Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/861/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 15.01.2020
Номер судового провадження: 14-660цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                            
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2020 року
		м. Київ
		 
		Справа № 540/861/16-ц
		Провадження № 14-660цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Машівська районна державна адміністрація Полтавської області (далі - Машівська РДА), Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі відділу Держгеокадастру у Машівському районі Полтавської області (далі - ГУ Держгеокадастру, відділ Держгеокадастру відповідно), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старицьківська сільська рада Машівського району Полтавської області (далі - Старицьківська сільрада), Центр надання адміністративних послуг при Машівській РДА (далі - ЦНАП), Приватне підприємство «Полтавська земельна компанія» (далі - ПП «Полтавська ЗК»), Виробничий кооператив «Крайінвентгео» (далі - ВК «Крайінвентгео»), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» в особі Машівського виробничого відділу Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр ДЗК»), 
		 
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 
		 
		на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2018 року у складі судді Косик С. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів Триголова В. М., Дорош А. І., Панченка О. О.
		 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Машівської РДА, відділу Держгеокадастру, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старицьківська сільрада, ЦНАП, ПП «Полтавська ЗК», ВК «Крайінвентгео», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ДП «Центр ДЗК», про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акта на право власності на земельну ділянку і скасування його державної реєстрації та
		за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Старицьківської сільради, ГУ Держгеокадастру, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Машівська РДА, та
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
		- визнати недійсними видані ОСОБА_2 державні акти серії ЯК № 233171 від 30 вересня 2011 року та серії Р1 № 511275 від 15 грудня 2001 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0094, скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки;
		- визнати недійсними розпорядження голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, та про передачу ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею по 6,48 га кожному на території Старицьківської сільради в частині передачі кожному з них у приватну власність частини належної йому, ОСОБА_1 , на праві приватної власності на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії Р2 № 606387, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Книга записів) 15 грудня 2001 за № 286, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6734 га, розташованої за межами населених пунктів на території Старицьківської сільради;
		- визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 523541 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0102, виданий ОСОБА_11 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки;
		- визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 523545 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0105, виданий ОСОБА_3 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки;
		- визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 523547 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0104, виданий ОСОБА_6 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки;
		- визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 523546 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 323087200:00:001:0103, виданий ОСОБА_4 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.
		 
		Позов мотивовано тим, що рішенням 10-ї сесії 22-го скликання Машівської РДА від 19 серпня 1997 року позивачу передано у постійне користування, а рішенням 15-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільради від 12 березня 2001 року - у приватну власність земельну ділянку площею 6,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Старицьківської сільради. Державний акт зареєстрований у Книзі записів 15 грудня 2001 року за № 286. Присвоєння кадастрового номера зазначеній земельній ділянці не здійснювалося. 
		 
		У 2015 році позивач вирішив зареєструвати вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) у процесі чого виявлено накладення в системі ДЗК земельних ділянок сторонніх власників (ОСОБА_2) на земельну ділянку, яка перебуває у його власності, у зв`язку із чим йому було запропоновано замовити та виготовити відповідну документацію із землеустрою для встановлення (відновлення) меж його земельної ділянки з метою їх визначення в натурі (на місцевості). Разом з тим ПП «Полтавська ЗК» повідомило, що відсутня можливість усунути перетин його земельної ділянки з іншими. При проведенні робіт перетинів або накладок з іншими земельними ділянками не виявлено. 
		 
		У червні 2016 року відділ Держгеокадастру відмовив позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК. З витягу з ДЗК убачається, що власниками земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку позивача, є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 . 
		 
		Під час виготовлення технічної документації із землеустрою, на підставі якої ОСОБА_2 була здійснена державна реєстрація земельних ділянок, із позивачем як власником суміжної земельної ділянки межі земельних ділянок відповідачами не погоджувалися.
		 
		Розпорядженням голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, у тому числі і відповідачів    ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , площею 6,48 га кожному, передано їм у власність ці земельні ділянки та посвідчено їх право власності на них.
		 
