Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/9022/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.

Номер судового провадження: 2/523/3614/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 523/9022/19
		Провадження №2/523/3614/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" грудня 2019 р.         м.Одеса
		   Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
		головуючої судді  -  Середи І.В.,
		за участю секретаря судових засідань  -   Щербан О.Д.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 ,
		представника третьої особи - Перейми Д.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: заступник Міністра інфраструктури України Лавренюк Юрій Федорович, державне підприємство «Адміністрація морських портів України», Державна служба морського та річкового транспорту України, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,                    
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерство інфраструктури України (далі -Міністерство), треті особи заступник Міністра інфраструктури України Лавренюк Юрій Федорович (далі  ОСОБА_3 ) , державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі -ДП «АМПУ».)та просив:
		- скасувати наказ Міністерства № 45-0 від 24 травня 2019 р. «Про капітана морського порту Одеської філії ДП «АМПУ» (адміністрації Одеського морського порту»), яким були припинені повноваження ОСОБА_4 Олексійовича на посаді капітана Одеського морського порту Одеської філії ДП «АМПУ» та звільнено позивача з роботи відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та поновити на роботі на посаді капітана Одеського морського порту Одеської філії ДП «АМПУ».
		- стягнути з Міністерства в особі ДП «АМПУ» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 травня 2019 року по день поновлення позивача на роботі;
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми за один місяць вимушеного прогулу.
		В обгрунтування вимог позивач вказував на те, що за період своєї роботи на посаді капітана Одеського морського порту позивач не отримував жодних стягнень за порушення трудової дисципліни, виконував свої обов`язки належним чином відповідно до вимог КТМ України, Закону України «Про морські порти України» та міжнародних договорів. Будь-яких попереджень (повідомлень) про майбутнє звільнення з посади або припинення повноважень капітана Одеського морського порту не отримував.
		24 травня 2019 року відповідач, в особі виконуючого обов`язки Міністра ОСОБА_3 , - видав наказ № 45-О «Про капітана морського порту Одеської філії ДП «АМПУ» (адміністрації Одеського морського порту), з яким його ознайомили, особисто 27 травня 2019 року в приміщенні Одеської філії ДП «АМПУ».
		За змістом наказу повноваження позивача як капітана Одеського морського порту припинені, та звільнено його з посади капітана Одеського морського порту з 27 травня 2019 року відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпПУ). При цьому, в якості підстави звільнення зазначено подання голови Державної служби морського та річкового транспорту України Дмитра Петренка від 15.05.2019 року № 1129/05/14-19, з яким його також ознайомлено не було.
		Позивач вважає наказ незаконним, оскільки прийнятий відповідачем із грубим порушенням законодавства, зокрема, КТМ України, Закону України «Про морські порти України» та КЗпПУ та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказана норма не може бути застосована до нього. Норму частини першої статті 41 Кодексу законів про працю доповнено пунктом 5 на підставі Закону України №1255-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року, який набув чинності з 1 червня 2014 року (далі - «Закон №1255-VІІ»). Законопроект був покликаний врегулювати питання припинення повноважень посадових осіб господарських товариств, включаючи акціонерні товариства, та не стосується соціально-трудової сфери, через що не проходив процедуру узгодження з представниками всеукраїнських профспілок, їх об`єднань та всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців. Новий пункт 5 частини першої статті 41 КЗпПУ не підлягає застосуванню до трудових правовідносин капітана морського порту та Міністерства, яке є роботодавцем для капітана морського порту та призначає його на посаду. Оскільки позивач не є посадовою особою господарського товариства, відповідач не мав законних правових підстав для припинення його повноважень та звільнення з посади на підставі вказаної норми, а тому підлягає скасуванню. Крім того, всупереч вимог ст. 78 КТМ України, ст. 14 Закону України «Про морські порти України» та Положенню №460, оскаржуваний наказ підписано виконуючим обов`язки Міністра, а не Міністром, що є додатковою підставою для його скасування як незаконного. 
