Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/6211/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2020. Зареєстровано: 25.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/676/27/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016240160000662

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 676/6211/16-к
		Провадження № 1-кп/676/27/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 лютого 2020 року                        м. Кам`янець-Подільський
		 
		Кам`янець-Подiльський міськрайонний суд Хмельницької області у складі суду присяжних: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		судді  ОСОБА_2 , 
		присяжних  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		з участю секретарів судового засідання: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		сторін кримінального провадження та інших учасників судового 
		провадження:
		прокурорів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		ОСОБА_17 ,
		потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_18 ,
		потерпілої ОСОБА_19 ,
		представника потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_20 ,
		захисників ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , 
		обвинувачених  цивільних відповідачів ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янці-Подільському кримінальне провадження, відомості про яке внесені 13 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240160000662, відносно
		ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого 8 листопада 2012 року вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі, 13 квітня 2016 року на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2016 року згідно із ст.81 КК України умовно-достроково звільненого з невідбутним строком 5 місяців 25 днів; 
		обвинуваченого за п.п.1, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України; 
		ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м.Кам`янця-ПодільськогоХмельницької області,жителя АДРЕСА_2 ,українця,громадянина України,розлученого,батька неповнолітньоїдитини,батька дитини-інваліда 1996р.н., працюючого по найму, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого за п.п.1, 12 ч.2 ст. 115 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_23 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за попередньою змовою з ОСОБА_25 , обоє перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, близько 11 год. 30 хв. 13 серпня 2016 року в приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в ході розпивання алкогольних напоїв, вчинили умисне вбивство двох осіб: ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , при наступних обставинах.
		Так, під час розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у приміщенні кухонної кімнати вищевказаного будинку, між ОСОБА_23 та ОСОБА_25 з одного боку та потерпілими ОСОБА_26 та ОСОБА_27 з іншого боку, на ґрунті особистих неприязних відносин виникла словесна суперечка, в ході якої у ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , які перебували у гостях у потерпілих, раптово виник спільний умисел на вбивство ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ОСОБА_25 та ОСОБА_23 , діючи за попередньою змовою, маючи намір позбавити життя потерпілих, одночасно у короткий проміжок часу, умисними та спільними діями спричинили смерть обом потерпілим: ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . 
		Зокрема, ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , діючи із спільним прямим умислом на позбавлення життя двох осіб - ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді смерті обох потерпілих та бажаючи їх настання, узгодженими між собою спільними діями, кинули потерпілого ОСОБА_26 до підлоги та, утримуючи за праве передпліччя, притиснувши лівим передпліччям до підлоги, щоб останній не пручався, застосовуючи ніж та сокиру, які взяли на місці події, діючи із єдиним умислом, за невстановлених в ході досудового розслідування та судового розгляду конкретних обставин в частині того, хто із обвинувачених використовував зазначені вище знаряддя злочинів, кухонним ножем нанесли два удари в область шиї ОСОБА_26 , заподіявши таким чином тілесні ушкодження у вигляді двох ран в області шиї, восьми синяків на задній поверхні нижньої третини правого передпліччя, на передній поверхні правого плеча в середній третині, на передній і задній поверхнях середньої третини правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після цього сокирою нанесли сім ударів в область голови потерпілого, внаслідок чого спричинили ОСОБА_26 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа з руйнуванням тканини головного мозку, субарахноїдального крововиливу, 4-х ран в області волосистої частини голови, двох ран в області волосистої частини голови та обличчя, спричинивши таким чином тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечні для життя в момент спричинення, внаслідок яких наступила смерть потерпілого ОСОБА_26 на місці події. 
		Тоді ж, діючи із спільним прямим умислом на позбавлення життя двох осіб - ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді смерті обох потерпілих та бажаючи їх настання, узгодженими між собою спільними діями ОСОБА_23 та ОСОБА_25 позбавили життя ОСОБА_27 . При цьому, ОСОБА_28 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_27 , від якого остання впала на підлогу, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження в вигляді синяка в області верхнього та нижнього повік правого ока, двох синяків на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині, садини в лобній області зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після цього, ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , застосовуючи ніж та сокиру, які взяли на місці події, діючи із єдиним умислом, за невстановлених в ході досудового розслідування та судового розгляду конкретних обставин в частині того, хто із обвинувачених використовував зазначені вище знаряддя злочинів, нанесли потерпілій ОСОБА_27 , яка лежала на підлозі, кухонним ножем сім порізів в області шиї, спричинивши таким чином легкі тілесні ушкодження у вигляді семи поверхневих ран на передній поверхні шиї в середній та нижній третинах, та нанесли два удари у ліву бокову поверхню шиї, спричинивши проникаюче поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії, рани на задній поверхні шиї в нижній третині з проникненням у порожнину шийного відділу хребта, з ушкодженням м`язів задньої поверхні шиї, що призвело до гострої крововтрати, заподіявши таким чином ОСОБА_27 тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення і перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Після цього, доводячи спільний умисел на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_27 , ОСОБА_23 та ОСОБА_25 сокирою умисно нанесли чотири удари в область голови потерпілої, внаслідок чого спричинили останній тілесні ушкодження у вигляді рани в області тім`яної ділянки з утворенням дефекту кісток тім`яної кістки, тобто відкритої черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу, трьох ран в області потиличної ділянки, спричинивши таким чином останній тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення.
		Вищевказаними умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті двох осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ОСОБА_23 вчинив кримінальне правопорушення  злочин, передбачений пунктами 1, 12,13 ч.2 ст.115 КК України.
		Вищевказаними умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті двох осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_25 вчинив кримінальне правопорушення  злочин, передбачений пунктами 1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_23 винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та заперечив свою причетність до вбивства потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . В судовому засіданні дав показання про те, що дійсно в день події зранку близько 7 год. до нього прийшли ОСОБА_25 із ОСОБА_26 , які запропонували вжити спиртне. Після цього, до нього додому прийшла ОСОБА_27 , яка попросила провести ОСОБА_26 , який сильно сп`янів. Він спільно із ОСОБА_25 провели ОСОБА_26 додому, де ОСОБА_27 запропонувала випити пляшку горілки. Під час розпивання спиртного між ОСОБА_25 та ОСОБА_26 виник конфлікт, так як потерпілий приревнував дружину і обізвав ОСОБА_25 . Тоді ж ОСОБА_25 наніс потерпілому удар кулаком в обличчя. На цьому конфлікт припинився. Оскільки закінчилася самогонка, він пішов до знайомого, де придбав пляшку. Повернувся до будинку потерпілих орієнтовано за 30-40 хвилин. Коли зайшов до кімнати, де розпивали спиртне, відразу ж послизнувся на калюжі крові та впав назад на витягнуту руку. Коли піднявся, побачив на підлозі тіло потерпілої ОСОБА_27 , а також ОСОБА_26 , який біля ліжка боровся із ОСОБА_25 . Обоє трималися за сокиру та тягнули її кожен до себе. Він налякався. Будучи дуже схвильованим, вибіг із будинку та побіг із подвір`я. Проте біля хвіртки зупинився і вирішив повернутися, щоб забрати ОСОБА_25 . Коли він зайшов до будинку, побачив потерпілого ОСОБА_26 , який лежав на підлозі будинку біля ліжка. ОСОБА_25 рукою виштовхав його із будинку. Крім того, ОСОБА_25 сказав, що їх будь-хто в будинку не бачив. Оскільки він був у шокованому стані, детально наступні події не запам`ятав. Зазначив, що по дорозі вони із ОСОБА_25 випили придбану ним пляшку самогону, розмовляли із ОСОБА_29 та милися в неї на подвір`ї, ОСОБА_25 спалив свою футболку. Інших деталей не запам`ятав. Після цього вони із ОСОБА_25 придбали пляшку горілки та пішли до Мельника, де заснули і перебували там до затримання їх працівниками поліції. Вважає, що на одязі сліди крові потерпілих з`явилися внаслідок того, що він впав назад на витягнуту руку, після чого вимащену в крові руку витер у шорти, а також ОСОБА_25 його виштовхував із будинку руками, які могли бути замащені у крові. Він був одягнутий у резинові шльопанці, камуфльовані бриджі та спортивну кофту. Цивільний позов потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_18 не визнав.
		Обвинувачений ОСОБА_25 винуватість у інкримінованому йому злочині не визнав та на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати показання. Також не визнав цивільний позов потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_18 .
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , їх винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно до ст.23 КПК України судом безпосередньо в ході судового розгляду. 