		Позивач вважав, що відповідачам незаконно передано у приватну власність вказані земельні ділянки та незаконно видано державні акти на право власності на них, оскільки до площі земельних ділянок кожного з них неправомірно включено частину його земельної ділянки, право власності на яку він правомірно набув першим на підставі рішення 15-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільради від 12 березня 2001 року.
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до  ОСОБА_1 , у якому просив визнати недійсними рішення 15-ї сесії        23-го скликання Старицьківської сільради від 12 березня 2001 року та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 6,7 га, виданий ОСОБА_1 Старицьківською сільрадою 15 грудня 2001 року, та скасувати його державну реєстрацію.
		Зустрічний позов мотивовано тим, що оспорюване рішення прийняте з перевищенням наданих законом повноважень, оскільки сільська рада розпорядилася земельною ділянкою із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту, що є порушенням земельного законодавства. 
		 
		Крім цього, змінено цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки площею 6,7 га з «для ведення фермерського господарства» на «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». У рішенні 15-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільради від 12 березня 2001 року жодним чином не вказано про зміну цільового призначення земельної ділянки. Більше того, ОСОБА_1 як фермер не мав права на безоплатне отримання земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) у власність для ведення фермерського господарства.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2018 року позов ОСОБА_1  задоволено.
		Визнано недійсними видані ОСОБА_2 державні акти серії ЯК № 233171 від 30 вересня 2011 року та серії Р1 № 511275 від 15 грудня 2001 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0094. Скасовано державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.
		Визнано недійсними розпорядження голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, та про передачу у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею по 6,48 га кожному на території Старицьківської сільради.
		Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 523541 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0102, виданий ОСОБА_11 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518. Скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.
		Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 523545 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0105, виданий ОСОБА_3 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518. Скасовано державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.
		Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 523547 від 13 травня 2011 року на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 5323087200:00:001:0104, виданий ОСОБА_6 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518. Скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.
		Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 523546 від 13 травня 2011 року, на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,48 га, розташовану на території Старицьківської сільради, кадастровий номер 323087200:00:001:0103, виданий ОСОБА_4 на підставі розпоряджень голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518. Скасовано державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.
		У задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2 відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
		 
		ОСОБА_1 відповідно до положень статей 116, 118, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України у редакції, чинній на момент набуття позивачем у власність земельної ділянки) з грудня 2001 року є власником земельної ділянки площею 6,7 га на території Старицьківської сільради.
		 
		Суд вважав доведеним факт накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку  ОСОБА_1 , внаслідок чого зробив висновки, що оспорюваними розпорядженнями голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, та про передачу у приватну власність ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 6,48 га кожному на території Старицьківської сільради та виданими в подальшому відповідачам державними актами на право власності на земельні ділянки порушується право власності  ОСОБА_1  на належну йому земельну ділянку, яке він набув раніше.
		 
		Разом з цим суд не вбачав підстав для висновку про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 , вважаючи його вимоги недоведеними та необґрунтованими.
		 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року рішення Машівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2018 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції всебічно та об`єктивно досліджено усі докази, надані сторонами та прийнято законне й обґрунтоване рішення.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, з урахуванням уточненої редакції   ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу за первісним позовом у задоволенні позовних вимог, а його зустрічний позов задовольнити або скасувати судові рішення та закрити провадження у справі.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а суди порушили вимоги статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статей 4, 12, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		Указував, що  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як члени фермерських господарств є суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, діяльність яких спрямована на виготовлення та реалізацію продукції. Тобто вони є негосподарюючими суб`єктами, діяльність яких спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.
		 
		На думку особи, яка звернулася з касаційною скаргою, оскільки згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, то провадження у справі підлягає закриттю.
		 
		Позиція інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі доводів та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 07 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Вирішуючи питання стосовно юрисдикції цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір, і має судова юрисдикція. 
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		Суди установили, що 19 серпня 1997 року рішенням 10-ї сесії 22-го скликання Машівської районної Ради народних депутатів Полтавської області ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 6,7 га на  території Сахнівщинської сільської ради Машівського району для створення селянського (фермерського) господарства.
		 
		09 грудня 1997 року головою Машівської РДА ОСОБА_1 видано державний акт серії IV-ПЛ № 020142 на право постійного користування землею, який зареєстрований у Книзі записів за № 84.
		 
		Технічний звіт установлення в натурі меж відведеної земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Старицьківської сільради виготовлений у жовтні 1997 році Полтавським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук.
		 
		Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою ПП «Полтавська ЗК», перетинів або накладання з іншими земельними зареєстрованими ділянками не було виявлено.
		 
