Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13670/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.

Номер судового провадження: А/855/20935/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13670/19                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  17 грудня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Пилипенко О.Є.  
		суддів                              - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.,
		при секретарі                    - Кузик О.С., 
		розглянувши в порядку письмового провадженя апеляційну скаргу Департаменту з питань  архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружби Народів СНД» до Департаменту з питань  архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У липні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружби Народів СНД» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань  архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
		-          визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі дозволу відповідачем на виконання будівельних робіт від 06.06.2019 р. № КВ132191571748 (далі - оскаржуване рішення);
		-          зобов`язати відповідача видати дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі поданої заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво апартамент-готелю» по вул. Курганівській, 7 у Печерському районі м. Києва від 31.05.2019 року.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 
		Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружби Народів СНД» до суду апеляційної інстанції не надходив.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що  нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI та Порядку виконання будівельних і підготовчих робіт , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 не передбачена необхідність подання для отримання дозволу на виконання будівельних робіт: технічних умов від СУППР та відповідне погодження на генеральному плані; інформації щодо внесення проектної документації до Містобудівного кадастру, згідно із вимогами містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва; завдання на проектування, затвердженого замовником та погодженого генеральним проектувальником; акт обстеження зелених насаджень; інформації щодо підключення об`єкта будівництва до існуючих інженерних мереж; ТУ від Департаменту транспортної інфраструктури; інженерно-геологічні вишукування, виконані у лютому 2018 року ТОВ "КиївГЕО"; кваліфікаційного сертифікату на особу, яка здійснює авторський нагляд; кваліфікаційного сертифікату на особу, яка здійснює технічний нагляд; проекту ОВНС; інформації щодо виконання вимог п. 5 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва; генерального плану, оформленого в установленому порядку з відповідними погодженнями, у зв`язку з чим рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є протиправним.
		Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 31.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів СНД» звернувся до Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою №073/09/01-3105/7 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво апартамент-готелю» по вул. Курганівській, 7 у Печерському р-ні м. Києва (далі - Об`єкт будівництва), вид - нове будівництво, клас наслідків (відповідальності) - СС2.
		За результатами розгляду вказаної вище заяви Департаментом 06.06.2019 року прийнято рішення № КВ132191571748, яким відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на Об`єкті будівництва
		Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності встановлені Законом №687-XIV, який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
		Згідно з абз.абз. 2-4 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 10, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів; суб`єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об`єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об`єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об`єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.
		Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		До уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до ст. 6 Закону №3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 р. №978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - Положення), відповідно до п.п. 1-3 якого, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.
		Департамент, у межах делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - Держархбудінспекція).
		Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Держархбудінспекції, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Положенням.
		Основним завданням органу Департаменту є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
		Згідно із ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Водночас, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону №3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів:
		- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
		- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
		- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
		2) пункт 2 частини першої статті 34 виключено
		3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
		Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
		Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
		Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 37 Закону №3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
		Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
		3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
		4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
		5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
		6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
		7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
		Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
		1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
		2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
		3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