		Так,потерпіла ОСОБА_18 в судовомузасіданні далапоказання,із якихсудом присяжнихвстановлено,що вдень подіївона спільноз чоловікомперебувала нароботі віншому населеномупункті.13серпня 2016року чинапередодні вонателефонувала доматері,але розмовлялаіз вітчимом ОСОБА_30 ,який взявтелефон.Вітчим повідомивїй,що вних вседобре. Вобідню порудо неїзателефонував дідусь(вітчимматері)та повідомивпро смертьматері івітчима,але обставинподії неповідомив тазазначив,що білябудинку матерібагато поліцейських,які добудинку нікогоне підпускають.Оскільки вонаіз чоловікомне змоглизалишити місцероботи,то вдень подіїне змоглиприїхати добудинку матері.Того ждня,близько 23год.по телефонувід дідадізналася,що матірта вітчимавиявили ізслідами насильницькоїсмерті.Наступного ранкувона приїхалана місцеподії,а такожвпізнала матірта вітчимав морзі.На місціподії вонапобачила напідлозі великукалюжі кровііз згусткамикрові,зуби вітчима,залишки кістокчерепа,в будинкубув безлад.Під часприбирання оселідідусем (вітчимомматері)було знайденовістря ножа у згустках крові, яке викинули на смітник. Коли вона дізналася про насильницьку смерть матері та вітчима, вона відразу запідозрила ОСОБА_31 , якого знає як запального та схильного до насильства односельця. Більш того, потерпіла зазначила, що за певний період до події, орієнтовано у 2008 році, вона проживала спільно із чоловіком та батьками в одному будинку, ОСОБА_23 під час спільного вживання із матір`ю алкоголю побив її, чоловіка та матір. Із заявою про притягнення ОСОБА_23 до відповідальності не зверталась. Також потерпіла підтвердила, що мати із вітчимом проживали тривалий період понад 20 років. ОСОБА_26 та ОСОБА_27 були маленького росту, худорлявої статури, дійсно зловживали алкогольними напоями, проте були неконфліктними, суперечок і бійок між ними не було, не було таких конфліктів із сусідами, ворогів не мали. Будинок, в якому проживали її мати та вітчим, вона (потерпіла ОСОБА_18 ) придбала у ОСОБА_32 , але документально право власності не оформила, з батьками тривалий період вона не проживала, але постійно спілкувалася по телефону. Цивільний позов підтримала в повному обсязі. 
		Потерпіла ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомила, що про смерть її доньки ОСОБА_27 та зятя ОСОБА_26 вона дізналася ввечері від чоловіка. На місці події вона не була. З донькою в день події вона не спілкувалась. Ввечері напередодні події до них додому приходив ОСОБА_26 та повідомив, що в суботу він із донькою прийдуть допомагати збирати урожай картоплі. Доньку та зятя вона охарактеризувала як спокійних та врівноважених, проте підтвердила ту обставину, що останні зловживали спиртними напоями. Потерпілі жили в будинку онуки, який знаходиться в іншій частині с. Великозалісся Кам`янець-Подільського району. 
		   Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні дав показання, про те, що в день події в суботу він приїхав у с.Великозалісся о 13 год. 20 хв. автобусом. Напередодні він домовився, що ОСОБА_26 допоможе йому біля будинку мурувати. Коли він зателефонував ОСОБА_26 ,, виявив, що телефон останнього перебував поза мережею. Після чого він вирішив піти до ОСОБА_26 додому. Коли підійшов до будинку потерпілих, виявив відчиненими двері будинку. Він покликав ОСОБА_34 , але ніхто не відповів, тому відчинив двері у кімнату, на землі побачив розлиту рідину червоного кольору та подумав, що потерпілі вилили вино. Але коли присів, побачив потерпілих, які лежали на підлозі кімнати, а також побачив калюжу крові. Він відразу ж побіг до старости села ОСОБА_35 та повідомив про виявлені трупи потерпілих. Вони удвох пішли до місця події, по дорозі зустріли ОСОБА_36 , який пішов разом із ними. Зайшовши на подвір`я, вони виявили, що з будинку вийшла ОСОБА_37 (мати ОСОБА_23 ) та в руках тримала сокиру, яку вона викинула в кукурудзу неподалік будинку. ОСОБА_35 і ОСОБА_38 пішли до будинку, а він стояв біля криниці. Після того, як ОСОБА_35 повернулася, вона відразу викликала працівників поліції. Свідок зазначив, що потерпілих він виявив близько 14 год. Коли біг до ОСОБА_35 по дорозі нікого не бачив. 
		Свідок ОСОБА_35 в суді повідомила, що вона є старостою сіл Гуменецької сільської ради. В день події, в обідній час близько 13 год. вона поралася на городі, коли до неї прибіг ОСОБА_33 та повідомив, що виявив трупи ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . У зв`язку з цим вона відразу пішла до будинку потерпілих. По дорозі вони зустріли ОСОБА_36 та утрьох (також разом із ОСОБА_39 ) підійшли до подвір`я потерпілих. Тоді ж побачили, як з будинку вийшла мати ОСОБА_23  ОСОБА_40 із сокирою в руках та викинула її в кукурудзу. На сокирі були сліди, схожі на кров. ОСОБА_40 була стурбована, хотіла забрати сокиру, але вони не дозволили їй цього зробити. Після цього вона зайшла до будинку і з порогу заглянула в середину, де виявила трупи ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , а також побачила на підлозі калюжі крові. Вона викликала працівників поліції та очікувала їх прибуття на подвір`ї потерпілих. Через деякий час на місце події прийшли доньки ОСОБА_41 , які принесли останній таблетки. Всі очікували працівників поліції на подвір`ї. Сестра ОСОБА_23  ОСОБА_42 повідомила всім, що ОСОБА_23 немає дома, що вони перебували в Мельника, а також, що вони ( ОСОБА_25 та ОСОБА_23 ) милися у ОСОБА_43 на подвір`ї. Орієнтовно за 30 хвилин приїхали працівники поліції. Разом із поліцейськими вона їздила до ОСОБА_44 , оскільки хтось повідомив, що ОСОБА_25 та ОСОБА_23 перебувають у нього. Мельник спав у стані сп`яніння під муром будинку. Працівники поліції зайшли в будинок і звідти вивели ОСОБА_25 та ОСОБА_23 , які повідомили що вони нічого не зробили. В подальшому вона була залучена як понята під час огляду місці події. На місці події вона бачила сліди крові, сліди взуття на лінолеумі. Після завершення огляду місця події ОСОБА_25 , та ОСОБА_23 , завели в приміщення сільської ради. ОСОБА_25 був спокійний, заперечував свою причетність до вчиненого, ОСОБА_23 плакав та говорив, що нічого не робив.
		Із показань свідка ОСОБА_45 судом присяжних встановлено, що в день події коли він повертався з роботи біля будинку старости села ОСОБА_35 побачив ОСОБА_46 , який був схвильованим. ОСОБА_35 попросила його ( ОСОБА_47 ) піти разом із ними до будинку ОСОБА_26 . Коли вони підійшли до подвір`я потерпілих то побачили ОСОБА_48 , яка вийшла із будинку і щось викинула в кукурудзу неподалік будинку. Коли він зайшов до коридору будинку, виявив в кімнаті калюжу крові та тіла потерпілих. Після цього ОСОБА_35 викликала працівників поліції. На місце події дійсно приходила його дружина - ОСОБА_42 , яка міряла тиск у матері  ОСОБА_49 . Остання на їх запитання, що вона робила на місці події, повідомила що шукала ОСОБА_23 . Через деякий час працівники поліції затримали ОСОБА_25 та ОСОБА_23 .