		Ухвалою судді від 07.06.2019 р. було відкрито у справі провадження та визначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою суду від 11.09.2019 р. до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог Державну службу морського та річкового транспорту України.
		09.09.2019 р. від Міністерства інфраструктури України надійшов відзив згідно з яким, представник відповідача Сьомочкіна О. заперечувала проти задоволення позову, вважає його безпідставним та необгрунтованим. Приймаючи наказ про звільнення міністерство діяло на підставі повноважень, в межах і у спосіб, визначений чинним законодавством України, підписання наказу виконуючим обов`язки Міністра повністю узгоджується зі ст.77 КТМУ та Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 р. №460. Норма, на підставі якої позивача звільнено не містить застережень для твердження, що застосовується виключно до посадових осіб господарських товариств. Крім того, представник відповідача також вказувала на те, що видачу трудової книжки та проведення необхідних розрахунків було доручено здійснити ДП «АМПУ», Міністерство не може бути належним відповідачем по вимозі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки Міністерство і ДП «АМПУ» є двома різними самостійними юридичними особами, тому сама вимога про стягнення з міністерства в особі ДП«АМПУ» є некоректною.
		02.09.2019 р. до суду надійшов відзив на позов від третьої особи ДП «АМПУ» в якому представник Перейма Д.О. зазначив, що підприємство позов не визнає з огляду на необгрунтованість та безпідставність . Наказом Міністерства інфраструктури України від 06.08.2018 № 354 «Про зміни до деяких наказів Міністерства транспорту України, Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства інфраструктури України» внесені зміни до Положення про капітана та слова «Укртрансбезпека», «адміністрація морських портів» у всіх відмінках замінено словами «Морська адміністрація» у відповідних відмінках.
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2019 № 266 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту виклали в новій редакції.
		Функція забезпечення безпеки мореплавства покладена законодавством на ДП «АМПУ», а функція нагляду за безпекою мореплавства законодавством покладається на капітанів та служби капітанів морських портів, які входять до складу Морської адміністрації та відповідно виконують її накази та доручення.
		Отже, не є можливим існування в складі ДП «АМПУ» посад капітанів та служб капітанів морських портів, оскільки функцію нагляду за дотриманням законодавства і правил мореплавства здійснює капітан морського порту, як індивідуально-визначена особа, яка на даний час відповідно до вищезазначених положень законодавства входить до складу Морської адміністрації.
		Чинним трудовим законодавством не передбачено жодних виключень з переліку посадових осіб, з якими може бути розірвано трудовий договір на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпПУ, вказана норма розповсюджується на сферу трудових правовідносин та може застосовуватися до всіх підприємств в тому числі і державних. Норма не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.
		09.09.2019 р. від третьої особи ОСОБА_3 надійшли до суду письмові пояснення за змістом яких він просив відмовити в задоволенні позову, розгляд справи здійснювати в його відсутності. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що вимоги є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства. Також вказував на те, що звільнення позивача відповідає нормам КТМУ та Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 р. №460. П.5 ч.1 ст.41 КЗпПУ не містить застережень і тому застосовується до посади, яку займав позивач.
		В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.
		Представник третьої особи ДП «АМПУ» - Перейма Д.О. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
		Представник відповідача в засідання не з`явилася, повідомлена належним чином під час проведення 29.11.2019 р. засідання в режимі відеоконференції та технічного запису. З клопотанням про проведення засідання 09.12.2019 р. в режимі відеоконференції завчасно не зверталася.
		Треті особи ОСОБА_3 та Державна служба морського та річкового транспорту України в засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, службі додатково виклик було направлено на електронну адресу, вказану в заяві. Треті особи з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися. ОСОБА_3 раніше в письмових поясненнях просив розглядати справу в його відсутності.
		Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 12.06.2013 р. наказом Міністра Міністерства інфраструктури України №160-О ОСОБА_1 було призначено капітаном морського порту Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Одеського морського порту) за переведенням з Одеського морського торговельного порту з посадовим окладом згідно з штатним розписом на підставі заяви ОСОБА_1 та подання Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 11.06.2013 р. №1130-4/10/44-13 (а.с.13).
		28.02.2014 р. наказом №90 назва підрозділу управління капітана порту перейменована на «Служба капітана порту».
		24.05.2019 р. наказом виконуючого обов`язки міністра Міністерства інфраструктури України Лавренюка Ю. №45-О «Про капітана морського порту Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді капітана морського порту Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» та звільнено з роботи з 27.05.2019 п.5 ч.1 ст.41 КЗпПУ (Т.1 а.с.32).
		   Крім того, даним наказом доручено ДП «АМПУ» забезпечити видачу ОСОБА_5 . ОСОБА_6 належно оформленої трудової книжки і проведення з ним необхідних розрахунків відповідно до вимог законодавства про працю. 
		27.05.2019 р. ОСОБА_1 ознайомлено з наказом, з яким він не погодився, в цей же день видано трудову книжку, а також на підставі наказу ДП «АМПУ» №171К від 27.05.2019 р. проведено з ним остаточний розрахунок компенсації за 98 днів невикористаної щорічної відпустки та вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку відповідно до ст.44 КЗпПУ (Т.1 а.с.32, 145-148).
		Як видно із змісту подання Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) керуючись ст.77 Кодексу торговельного мореплавства України та у зв`язку з набранням чинності наказу Міністерства інфраструктури від 18.04.2019 р. №266 «Про затвердження Змін до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2019 р. за №448/33419, припиненням повноважень капітанів морських портів, які перебувають у підпорядкуванні ДП «АМПУ», клопоче щодо звільнення відповідно до п.5 ст.41 КЗпПУ з посади капітана морського порту Одеської філії ДП «АМПУ» (адміністрації Одеського морського порту) ОСОБА_1 .. 
		Згідно з п.5 ч.1 ст.41 КЗпПУ визначено, що крім підстав, передбаченихстаттею 40цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадк у припинення повноважень посадових осіб.
		Формулювання правової норми, що аналізується є наступним: припинення повноважень посадових осіб. Проте коло таких осіб й досі на законодавчому рівні не визначено, як щодо змісту та обсягу поняттяпосадових осіб, так і типу та організаційно-правових форм юридичних осіб, яких вони стосуються.
		У зв`язку з вказаним необхідно звернути увагу на те, що норму частини першої статті 41 Кодексу законів про працю доповнено пунктом 5 на підставі Закону України №1255-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року, який набув чинності з 1 червня 2014 року (далі - «Закон №1255-VІІ»). Положення вказаного закону направлені на покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності, зокрема, шляхом надання власникам можливості звільняти посадових осіб своїх підприємств без конкретизації причини звільнення.
		Питання про можливість застосування відповідних правових норм до посадових осіб державних підприємств, безперечно суперечить меті та логіці Закону УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторіввід 13.05.2014 р., оскільки в пункті 9 пояснювальної записки до законопроекту № 4586 від 27.03.2014р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів»вказувалося, що проект закону не стосується соціально-трудової сфери та не потребує узгодження з уповноваженими представниками від всеукраїнських профспілок, їх об`єднань та всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців.
		Поняттяпосадові особи господарського товариствабуло визначено в ч. 2ст. 89 ГК Українидо внесення змін Законом УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторіввід 07.04.2015. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради.
		У статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 р. міститься визначення уточненого поняттяпосадові особи органів акціонерного товариства. Це - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
		Виходячи із того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів»були внесені зміни у тому числі доГК Україниі Закону України «Про акціонерні товариства», то, розглядаючи всі внесені зміни в їх системному зв`язку, можна дійти висновку, що термінпосадові особиу п. 5 ч. 1ст. 41 КзпП Українибув використаний законодавцем саме у визначенні цих двох законодавчих актів.