		4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Аналогічні норми закріплені в Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі - Порядок №466), який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Судом першої інстанції вірно зауважено, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №466 визначено вичерпний перелік документів, які необхідно подати замовнику для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Так, з оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що воно прийняте у зв`язку з:
		1. неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу:
		1.1. відсутні технічні умови від СУППР та відсутнє відповідне погодження на генеральному плані;
		1.2. відсутня інформація щодо внесення проектної документації до Містобудівного кадастру, згідно із вимогами містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва;
		1.3. не надано завдання на проектування, затверджене замовником та погоджене генеральним проектувальником;
		1.4. не надано акт обстеження зелених насаджень;
		1.5. відсутня інформація щодо підключення об`єкта будівництва до існуючих інженерних мереж;
		1.6. відсутні ТУ від Департаменту транспортної інфраструктури;
		1.7. відсутні інженерно-геологічні вишукування, виконані у лютому 2018 року ТОВ «КиївГЕО»;
		1.8. відсутній наказ про призначення відповідального за авторський нагляд від проектанта;
		1.9. відсутній кваліфікаційний сертифікат на особу, яка здійснює авторський нагляд;
		1.10. відсутній кваліфікаційний сертифікат на особу, яка здійснює технічний нагляд;
		1.11. відсутній наказ про призначення відповідальних осіб, генерального підрядника та його ліцензія з переліком робіт;
		1.12. відсутній проект ОВНС;
		2. встановленням невідповідності поданих документів вимогам законодавства:
		2.1. відповідно до п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (в чинній редакції), назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування;
		2.2. форма наданої заяви на видачу дозволу на виконання будівельних робіт не відповідає затвердженій формі у додатку 10 до Порядку №466;
		2.3. в наданій заяві на отримання дозволу на виконання будівельних робіт невірно зазначено найменування органу, якому надсилається заява, відсутній код об`єкта, невірно вказано інформацію щодо особи, яка дає згоду на обробку персональних даних, враховуючи, що у даному пункті зазначається прізвище, ім`я та по батькові замовника - фізичної особи, а не представника юридичної особи;
		2.4. узгодити інформацію щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:82:096:0011 та 8000000000:82:096:0012, в межах яких ведеться проектування (схема генерального плану), враховуючи що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва видані лише на одну земельну ділянку - площею 0,1 га, проектна документація (Том 1) розроблена на земельну ділянку - площею 0,13 га (кадастровий номер 8000000000:82:096:0011 та кадастровий номер 8000000000:82:096:0012), експертний звіт отриманий на одну земельну ділянку - площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:82:096:0011. Привести у відповідність показники загальної площі земельної ділянки, враховуючи те, що в наданому витязі з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:096:0011 вказана площа земельної ділянки 0,1 га;
		2.5. відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та даних Публічної кадастрової карти, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. У витягах з Державного реєстру речових прав - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Вихідні дані та експертний звіт отримані на будівництво апартамент - готелю. Надати інформацію щодо зміни цільового призначення, враховуючи найменування об`єкта будівництва;
		2.6. надити інформацію щодо виконання вимог п. 5 містобудівних умов та обмежень для проектування об 'єкта будівництва;
		2.7. привести у відповідність показники висотності на архітектурних кресленнях, враховуючи те, що в історико-містобудівному обґрунтуванні висотність забудови обмежується 27 м від денної поверхні;
		2.8. в історико-містобудівному обґрунтуванні техніко-економічні показники не відповідають показникам відповідно до експертного звіту;
		2.9. відсутній засвідчений у встановленому законом порядку експертний звіт та додаток до нього;
		2.10. не надано генеральний план, оформлений в установленому порядку з відповідними погодженнями;
		2.11. проектна документація на будівництво не відповідає вимогам вихідних даних на проектування та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
		2.12. подана проектна документація не засвідчена у встановленому законом порядку, що суперечить Порядку №466 (в чинній редакції).
		Скасовуючи рішення Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суд першої інстанції виходив того, що нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 466 визначено виключний перелік документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, в той час як в рішенні відповідача вказано значно більший перелік документів, що, на переконання суду свідчить про протиправність останнього, проте такий висновок суду колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
		Так, однією із підстав для відмови у видачі дозволу, є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу, в свою чергу, обов`язково до заяви додаються, в тому числі, але не виключно проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому порядку.
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, в тому числі, розроблення містобудівної та проектної документації.
		Відповідно до четвертого абзацу статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля. Перелік таких об`єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України».
		Відповідно до першого абзацу статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. 
		Таким порядком є наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» від 16 травня 2011 року № 45 (далі - Наказ № 45).
		Відповідно до п. 10 Наказу № 45 склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
		В Україні є чинними ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3- 2014), які встановлюють склад і зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
		Відповідно до додатків В, Д та Е ДБН А.2.2-3- 2014 для проектів на будівництво об`єктів невиробничого чи виробничого призначення розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» є обов`язковим.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірною вимогу контролюючого органу щодо необхідності надання проекту ОВНС.