		Свідок ОСОБА_50 в суді дала показання, з яких встановлено, що вона у 2016 році проживала спільно із ОСОБА_51 в с.Великозалісся. За 300 метрів від неї на іншій вулиці мешкали потерпілі ОСОБА_26 та ОСОБА_27 13 серпня 2016 року близько 12 год. коли вона перебувала на подвір`ї поряд із колонкою водопостачання, побачила, як зі сторони будинку потерпілих (якого не було видно із її господарства) по дорозі йшли ОСОБА_52 та ОСОБА_53 . Вони підійшли до неї та запитали за її співмешканця  ОСОБА_54 , якого дома не було. Із вигляду ОСОБА_23 був у стані сильного алкогольного сп`яніння, навпаки ОСОБА_25  був не дуже п`яний. Тоді ж вона побачила на руках і ногах у ОСОБА_23 кров. Зокрема, ОСОБА_23 руками тримався за колонку, і вона побачила кров на кистях рук. Також пляму крові у нього вона побачила на коліні шортів. ОСОБА_23 був одягнутий у чорну спортивну кофту, камуфльовані бриджі, ОСОБА_25  у чорні (темні) шорти і футболку у світлу (ймовірно голубу) смужку. Обоє були взуті у шльопанці. Кров також бачила на ОСОБА_25 , зокрема на пальцях ніг. Також кров у ОСОБА_25 вона бачила на футболці із лівої сторони. На її запитання, чи вони не побилися, ОСОБА_23 сказав, що немає ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , на що вона запитала, чи вони виїхали з села. ОСОБА_23 заперечив, та сказав, що їх немає в живих. Також ОСОБА_23 сказав, що йому «світить» 15 років і його бачить вона востаннє. Після цього вони ще порозмовляли, але про що свідок не запам`ятала. Після цього вона сказала їм помитися і вони помилися у бочці із водою. Тоді ж на прохання ОСОБА_25 вона винесла чисте оранжевого кольору полотенце, і вони ним повитиралися. Після цього ОСОБА_25 зняв із себе футболку і викинув її у багаття, де вона спалювала сміття. Футболку ОСОБА_25 , викинув після того, як вона сказала йому, що на ній є краплі крові. Після цього вони пішли. Тоді ж вона почула, як ОСОБА_25 сказав ОСОБА_23 про те, щоб він не переживав, так як їх там ніхто не бачив. Після цієї розмови вона налякалася і пішла до співмешканця ОСОБА_54 , який допомагав сусідам копати траншею. Відкликавши ОСОБА_54 у сторону, вона розповіла йому про розмову із ОСОБА_28 та ОСОБА_25 . Також вона розповіла про подію ОСОБА_57 (колишній дружині ОСОБА_25 ), на домогосподарстві якої працював її співмешканець. Згодом вона із ОСОБА_58 пішла до ОСОБА_59 , яка повідомила, що ОСОБА_60 немає вдома. Після цього вона повідомила ОСОБА_61 про те, що ОСОБА_52 їй сказав про смерть потерпілих і що він із ОСОБА_25 милися від крові. Тоді ж ОСОБА_37 близько 14 год. пішла подивитися на місце події. ОСОБА_23 та ОСОБА_25 часто приходили до її чоловіка додому, інколи вживали спільно спиртне. Потерпілих вона також добре знала. ОСОБА_26 був її колишнім тестем у першому шлюбі, його вона запам`ятала як спокійного та врівноваженого чоловіка. Її дівоче прізвище « ОСОБА_62 », чому в матеріалах провадження зазначено її дівоче прізвище свідок пояснити не змогла. 
		Із показань в суді свідка ОСОБА_63 встановлено, що вона спільно із батьками проживає в с. Великозалісся Кам`янець-Подільського району. Неподалік від домогосподарства батьків проживали потерпілі, які були вбиті. Їх будинок був першим відносно будинку батьків. В день події близько 11-12 год., коли вона перебувала в себе на подвір`ї, побачила ОСОБА_25 та ОСОБА_23 , які йшли вниз по вулиці зі сторони будинку потерпілих і про щось розмовляли. Більше в той день на вулиці вона нікого не бачила. ОСОБА_25 та ОСОБА_23 перебували в дружніх відносинах, товаришували із потерпілими, приходили до них. Вона особисто бачила це більше 10 разів. На її думку ОСОБА_25 та ОСОБА_23 в день події її ймовірно не бачили, вона їх побачила на вулиці біля 200 метрів від будинку потерпілих, категорично зазначила, що вони йшли саме із сторони будинку останніх в напрямку будинку, де проживала мати ОСОБА_23 .
		Свідок ОСОБА_64 в судовому засіданні підтвердила, що 13 серпня 2016 року була запрошена слідчим як понята при огляді місця події. На місці вчинення злочину - в будинку виявили трупи потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 з ранами, сліди крові. З місця події  на городі неподалік від порогу будинку було вилучено сокиру із слідами крові, а також вилучили ніж, в якого було надламане лезо. Також виявлено було сліди взуття. На місці фіксували інші сліди та вилучали їх.
		Вказані показання потерпілих та свідків судом присяжних оцінюються як належні докази, оскільки вони підтверджують подію кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_23 та ОСОБА_25 .
		Також вказані показання судом присяжних визнаються допустимими доказами, оскільки вони були отримані у порядку, встановленому КПК України, зокрема, з дотриманням вимог ст.ст. 352, 353, 354 КПК України щодо допиту свідків та потерпілих в судовому засіданні, наданням можливості стороні захисту перехресного допиту свідків та потерпілих. 
		Більш того, ці показання оцінюються судом присяжних як достовірні, оскільки підстав сумніватися у їх правдивості судом не встановлено. 
		Поряд з цим, судом присяжних визнаються як неналежні докази показання свідків ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , які в судовому засіданні дали показання про те, що будь-якою інформацією щодо обставин вбивства ОСОБА_26 та ОСОБА_27 вони не володіють, тобто свідкам не відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, чи інші обставини, які мають значення для кримінального провадження та в силу ст.85 КПК України вказані показання не можуть бути визнані належними доказами. 
		Свідки ОСОБА_40 , ОСОБА_68 та ОСОБА_69 в судовому засіданні відмовилася давати показання згідно із ст.63 Конституції України.
		Винуватість ОСОБА_23 та ОСОБА_25 в умисному вбивстві ОСОБА_26 та ОСОБА_27 доводиться також фактичними даними, які містяться у протоколах слідчих дій, висновках експертиз, документах, а також речовими доказами, які безпосередньо досліджені судом присяжних в судових засіданнях. 
		Так,за данимидослідженого всудовому засіданніпротоколу оглядумісця подіївід 13серпня 2016року,схеми тафототаблиць донього  (т.1 а.м.к.п.15-19,20, 21-39), встановлено, що місцем злочину було житло потерпілих - приміщення кімнати у будинку АДРЕСА_1 . За огорожею на відстані 8,6 метра від вхідних дверей основного будинку в кукурудзі на землі було виявлено сокиру з дерев`яною ручкою довжиною 58 см., та сокирою, виготовленим із металу з слідами корозії, металева частина сокири та частково руків`я було замащене буро-червоною рідиною, схожою на кров. Вказаний речовий доказ слідчим було упаковано та вилучено у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. 
		Під час огляду одноповерхового житлового будинку слідчий зафіксував, що коридор будинку вистелений лінолеумом, по підлозі від входу в кімнату зліва, ведуть сліди взуття від підсохлої рідини буро-червоної крові. За допомогою косо падаючого світла на лінолеумі слідчими виявлено сліди взуття, які умовно позначені № 2, 3, 4, у яких відобразилася нижня частина взуття (підметкова та каблучна) з елементами неправильної геометричної форми, сліди взуття слідчими було відкопійовано на прозорі дактилоплівки та вилучені.
		При огляді кімнати №2, яка розміщена при вході в коридор зліва встановлено, що двері були відчинені, при відкритті дверей зліва знаходиться стілець з дерева, на краю знаходився десертний ніж, руків`я якого обмотане ізоляційною стрічкою чорного кольору, загальною довжиною 17 см., ніж вимащений буро-червоною рідиною в підсохлому стані. Ніж було упаковано та вилучено слідчим. 
		На столі у кімнаті зафіксовано обстановку характерну для розпивання алкогольних напоїв. Підлога кімнати була встелена лінолеумом. Навпроти входу на відстані 1,3 метра від вхідних дверей головою в бік столу слідчі виявили труп жіночої статті  труп ОСОБА_27 . Труп лежав на передньо-боковій поверхні грудної клітки справа, кінцівки відповідали анатомічно правильним положенням тіла, ліва рука зігнута в ліктьовому суглобі та приведена до тулуба. На трупі був виявлений одяг (куртка, светр, теніска, спортивні штани, білизна, шкарпетки). Тканина куртки в області рукавів та коміра з численними помарками буроватого кольору. Шкарпетки трикотажні сірого кольору вимащені пилом. Тіло в області сідниць та правого стегна було вкрито рядном червоного кольору. В області волосистої частини голови потерпілої - тім`яна та потилична частина було виявлено рубані рани зяючого характеру, направлені вертикально та горизонтально. В дні ран вбачались уламки кісток склепіння черепа. Шкіряні покриви обличчя, кистей та підлога навколо голови вимащені потьоками рідкої крові буровато-червоного кольору.
		На відстані 90 см. вправо і перпендикулярно від тіла ОСОБА_27 , та паралельно входу в кімнату слідчими було виявлено труп чоловіка - ОСОБА_26 , на якому було виявлено одяг (батнік, футболка, джинсові штани, білизна, шкарпетки). Тканина батніка в області рукавів та капюшона просякнута буро-червоною кров`ю. На трупі були також шкарпетки шкіряні чорного кольору, із фото таблиці №17 проглядається, що вони також вимащені пилом (тобто шкарпетки без слідів крові). Труп чоловічої статті лежав на передній ліво-боковій поверхні. В області правої скроні та правої тім`яної ділянки, правої вушної раковини з розповсюдженням до кута нижньої щелепи справа зафіксовано три рани з рівними краями. В дні рани в області скроневої та тім`яної ділянки вбачаються уламки склепіння черепа та зруйнована рідина головного мозку. Підлога навколо голови та лівої руки густо вкрита напівзасохлою кров`ю та шматочками зруйнованої речовини головного мозку. Від волосистої частини голови в бік вхідних дверей в кімнату, вліво від тіла підлога з численними крапковими слідами кров`ю, деякі з них мали витончення в сторону вхідних дверей. Тіла з ознаками насильницької смерті було вилучено з місця події. Під час огляду вилучено знаряддя злочину: сокиру, ніж, сліди взуття на крові.
