разом зі слідчою групою у складі слідчого ОСОБА_3, криміналіста ОСОБА_10 та разом з ОСОБА_1 виїхали на місце нападу в районі між с. Веселе Токмацького району та м. Токмак, де було складено протокол огляду місця події. Показуючи місце нападу, ОСОБА_1 постійно плутався, не міг показати, де відбувся напад. Огляд проводився в присутності 2-х понятих. На місці огляду не було виявлено будь-яких предметів та слідів злочину, під час огляду здійснювалося фотографування. Після проведеного огляду вони повернулися в м. Токмак, де ОСОБА_1 допитував слідчий, в подальшому рух цієї справи йому невідомий. Був оголошений план-перехват автомобіля «Нива» зеленого кольору та передано орієнтування іншим підрозділам поліції, внаслідок чого в того ж дня був затриманий схожий по орієнтуванню автомобіль, але як виявилося він не мав відношення до нападу на ОСОБА_1 . Також до ОСОБА_1 не застосовували працівниками поліції будь-які заходи впливу.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що займається підприємницькою діяльністю, продажем канцелярських товарів в м. Токмак в магазині «Канцлер». Співпрацює з постачальником ПП ОСОБА_4 вже кілька років, водієм якого був ОСОБА_1 , охарактеризувала якого як чесну та відповідальну особу. 12.12.2018 року приблизно о 16-00 год. в магазин «Канцлер» ОСОБА_1 привіз замовлений нею товар, попрохав у неї мобільний телефон, щоб комусь зателефонувати, кому саме він не пояснював, розмову вона не чула, на якому саме автомобілі він приїздив вона не бачила, на її думку ОСОБА_1 виглядав засмученим. Розрахунок за товар було здійснено в безготівковій формі, ОСОБА_1 готівку вона не давала. Про обставини розбійного нападу на нього він не розповідав.
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що має у власності автомобіль ВАЗ 21213 («Нива») зеленого кольору НОМЕР_1 , в грудні 2018 року їхав на вказаному автомобілі з м. Токмак додому в с. Новоакимівка Мелітопольського району, приблизно о 19-00 год. в районі с. Вознесенівка його зупинили працівники поліції, пояснивши, що причина зупинки пов`язана з розшуком автомобіля причетного до розбійного нападу, був оглянутий його автомобіль, його опитали, працівниками поліції складались документи, в яких він розписувався, але не пам`ятає що саме, після чого його відпустили.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що є приватним підприємцем, здійснює торгівлю канцелярськими товарами, на теперішній час магазин він закрив, раніше неодноразово прохав ОСОБА_1 допомагати в перевезенні канцелярських товарів до замовників, в той час, коли він особисто не міг цього зробити, коли хворів, а до ОСОБА_1 звертався, бо з ним у нього довірливі стосунки, ОСОБА_1 міг отримувати за товар кошти, але в незначних сумах. 12.12.2018 року ОСОБА_1 розвозив товар по торгівельним точкам Запорізької області. Того ж дня йому зателефонувала їх спільна знайома, яка повідомила, що на ОСОБА_1 напала група осіб у військовій формі та відібрали кошти. Він спочатку подумав, що були викрадені належні йому кошти, які повинні були передати покупці за обладнання, однак пізніше дізнався, що ці кошти не передавалися, тому серед викрадених у ОСОБА_1 коштів, належних йому грошей не було, до поліції особисто не звертався, будь-яка шкода йому не заподіяна. З приводу розбійного нападу ОСОБА_1 подав заяву до поліції, 14.12.2019 року бачився з ОСОБА_1 , останній не заперечував обставин нападу на нього невідомими особами та заволодіння грошима, знаходився у збудженому стані, на його лобі була подряпина та якісь пошкодження на руках, точно не пам`ятає, ОСОБА_1 пояснював йому, що це «неакуратне» поводження з ним поліції без подробиць. 
		На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень прокурором надано наступні докази:
		- протокол огляду предмета від 13.12.2018 року у кримінальному провадженні №12018080350350001264 від 12.12.2018 року, згідно якого предмет огляду є сумка - барсетка чорного кольору з написом «Армані», в якій знаходиться мобільний телефон марки «Samsung J700H», акумуляторна батарея до нього та грошові кошти купюрами 500, 200, 100, 50 та 20 грн., Національного банку України, загальна сума грошових коштів 57700,00 грн., які для проведення огляду та вилучення добровільно надав свідок ОСОБА_6 
		- оптичний CD-R диск 700 МВ / 80 MIN «ARENA» до протоколу огляду предмету від 13.12.2018 року в кримінальному провадженні № 12018080350001264 від 13 грудня 2018 року. 
		- заяву ОСОБА_6 від 13.12.2018 року про надання слідчому для огляду сумки - барсетки чорного кольору з написом « Армані », мобільного телефону марки «Samsung J700H», акумуляторної батарея до нього та грошових коштів в сумі 57700,00 грн.
		- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14.12.2018 року, згідно якої визнано речовими доказами сумку - барсетку чорного кольору з написом « Армані », мобільний телефон марки «Samsung J700H» та грошові кошти купюрами 500, 200, 100, 50 та 20 грн., Національного банку України, в загальній сумі 57700,00 грн. 
		- квитанцію №1075, згідно якої сумку - барсетку чорного кольору з написом «Армані», мобільний телефон марки «Samsung J700H» передано на зберігання до камери схову Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.
		- квитанцію №654, згідно якої грошові кошти прийнято на зберігання УФЗБО ГУНП в Запорізькій області.
		- ухвалу слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 19.12.2018 року (справа №328/3414/18-к, провадження 1-кс/328/1172/2018) про накладення арешту на вилучені під час огляду предмета від 13.12.2018 року, сумку-барсетку зі шкірозамінника чорного кольору з написом «Армані», мобільний телефон «Sumsung J700H» в корпусі чорного кольору IMEI 1- НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , акумуляторну батарею до нього та грошові кошти в сумі 57700,00 грн.
		- протокол огляду предмета від 12.12.2018 року з фото таблицею у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року за участю ОСОБА_12. , згідно якого предметом огляду є - автомобіль марки ВАЗ-21213 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на правому узбіччі проїжджої частини вул.. Кірова 257г с. Вознесенівка Мелітопольського району Запорізької області, який на момент огляду зовнішніх пошкоджень не мав, кузов частково забруднений, в салоні автомобіля виявлено особисті речі водія, серед яких будь-якого форменого огляду та предметів схожих на зброю не виявлено, в ході огляду нічого не вилучалося, автомобіль повернуто власнику.
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.12.2018 року у кримінальному провадженні №12018080350001261, який пояснив, що він займається підприємницькою діяльністю, в 2018 році стан його здоров`я погіршився і він запропонував своєму знайомому ОСОБА_1 розвозити товар. 12.12.2018 року приблизно о 07-00 год. ОСОБА_1 погрузив товаром у м. Запоріжжя, який став розвозити по області, близько 16-30 години йому на мобільний телефон зателефонувала їхня спільна знайома та повідомила, що ОСОБА_1 у Токмацькому районі зупинили троє чоловіків, одягнені в камуфльований одяг, обшукали автомобіль та забрали сумку з грошовими коштами (виручка за поставлений товар), а також мобільний телефон. Після чого він особисто передзвонив ОСОБА_1 і дізнався про розбійний напад, на що порадив ОСОБА_1 звернутися до Токмацького відділу поліції із відповідною заявою. 