		Крім того, відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на об`єкту нового будівництва по вул.. Курганівській 7 у Печерському районі, наданого позивачем зазначено, що ділянка проектування розташована на зсувонебезпечних територіях: при проектуванні необхідно забезпечити заходи, спрямовані на захист території від зсувів та збереження споруд і будівель, забезпечити виконання вимог щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно технічним умовам та вимогам КП «Спеціального управління протизсувних підземних робіт» (СУППРу), тобто в межах спірних правовідносин, вимога щодо необхідності надання технічних умов від СУППР та відповідного погодження є правомірною та такою, яку позивачем виконано не було.
		Відповідно до матеріалів справи, функціональне призначення земельної ділянки - територія громадських будівель та споруд та частково територія вулиць і доріг, відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, у зв`язку з чим вимога суб`єкта містобудування щодо обов`язку надання ТУ від Департаменту транспортної інфраструктури є, на переконання колегії суддів, законною та обґрунтованою. 
		Крім того, в оскаржуваному рішенні було встановлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
		Так в містобудівних умовах та обмежень для проектування об`єкта будівництва на об`єкту нового будівництва по вул.. Курганівській 7 у Печерському районі, наданого позивачем зазначено, що гранична висота h = 27 м, відповідно до наданого містобудівного розрахунку, в той час, відповідно до пояснювальної записки до Будівництва апартамент - готелю по вул.. Курганівській 7 у Печерському районі м. Києва, в п.12, вказано, поверховість - 10 поверхів, п. 13 - поверховість 9;10, відповідно до експлікації будівель і споруд «поверховість - 9,10», тобто у наданих позивачем документах є суперечність, о вірно будо встановлено відповідачем.
		Також, відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та даних Публічної кадастрової карти, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, в той час як у витягах з Державного реєстру речових прав - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Вихідні дані та експертний звіт отримані на будівництво апартамент - готелю. Інформації щодо зміни цільового призначення, враховуючи найменування об`єкта будівництва відповідачу не надано, більше того, в містобудівних умовах наголошено, що до проектування привести земельну ділянку, а саме її цільове призначення у відповідність до намірів забудови, проте виконання даних приписів із матеріалів справи не вбачається.
		Судом першої інстанції зазначено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2017 р. №100564956, позивачу належить на праві власності 1/2 частка земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:096:0011, площею 0.1 га, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Судом наголошено, що проектування у межах земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:82:096:0012 позивачем не здійснювалось, оскільки проектування об`єкта архітектури здійснено виключно у межах земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:82:096:0011.
		Проте дане твердження не відповідає дійсності, так, відповідно до техніко - економічних показників за генеральним планом, загальна площа земельних ділянок складає 0,13 га, а саме: площа земельної ділянки відповідно до кадастрового номеру № 8000000000:82:096:0011 - 0,1 га та площа земельної ділянки відповідно до кадастрового номеру № 8000000000:82:096:0012 - 0,03 га, тобто, як вірно зазначено відповідачем ТОВ «Дружба народів СНД» необхідно узгодити інформацію щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:82:096:0011 та 8000000000:82:096:0012, в межах яких ведеться проектування (схема генерального плану), враховуючи що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва видані лише на одну земельну ділянку - площею 0,1 га, проектна документація (Том 1) розроблена на земельну ділянку - площею 0,13 га (кадастровий номер 8000000000:82:096:0011 та кадастровий номер 8000000000:82:096:0012), експертний звіт отриманий на одну земельну ділянку - площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:82:096:0011.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня  2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружби Народів СНД» - відмовити в повному обсязі. 
		Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -  
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту з питань  архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружби Народів СНД» - відмовити.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя:                                                                       О.Є.Пилипенко 
		 
		Суддя:                                                                                 Я.Б.Глущенко          
		 
		                                                                                                    Л.Т.Черпіцька    
		   
		 
		Повний текст виготовлено 17 грудня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...