		При цьому, судом присяжних оцінюється як належний доказ дані протоколу огляду місця події, оскільки вони прямо підтверджують обставини події кримінального правопорушення, і зокрема, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. Також цей доказ в цій же частині визнається судом допустимим, оскільки слідча дія проведена з дотриманням вимог ст.ст.233, 237 КПК України. Зокрема, слідчим проведено огляд прилеглої території домоволодіння з дотриманням вимог ч.3 ст.233 КПК України, оскільки на переконання суду після виявлення тіл потерпілих у слідчого були достатні підстави вважати, що наявний невідкладний випадок, пов`язаний із врятуванням життя людей (потерпілих), достовірних відомостей про смерть яких на момент проникнення слідчому не були відомі. Більш того, відповідно до ухвали слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2016 року задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення огляду вказаного домоволодіння АДРЕСА_3 (т.1 а.м.к.п.213). Також огляд частини домоволодіння АДРЕСА_3 було проведено з дозволу володільця вказаної ділянки  ОСОБА_70 (т. 1 а.м.к.п.14). Про належність вказаної ділянки останній в судовому засіданні повідомила староста села ОСОБА_71 . 
		У зв`язку з наведеним, судом присяжних не приймаються до уваги доводи сторони захисту про те, що слідчим було порушено вимоги ст.233 КПК України при проникнення до володіння потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , оскільки таке проникнення відбулося із дотриманням вимог ст.233 КПК України. 
		Згідно із протоколом огляду місця події від 13 серпня 2016 року та фототаблиць до нього (т.1 а.м.к.п.43-44,45-46) судом присяжних встановлено, що слідчим у проміжок часу з 21 год. 10 хв. по 21 год. 50 хв. було проведено огляд житла ОСОБА_72 (співмешканця ОСОБА_73 ), що в АДРЕСА_2 . Під час огляду слідчим встановлено, що при вході на подвір`я з лівої сторони на відстані 5 метрів від хвіртки знаходиться колонка водопостачання, яка виготовлена із металевої труби «Г» подібної форми. Біля колонки виявлені діжки із водою. На стіні будинку також виявлено махровий рушник білого та оранжевого кольорів із плямами бурого кольору неправильної геометричної форми. Вказане полотенце упаковано належним чином і вилучене слідчим.
		Як встановлено із протоколу огляду трупів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 від 14 серпня 2016 року, фототаблиць до нього (т.1 а.м.к.п.171-173,174-179), який проведено слідчим у проміжок часу з 9 год.00 хв. по 10 год. 05 хв. з участю понятих та спеціаліста - судово-медичного експерта ОСОБА_74 , у приміщенні моргу Кам`янець-Подільської міської лікарні №1 було проведено огляд трупа ОСОБА_26 . На трупі було виявлено одяг: батнік з капюшоном, футболка, штани з ременем, плавки, шкарпетки. Тканина батніка в області капюшона, лівого рукава та всіх поверхнях лівої та правої пілочок просякнута рідиною, зовні схожою на кров та шматочками сірого кольору мозкової речовини. Тканина футболки на передній поверхні просякнута рідкою кров`ю. Підошва шкарпеток вимащена світло-сірим пилом. При огляді трупа виявлені колото різані рани поверхні шиї та рубані рани волосистої частини голови і обличчя справа. Також проведено огляд трупа ОСОБА_27 . На трупі було виявлено наступний одяг: куртка спортивна, тканинна, у верхніх відділах правої і лівої частин і комір просякнутий червоно-бурою рідиною, светр, тканина якого в області спинки горловини коміра по задній поверхні на межі з нижнім краєм коміра має два дугоподібних дефекти розмірами: верхній  5 см., нижній  3,8 см. Тканина також просякнута рідиною, схожою на кров. Також одягнута в теніску, штани, бюстгальтер, плавки, шкарпетки, підошва яких вимащена пилом світло-сірого кольору. На обличчі в області повік правого ока наявний синяк, в області підборіддя різана рана, на задній поверхні шиї та в боковій області рани, чотири рубаних рани волосистої частини голови, садина на чолі, 7 поверхневих ран на передній поверхні шиї. В ході огляду трупів слідчим було вилучено одяг потерпілих. 
		Дані зазначених протоколів огляду місця події та трупа є належними доказами, оскільки вони прямо підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Також вказані докази визнається допустимими, оскільки огляди проведено з дотриманням вимог ст.ст.237, 238 КПК України.
		Крім того, огляд домоволодіння ОСОБА_72 проведено на підставі письмової згоди володільця (т.1 а.м.к.п.42), тобто проникнення до володіння особи було здійснено слідчим з дотриманням вимог ст.237 КПК України.
		Відповідно до протоколу затримання від 14 серпня 2016 року, складеного у проміжок часу із 00 год. 45 хв. по 01 год. 10 хв., слідчим було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 1,12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_23 . Час фактичного затримання у протоколі зазначено 23 год. 55 хв. 13 серпня 2016 року. В ході затримання в присутності захисника ОСОБА_21 та понятих слідчий здійснив обшук затриманого та вилучив одяг ОСОБА_23 (т.1 а.м.к.п.110-112).
		Згідно із протоколом затримання від 14 серпня 2016 року, складеного у проміжок часу із 02 год. 05 хв. по 02 год. 30 хв., слідчим було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 1,12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_25 . Час фактичного затримання у протоколі зазначено 23 год. 55 хв. 13 серпня 2016 року. В ході затримання в присутності захисника ОСОБА_75 та понятих слідчий здійснив обшук затриманого та вилучив одяг ОСОБА_25 (т.1 а.м.к.п.154-156).
		Ухвалою слідчого судді від 16 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п.201-203) на речі, вилучені в ході огляду 13 серпня 2016 року домоволодіння потерпілих, домоволодіння ОСОБА_72 , огляду трупів (одяг з трупів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ), а також вилучений в ході затримання 14 серпня 2016 року одяг ОСОБА_23 та ОСОБА_25 накладено арешт. 
		Як встановлено за даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22 листопада 2016 року та відеозапису його проведення, який був відтворений в судовому засіданні згідно із ст.359 КПК України (т.4 а.м.к.п.4-5,6), свідок ОСОБА_50 за місцем свого проживання відтворила обставини своєї зустрічі із ОСОБА_23 та ОСОБА_25 13 серпня 2016 року близько 12 год. Зокрема, із показань свідка встановлено, що до неї подвір`я зайшли ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , обоє були у стані алкогольного сп`яніння. Свідок підтвердила, що бачила на останніх сліди крові, зокрема на кистях рук та пальцях ніг ОСОБА_28 , на камуфльованих шортах пляму на лівому коліні, а також краплі крові на футболці ОСОБА_25 з правої та лівої сторін. Свідок підтвердила, що обвинувачені милися в неї на подвір`ї, витиралися у рушник, який вона їм винесла із хати, а також, що ОСОБА_23 повідомив їй, що ОСОБА_26 та ОСОБА_27 немає в живих, що їх «забили», і його вона бачить востаннє, йому «світить 15 років». Також підтвердила, що після того як вона повідомила ОСОБА_25 про те, що на футболці є слідів крапель крові, він викинув футболку у багаття на подвір`ї. Також свідок зазначила, що про подію вона того ж дня розповіла своєму співмешканцю ОСОБА_76 , ОСОБА_77 та матері ОСОБА_23  ОСОБА_78 .
		Дані вказаного слідчого експерименту судом визнаються належними доказами, оскільки вони прямо підтверджують подію кримінального правопорушення, а також допустимими доказами, оскільки слідча дія проведена з дотриманням вимог ст.ст.233,240 КПК України.
		Згідно із висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п. 83, 132) ОСОБА_23 та ОСОБА_25 перебували у стані алкогольного сп`яніння. 
		Крім того, відповідно до постанови прокурора про відібрання зразків для експертного дослідження від 13 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п.119), протоколу відбору зразків крові від 13 серпня 2016 року у підозрюваного ОСОБА_23 о 22 год. 30 хв. було відібрано 5 мл. зразків крові (т.1 а.м.к.п.120). 
		За даними постанови прокурора про відібрання зразків для експертного дослідження від 13 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п.163), протоколу відбору зразків крові від 13 серпня 2016 року у підозрюваного ОСОБА_25 о 22 год. 10 хв. було відібрано 5 мл зразків крові (т.1 а.м.к.п.164). 
		Поряд з цим, вказані дані висновків щодо результатів медичного огляду, протоколів відбору зразків крові судом визнаються недопустимим доказами, оскільки вони отримані з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. 
		Так із вищевказаних висновків медичного огляду судом встановлено, що огляд ОСОБА_23 та ОСОБА_25 на стан сп`яніння було проведено відповідно о 22 год. 50 хв. та о 22 год. 45 хв., а відібрання зразків для експертизи проведено слідчим відповідно о 22 год. 30 хв. та о 22 год. 10 хв.