		- ухвалу слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 21.12.2018 року у кримінальному провадженні №12018080350001264 від 13.12.2018 року за ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">383</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">384 КК України</a> про тимчасовий доступ до оригіналів документів кримінального провадження №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.. 187 КК України</a>, а саме: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_1 від 12.12.2018 року, протоколу огляду місця події від 12.12.2018 року; протокол огляду предмету від 12.12.2018 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 12.12.2018 року; протоколу огляду предмету від 12.12.2018 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_12. ; протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 13.12.2018 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_4 , від 13.12.2018 року; постанови про закриття кримінального провадження за №12018080350001261 від 12.12.2018 року.
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.12.2018 року з описом до нього, згідно якого було тимчасово вилучено документи: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_1 від 12.12.2018 року, протокол огляду місця події від 12.12.2018 року; протокол огляду предмету від 12.12.2018 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 12.12.2018 року; протоколом огляду предмету від 12.12.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12. ; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 13.12.2018 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 , від 13.12.2018 року; постанова про закриття кримінального провадження за №12018080350001264 від 12 грудня 2018 року.
		- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 , попереджений про кримінальну відповідальність згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 383 КК України</a>, повідомив про те, що 12.12.2018 року о 16-10 годин на нього було здійснено напад невідомими в кількості 4-х осіб неподалік с. Веселе Токмацького району, які заволоділи його особистими речами: мобільний телефон, ключі від авто та квартири, грошові кошти в розмірі 15000,00 грн.
		- пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого ОСОБА_1 
		- протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 12.12.2018 року у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.. 187 КК України</a>, згідно якого ОСОБА_1 , попереджений про кримінальну відповідальність за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.. 384 КК України</a>, пояснив, що підробляє на фірмі «Канцмаркет», головний офіс якої знаходиться в м. Запоріжжя по вул.. Благовещенській, 49. Працював на автомобілі Фальцваген Т-5 та розвозив різні канцелярські товари по магазинам по Запорізькій області. 12.12.2018 року о 07-15 год. він виїхав на вказаному автомобілі в м. Оріхів, де побував у 4-х магазинах, далі направився в м. Гуляй-Поле, потім в м. Пологи та смт. Куйбишево, смт. Чернігівку, м. Токмак, м. Молочанськ, с. Запоріжжя, де здійснив вигрузку товару. Коли повертався в м. Токмак, проїхавши с. Веселе, його зупинили чотири особи, одягнені в формений одяг, камуфльованого забарвлення, в масках - балаклавах та бронежилетах, у одного з них був автомат АКС, оглянули його документи, автомобіль та забрали його сумку, в якій були грошові кошти в сумі 15000 грн., мобільний телефон «Sumsung» та ключі від автомобіля, пояснивши, що гроші підуть на потреби армії, сіли в автомобіль марки «Нива» темно-зеленого кольору, номера якої не запам`ятав, та поїхали в сторону с. Запоріжжя. Тілесних ушкоджень йому не було заподіяно.
		- протокол огляду місця події від 12.12.2018 року з фототаблицею, за участю ОСОБА_1 , згідно якого місцем огляду є ділянка автодороги між м. Токмак та с.Веселим Токмацького району, розташована на відстані 500 м. від м. Токмак, ділянка дороги асфальтована, шириною 6 м., узбіччя по обидві сторони, на якому є трава, місцями ростуть кущі та великі дерева, камер відео спостережень на ділянці не виявлено, на дорозі будь яких слідів та предметів не виявлено.
		- протокол огляду предмета від 12.12.2018 року за участю ОСОБА_1 , предмет огляду є - автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_4 білого кольору, власником якого є ОСОБА_4 , після огляду автомобіль вилучено до Токмацького ВП та опечатано паперовими бірками.
		- протокол допиту свідка ОСОБА_12. від 12.12.2018 року в кримінальному провадженні № 12018080350001261 від 12 грудня 2018 року, який пояснив, що проживає в Мелітопольському АДРЕСА_3 , разом зі своїми батьками. 12.12.2018 року приблизно о 09-00 год. відвіз свій автомобіль на мийку в м. Мелітополь, після чого поїхав в м. Токмак для ремонту автомобіля на СТО до свого знайомого ОСОБА_13 , що розташоване поряд з магазином 33 квадратних метри, після завершення обслуговування автомобіля приблизно о 16-00 год. поїхав додому, в районі с. Вознесенівка Мелітопольського району був зупинений працівниками поліції, будь-яких злочинів не вчиняв, про розбійний напад 12.12.2018 року о 16-25 год. в районі с.Веселе Токмацького району дізнався від працівників поліції, повертався додому маршрутом с. Веселе-Запоріжжя-Новомиколаївка-Промінь-Ясне-Вознесенівка-Констянтинівка, подібних йому автомобілів не зустрічав по дорозі, ніхто з рідних у нього в армії не служить
		- заяву ОСОБА_12. від 12.12.2018 року про надання слідчому для огляду автомобіля марки ВАЗ 21213 д/н НОМЕР_1 .
		- протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 13.12.2018 року в кримінальному провадженні № 12018080350001261 від 12 грудня 2018 року, згідно якого ОСОБА_1 пояснив, що показання, які він раніше надавав як потерпілий не відповідають дійсності, так як розбійного нападу на нього 12.12.2018 року о 16-00 год. на трасі біля с. Веселе Токмацького району не було, показання були вигаданими з метою заволодіння грошовими коштами в сумі 50000,00 грн. 12.12.2018 року о 07-15 год. він виїхав на вказаному автомобілі в м. Оріхів, де побував у 4-х магазинах, далі направився в м. Гуляй-Поле, потім м. Пологи та смт. Куйбишево, смт. Чернігівку, м. Токмак, де здійснив вигрузку товару. Разом з ним поїхав ОСОБА_6 , якого висадив в м. Оріхів. Від продажу товару мав при собі виручку в сумі 50000,00 грн., які вирішив привласнити через фінансові труднощі. Приоблизно о 15-20 год він знаходився в м. Токмак та маршруткою Бердянськ-Запоріжжя передав ОСОБА_6 сумку з грошима, мобільним телефоном та ключами, що було в сумці останній не знав. Після чого поїхав в с. Запоріжжя для доставки канцтовару та на зворотному шляху повідомив поліцію про розбійний напад на нього.
		- оптичний CD-R диск 700 МВ / 80 MIN «ARENA» до протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 13.12.2018 року в кримінальному провадженні № 12018080350001261 від 12 грудня 2018 року. 
		- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a>.
