Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/19621/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2020.
Дата набрання законної сили: 19.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/344/466/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090010002847

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/19621/19 
		       Провадження № 1-кп/344/466/20 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 17 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі 
		 головуючого-судді ОСОБА_1 , 
		 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		 прокурора ОСОБА_3 , 
		 представника потерпілого ОСОБА_4 , 
		 обвинуваченого ОСОБА_5 
		 захисника ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Колки Маневицького району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого водієм в підприємця ОСОБА_7 , пенсіонера за віком, офіційно не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_5 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження за наступних обставин. 
		Так, 28 серпня 2019 року приблизно о 14год. 00хв. водій ОСОБА_5 , керував автомобілем марки «Peugeot Partner» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вул. Мазепи в м. Івано-Франківськ та мав намір виконати маневр повороту ліворуч у двори будинків. В цей час проїзну частину заїзду у двори справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля, перетинав пішохід ОСОБА_8 , який мав перевагу у русі відповідно до п. 10.2 Правил дорожнього руху України та створював небезпеку для руху водію ОСОБА_5 . Під час виконання повороту ліворуч ОСОБА_5 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, маючи об`єктивну можливість бачити рух пішохода, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав дорогу пішоходам, напрямок руху яких він перетинає та вчинив наїзд на ОСОБА_8 . 
		При цьому ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: 
		п. 2.3 б), в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 
		п. 10.2., згідно якого виїжджаючи на дорогу з дворів та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає; 
		п. 12.3., який зобов`язує водія уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. 
		В результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи № 490 від 24 жовтня 2019 року отримав тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя у момент їх спричинення, а також середнього ступня тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини порушення 28 серпня 2019 року приблизно о 14год. 00хв. по вул. Мазепи в м. Івано-Франківськ ним Правил дорожнього руху України, в результаті чого він, керуючи автомобілем марки «Peugeot Partner» реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , заподіявши йому тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, суду пояснив, що це перша дорожньо-транспортна пригода за його життя. У вчиненому ОСОБА_5 щиро кається, завдані злочином збитки та шкоду він потерпілому добровільно в повному обсязі відшкодував. Просив суд його суворо не карати, права керування транспортними засобами не позбавляти, оскільки він працює водієм і тим самим заробляє на життя, утримує сім`ю. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. 
		Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; дані про особу винного, який критично ставиться до вчиненого; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він працює водієм в підприємця ОСОБА_7 ; пенсіонер за віком; офіційно не одружений, однак проживає в цивільному шлюбі і має на утриманні малолітню дитину  доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; згідно з ст. 89 КК України раніше не судимий, а також відсутність будь-яких претензій у потерпілого. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. 
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середня ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб. 
		Отже, враховуючи вищенаведене, а також думку прокурора, потерпілого та його представника, а також сторони захисту, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами. 
		Крім цього, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки. 
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує думку учасників судового провадження, які просять не призначати обвинуваченому додаткове покарання, а також те, що злочин обвинувачений вчинив з необережності, вину визнав повністю, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завданий збиток. Крім цього, ОСОБА_5 офіційно працює водієм і тим самим утримує сім`ю, він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Відтак, враховуючи вищенаведене, а також наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та відсутність при цьому обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за доцільне не призначати ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду за його заявою. 
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 судом не обирався. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд  
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. 
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 5809 (п`ять тисяч вісімсот дев`ять) гривень 07коп. процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз. 
		Речові докази: автомобіль марки «Peugeot Partner» реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова слідчого від 29 серпня 2019 року), який 07 жовтня 2019 року передано ОСОБА_5 на зберігання  вважати йому повернутим; ДВД - диск (постанова слідчого від 30 вересня 2019 року),  зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення. 
		Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 серпня 2019 року, з урахуванням ухвали від 07 жовтня 2019 року,  скасувати. 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді. 
		Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		 
		 Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...