		Натомість, як встановлено із матеріалів провадження та показань свідків ОСОБА_35 , обвинувачених було затримано значно раніше, ніж це зазначено у протоколах затримання, зокрема, орієнтовано о 17-18 годині. Із зазначеного часу вони були фактично позбавленні можливості вільно пересуватися, перебували під контролем працівників поліції, а отже були фактично затримані за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину. Поряд з цим, в порушення вимог ч.1 ст.52 КПК України слідчий не забезпечив участь захисника з моменту фактичного затримання у проведенні огляду підозрюваних на стан сп`яніння, та у проведення слідчої дії щодо отримання зразків для експертизи, а згідно із п.3 ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як порушення права особи на захист.
		Більш того, чинним КПК України не передбачено механізму встановлення стану алкогольного сп`яніння шляхом проведення огляду лікарем, такий стан підозрюваних міг бути встановлений шляхом проведення відповідної експертизи біологічних зразків, які повинні бути відібрані в порядку, передбаченому ст.ст.241, 245 КПК України. Проте, слідчий не забезпечив проведення відповідної експертизи щодо доказування факту перебування підозрюваних у стані алкогольного сп`яніння.
		З цих же підстав на переконання суду підлягають визнанню недопустимими доказами як «плоди отруєного дерева» і дані висновків експертів в частині дослідження крові обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , зокрема, дані висновків судово-медичних імунологічних експертиз №538 від 18 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п.37) щодо дослідження крові ОСОБА_23 , №539 від 18 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п.41) щодо дослідження крові ОСОБА_25 , №542 від 16 серпня 2016 року щодо дослідження рушника (т.2 а.м.к.п. 66-67), №546 від 8 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.81-83), №543 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.87-89), №545 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.93-95), №544 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.99-101) щодо дослідження одягу, вилученого з трупа ОСОБА_27 , №548 від 9 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.105-107), №547 від 8 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.111-112), №563 від 9 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.115-117) щодо дослідження одягу, вилученого з трупа ОСОБА_26 , дані висновку комплексної судово-біологічної експертизи №580/581 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.125-145) в частині дослідження крові обвинувачених.
		Крім того, винуватість обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_25 у вчиненні інкримінованих їм злочинів доводиться даними висновків експертиз, які суду присяжних було надано стороною обвинувачення (за винятком даних експертиз в частині дослідження крові обвинувачених, які судом визнані недопустимими доказами). 
		Зокрема, згідно із висновком судово-медичної експертизи № 546 від 14 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п. 181-182) у ОСОБА_25 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садини на тильній поверхні основної фаланги 5-го пальця правої кисті та 4-х садин на передньо-внутрішніх поверхнях верхньої третини лівого (2) та правого (2) стегна, які могли утворитися як від дії тупих твердих предметів, так і при ударах об такі біля 1-2 діб тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи (експертиза проведена 14 серпня 2016 року) і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року). Також виявлено тілесні ушкодження у вигляді семи ділянок садніння шкірних покривів на зовнішньо-задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передньо-боковій поверхні черевної стінки справа, на тильній поверхні правої кисті, як могли утворитися як від дії тупих твердих предметів, так і при ударах об такі більше шести діб тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи та не мають відношення до події. З описової частини висновку слідує, що ОСОБА_25 повідомив експерту про отримання тілесних ушкоджень у бійці з ОСОБА_26 . 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 547 від 14 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п. 184-185) у ОСОБА_23 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді садини на задній поверхні грудної клітки справа в проекції 5-8 ребер по біля-хребетній лінії, садини на задньо-зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки, синяка на тильній поверхні 2,3,4,5-го п`ясно-фалангових суглобів та пальців правої кисті, які могли утворитися як від дії тупих твердих предметів, так і при ударах об такі біля 1-2 діб тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи (експертиза проведена 14 серпня 2016 року) і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року). Також виявлено садину на задній поверхні правого ліктьового суглобу, яка могла утворитися більше 5-7 дід тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи.
		За даними висновку судово-медичної експертизи №181 від 4 жовтня 2016 року (т.2 а.м.к.п.2-8), на трупі ОСОБА_26 виявлено тілесні ушкодження: 
		1) у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа з руйнуванням тканини головного мозку, субарахноїдального крововиливу, 4-х ран в області волосистої частини голови (на схемі рани №№ 3,4,5,6), які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, утворились внаслідок дії рублячого предмету, можливо сокири, стоять в прямому причинному зв`язку із фактом настання смерті (згідно із п. 2.1.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «а» , висновку); 
		2) дві рани в області волосистої частини голови та обличчя, які утворились внаслідок дії рублячого предмету, можливо сокири, за ступенем тяжкості, застосовуючи до живої особи, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (згідно із п. 1.5.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п. 1. «б» висновку); 
		3) дві рани в області шиї, які утворились внаслідок дії колючо-ріжучого предмету можливо ножа з однобічною заточкою, і за ступенем тяжкості, застосовуючи до живої особи, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (згідно із п. 1.5.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п. 1.«в» висновку);
		4) тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_26 у вигляді 8-ми синяків на задній поверхні нижньої третини правого передпліччя (1), на передній поверхні правого плеча в середній третині (5), на передній (1) і задній (1) поверхнях середньої третини правого передпліччя, які могли утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо дії пальців рук при стисканні, і за ступенем тяжкості, застосовуючи до живої особи, відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1. «г» висновку). 
		Причиною смерті ОСОБА_26 стала відкрита черепно-мозкова травма, багатоуламковий перелом кісток склепіння черепа з руйнуванням тканини головного мозку, субарахноїдальний крововилив, чотири рани в області волосистої частини голови, які отримані біля 20-23 години тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи (експертиза розпочата 14 серпня 2016 року о 10 - 12 год.) (п.1 «д» висновку).
		Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_26 , експерт прийшов до висновку, що вище вказані в пунктах 1 (а,б,в,г) тілесні ушкодження утворилися в швидкій послідовності одне за іншим, і найімовірніше останніми були нанесенні тілесні ушкодження, вказані в пункті 1 (а), по кількості дій травмуючого предмету, вказані тілесні ушкодження в пункті 1 (а)  4 дії, в пункті 1 (б)  3 дії, в пункті 1(в)  2 дії, в пункті 1 (в) 8  ми дій. 
		Також, враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_26 , експерт прийшов до висновку, що утворення вищевказаних тілесних ушкоджень відбулося не одним, а трьома травмуючими чинниками. 
		Із врахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_26 утворення вищевказаних в пунктах 1 (а,б,в,г) тілесних ушкоджень мало місце в швидкій послідовності одне за іншим, і останніми були нанесенні тілесні ушкодження, вказані в пункті 1 (а), від яких настала смерть, оскільки всі тілесні ушкодження нанесенні після цього не мали би прижиттєвих ознак. 
		Тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_26 , які вказані в пункті 1 (в) могли утворитися при боротьбі. 
		Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_26 вказаних в пунктах 1 (а,б,в,г), експерт прийшов до висновку, що на момент отримання ним тілесних ушкоджень правої волосистої частини голови та обличчя, потерпілий перебував в горизонтальному положенні або в положенні наближеному до такого, лежачи на лівому боці тулуба, при утворенні інших тілесних ушкоджень (в області шиї, передпліччя) він міг перебувати в різних положеннях.
		Враховуючи характер та локалізацію, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_26 здатність до життя потерпілого виключалась навіть при наданні медичної допомоги. 
		Як встановлено судом присяжних із висновку судово-медичної експертизи №182 від 5 жовтня 2016 року (т.2 а.м.к.п.13-19), на трупі ОСОБА_27 виявлені наступні тілесні ушкодження:
		1) у вигляді проникаючого поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії, рани (№ 1) на задній поверхні шиї в нижній третині з проникненням в порожнину шийного відділу хребта, і ушкодженням м`язів задньої поверхні шиї, що привело до гострої крововтрати, могли утворитися внаслідок двох дій колючо-ріжучого предмета, можливо ножа з однобічною заточкою, з прикладанням значної сили, на що вказують веретеноподібної форми рани на шкірі, рівні неосаднені краї, форма кінців, характер стінок раневого каналу і переважання його довжини над шириною рани, наявність зазубрення в тілі 4-го шийного хребця, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (згідно із п. 2.1.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «а» висновку); 
		2) тілесні ушкодження у вигляді рани (№ 6) в області тім`яної ділянки з утворенням дефекту кісток тім`яної кістки, тобто відкритої черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу, які могли утворитися внаслідок однієї дії предмета з рублячою травмуючою поверхнею, можливо леза сокири, на що вказують тілесні ушкодження в описовій частині висновку і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (згідно із п. 2.1.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «б» висновку); 
		3) три рани (№№ 2,3,4) в області потиличної ділянки, які утворилися внаслідок трьох дій предмета з рублячою травмуючою поверхнею, можливо леза сокири, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (згідно із п. 1.5.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «в» висновку);
		4) сім поверхневих ранок на передній поверхні шиї в середній та нижній третинах, які могли утворитися внаслідок семи дій предмета з ріжучою травмуючою поверхнею, можливо ножа по дотичній з прикладанням незначної сили, на що вказує наявність численних паралельних одна одній ранок, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «г» висновку); 
		5) рану по нижньому краю підборіддя, яка могла утворитися як від одноразової дії тупого твердого предмету з ребристою травмуючою поверхнею, так і при ударі об такий, і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (згідно із п. 1.5.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «д» висновку); 
		6) синяк в області верхнього і нижнього повік правого ока, який міг утворитися внаслідок одного удару тупим твердим предметом, можливо кулаком, і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «е» висновку); 
		7) два синяка на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині, які могли утворитися як від дії тупих твердих предметів, так і при ударах об такі (загальною кількістю дві травмуючі дії) і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «є» висновку). 