		Оцінивши наявні у справі докази в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_721/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#721" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 94 КПК України</a> за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості та керуючись законом, в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 91 КПК України</a>, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування обставин, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 91 цього Кодексу</a>, відповідно до положень ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_712/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#712" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 92 КПК України</a>, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_715/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#715" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 93 КПК України</a> збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_671/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#671" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 84 КПК України</a>, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканість житла (статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627791/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627791" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">5</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627839/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627839" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a>) тощо.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.85 КПК України</a> належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.86 КПК України</a> доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.87 КПК України</a> недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частиною 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.87 КПК України</a> визначається які саме діяння суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а також визнати недопустимими докази, що були отримані у випадках, зазначених в частині 3 вказаної статті.
		Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. (ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_697/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#697" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 89 КПК України</a>)
		Показання допитаних за клопотанням сторони обвинувачення, як свідків, слідчих СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, ОСОБА_8 щодо показань ОСОБА_1 про обставини вчиненого відносно нього розбійного нападу та подальшу відмову від цих показань, надання ним завідомо неправдивого повідомлення та показань про вчинений тяжкий злочин за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> з метою збагачення та уникнення відповідальності, дані зі слів обвинуваченого, суд не визнає допустимим доказом, виходячи з імперативних положень ч. 7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_739/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#739" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 97 КПК України</a>, оскільки ці відомості були надані їм ОСОБА_1 , як слідчим під час здійснення ними кримінального провадження.
		У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження. (ч. 7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_739/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#739" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 97 КПК України</a>)
		Аналізуючи показання свідків сторони обвинувачення, яких було допитано у судовому засіданні, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12. , ОСОБА_6 , суд встановлює, що жодна із допитаних осіб не вказала на вчинення обвинуваченим інкримінованих йому злочинів.
		Крім того, суд, перевіряючи на предмет допустимості та належності дані, які містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження, зазначає наступне.
		Згідно з вимогами статтей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_659/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#659" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">82</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85 КПК України</a> протоколи слідчих дій є джерелом доказів виключно у випадках, коли вони складені і оформлені в порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>.
		В протоколі огляду предмета від 12.12.2018 року, проведеного слідчим СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року за участю ОСОБА_12. , згідно якого було оглянуто автомобіль марки ВАЗ-21213 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на правому узбіччі проїжджої частини вул. Кірова, 257г, с. Вознесенівка Мелітопольського району Запорізької області, в порушення п. 1 ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 104 КПК України</a> слідчим невірно вказано місце огляду транспортного засобу - м. Токмак замість с. Вознесенівка Мелітопольського району Запорізької області. Огляд транспортного засобу слічим проводиться у нічний час з 22-15 год. до 22-35 год., що за вимогами ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 223 КПК України</a> не допускається, без обгрунтування невідкладності даної процесуальної дії, коли затримка в її проведенні могла б призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
		Зазначені обставини викликають сумніви в достовірності відомостей, які містяться в зазначеному протоколі огляду предмета.
		Суд, перевіряючи на предмет допустимості та належності дані, які містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 13.12.2018 року, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_1 від 12.12.2018 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_12. від 12.12.2013 року, протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 13.12.2018 року у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року зазначає наступне.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК України</a> до документів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; висновки ревізій та акти перевірок.
		Протокол - це документ, в якому у випадках, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>, зафіксована інформація про хід і результати проведення процесуальної дії (ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 104 КПК України</a>).
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_144/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#144" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Ст. 23 КПК України</a> встановлює принцип безпосереднього дослідження судом показань, речей і документів. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків передбачених цим Кодексом. Суд не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		         Такж ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#725" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 95 КПК</a> передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1746/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1746" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 225 цього Кодексу</a>. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Процесуальним джерелом доказів є протоколи всіх слідчих (розшукових) дій, крім протоколів допитів свідків, потерпілих, підозрюваних, одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, оскільки доказове значення мають їх показання, протоколи допитів є лише засобом фіксації показань цих осіб. За вимогами кримінального процесуального закону саме показання є джерелом доказів.
		Крім того, в протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 13.12.2018 року містяться виправлення, які належним чином не засвідчені, не зрозуміло хто і коли здійснив ці виправлення в часі проведення слідчої дії.
		У порушення вимог ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">40</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">223 КПК України</a> допит свідка ОСОБА_12. 12.12.2013 року проведений неуповноваженою особою - о/у СКП Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Марченко Є.М. Наданий прокурором в судовому засідання лист начальника СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кузьменко О.М. з доданими до нього дорученням слідчого оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій, від 12.12.2018 року №6319/75-2018-СВ, супровідним листом на матеріали виконаного доручення від 13.12.2018 року № 7486/75/02-2018 суд критично оцінює, так як дані документи не були відкриті стороні захисту на час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, як того вимагають положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК України</a>. Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні ухвали слідчого судді Токмацького районного суду від 21.12.2018 року дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до речей та документів матеріалів кримінального провадження №12018080350001261 від 12.12.2018 року з дозволом на вилучення доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій, від 12.12.2018 року №6319/75-2018-СВ, супровідного листа на матеріали виконаного доручення від 13.12.2018 року № 7486/75/02-2018 не надавався. Прокурор не обгрунтував обєктивну неможливість відкриття вказаних документів стороні захисту під час досудового розслідування.
		Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду (ч. 11 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК України</a>).
		За вимогами приписів ч. 12  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 вказаного Кодексу</a> якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		При цьому суд зауважує, що чинний <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a> не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який, згідно з частиною дванадцятою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 290 КПК</a>, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
		Як вбачається зі змісту протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 12.12.2018 року слідчим СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року допит розпочато о 19-20 год, допит закінчено о 20-30 год., коли в цей час з 19-20 год. по 19-45 год. тим же слідчим проводився за участю ОСОБА_1 огляд предмета - автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_5 білого кольору. Одночасне проведення двох слідчий дій є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого отримані докази є недопустимими.
		Разом з протоколом додаткового допиту потерпілого представлений оптичний СD-R диск, 700 МВ/80MIN «Arena», проте в протоколі не зазначено відомостей про наявність додатку до протоколу, ким цей диск створений, чи є він первинним носієм інформації або копією. Диск поміщений в паперовий конверт та опечатаний 14.12.2018 року паперовою біркою та засвідчений підписом слідчого ОСОБА_9, тобто наступного дня після проведення допиту, що свідчить про суттєве порушення вимог ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.104-106 КПК України</a>.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 104 КПК України</a>, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який повинен містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_852/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#852" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 105 КПК України</a>, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у вилученні таких додатків.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_860/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#860" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 106 КПК України</a>, протокол під час досудового розслідування складається під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Вказані протоколи допиту потерпілого та свідків, додаткового допиту потерпілого з доданим до нього диском не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1 як недопустимі докази в силу ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 86 КПК України</a>.
		З аналогічних підстав суд критично оцінює наданий прокурором в судовому засіданні витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.11.2019 року по кримінальному провадженню №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a>, як такий, що не був відкритий стороні захисту в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК України</a>, дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> з можливістю його вилучення не надавався. 
		Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предмета від 13.12.2018 року у кримінальному провадженні №12018080350001264, а саме сумки - барсетки чорного кольору з написом «Армані», в якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung J700H», акумуляторна батарея до нього та грошові кошти купюрами 500, 200, 100, 50 та 20 грн., Національного банку України, у сумі 57700,00 грн., які для проведення огляду та вилучення добровільно надав свідок ОСОБА_6 , у протоколі невірно вказано дату внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №12018080350001264 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 383 КК України</a>, а саме 12.12.2018 року замість 13.12.2018 року. Разом з протоколом представлений оптичний CD-R диск 700 МВ / 80 MIN «ARENA», проте в протоколі не зазначено відомостей про наявність додатку до протоколу, ким цей диск створений, не зазначено носія інформації, який застосовуються при проведенні цієї процесуальної дії. Диск поміщений в паперовий конверт та опечатаний 14.12.2018 року паперовою біркою та засвідчений підписом слідчого ОСОБА_9, тобто наступного дня після проведення огляду предметів, підписом слідчого Дудки О.П., який брав участь у слідчій дії не засвідчений, що свідчить про суттєве порушення вимог ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.104-106 КПК України</a> та визнається судом недопустимим доказом.
		Крім цього, як слідує із обвинувачення, ОСОБА_1 завідомо неправдиво повідомив про вчинення відносно нього розбійного нападу групою осіб, які заволоділи його коштами в сумі 15000 грн., проте як вбачається з протоколу огляду предмета та постанови про визнання речовими доказами, у свідка ОСОБА_6 після огляду слідчим було вилучено значно більшу суму у розмірі 57700,00 грн. та визнано її речовим доказом по кримінальному провадженню, в той же час, прокурором не надано жодного обґрунтованого пояснення щодо саме такої суми грошових коштів, яке вони мають відношення до даного кримінального провадження. Як слідує з наданих в судовому засіданні показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 57700,00 грн. належать на праві власності ОСОБА_1 та тимчасово знаходилися у ОСОБА_6 на зберіганні, які він відкладав таємно від дружини; сумка - барсетка чорного кольору з написом «Армані», мобільний телефон марки «Samsung J700H йому надала дружина ОСОБА_1 та не мають відношення до розбійного нападу. 12.12.2019 року приблизно о 15-16 год. ОСОБА_1 не передавав йому маршруткою Бердянськ-Запоріжжя з м. Токмак сумку з грошима.
		Зазначені обставини викликають сумнів в достовірності відомостей, які містяться в зазначеному протоколі огляду предмета, а тому, суд не може вважати його беззаперечним доказом на обґрунтування вчинення ОСОБА_1 інкримінованих злочинів.
		Відповідно до ч. 7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 223 КПК України</a> обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		В порушення вимог ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">223</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1846/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1846" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">237 КПК України</a> слідчим СВ Токмацького ВП         Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 проведено огляд автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_5 білого кольору 12.12.2018 року, у кримінальному провадженні №12018080350001261 від 12.12.2018 року за участю ОСОБА_1 , за відсутності понятих. Суд визнає даний доказ недопустимим на підставі ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 86 КПК України</a>.
		Всі інші докази, надані стороною обвинувачення не містять відомостей на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому злочинів.
		Обвинувачений протягом судового розгляду справи послідовно і логічно надавав показання з приводу обставин подання ним заяви в поліцію та щодо надання показань під час допиту в якості потерпілого, стверджував про правдивість повідомлення про вчинений відносно нього розбійний напад та наданих з цього приводу показань. Суд зазначає, що його показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 Допитані свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність, підстав сумніватися у їх показаннях у суду не має.
		Завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_1 про розбійний напад відносно нього з метою заволодіння виручкою за товар, що належала ОСОБА_4 , та уникнення відповідальності за привласнення грошей спростовується показаннями свідка ОСОБА_4 наданими в судовому засіданні, який пояснив, що 12.12.2018 року під час поставки ОСОБА_1 канцтоварів по Токмацькому району на належному йому на праві власності автомобілі при ньому не було належних ОСОБА_4 коштів, у тому числі виручки за товар чи обладнання, він до правоохоронних органів не звертався, оскільки не є потерпілим від розбійного нападу, будь-яка шкода йому не завдана. Як встановлено в судовому засіданні 12.12.2018 року ОСОБА_1 мав при собі власні кошти, мотивів та умислу ОСОБА_1 щодо завідомо неправдивого повідомлення про вчинений злочин та завідомо неправдивих показань в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено і доказів не надано. На підтвердження закриття кримінального провадження №12018080350001261 від 12.12.2018 року за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> за відсутністю події кримінального правопорушення прокурором не була надана суду постанова про закриття кримінального провадження від 14.12.2018 року.
		Крім того, час події розбійного нападу особами в форменому одягу, про який повідомив ОСОБА_1 органи поліції, співпадає з періодом веддення в Україні воєнного стану. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_28/pravo1/U393_18.html?pravo=1" title="Про введення воєнного стану в Україні; нормативно-правовий акт № 393/2018 від 26.11.2018" target="_blank">Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»</a>, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_26/pravo1/T182630.html?pravo=1" title="Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; нормативно-правовий акт № 2630-VIII від 26.11.2018" target="_blank">Законом України № 2630-VIII від 26.11.2018 року</a>, було введено в 10 областях України воєнний стан, у тому числі у Запорізькій області, із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року. 
		Диспозиція ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 383 КК України</a> передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення.
		Диспозиція ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.384 КК України</a>  передбачає відповідальність за завідомо неправдиве показання потерпілого надане органу, що здійснює досудове розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення.
		Об`єктивна сторона злочинів полягає у завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення злочину (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.383 КК України</a>) та завідомо неправдиве показання потерпілого під час провадження досудового розслідування (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.384 КК України</a>).
		Неправдивим таке повідомлення є, коли воно стосується злочину, якого насправді не було, або коли у ньому міститься інформація про вчинення злочину особою, яка насправді його завідомо для винного не вчиняла, або про вчинення особою більш тяжкого злочину, ніж той, що вона насправді вчинила. Неправдивість повідомлення повинна стосуватись тільки фактичних обставин вчинення злочину, а не його юридичної оцінки. Адже, якщо у повідомленні будуть подані правдиві факти щодо вчиненого злочину, але їм буде дана неправильна юридична оцінка, то не буде відповідно і завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину.
		Показання - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад злочину за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 384 КК України</a>, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку.
		Субєктивна сторона злочинів,передбачених ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">383</a> та ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">384 КК України</a> характеризується прямим умислом.
		Відповідно до ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_88/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#88" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.24 КК України</a> прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності),передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		На підтвердження вчинення ОСОБА_1 завідомо неправдивого  повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині та із штучним створенням доказів обвинувачення та завідомо неправдиве показання потерпілого, надане органу досудового розслідува, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині та із штучним створенням доказів обвинувачення, стороною  обвинуваченням не надано жодного доказу.
		Оцінивши докази сторони обвинувачення, суд приходить до переконання, про те, що вони ні прямо, ні побічно не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні за змістом конкретного обвинувального акту.
		Під час судового слідства у даному кримінальному провадження сторонам були забезпечені всі умови для реалізації ними передбачених ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_137/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#137" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">22</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_153/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#153" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">26 КПК України</a>  процесуальних прав, в тому числі й щодо обсягу доказів на обґрунтування своїх позицій.
		Обвинувачення відносно ОСОБА_1 має сумнівну основу, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартами доказування.