		Таким чином, звільнення за п.5 ч.1ст.41 КЗпП Українизастосовується до посадових осіб господарських товариств, яким державне підприємствоАдміністрація морських портів Українине являється, а позивач в розумінні вказаної норми права не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована вказана норма.
		Необхідно звернути також увагу і на те, що в назві норми ст.41КЗпП України та її змісті закладено, як додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, та з певними особливостями розірвання трудового договору з працівником, який є посадовою особою.
		Вказівка на звільнення «за певних умов» у пункті 5 цієї норми закону такою умовою вказує «припинення повноважень».
		Тобто, розірвання трудового договору за пунктом 5 частини першоїстатті 41 КЗпП Україниможливе за наявності попереднього припинення повноважень посадової особи.
		Таким чином, поняттярозірвання трудового договору з посадовою особоюіприпинення повноважень посадової особине є ідентичними.
		Аналогічну правову позицію щодо можливості застосування норми п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України до господарських товариств також викладено у постановах ВС від 13.06.2018 у справі № 753/1150/17, від 21.02.2018 р. у справі № 758/15355/15-ц, від 16.01.2018 у справі № 760/9269/15-ц, від 23.01.2018 у справі № 344/13738/15-ц, а також ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.10.2015 р. усправі №6-21072св15 та від 20 вересня 2017 року у справі №711/9140/15-ц.
		Необхідно звернути увагу на те, що на час призначення позивача на посаду, Міністерство керувалося ст.87 КТМ України та п.1.4. Положення про капітана морського торговельного порту України, затвердженим наказом Мінтрансу від 18.10.2000 р. №573, в редакції станом на 12.06.2013 р..
		Так, за нормами ст.87 КТМ України капітан морського торговельного порту і капітан морського рибного порту призначаються відповідно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
		Положенням про капітана морського торговельного порту України, затвердженим наказом Мінтрансу від 18.10.2000 р. №573, було визначено:
		1.1. Це Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.
		Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу адміністрації морських портів України.
		П.1.2. Капітан морського порту призначається на посаду і звільняється з посади Міністерством інфраструктури України за поданням Укрморрічінспекції. Капітан морського порту підпорядковується Голові Укрморрічінспекції.
		Капітан морського порту під час здійснення своїх повноважень керуєтьсяКонституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
		У частині питань, які стосуються здійснення нагляду та забезпечення безпеки мореплавства, капітан морського порту у тому числі керується наказами Укрморрічінспекції, виданими в межах її компетенції.
		П.1.3. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним нагляду за безпекою мореплавства, визначаються наказом Укрморрічінспекції.
		Нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ Служби.
		Нагляд за безпекою мореплавства за межами території та акваторії відповідного морського порту здійснює Укрморрічінспекція.
		Служба повинна забезпечувати цілодобовий нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.
		Відповідно до п.1.4, на посаду капітана морського порту призначається особа з повною вищою освітою відповідного напряму підготовки, яка має диплом капітана судна валовою місткістю від 3000 тонн і більше або капітана далекого плавання та стаж роботи на посаді капітана судна не менше 5 років або стаж роботи на посаді капітана судна не менше 3 років та 2 роки на посаді заступника капітана морського порту.
		Отже, призначення позивача на посаду регулюється нормами КТМ України з урахуванням вимог Положення про капітана морського торговельного порту України.
		Необхідно звернути увагу на те, що під час прийняття наказу 24.05.2019 р. №45-О в.о. Міністра ОСОБА_3 керувався ст.77 КТМ України та нормами Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 27.03.2013 № 190, із змінами, які набрали чинності з 14.05.2019 р., при цьому пункт вказаного Положення не був зазначений.
		Відповідно до вимог ст.77 КТМ України , в редакції на час прийняття наказу №45-О, капітан морського порту призначається на посаду і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Капітан морського порту підпорядковується керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.