		8) садину в лобній області зліва, яка могла утворитися від однієї дії тупого твердого предмету із шорсткою травмуючою поверхнею, так і при ударі об такий, і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (згідно із п. 1.5.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (п.1 «ж» висновку). 
		Причиною смерті ОСОБА_27 стало проникаюче поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії, рана (№ 1) на задній поверхні шиї в нижній третині з проникненням в порожнину шийного відділу хребта (рана № 6), і ушкодженням м`язів задньої поверхні шиї, що привело до гострої крововтрати, про що свідчать тілесні ушкодження, вказані в описовій частині висновку, а також дані судово-гістологічної експертизи (п. 1 «з» висновку).
		Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_27 , експерт прийшов до висновку, що всі вище описані тілесні ушкодження загальною кількістю 18 (детально вказано в кожному підпункті пункту 1), наносились в швидкій послідовності одне за іншим, являються прижиттєвими і нанесенні незадовго перед настанням смерті, яка наступила біля 23-25 годин від моменту проведення даної судово-медичної експертизи трупа (експертиза розпочата 14 серпня 2016 року о 12 год. 15 хв.  14 год.30 хв.). 
		Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_27 , експерт прийшов до висновку, що слідів боротьби та самооборони не виявлено, потерпіла в момент спричинення тілесних ушкоджень перебувала в горизонтальному положенні, або в положенні наближеному до нього. 
		При надані ОСОБА_27 кваліфікованої медичної допомоги здатність до життя виключається. 
		При судово-токсикологічних експертизах зразка крові з трупів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю відповідно у кількості 4,7 та 4,52 ‰ (проміле), що відповідає тяжкому алкогольному отруєнню (т.2 а.м.к.п. 9, 20). 
		За даними висновків судово-медичних імунологічних експертиз №640 від 18 серпня 2016 року (т.2 а.м.к.п.10), №642 від 13 вересня 2016 року (т.2 а.м.к.п. 22-23), №536 від 18 серпня 2016 року (т.2 а.м.к.п.27-28,29), №537 від 18 серпня 2016 року (т.2 а.м.к.п.33) встановлено, що кров ОСОБА_26 та ОСОБА_27 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Тобто кров цих двох потерпілих за вказаними показниками є ідентичною. 
		Як встановлено судом присяжних із висновку судово-імунологічної експертизи №542 від 16 серпня 2016 року на рушнику, який вилучено із домоволодіння ОСОБА_72 і у який витирались обвинувачені після вмивання безпосередньо після вчинення злочину, виявлено кров людини, яка за груповою належністю може походити від одного чи обох потерпілих (т.2 а.м.к.п. 66-67).
		Крім того, висновками судово-медичних імунологічних експертиз №546 від 8 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.81-83), №543 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.87-89), №545 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.93-95), №544 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.99-101) доведено, що на одязі, вилученому з трупа ОСОБА_27 (куртці, футболці, штанах, кофті), виявлено кров людини, яка може належати потерпілій або обом потерпілим. 
		Також за даними висновків судово-медичних імунологічних експертиз №548 від 9 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.105-107), №547 від 8 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.111-112), №563 від 9 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.115-117) судом присяжних встановлено, що на одязі, вилученого з трупа ОСОБА_26 (джинсах, футболці, батніку), виявлено кров людини, яка може належати потерпілому або обом потерпілим. 
		Як встановлено із висновків судово-медичних цитологічних експертиз №130 від 30 вересня 2016 року (т.2 а.м.к.п.45-46), №131 від 30 вересня 2016 року (т.2 а.м.к.п.50-51), при судово-цитологічних дослідженнях піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин кистей рук ОСОБА_23 та ОСОБА_25 слідів крові та епітеліальних клітин з ядрами не виявлено.
		Згідно із висновком судово-цитологічної експертизи №132 від 17 жовтня 2016 року (т.2 а.м.к.п.60-61), на вилучених під час огляду місця злочину недопалках знайдено сліди слини та епітеліальних клітин з ядрами, які залишені потерпілими. 
		За даними висновків судово-медичних імунологічних експертиз №541 від 27 жовтня 2016 року (т.2 а.м.к.п.71-72), №540 від 27 жовтня 2016 року (т.2 а.м.к.п.76-77), на шматках марлі  змивах із рук ОСОБА_25 та ОСОБА_23 слідів крові не знайдено.
		За даними висновку комплексної судово-біологічної експертизи №580/581 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.125-145) встановлено, що генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на поверхні ножа (об`єкти 1,2) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_26 , походження вищевказаних слідів від останнього виключається. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на поверхні сокири (об`єкти 3,5) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_27 , походження вищевказаних слідів від останньої виключається. 
		Крім того, відповідно до висновку комплексної судово-біологічної експертизи №582/583 від 7 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.153-175) встановлено, що на одязі та взутті, а саме, на шортах (об`єкти 1,2), кофті (об`єкти 3,4) та шльопанцях (об`єкти 5,6), в яких був одягнений ОСОБА_23 , та на одязі і взутті, а саме, на шортах (об`єкт 7), кофті (об`єкт 8) та шльопанцях (об`єкти 9,10), в яких був одягнений ОСОБА_25 , виявлені сліди крові людини. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на одязі, а саме, на шортах (об`єкти 1,2), кофті (об`єкти 3,4), в яких був одягнений ОСОБА_23 , та на одязі, а саме, на шортах (об`єкт 7), в яких був одягнений ОСОБА_25 , та слідів крові людини, виявлених на кофті (об`єкт №8), в яку був одягнений ОСОБА_25 , які є змішаними, належать більше ніж двом особам та є непридатними для подальшої ідентифікації. Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на шльопанцях ОСОБА_23 (об`єкти 5,6) та шльопанцях ОСОБА_25 (об`єкти 9,10) не встановлені. 
		Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на шортах ОСОБА_23 (об`єкт 1), є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові трупів ОСОБА_27 та ОСОБА_26 . 
		Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на шортах ОСОБА_23 (об`єкт 2), збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_27 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_26 . 
		Генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на кофті ОСОБА_23 (об`єкти 3,4), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_26 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_27 .
		При цьому, судом присяжних не приймаються до уваги доводи захисника ОСОБА_21 про те, що висновок зазначеної комплексної судово-біологічної експертизи №582/583 є суперечливим, оскільки неможливо із висновку встановити, які саме об`єкти придатні для ідентифікації, а які не придатні, оскільки вказані доводи є безпідставними, а висновки експертів судом присяжних визнані чіткими і зрозумілими. Зокрема, із п.2 висновків  відповідей на поставлені питання експертів (т.2 а.м.к.п.159) встановлено, що експертами встановлені генетичні ознаки слідів крові людини, які були виявлені на одязі, а саме на шортах (об`єкти 1,2), кофті (об`єкти 3,4), в яких був одягнений ОСОБА_23 , та на одязі, а саме, на шортах (об`єкт 7), в яких був одягнений ОСОБА_25 . На кофті (об`єкт №8), в яку був одягнений ОСОБА_25 , були виявлені сліди крові людини, які є змішаними, належать більше ніж двом особам та визнані експертами непридатними для подальшої ідентифікації, а також не встановлені генетичні ознаки слідів крові людини на шльопанцях ОСОБА_23 (об`єкти 5,6) та шльопанцях ОСОБА_25 (об`єкти 9,10).