		09 січня 2001 року  зареєстровано Фермерське господарство «Відродження» (далі - ФГ «Відродження»), створене ОСОБА_1 , діяльність якого припинено 18 березня 2015 року.
		 
		12 березня 2001 року рішенням 15-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільської Ради народних депутатів виділено середню земельну частку розміром 6,7 га в натурі та передано у приватну власність громадянину ОСОБА_1 
		 
		15 грудня 2001 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії Р2 № 606387 на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів за № 286.
		 
		Після припинення діяльності ФГ «Відродження» земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 
		 
		26 квітня 2016 року рішенням № РВ-5300235842016 відділу Держгеокадастру у Машівському районі Полтавської області відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК у зв`язку з наявним перетином з ділянками, власниками яких є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 
		 
		26 вересня 2000 року ОСОБА_2 на підставі рішення 9-ї сесії 23-го скликання Машівської районної Ради народних депутатів Машівського району Полтавської області від 06 квітня 2000 року видано державний акт серії І-ПЛ № 014022, зареєстрований у Книзі записів за № 59, за яким останньому передано в постійне користування земельну ділянку для організації селянського (фермерського) господарства площею 50,000 га на території сіл Старицьківська, Рубанівка Старицьківської сільради для ведення селянського (фермерського) господарства.
		 
		24 липня 2008 року розпорядженням голови Машівської РДА № 404 на підставі заяв громадян - членів Селянського (фермерського) господарства «Астра» (далі - СФГ «Астра») надано дозвіл на приватизацію та розробку проекту відведення земельних ділянок на території Старицьківської сільради у розмірі 6,62 кадастрового гектара членам СФГ «Астра» ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства із земель, які знаходяться в постійному користуванні, згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ПЛ № 014022.
		 
		16 червня 2010 року розпорядженням голови Машівської РДА № 293 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) членам СФГ «Астра» ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 загальною площею 38,88 га за рахунок земель, що перебувають у користуванні цього господарства для ведення фермерського господарства на території Старицьківської сільради площею по 6,48 га кожному.
		 
		17 серпня 2010 року та 18 жовтня 2010 року розпорядженнями голови Машівської РДА № 433 та № 518 відповідно затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства на території Старицьківської сільради громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 площею по 6,48 га кожному; передано у власність цих осіб зазначені земельні ділянки, на підставі чого у 2011 році ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5   видані державні акти на право власності на земельну ділянку.
		 
		Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства указаним громадянам розроблено згідно із проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам СФГ «Астра» для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) в адміністративних межах Старицьківської сільради Машівського району Полтавської області, про що складено акти встановлення меж земельних ділянок у натурі та акти приймання-передачі межових знаків на зберігання. 
		 
		Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), належної ОСОБА_2 та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Старицьківської сільради, виконана ВК «Крайінвентгео» в 2010 році.
		 
		За архівною довідкою від 21 червня 2016 року Машівської РДА у книгах протоколів сесій Старицьківської сільради за 2001 рік рішення 16-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільради від 12 червня 2001 року про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Старицьківської сільради відсутнє.
		 
		Згідно з архівною довідкою від 03 жовтня 2016 року Машівської РДА рішення 18-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільради від 14 вересня 2001 року, за яким ОСОБА_2 виділено земельну частку (пай) у натурі без створення юридичної особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відсутнє.
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 , вважаючи, що порушено його право власності на земельну ділянку шляхом накладення на неї інших земельних ділянок, звернувся з цивільним позовом до суду.
		 
		На час звернення з позовом діяльність ФГ «Відродження» було припинено.
		 
		ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до  ОСОБА_1 , у якому просив визнати недійсним рішення 15-ї сесії 23-го скликання Старицьківської сільради від 12 березня 2001 року та державний акт на право приватної власності на землю площею 6,7 га, виданий ОСОБА_1 Старицьківською сільрадою 15 грудня 2001 року, та скасувати його державну реєстрацію.
		 
		Відповідно до положень статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом), які кореспондуються з приписами статті 19 цього Кодексу (у чинній редакції), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Проте разом з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій. 
		 
		Частинами першою, другою статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.
		 
		За змістом статті 12 ГПК України (в зазначеній редакції) господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
		 
		Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства в сукупності є суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.
		 