		Згідно зп.1Положення про Міністерствоінфраструктури України,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від30червня 2015р.№ 460,Міністерство інфраструктуриУкраїни (Мінінфраструктури)є центральниморганом виконавчоївлади,діяльність якогоспрямовується ікоординується КабінетомМіністрів України.  Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
		18квітня 2019року наказом Міністерства інфраструктури України № 266 було внесено зміни до Положення про капітана морського торговельного порту України, які набрали чинності з 14.05.2019 року.
		Так за змістом нової редакції Положення:
		Пункт 1. Це Положення визначає порядок організації діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту у сфері державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
		Капітан морського порту керує службою капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація).
		2. Капітан морського порту призначається на посаду та звільняється з посади відповідно доЗакону України«Про державну службу». Капітан морського порту підпорядковується Голові Морської адміністрації.
		Капітан морського порту під час здійснення своїх повноважень керуєтьсяКонституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури, іншими нормативно-правовими актами, наказами Морської адміністрації та цим Положенням.
		Служба є самостійним структурним підрозділом Морської адміністрації, що забезпечує державний нагляд (контроль) за безпекою мореплавства, в тому числі у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, відповідно достатті 75Кодексу торговельного мореплавства України.
		У частині, що стосується забезпечення безпеки мореплавства, капітан морського порту та Служба взаємодіють з відповідною адміністрацією морського порту відповідно доКодексу торговельного мореплавства України,Закону України«Про морські порти України» та цього Положення.
		Капітан морського порту та працівники Служби є державними службовцями.
		3. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються Морською адміністрацією відповідно достатті 75Кодексу торговельного мореплавства України.
		Відповідно доп.4на посадукапітана морськогопорту призначаютьсяповнолітні громадяниУкраїни,які вільноволодіють державноюмовою,здобули ступіньвищої освітине нижчемагістра за напрямом підготовки «Судноводіння», мають диплом про присвоєння звання капітана далекого плавання, загальний стаж плавання на посаді капітана судна більше 500 регістрових тон не менше 24 місяців, володіють знаннями спеціального законодавства з питань безпеки мореплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, а також володіють англійською мовою (морська специфіка) не нижче рівня Upper-Intermediate (В2).
		Проаналізувавши нормиПоложення,які діялив різнийчас,можна зробитивисновок,що відбуласязміна підпорядкування,а саме, післявнесених змінкапітан морськогопорту продовжуєочолювати службукапітана морськогопорту,яка входиласпочатку доскладу адміністраціїморських портівУкраїни,а капітанпідпорядковувався ГоловіУкрморрічінспекції,після змінна підставінаказу Міністерства№278від 16.08.2016р.він підпорядковувавсяГолові Укртрансбезпеки,та післязмін напідставі наказу№ 266Міністерства від18.04.2019року -Голові Морськоїадміністрації,а службакапітана морськогопорту входитьдо складуДержавної службиморського тарічкового транспортуУкраїни (Морськаадміністрація),яка булаутворена постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2017 р. № 1095. 
		Відповідно до Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
		від 6 вересня 2017 р. № 1095, а саме пп. 22,23,53 пункту 4 Морська адміністрація відповідно до покладених на неї завдань: визначаємежі зон нагляду, на які поширюються повноваження капітанів морськихпортів щодоздійснення нимидержавного наглядуза безпекоюмореплавства; координує в межах своїх повноважень діяльність капітанів морськихпортів таскасовує їхрозпорядження зпитань забезпеченнябезпеки мореплавстваі порядкув морськомупорту вразі їхневідповідності вимогамзаконодавства; готує подання Мінінфраструктури щодо призначення та звільнення капітанів морських портів;
		Згідно з пп.22 п.11 цього Положення Голова Морської адміністрації має у підпорядкуванні капітанів морських портів.