		Згідно із висновком судової медико-криміналістичної експертизи №112-мк від 25 листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п.4-13), на зовнішній поверхні, отриманих для проведення експертизи трьох клаптів шкіри, вилучених із тім`яної ділянки голови, правої половини обличчя та передньої поверхні шиї трупа потерпілого ОСОБА_26 , виявлено наступні ушкодження шкіри: №1 клапоть шкіри із тім`яної ділянки голови  фрагмент одиночної проникаюче-наскрізної рубаної рани, який міг утворитися від одноразової дії якось твердого, плоского, травмуючого знаряддя, що володіє добре вираженими рублячими конструктивними особливостями, характерними, в т.ч. і для ріжучої крайки леза та «п`ятки» чи «носка» полотна клина сокири; №2 клапоть шкіри із правої половини обличчя  два окремі позначені відповідно №1,2, ушкодження з яких: позначене №1  може бути фрагментом проникаюче-наскрізної різаної рани, який міг утворитися від одноразової дії ріжучої крайки леза якогось твердого плоского травмуючого клинкового знаряддя по типу ножа, №2  фрагментом підшкірного крововиливу, який міг утворитися в невідомій послідовності від вищеописаного фрагменту наскрізної різаної рани, від одноразової дії якогось твердого, тупого травмуючого предмету чи знаряддя, із невизначеною формою та розмірами його контактної поверхні; №3 клапоть шкіри із передньої поверхні шиї  дві окремі, позначені під №1,2, але поєднані між собою в одне ціле проникаюче-наскрізні різані рани, які могли утворитися в послідовності, яка відповідає їх нумерації, одна за одною від двох окремих та різноспрямованих дій ріжучої крайки леза, скоріш за все одного й того ж самого, якогось твердого плоского травмуючого клинкового знаряддя по типу ножа. Загальні групові особливості рублячого знаряддя по типу сокири, які відобразились у фрагменті одиночної проникаюче-наскрізної рубаної рани, вилученої із тім`яної ділянки голови потерпілого ОСОБА_26 , по ширині ріжучої крайки леза та товщині «п`ятки» - співпадають із груповими особливостями полотна клина, наданої для проведення експертизи сокири із дерев`яним топорищем, вилученої 13 серпня 2016 року під час проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 . Також загальні групові особливості клинкового знаряддя по типу ножа, що відобразились як у фрагменті окремої, позначеної №1, наскрізної різаної рани шкіри, вилученій із правої половини обличчя трупа потерпілого ОСОБА_26 , так і у двох окремих, позначених відповідно №№1,2, але поєднаних між собою в одне ціле наскрізних різаних ранах шкіри, вилучених із передньої поверхні шиї трупа потерпілого - співпадають із груповими особливостями леза решток клинка, наданого для виконання експертизи десертного ножа, вилученого 13 серпня 2016 року під час огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до висновку судової медико-криміналістичної експертизи №111-мк від 23 листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п.17-24) на зовнішній поверхні, отриманих для проведення експертизи одного клаптя шкіри та одного реконструйованого відламку правої тім`яної кістки, вилучених із лівої бокової поверхні шиї та склепіння черепа трупа потерпілої ОСОБА_27 , виявлено наступні ушкодження: №1 клапоть шкіри  одиночна проникаюче-наскрізна колото різані рана, із додатково проникаюче-наскрізним розрізом шкіри у вигляді «великого ластівчиного хвоста», яка могла утворитися від одноразової дії якогось твердого плоского травмуючого клинкового знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями, характерними, в т.ч. і для ножа із однобічно-гострим клинком, який може мати як тупий « ІНФОРМАЦІЯ_4 » подібний, на своєму поперечному перерізі, «обушок» із скосом та відносно добре вираженими ребрами, та і недеформоване вістря та лише одне лезо із гострою ріжучою кромкою. Додатковий наскрізний розріз шкіри у вигляді «великого ластівчиного хвоста» утворився від окремої одноразової дії гострого краю (ріжучої кромки леза) клинка вищевказаного травмуючого знаряддя по типу ножа, під час його вилучення із лівої бокової поверхні шиї; №2  два окремі, позначені під №1,2, ушкодження кісткової тканини, з яких: позначене під №1 ушкодження є проникаючо-наскрізним звивисто-лінійним переломом, а позначене під №2 ушкодження є непроникаючою кортикальною відносно прямолінійною тріщиною лише зовнішньої компактної кісткової пластинки, які могли утворитися як одномоментно, так і окремо, в невідомій послідовності, один від одної, від одноразової чи дворазової дії якогось твердого, тупого, травмуючого предмету чи знаряддя, із невизначеною формою та розмірами його контактної поверхні. Загальні групові особливості клинкового знаряддя ножа, які відобразились у одиночній «основній» наскрізній колото-різаній рані шкіри, вилученій із лівої бокової поверхні шиї трупа потерпілої ОСОБА_27 , співпадають із груповими особливостями решток клинка, наданого для виконання експертизи десертного ножа, вилученого 13 серпня 2016 року під час проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 . В наскрізному звивисто-лінійному переломі, виявленому на зовнішній поверхні реконструйованого відламку правої тім`яної кістки, вилученого із склепіння черепа трупа потерпілої ОСОБА_27 , 1958р.н., відобразились лише загальні групові особливості якогось твердого тупого травмуючого предмету чи знаряддя, він є непридатним для порівняльного дослідження, тобто не виключається, що таким предметом могла бути сокира із дерев`яним топорищем, вилучена з місця події.
		Із висновку судової медико-криміналістичної експертизи №110-мк від 21 листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п. 28-33), судом присяжних встановлено, що на лицевій поверхні складових частин, синього трикотажного светра потерпілої ОСОБА_27 виявлено  три окремі, позначені №№1-3, проникаюче-наскрізні колото-різані пошкодження ниток петель трикотажу, з яких два, позначені №№1,2, пошкодження знаходяться в лівій половині верхньої третини спинки цього светра, а ще одне, позначене №3  пошкодження в центрі середньої третини задньої половинки оздоблення вирізу отвору його горловини. Усі вони могли утворитись як одномоментно, за умови збирання лицевої поверхні верхньої третини спинки даного светра у поперечно-спрямовану складку та підняті її вгору, в напрямку до середньої третини задньої половинки оздоблення вирізу отвору його горловини, так і окремо, в невідомій послідовності, одне від одного, від одноразової чи триразової дії на трикотаж якогось твердого, плоского, травмуючого клинкового знаряддя, яке володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями, характерними, в т.ч. й для ножа із однобічно-гострим клинком. Не виключається спричинення цих ушкоджень светра ножем, вилученим на місці події, але утворення їх від дії ріжучої крайки леза та «носка» чи «п`ятки» полотна клина сокири із дерев`яним топорищем  виключається.
		Як встановлено із висновку судової трасологічної експертизи №1464-тр від 25 листопада 2016 року (т.4 а.м.к.п.18-28), слід взуття довжиною 210 мм, зафіксований на відрізку дактилоскопічної плівки розмірами 240х296 мм, який виявлений та вилучений 13 серпня 2016 року в ході огляду місця події на території домогосподарства по АДРЕСА_1 , залишений тапком на ліву ногу, вилученим у ОСОБА_25 .
		Із висновку експертів №503 від 10 вересня 2016 року амбулаторної судово-психіатричної експертизи (т.3 а.м.к.п.78-80) встановлено, що ОСОБА_23 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, виявляв таке і на момент вчинення інкримінованого йому злочину, але зазначене не залишало і не залишає на даний час можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вищевказаний психічний розлад належить до категорії іншого хворобливого стану психіки. На час вчинення інкримінованого діяння в стані тимчасового розладу душевної діяльності не знаходився, як і не знаходився в період вчинення діяння в стані фізіологічного афекту, фрустрації, психічного стресу, в стані патологічного сп`яніння. Поведінка ОСОБА_23 в досліджуваній ситуації поглиблювалася станом алкогольного сп`яніння, що призвело до реакції агресивного типу. ОСОБА_23 застосуванню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Як встановлено із висновку експертів №150 від 12 жовтня 2016 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т.3 а.м.к.п.96-99), ОСОБА_25 в даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, обтяжений алкоголізацією, у період інкримінованих дій він також не страждав хронічним психічним захворюванням, недоумством та не перебував у стані тимчасового чи іншого хворобливого розладу психічної діяльності, у тому числі у стані патологічного сп`яніння. У період інкримінованих дій ОСОБА_25 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також на даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вищевказаний емоційно-нестійкий розлад особистості, обтяжений алкоголізацією, відноситься до категорії не тяжких психічних розладів, які не позбавляють здатності особу усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_25 застосуванню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Також в період вчинення діяння в стані фізіологічного афекту, фрустрації, психічного стресу ОСОБА_25 не знаходився.
		Зазначені вище дані експертиз визнаються допустимими доказами (за винятком даних експертиз в частині дослідження крові обвинувачених, які судом визнані недопустимими доказами), оскільки експертизи проведені особами, які можуть бути згідно із ст.69 КПК України експертами у кримінальному провадження, експерти були залучені з дотриманням вимог ст.ст.242-244 КПК України, висновки експертів відповідають вимогам ст.ст.101-102 КПК України. 
