Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/165/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: 61-17602ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		27 січня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 372/165/18
		провадження № 61-17602св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадська організація «Стоп Свавіллю», садове товариство «Ветеран»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року у складі судді Тиханського О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року в складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадської організації «Стоп Свавіллю» (далі - ГО «Стоп Свавіллю»), садового товариства «Ветеран» (далі - СТ «Ветеран») про відшкодування майнової та моральної шкоди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
		 
		Позовна заява обґрунтована тим, що з 10 березня 2010 року вона є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		 
		З метою охорони вказаної земельної ділянки позивач встановила огорожу по межі орендованої ділянки.
		 
		Проте, СТ «Ветеран», члени даного товариства, відповідачі заперечували проти встановлення паркана, неодноразово висловлювали незадоволення та вимагали у позивача знести дану огорожу, а у випадку відмови погрожували, що знесуть його самостійно від імені садового товариства.
		 
		Реалізуючи намір, щодо знесення огорожі відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з відома правління СТ «Ветеран» звернулись до ГО «Стоп свавіллю», представники якого 14 липня 2017 року приїхали на територію садового товариства, та на виконання вказівок відповідачів      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , без згоди позивача, проникли на територію орендованої ділянки та самовільно знесли огорожу, чим завдали позивачу майнової шкоди у розмірі 168 914 грн, яку вона просить стягнути з відповідачів солідарно.
		 
		Крім того, позивач та члени її сім`ї постійно отримують психологічний супротив, образи та сварки з боку відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що негативно впливає на їх психологічний стан та спричиняє гострі душевні страждання і порушення їх здоров`я.
		 
		З урахуванням уточнень, просила зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО «Стоп Свавіллю» та СТ «Ветеран» не перешкоджати їй у встановленні огорожі на земельній ділянці кадастровий номер        3223155400:03:002:0111 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути солідарно з відповідачів на її користь грошові кошти в сумі 168 914,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено. 
		 
		 
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів, неправомірних дій ГО «Стоп свавіллю» та що між цими діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначених осіб. Суду не надано доказів, які конкретно встановили б, що за особи зносили огорожу, їх прізвища, ім`я, по-батькові, чи належність до ГО «Стоп свавіллю» та отримання вказівок від когось з відповідачів про знесення огорожі. Позивачем не доведено, що шкоду завдану майну позивача завдано саме відповідачами.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 372/165/18 та витребувано її з Обухівського районного суду Київської області.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували до спірних правовідносин статтю 61 ЗК України та статтю 19 ЦК України та не встановили чи були незаконними дії позивача по встановленню спірної огорожі, а якщо вони були незаконними, то чи були правомірними дії тих не ідентифікованих осіб, які її зруйнували самочинно.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
		 
		У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, у яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		 
		У грудні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Указувала, що вона ніколи не брала участі у знесенні паркану.
		 
		У грудні 2019 року ГО «Стоп Свавіллю» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Указувало, що докази надані позивачем, є неналежними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Суд установив, що згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 на праві власності належать земельній ділянки площею 0,0470 га. та 0.0100 га. розташовані в АДРЕСА_1.
		 
		10 березня 2010 року Козинська селищна рада передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,1168 га, із цільовим призначенням для рекреаційних цілей, кадастровий номер 3223155400:03:002:0111, терміном на 49 років.
		 
		Згідно з розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 280 від 25 липня 2000 року проведено перереєстрацію СТ «Ветеран» з кількістю земельних ділянок 110, загальна площа 5,9977 га, яке розміщено в Обухівському районі, смт Козин, державний акт на право постійного користування.
		 
		Згідно з договором купівлі-продажу від 14 грудня 2016 року між приватним підприємством «Єромін» та ОСОБА_4 укладено договір по виготовлення огорожі, вартістю робіт 212 740 грн.
		 
		Огорожа встановлена у грудні 2016 року по межам орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_1 .
		 
		Рішенням загальних зборів членів СТ «Ветеран» від 25 червня 2017 року прийнято рішення про звернення до Козинської селищної ради при скасування договору оренди № 529 від 10 березня 2010 року укладеного з ОСОБА_1 .
		 
		Рішенням загальних зборів членів СТ «Ветеран» № 2 від 20 серпня 2017 року прийнято рішення про підготовку меморандуму ОСОБА_1 в якому мають бути зафіксовані всі порушення, вимоги та пропозиції для звільнення та впорядкування території прибережної смуги СТ «Ветеран».
		 
		СТ «Ветеран» звернулось із заявою про порушення природоохоронного законодавства від 04 жовтня 2017 року до головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Київської області, в якій просило провести перевірку дотримання законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель при використанні земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:002:0111 та вжити відповідних заходів.
		 
		14 липня 2017 року огорожа була знесена.
		 
		Актом земельної комісії Козинської селищної ради від 21 липня 2017 року встановлено відсутність законних підстав для припинення договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2010 року з ОСОБА_1 , рекомендовано СТ «Ветеран» вирішити питання розірвання договору в судовому порядку та повідомити правоохоронні органи про факт самовільного знесення невстановленими особами за сприяння членів СТ «Ветеран» огорожі.
		 
		Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки пояснили, що, майже всі члени садового товариства заперечують щодо оренди ОСОБА_1 земельної ділянки та встановлення огорожі, оскільки там завжди була зонна відпочинку та прохід і доступ до води, про що приймались відповідні рішення правління та загальних зборів.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
		 
		Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити,- із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
		 
		Відповідно до частини першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Таким чином, підставою цивільно-правової відповідальності за завдану майнову або немайнову (моральну) шкоду є діяння, що містить склад цивільно-правового порушення - сукупність таких елементів: протиправне діяння, шкода, причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, а також вина правопорушника.
		 
		Установивши, що ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог про наявність вини відповідачів у заподіяні їй майнової та немайнової (моральної) шкоди шляхом знесення паркану, а також, що саме відповідачі вчинили зазначені вище діяння не надала суду жодного належного та допустимого доказу, то суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Таким чином суди правильно застосували норми статей 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, оскільки позивачем не було доведено склад цивільно-правового правопорушення у діях відповідачів.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки суд правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.
		 
		Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           С. Ю. Бурлаков
		В. М. Коротун
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...