		За вимогами ст.74 КТМ України організаціята забезпеченнябезпеки мореплавствау морськомупорту покладаютьсяна адміністраціюморських портівУкраїни. Власники (користувачі) морських терміналів, судновласники, інші суб`єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у межах території та акваторії морського порту, забезпечують безпеку мореплавства відповідно до правил, визначених обов`язковими постановами по порту.
		Згідно знормами ст.75КТМ України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту.Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.
		Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту.
		Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставіположення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
		Відповідно донорм ч.2,3ст.14Закону України«Про морськіпорти України» наглядза мореплавствому морськомупорту здійснюєтьсякапітаном морськогопорту,який очолюєслужбу капітанаморського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.
		Отже, оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши вказані норми, суд прийшов до висновку, що звільнення за п.5 ч. 1ст. 41 КЗпП України позивача є неправомірним, а наказ Міністерства № 45-О від 24 травня 2019 р. є незаконним, тому з метою відновлення прав ОСОБА_1 даний наказ підлягає скасуванню.
		Щодо посилань позивача на відсутність у виконуючого обов`язки Міністра ОСОБА_3 повноважень на прийняття такого наказу, то з даним доводом суд не погоджується, оскільки виходячи із вимог ст.77 КТМ України, п.1 Положення про Міністерство, та враховуючи наявність наказу Міністра №304-к від 23.05.2019 р., він мав повноваження виконуючого обов`язки Міністра інфраструктури України 24.05.2019 р.. 
		Згідно знормами ч.1ст.235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнено без законних підстав, тому необхідно поновити його на роботі на посаді капітана морського порту Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
		Відповідно до вимог ч.1,2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Прозапобігання корупції"іншою особою,працівник повиненбути поновленийна попереднійроботі органом,який розглядаєтрудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Як зазначено в ч.7 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Отже, враховуючи висновки суду і відсутність законних підстав для звільнення позивача, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обгрунтованою.
		Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУвід 08.02.1995№ 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
		Виходячи із розміру середньоденного заробітку ОСОБА_1 - 2688,77 грн., повідомленого в.о. начальника Адміністрації Одеського морського порту в розрахунку про доходи позивача, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті позивачу, складає в період з 27 травня по день прийняття рішення судом, тобто по 09 грудня 2019 р., 368361,49 грн.(2688,77 грн. Х 137 робочих днів). 
		Враховуючи повноваження Міністерства, суд вважає, що стягнути середній заробіток необхідно саме з відповідача, який має можливість, так само як і при звільненні, доручати проведення розрахунків ДП «АМПУ», яке займається фінансовим забезпеченням капітана порту та його служби за штатним розписом .
		Відповідно до вимог п.2,4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, пропоновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
		Враховуючи вказану норму рішення в частині поновлення на посаді позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць ( 56464,17 грн.) підлягає негайному виконанню.
		Крім того, відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 4452,01 грн. (768,40 грн. (немайнова вимога) + 3683,61 грн.(майнова вимога)). 
		   Керуючись ст.ст.12,13,76-81,141,258-259,263,265,268,273,279,354,355,430 ЦПК України, суд-
		ВИРІШИВ:
		   Позов ОСОБА_4 задовольнити .
		   Скасувати наказ Міністерства інфраструктури України №45-О від 24 травня 2019 р. "Про капітана морського порту Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України (адміністрації Одеського морського порту"), яким припинено повноваження Антонова Олександра Олексійовича на посаді капітана Одеського морського порту Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та звільнено з роботи відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.
		   Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді капітана морського порту Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
		   Стягнути з Міністерства інфраструктури України (ЄДРПОУ 37472062, юридична адреса :01135, м.Київ, проспект Перемоги,14) на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 травня по 09 грудня 2019 року у розмірі 368361,49 грн..
		   Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді капітана морського порту Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 56464,17 грн.
		   Стягнути з Міністерства інфраструктури України на користь держави судовий збір у розмірі 4452, 01 грн. .
		   Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
		   Повне рішення складено 13.12.2019 р.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...