		Таким чином, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
		 
		Згідно із частинами першою, другою статті 21 ГПК України (у редакції, чинній на час подання позову до суду) позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу. 
		 
		У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся з позовом про захист свого речового права, зокрема права приватної власності на земельну ділянку, отриману ним саме як фізичною особою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		 
		Згідно з положеннями статті 6 ЗК України від 18 грудня 1990 року, чинного на час отримання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.
		 
		Відповідно до статті 17 ЗК України від 18 грудня 1990 року передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно зі статтею 52 цього Кодексу. Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). 
		 
		Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (статті 22 і 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року).
		 
		Тобто ОСОБА_1 , отримавши 09 грудня 1997 року державний акт на право постійного користування землею та 15 грудня 2001 року державний акт на право приватної власності на землю, набув як фізична особа спочатку право постійного користування земельною ділянкою, а потім реалізував право на отримання у приватну власність земельну ділянку, яка розташована на території Старицьківської сільради, та звернувся до суду за захистом свого цивільного майнового права саме як фізична особа.
		 
		Створення у січні 2001 році ОСОБА_1 фермерського господарства не може впливати на правовідносини у справі, яка переглядається, оскільки, по-перше, діяльність господарства була припинена у лютому 2015 року, а з позовом ОСОБА_1 звернувся у липні 2016 року, по-друге, положення Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ «Про селянське (фермерське) господарство» (далі - Закон № 2009-ХІІ у редакції, чинній на час створення ФГ «Відродження») не містить обмежень щодо перебування у приватній власності земельних ділянок, наданих громадянину для створення фермерського господарства. 
		 
		Так, згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2009-ХІІ селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
		 
		Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди. Передача громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться один раз, про що Радою народних депутатів, яка передала земельну ділянку, робиться відмітка в паспорті або документі, який його замінює (абзаци перший, четвертий частини другої статті 4 Закону № 2009-ХІІ).
		 
		Згідно з абзацом сьомим частини другої статті 4 Закону № 2009-ХІІ власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншим способом відчужувати належну їм земельну ділянку, крім переходу її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. У разі наявності поважних причин суд за заявою власника може скоротити зазначений термін.
		 
		Статтею 5 Закону № 2009-ХІІ установлено порядок надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно із частиною першою якої громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.
		 
		Після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку (частина перша статті 9 Закону 2009-ХІІ).
		 
		Оскільки ФГ «Відродження» з 2015 року припинено, а позивач набув земельну ділянку площею 6,7 га саме як фізична особа член фермерського господаоства, то помилковим є посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_1 як член фермерського господарства є суб`єктом господарювання у цих правовідносинах, оскільки суб'єктом господарювання було фермерське господарство, а не його член.
		 
		Суди попередніх інстанцій правильно розглянули справу в порядку цивільного судочинства, підстав для висновків про те, що суди порушили правила предметної чи суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.
		 
		Стосовно рішень судів по суті вирішеного спору слід зазначити таке.
		 
		Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		 
		У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
		 
		У справі, яка переглядається, суди установили факт накладення земельних ділянок відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 і таке порушення закріплено розпорядженнями голови Машівської РДА від 17 серпня 2010 року № 433 і від 18 жовтня 2010 року № 518 в частині про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства та про передачу у приватну власність ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею по 6,48 га кожному на території Старицьківської сільради.
		 
		За таких обставин Велика Плата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги  ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2 .
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що ОСОБА_1 не довів обставин, що мають значення для справи, які суд вважав установленими, спростовуються матеріалами справи, змістом оскаржуваних судових рішень. Крім того, ці доводи зводяться до переоцінки доказів, а в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що суди порушили норми матеріального та процесуального права.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення вказаної касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін. У такому разі розподіл судових витрат не проводиться згідно зі статтею 141 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 259, 268, 400, 402, 409, 410, 416, 417, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргуОСОБА_2 залишити без задоволення. 
		 
		Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                   О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                        Л. М. Лобойко
		С. В. Бакуліна                                         Н. П. Лященко
		В. В. Британчук                                      О. Б. Прокопенко
		Ю. Л. Власов                                          В. В. Пророк
		Д. А. Гудима                                           Л. І. Рогач
		Ж. М. Єленіна                                        О. С. Ткачук
		О. Р. Кібенко                                          В. Ю. Уркевич
		В. С. Князєв                                            О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...