		Доводи обвинуваченого та свідка ОСОБА_6 щодо застосування до них працівниками Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області заходів фізичного та психологічного впливу під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 187 КК України</a> та по даному кримінальному провадженню не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та спростовується постановою слідчого СУ Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі Черніченко Б.В. від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62018080000000043 від 30.01.2019 року, за відсутністю в діях працівників Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області складу кримінального правопорушення за ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#910719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 365 КК України</a>, та постановою слідчого СУ Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі Черніченко Б.В. від 26.07.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62019080000000248 від 03.06.2019 року, за відсутністю в діях працівників Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області складу кримінального правопорушення з ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2004/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2004" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 373 КК України</a>. Суд відхиляє надану стороною захисту медичну довідку, видану лікарем ОСОБА_7 , який є працівником кафедри хірургії та проктології ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти» МОЗ України від 14.12.2018 року, як така, що не була відкрита стороні обвинувачення в порядку встановленому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК України</a>.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_53/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#53" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Статтею 7 КПК України</a> закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		За ч.1, 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_77/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#77" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 8 КПК України</a> кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно ч.1, 2, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_80/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#80" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.9 КПК України</a> під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a>, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 62 Конституції України</a>, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627815/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627815" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a> 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_30/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#30" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 9 Конституції України</a>, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_117/ed_2012_10_16/pravo1/T063477.html?pravo=1#117" title="Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини; нормативно-правовий акт № 3477-IV від 23.02.2006" target="_blank">Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»</a> передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). 
		Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та Рішення у справі № 4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року.
		У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.
		У п.65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Коробов проти України», п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Як зазначив Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 року № 688/788/15-к при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 17 КПК</a>, що передбачають: «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Згідно ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст.62 Конституції України</a>, ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.17 КПК України</a> обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_536/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#536" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст.129 Конституції України</a>, п.10 ч.1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_53/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#53" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">7</a>, ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">17 КПК України</a>).
		Враховуючи вищевикладене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">383</a> та ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">384 КК України</a> стороною обвинувачення надано не було, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого слід тлумачити на його користь.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2160/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2160" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">284</a>, п. 2 ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">373 КПК України</a> у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.
		Згідно з ч.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.373 КПК України</a>, обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п.23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
		Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">383</a> та ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">384 КК України</a>, за недоведеністю вчинення  ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1329/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#1329" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.174 КПК України</a> суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання в виді конфіскації майна та незастосування спеціальної конфіскації,залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		З зазначених підстав арешт, накладений ухвалою слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 19.12.2018 року (справа №328/3414/18-к, провадження №1-кс/328/1172/2018), на вилучені під час огляду предмета від 13.12.2018 року, сумку-барсетку зі шкірозамінника чорного кольору з написом «Армані», мобільний телефон «Sumsung J700H» в корпусі чорного кольору IMEI 1- НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , акумуляторну батарею до нього та грошові кошти в сумі 57700 грн. - скасувати.
		       Питання про речові докази по кримінальному провадженню вирішити відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 100 КПК України</a>.
		До обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на підставі ували слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 19.12.2018 року на строк до 07.02.2019 року, який в подальшу продовжувався ухвалою Токмацького районного суду від 23.01.2019 року на строк до 23.03.2019 року, ухвалою Токмацького районного суду від 14.03.2019 року на строк до 14.05.2019 року, ухвалою Токмацького районного суду від 07.05.2019 року на строк до 07.07.2019 року, ухвалою Токмацького районного суду від 04.07.2019 року на строк до 04.09.2019 року, ухвалою Токмацького районного суду від 28.08.2019 року на строк до 28 жовтня 2019 року, строк якого сплив.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">17</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2669/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2669" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">368</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2691/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2691" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">369</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">373</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">374 КПК України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 62 Конституції України</a>, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати  ОСОБА_1  невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2054/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2054" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">383</a>, ч.2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911719/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">384 КК України</a> та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення  ОСОБА_1 ем кримінальних правопорушень на підставі п.2 ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.373 КПК України</a>.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 19.12.2018 року (справа №328/3414/18-к, провадження №1-кс/328/1172/2018), на вилучені під час огляду предмета від 13.12.2018 року, сумку-барсетку зі шкірозамінника чорного кольору з написом «Армані», мобільний телефон «Sumsung J700H» в корпусі чорного кольору IMEI 1- НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , акумуляторну батарею до нього та грошові кошти в сумі 57700 грн., - скасувати.
		Речові докази:
		сумку-барсетку зі шкірозамінника чорного кольору з написом «Армані», мобільний телефон «Sumsung J700H» в корпусі чорного кольору IMEI 1- НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , що знаходяться на зберіганні в камері схову Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, - повернути за належністю  ОСОБА_1 у.
		грошові кошти в сумі 57700 грн., а саме номіналом по 500 гривень, в кількості 14 штук, а саме: купюра №1 серійний номер ЗД 5742408, 2006 року, купюра №2 серійний номер УИ 2743037, 2015 року, купюра №3 серійний номер УД 8319638, 2015 року, купюра №4 серійний номер ЛД 1409653, 2011 року, купюра №5 серійний номер МВ 1758768, 2011 року, купюра №6 серійний номер МБ 7156548, 2011 року, купюра №7 серійний номер МБ 8708805, 2011 року, купюра №8 серійний номер ЛВ 4108172, 2011 року, купюра №9 серійний номер ЗД 1449062, 2006 року, купюра №10 серійний номер ФГ 6650098, 2015 року, купюра №11 серійний номер УД 3673352, 2015 року, купюра №12 серійний номер ФГ 1595785, 2015 року, купюра №13 серійний номер УГ 2746554, 2015 року, купюра №14 серійний номер ЗГ 4554919, 2006 року; номіналом по 200 гривень, в кількості 183 штук, а саме: купюра №1 серійний номер СИ 2876668, 2014 року, купюра №2 серійний номер ЕГ 5830785, 2007 року, купюра №3 серійний номер ТЗ 9057187, 2014 року, купюра №4 серійний номер ЗЄ 3195251, 2007 року, купюра №5 серійний номер ЄФ 7730332, 2007 року, купюра №6 серійний номер УЄ 4371795, 2014 року, купюра №7 серійний номер ПЕ 7059522, 2013 року, купюра №8 серійний номер ЄБ 0372734, 2007 року, купюра №9 серійний номер ЕЄ 4953438, 2007 року, купюра №10 серійний номер УН 6749919, 2014 року, купюра №11 серійний номер ЕД 3262297, 2007 року, купюра №12 серійний номер ЗГ 1249541, 2007 року, купюра №13 серійний номер АД 4475367, 2007 року, купюра №14 серійний номер ЄЖ 361886, 2007 року, купюра №15 серійний номер ПА 6819580, 2013 року, купюра №16 серійний номер 5400720, 2014 року, купюра №17 серійний номер КД 5167554, 2011 року, купюра №18 серійний номер КД 4154261, 2011 року, купюра №19 серійний номер УГ 0013090, 2014 року, купюра №20 серійний номер ЗЗ 3421607, 2007 року, купюра №21 серійний номер ТА 3847237, 2014 року, купюра №22 серійний номер СЕ 9691662,2014 року, купюра №23 серійний номер ПГ 3881348, 2013 року, купюра №24 серійний номер ЄЖ 2689781, 2007 року, купюра №25 серійний номер СЖ 9892622, 2014 року, купюра №26 серійний номер ЄВ 9908997, 2007 року, купюра №27 серійний номер СЕ 2473862, 2014 року, купюра №28 серійний номер ЄИ 3481112, 2007 року, купюра №29 серійний номер СЖ 2810198, 2014 року, купюра №30 серійний номер УИ 7741098, 2014 року, купюра №31 серійний номер ЕЄ 6546590, 2007 року, , купюра №32 серійний номер ЗЕ 0452230, 2007 року, , купюра №33 серійний номер КГ 4462211, 2011 року, купюра №34 серійний номер ПА 0905695, 2013 року, купюра №35 серійний номер УП 0454447, 2014 року, купюра №36 серійний номер ЄЕ 6727227, 2007 року, купюра №37 серійний номер ВЗ 9386640, 2007 року, купюра №38 серійний номер ЕЖ 9252019, 2007 року, купюра №39 серійний номер ВФ 0401492, 2007 року, купюра №40 серійний номер <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> 5518006, 2011 року, купюра №41 серійний номер КН 8430980, 2011 року, купюра №42 серійний номер КЕ 4685682, 2011 року, купюра №43 серійний номер УФ 5973036, 2014 року, купюра №44 серійний номер УЄ 9858556, 2014 року, купюра №45 серійний номер ТГ 6601445, 2014 року, купюра №46 серійний номер ЄГ 8879821, 2007 року, купюра №47 серійний номер СЖ 4592429, 2014 року, купюра №48 серійний номер УА 0280606, 2014 року, купюра №49 серійний номер ЕИ 9126869, 2007 року, купюра №50 серійний номер УЗ 6510645, 2014 року, купюра №51 серійний номер ПЗ 3423651, 2013 року, купюра №52 серійний номер СЖ 3523281, 2014 року, купюра №53 серійний номер КА 3418682, 2011 року, купюра №54 серійний номер УБ 4210655, 2014 року, купюра №55 серійний номер ХЗ 8292819, 2014 року, купюра №56 серійний номер ПВ 4419560, 2013 року, купюра №57 серійний номер КБ 1110048, 2011 року, купюра №58 серійний номер СА 6139070, 2014 року, купюра №59 серійний номер УР 0525875, 2014 року, купюра №60 серійний номер ЕЖ 5240428, 2007 року, купюра №61 серійний номер КМ 2610756, 2011 року, купюра №62 серійний номер КД 8509469, 2011 року, купюра №63 серійний номер ЕЦ 2596768, 2007 року, купюра №64 серійний номер МА 8079494, 2011 року, купюра №65 серійний номер ЗЄ 3255497, 2007 року, купюра №66 серійний номер СМ 2704213, 2014 року, купюра №67 серійний номер ЄЧ 8759499, 2007 року, купюра №68 серійний номер МБ 0510847, 2011 року, купюра №69 серійний номер ПВ 8152125, 2013 року, купюра №70 серійний номер УЛ 8598146, 2014 року, купюра №71 серійний номер СА 5738908, 2014 року, купюра №72 серійний номер МА 9021476, 2011 року, купюра №73 серійний номер СВ 6034572, 2014 року, купюра №74 серійний номер СА 6144117, 2014 року, купюра №75 серійний номер СЖ 3109415, 2014 року, купюра №76 серійний номер УЄ 5067723, 2014 року, купюра №77 серійний номер КЄ 0905986, 2011 року, купюра №78 серійний номер ТА 5632001, 2014 року, купюра №79 серійний номер КМ 3266177, 2011 року, купюра №80 серійний номер ПЕ 3389552, 2013 року, купюра №81 серійний номер СЛ 6894793, 2014 року, купюра №82 серійний номер ЕЧ 8861525, 2007 року, купюра №83 серійний номер УВ 4533324, 2014 року, купюра №84 серійний номер ЕЖ 3020278, 2007 року, купюра №85 серійний номер КН 4814936, 2011 року, купюра №86 серійний номер УП 2209280, 2014 року, купюра №87 серійний номер КД 4542195, 2011 року, купюра №88 серійний номер УН 8424610, 2014 року, купюра №89 серійний номер УБ 0680327, 2014 року, купюра №90 серійний номер ТА 9384665, 2014 року, купюра №91 серійний номер ЄЧ 6721343 , 2007 року, купюра №92 серійний номер ЗГ 2864513, 2007 року, купюра №93 серійний номер ВЦ 2671410, 2007 року, купюра №94 серійний номер СИ 6463574, 2014 року, купюра №95 серійний номер КЛ 5880459, 2011 року, купюра №96 серійний номер УЗ 5331790, 2014 року, купюра №97 серійний номер ЕЄ 0257484, 2007 року, купюра №98 серійний номер ПД 8101062, 2013 року, купюра №99 серійний номер МА 8929480, 2011 року, купюра №100 серійний номер ЕЕ 3968293, 2007 року, купюра №101 серійний номер ЄГ 1778492, 2007 року, купюра №102 серійний номер УА 3877028, 2014 року, купюра №103 серійний номер КЕ 5984886, 2011 року, купюра №104 серійний номер ПЗ 35008185, 2013 року, купюра №105 серійний номер УВ 1884718, 2014 року, купюра №106 серійний номер ЗБ 4762821, 2007 року, купюра №107 серійний номер УИ 2057352, 2014 року, купюра №108 серійний номер УИ 3903387, 2014 року, купюра №109 серійний номер АЗ 8390217, 2007 року, купюра №110 серійний номер ЄЧ 2023404, 2007 року, купюра №111 серійний номер УЗ 6182021, 2014 року, купюра №112 серійний номер УЕ 2164393, 2014 року, купюра №113 серійний номер ЕЄ 9591489, 2007 року, купюра №114 серійний номер КЛ 0327064, 2011 року, купюра №115 серійний номер КА 0075636, 2011 року, купюра №116 серійний номер УЕ 2654240, 2014 року, купюра №117 серійний номер АА 5128272, 2007 року, купюра №118 серійний номер УМ 1017102, 2014 року, купюра №119 серійний номер ТД 4868858, 2014 року, купюра №120 серійний номер УН 8605271, 2014 року, купюра №121 серійний номер ПА 7511142, 2013 року, купюра №122 серійний номер УК 0434038, 2014 року, купюра №123 серійний номер УЙ 7742132, 2014 року, купюра №124 серійний номер КЄ 2631356, 2011 року, купюра №125 серійний номер ПВ 1157719, 2013 року, купюра №126 серійний номер УР 7345131, 2014 року, купюра №127 серійний номер КД 7808310, 2011 року, купюра №128 серійний номер СЖ 103770, 2014 року, купюра №129 серійний номер КЄ 8031934, 2011 року, купюра №130 серійний номер СЄ 2076627, 2014 року, купюра №131 серійний номер СЖ 4756621, 2014 року, купюра №132 серійний номер УК 3150231, 2014 року, купюра №133 серійний номер ТИ 2561590, 2014 року, купюра №134 серійний номер КМ 0769603, 2011 року, купюра №135 серійний номер ТБ 0638591, 2014 року, купюра №136 серійний номер УА 2595595, 2014 року, купюра №137 серійний номер УЖ 4768794, 2014 року, купюра №138 серійний номер УП 6779552, 2014 року, купюра №139 серійний номер УВ 9033846, 2014 року, купюра №140 серійний номер УЖ 8755743, 2014 року, купюра №141 серійний номер ХЗ 9435448, 2014 року, купюра №142 серійний номер УЄ 4161950, 2014 року, купюра №143 серійний номер СЗ 2869115, 2014 року, купюра №144 серійний номер ПЄ 6381849, 2013 року, купюра №145 серійний номер КЄ 8109863, 2011 року, купюра №146 серійний номер МА 8880217, 2011 року, купюра №147 серійний номер ПВ 6276444, 2013 року, купюра №148 серійний номер ЕГ 9115591, 2007 року, купюра №149 серійний номер ЕЗ 4002727, 2007 року, купюра №150 серійний номер СМ 1193850, 2014 року, купюра №151 серійний номер ЗГ 7749361, 2007 року, купюра №152 серійний номер КИ 0014303, 2011 року, купюра №153 серійний номер ЕД 5083489, 2007 року, купюра №154 серійний номер СЄ 6923748, 2014 року, купюра №155 серійний номер СЕ 5419102, 2014 року, купюра №156 серійний номер УЛ 7460385, 2014 року, купюра №157 серійний номер ТГ 7617290, 2014 року, купюра №158 серійний номер ЄЄ 5350530, 2007 року, купюра №159 серійний номер УЙ 2705965, 2014 року, купюра №160 серійний номер УЄ 0382579, 2014 року, купюра №161 серійний номер ТЕ 1799149, 2014 року, купюра №162 серійний номер УА 3386265, 2014 року, купюра №163 серійний номер <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> 3497565, 2011 року, купюра №164 серійний номер ЄЄ 5531960, 2007 року, купюра №165 серійний номер ПА 6340517, 2013 року, купюра №166 серійний номер АЄ 3612389, 2007 року, купюра №167 серійний номер СЖ 4860884, 2014 року, купюра №168 серійний номер УФ 6536852, 2014 року, купюра №169 серійний номер МБ 7698763, 2011 року, купюра №170 серійний номер ЕВ 0370385, 2007 року, купюра №171 серійний номер СЖ 0798211, 2014 року, купюра №172 серійний номер ЄЕ 2440433, 2007 року, купюра №173 серійний номер УГ 0466726, 2014 року, купюра №174 серійний номер ТЖ 6031296, 2014 року, купюра №175 серійний номер КЛ 7185500, 2011 року, купюра №176 серійний номер ВЖ 9058280, 2007 року, купюра №177 серійний номер УА 1005197, 2014 року, купюра №178 серійний номер МБ 3339440, 2011 року, купюра №179 серійний номер УЗ 8269571, 2014 року, купюра №180 серійний номер АЄ 8133189, 2007 року, купюра №181 серійний номер КЄ 1719740, 2011 року, купюра №182 серійний номер УВ 6438642, 2014 року, купюра №183 серійний номер КБ 2954287, 2011 року; номіналом по 100 гривень, в кількості 124 штук, а саме: купюра №1 серійний номер ЕХ 1640137, 2005 року, купюра №2 серійний номер КЛ 2948255, 2005 року, купюра №3 серійний номер ЗБ 1055369, 2005 року, купюра №4 серійний номер КЛ 4567957, 2005 року, купюра №5 серійний номер ЄА 6128736, 2005 року, купюра №6 серійний номер КУ 8686239, 2005 року, купюра №7 серійний номер УБ 0863409, 2014 року, купюра №8 серійний номер УВ 4092011, 2014 року, купюра №9 серійний номер ТБ 9867410, 2014 року, купюра №10 серійний номер МР 9138835, 2011 року, купюра №11 серійний номер ЗИ 0408711, 2005 року, купюра №12 серійний номер СГ 9365429, 2014 року, купюра №13 серійний номер МИ 6171210, 2011 року, купюра №14 серійний номер МЄ 1391836, 2011 року, купюра №15 серійний номер ЕЗ 0678355, 2005 року, купюра №16 серійний номер АБ 0196527, 2005 року, купюра №17 серійний номер СЕ 7326354, 2014 року, купюра №18 серійний номер КД 9539708, 2005 року, купюра №19 серійний номер ВЛ 4850165, 2005 року, купюра №20 серійний номер СЖ 6709145, 2014 року, купюра №21 серійний номер СГ 1568184, 2014 року, купюра №22 серійний номер МГ 5725668, 2011 року, купюра №23 серійний номер УВ 7210095, 2014 року, купюра №24 серійний номер УЕ 9500654, 2014 року, купюра №25 серійний номер КП 3776894, 2005 року, купюра №26 серійний номер ГЦ 1923195, 2005 року, купюра №27 серійний номер ТА 2877980, 2014 року, купюра №28 серійний номер МД 9884421, 2011 року, купюра №29 серійний номер ЕЗ 4337245, 2005 року, купюра №30 серійний номер ГД 4601883, 2005 року, купюра №31 серійний номер АВ 2871494, 2005 року, купюра №32 серійний номер КЕ 5529534, 2005 року, купюра №33 серійний номер СВ 46114367, 2014 року, купюра №34 серійний номер КЄ 9846254, 2005 року, купюра №35 серійний номер КБ 9481375, 2005 року, купюра №36 серійний номер <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_21/pravo1/T030436.html?pravo=1" title="Господарський кодекс України; нормативно-правовий акт № 436-IV від 16.01.2003" target="_blank">ГК</a> 9266392, 2005 року, купюра №37 серійний номер ЕФ 6547924, 2005 року, купюра №38 серійний номер КА 7738811, 2005 року, купюра №39 серійний номер ЕА 8955440, 2005 року, купюра №40 серійний номер МЛ 2685191, 2011 року, купюра №41 серійний номер УВ 6350293, 2014 року, купюра №42 серійний номер МД 3669069, 2011 року, купюра №43 серійний номер МВ 5551158, 2011 року, купюра №44 серійний номер ЕФ 5131755, 2005 року, купюра №45 серійний номер СИ 5004636, 2014 року, купюра №46 серійний номер МН 9796896, 2011 року, купюра №47 серійний номер МЄ 3473748, 2011 року, купюра №48 серійний номер ЕЧ 7362076, 2005 року, купюра №49 серійний номер МА 9852518, 2011 року, купюра №50 серійний номер АЗ 7280625, 2005 року, купюра №51 серійний номер СЖ 5508489, 2014 року, купюра №52 серійний номер ЗГ 7113066, 2005 року, купюра №53 серійний номер КЗ 0033516, 2005 року, купюра №54 серійний номер КВ 5750020, 2005 року, купюра №55 серійний номер КТ 8126750, 2005 року, купюра №56 серійний номер СВ 4851169, 2014 року, купюра №57 серійний номер МД 6016067, 2011 року, купюра №58 серійний номер МР 3733656, 2011 року, купюра №59 серійний номер КМ 9761835, 2005 року, купюра №60 серійний номер УА 8653751, 2014 року, купюра №61 серійний номер ЗЦ 4151390, 2005 року, купюра №62 серійний номер КИ 5979304, 2005 року, купюра №63 серійний номер КП 1319892, 2005 року, купюра №64 серійний номер СИ 2425421, 2014 року, купюра №65 серійний номер МА 8039119, 2011 року, купюра №66 серійний номер КГ 0115542, 2005 року, купюра №67 серійний номер ЗБ 1863021, 2005 року, купюра №68 серійний номер МД 9279277, 2011 року, купюра №69 серійний номер ГЖ 8056811, 2005 року, купюра №70 серійний номер УИ 0287892, 2014 року, купюра №71 серійний номер СВ 1361398, 2014 року, купюра №72 серійний номер КТ 8655070, 2005 року, купюра №73 серійний номер КС 8063071, 2005 року, купюра №74 серійний номер КУ 6371145, 2005 року, купюра №75 серійний номер МЕ 1383200, 2011 року, купюра №76 серійний номер ЕЩ 1997689, 2005 року, купюра №77 серійний номер КЗ 3733409, 2005 року, купюра №78 серійний номер ЕЮ 3967606, 2005 року, купюра №79 серійний номер ГХ 1493473, 2005 року, купюра №80 серійний номер СЄ 6597863, 2014 року, купюра №81 серійний номер КИ 6871213, 2005 року, купюра №82 серійний номер СИ 6465165, 2014 року, купюра №83 серійний номер СА 2205532, 2014 року, купюра №84 серійний номер ГХ 2560307, 2005 року, купюра №85 серійний номер МД 0208052, 2011 року, купюра №86 серійний номер ЗЕ 6700133, 2005 року, купюра №87 серійний номер ТА 7452521, 2014 року, купюра №88 серійний номер УБ 0643011, 2014 року, купюра №89 серійний номер УШ 5594458, 2014 року, купюра №90 серійний номер СЕ 0414520, 2014 року, купюра №91 серійний номер КН 7023797, 2005 року, купюра №92 серійний номер ВА 8493728, 2005 року, купюра №93 серійний номер СЕ 4315915, 2014 року, купюра №94 серійний номер МД 4239568, 2011 року, купюра №95 серійний номер СЕ 2826030, 2014 року, купюра №96 серійний номер МЛ 5527385, 2011 року, купюра №97 серійний номер ЗЦ 3949478, 2005 року, купюра №98 серійний номер УЗ 8813188, 2014 року, купюра №99 серійний номер ЕЄ 1705807, 2005 року, купюра №100 серійний номер СЄ 8820057, 2014 року, купюра №101 серійний номер СИ 3268734, 2014 року, купюра №102 серійний номер СЄ 6424679, 2014 року, купюра №103 серійний номер МП 4105876, 2011 року, купюра №104 серійний номер УА 8849955, 2014 року, купюра №105 серійний номер МД 7545495, 2011 року, купюра №106 серійний номер ВХ 4601593, 2005 року, купюра №107 серійний номер УЧ 2315196, 2014 року, купюра №108 серійний номер ЕХ 8273528, 2005 року, купюра №109 серійний номер ЕЦ 0922871, 2005 року, купюра №110 серійний номер МП 2274798, 2011 року, купюра №111 серійний номер КМ 1928428, 2005 року, купюра №112 серійний номер ЗИ 2233196, 2005 року, купюра №113 серійний номер СА 5936503, 2014 року, купюра №114 серійний номер АВ 1131629, 2005 року, купюра №115 серійний номер ГА 8116119, 2005 року, купюра №116 серійний номер КБ 1752762, 2005 року, купюра №117 серійний номер КС 8491965, 2005 року, купюра №118 серійний номер СЕ 1175055, 2014 року, купюра №119 серійний номер МА 5195940, 2011 року, купюра №120 серійний номер КЗ 6834455, 2005 року, купюра №121 серійний номер СГ 9411123, 2014 року, купюра №122 серійний номер СИ 9737322, 2014 року, купюра №123 серійний номер ЕШ 0837743, 2005 року, купюра №124 серійний номер КС 2753827, 2005 року; номіналом по 50 гривень, в кількості 30 штук, а саме: купюра №1 серійний номер ФБ 8850931, 2014 року, купюра №2 серійний номер ВЄ 9783099, 2005 року, купюра №1 серійний номер СИ 2876668, 2014 року, купюра №3 серійний номер ТГ 8521162, 2014 року, купюра №4 серійний номер РБ 1632741, 2013 року, купюра №5 серійний номер ТС 1528523, 2014 року, купюра №6 серійний номер СЄ 3499665, 2014 року, купюра №7серійний номер ТУ 9590208, 2014 року, купюра №8 серійний номер СН 5260755, 2014 року, купюра №9 серійний номер СД 6821044, 2014 року, купюра №10 серійний номер РЖ 2893628, 2013 року, купюра №11 серійний номер КЯ 5317214, 2011 року, купюра №12 серійний номер ФВ 0939647, 2014 року, купюра №13 серійний номер ФГ 6250984, 2014 року, купюра №14 серійний номер УА 9548816, 2014 року, купюра №15 серійний номер СЕ 7539295, 2014 року, купюра №16 серійний номер УМ 6980360, 2014 року, купюра №17 серійний номер ТЗ 0940198, 2014 року, купюра №18 серійний номер УЕ 9377244, 2014 року, купюра №19 серійний номер СИ 7074512, 2014 року, купюра №20 серійний номер ФГ 2977260, 2014 року, купюра №21 серійний номер ФЕ 8442621, 2014 року, купюра №22 серійний номер ФИ 1234850, 2014 року, купюра №23 серійний номер ФЄ 7192280, 2014 року, купюра №24 серійний номер ФЄ 4454632, 2014 року, купюра №25 серійний номер ЗГ 6500127, 2005 року, купюра №26 серійний номер СР 1938598, 2014 року, купюра №27 серійний номер ТБ 0180056, 2014 року, купюра №28 серійний номер ФГ 5194935, 2014 року, купюра №29 серійний номер РБ 0579033, 2013 року, купюра №30 серійний номер УЛ 7271499, 2014 року; номіналом по 20 гривень, в кількості 10 штук, а саме: купюра №1 серійний номер СЄ 7346319, 2013 року, купюра №2 серійний номер ТИ 7848448, 2013 року, купюра №3 серійний номер ТД 9676743, 2013 року, купюра №4 серійний номер СЕ 5848637, 2013 року, купюра №5 серійний номер СВ 4861562, 2013 року, купюра №6 серійний номер ТД 3562909, 2013 року, купюра №7 серійний номер СБ 5591003, 2013 року, купюра №8 серійний номер ТВ 9923124, 2013 року, купюра №9 серійний номер ТБ 5398595, 2013 року, купюра №10 серійний номер ТЕ 0109272, 2013 року, що прийняті на зберігання УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, - повернути за належністю  ОСОБА_1 у.
		Вирок може бути оскаржений  до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Токмацький районний суд Запорізької області.
		               Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		               Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...