		В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_79 підтвердив висновки судово-медичних експертиз трупів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 та пояснив, що 13 серпня 2016 року був присутній під час огляду місця події, пізніше проводив судово-медичні експертизи трупів, а також судово-медичні експертизи обвинувачених. Свої висновки підтримав в судовому засіданні та наполягав на них. Всі тілесні ушкодження у потерпілих на переконання експерта могли утворитися прижиттєво в час інкримінованого діяння і у швидкій послідовності один за одним. У зв`язку з цим розмежувати час і послідовність утворення тілесних ушкоджень у потерпілих, в тому числі й смертельних ушкоджень, неможливо. Потерпілі ОСОБА_26 та ОСОБА_27 в момент нанесення смертельних ушкоджень перебували у горизонтальному чи наближеному до нього положенні. Отримані потерпілими тілесні ушкодження не передбачали фонтанування крові та інтенсивного розбризкування. Крім того, експерт повідомив, що під час проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_25 були виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути за різних обставин. При судово-медичній експертизі обвинуваченого ОСОБА_28 були виявлені тілесні ушкодження характерні для ударів кулаком об гладку поверхню, можливо шкіру людини, і у зв`язку з наявністю у ОСОБА_27 синяка в області верхнього і нижнього повік правого ока, не виключається спричинення його саме від удару кулаком руки ОСОБА_28 . Зазначив, що тілесні ушкодження у ОСОБА_28 могли бути отримані лише при ударах не об ребристі чи шершаві поверхні, вони характерні при ударах та контактах гладких поверхонь, наприклад, шкіри, в іншому випадку при експертизі були б виявлені садна шкіри. 
		При цьому, судом не приймаються доводи сторони захисту про те, що експерт ОСОБА_79 не міг проводити судово-медичні експертизи, оскільки був залучений до провадження як спеціаліст при огляді місця події, а отже був заінтересований в результатах розгляду провадження, оскільки судом присяжних не встановлено будь-яких підстав вважати, що експерт ОСОБА_79 особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження.
		Крім того, відповідно до ч.1 ст.79 КПК України спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченимичастиною першою статті 77цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу, тобто залучення експерта у кримінальному провадженні в якості спеціаліста не є перешкодою подальшого залучення його до провадження в якості експерта. 
		Більш того, п.1.6 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6, передбачено, що судово-медичні експерти можуть залучатися як фахівці у встановленому законом порядку до участі в початкових та інших слідчих діях: огляду трупів на місці події (знайдення), ексгумації, вилучення зразків та інших. 
		Винуватість ОСОБА_25 та ОСОБА_23 також доводиться оглянутими у суді речовими доказами. 
		Зокрема, знаряддями злочину, якими спричинено описані вище тілесні ушкодження були: десертний ніж із зламаним вістрям та сокира із дерев`яним топорищем, які згідно протоколів вилучені на місці і в день вбивства. Під час огляду знаряддя злочину мали темно бурі плями схожі на суху кров. Їх розміри та властивості свідчили про можливість спричинення ними смертельних ран. Оглядом одягу потерпілих встановлено просякнуті плями крові у місцях наближених до смертельних ран. Оглядом речового доказу в суді - махрового рушника, доведено, що після вчинення злочину обвинувачені витирались і, згідно судово-імунологічної експертизи, на рушнику залишилась кров, походження якої від потерпілих не виключається. Об`єктивно, оглянуті у суді речові докази, співпадали з зображеними і зафіксованими на фото-таблицях (додатку до протоколів огляду), що свідчить про належність і допустимість цих доказів.
		Особи вбитих ОСОБА_27 та ОСОБА_26 встановлені за офіційними документами, завірені копії яких долучені до справи (т.1 а.м.к.п. 191-194). 
		Особа обвинуваченого ОСОБА_23 встановлена офіційними документами  довідкою про звільнення серії ХМЛ № 33482 та формою 1 про видачу паспорта, завірені копії яких долучено до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.м.к.п. 80, 190). 
		Особа обвинуваченого ОСОБА_25 встановлена за завіреною копією офіційного документа  паспорта серії НОМЕР_3 . (т.1 а м.к.п.127). 
		Судом присяжних визнаються недопустимими доказами дані проведених негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо-, відео контролю місця  приміщення ІТТ №6 ГУНП в Хмельницькій області на час перебування там підозрюваних ОСОБА_23 та ОСОБА_25 (т.4 а.м.к.п.43-44,45-46,47), а саме дані протоколів про результати здійснення негласної слідчо-розшукової дії від 18 листопада 2016 року, долучених до них аудіо записів, виходячи із наступних підстав.
		З безпосередньо досліджених судом письмових доказів було встановлено, що стороною обвинувачення ці докази сформовані в результаті проведених НСРД на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2016 року (т.6 а.м.к.п.181-182,183-184). 
		Вказані ухвали слідчого судді були розсекречені 04 грудня 2016 року та надані суду в судовому засіданні 04 грудня 2017 року. 
		Відповідно до ч. 2ст. 290 КПК Українипрокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Згідно із ч.12ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.
		Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Згідно з ч. 1ст. 86 КПКдоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.
		Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п.63 постанови від 16 січня 2019 року у провадженні №13-37кс18, за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК, оскільки їх тоді не було в розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		Поряд з цим, як встановлено із висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеним постанові від 16 жовтня 2019 року у провадженні №13-43кс19, якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК Україниз тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення нормстатті 290 КПК України.
		Як встановлено із матеріалів кримінального провадження сторона обвинувачення відкрила стороні захисту на досудовому провадженні лише протоколи проведення НСРД із додатками (аудіо записами розмов). Ухвали слідчого судді апеляційного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2016 року були відкриті стороні захисту лише під час судового розгляду провадження, хоча згідно із запису на ухвалі її розсекречення було проведено 4 грудня 2016 року на підставі акту №26. Клопотання слідчого щодо надання дозволу на аудіо-, відео контроль місця стороні захисту не були відкриті взагалі.
		При цьому, стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що вказані документи не могли бути відкриті стороні захисту з тих причин, що вони не були у розпорядженні сторони обвинувачення чи не могли бути відкриті із інших поважних причин. 
		В судовому засіданні сторона захисту заперечувала щодо допустимості результатів НСРД (документів, аудіозаписів), а тому у суду були належні підстави для перевірки прийнятих у ході досудового розслідування процесуальних рішень та дослідженні дозволів на проведення НСРД.
		Таким чином, судом встановлено, що стороною обвинувачення були порушенні вимоги ст.290 КПК України при відкриті стороні захисту усіх матеріалів проведення НСРД, у зв`язку з чим судом дані протоколів їх проведення та додатків до них визнаються недопустимими доказами. 
		Судом визнаються неналежними доказами дані висновку судово-медичної цитологічної експертизи №133 від 17 жовтня 2016 року (т.2 а.м.к.п.55-56), відповідно до якої встановлено, що на пачці з-під цигарок «Raguel», яка вилучена з місця події, слідів слини та епітеліальних клітин з ядрами не виявлено, а також дані висновку судової дактилоскопічної експертизи №829-Д від 08 листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п.39-42), із якої встановлено, що на трьох поліетиленових пляшках, вилучених з місця події, виявлені сліди папілярних ліній, які не придатні для ідентифікації особи, дані висновку судової дактилоскопічної експертизи №828-Д від 08 листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п.48-51), із якої встановлено, що на двох скляних кружках вилучених з місця події, виявлені сліди папілярних ліній, які не придатні для ідентифікації особи, а на двох металевих ложках слідів папілярний ліній не виявлено, дані висновку судової дактилоскопічної експертизи №830-Д від 14 листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п.56-63) щодо дослідження вилучених слідів пальців рук, дані висновку комплексної судової дактилоскопічної та судової імунологічної експертизи №827-Д, 737 від 06 жовтня 2016 року (т.3 а.м.к.п.68-71) щодо дослідження трьох скляних чарок, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, чи інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
		Наведені вище докази, які визнані судом належними та допустимими, взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинувачених та інші обставини, зазначені у ст.91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_23 та ОСОБА_25 у інкримінованих злочинах та одночасно спростовують доводи захисту про невинуватість обвинувачених.
		Зокрема, на переконання суду присяжних стороною обвинувачення доведено, що під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_26 та ОСОБА_27 в кімнаті будинку перебували ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , адже сліди взуття ОСОБА_25 у виді нашарування крові виявлено на місці події, як і виявлені сліди крові обох потерпілих на одязі ОСОБА_23 . Обох обвинувачених близько 11-12 год. неподалік місця події бачила свідок ОСОБА_63 , яка підтвердила ту обставину, що останні йшли зі сторони будинку потерпілих. Більш того, свідок ОСОБА_50 підтвердила ту обставину, що на обвинувачених у цей же час вона бачила свіжу кров, зокрема на руках, пальцях ніг, шортах в області лівого коліна ОСОБА_23 , та пальцях ніг і футболці ОСОБА_25 , що саме ОСОБА_23 їй повідомив, що «забили» потерпілих, що йому «світить» п`ятнадцять років, що обвинувачені помилися у бочці з водою на її подвір`ї, витиралися полотенцем, яке вона їм винесла. Свідок підтвердила, що після того, як вона повідомила ОСОБА_25 про наявність на футболці з обох боків слідів крапель крові, останній скинув її та викинув у багаття, а також ОСОБА_25 говорив ОСОБА_23 , щоб він не переживав, адже їх на місці ніхто не бачив.
		Саме на вилученому в ході огляду домоволодіння ОСОБА_73 полотенці було виявлено сліди крові, які можуть походити від потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , що підтверджує показання свідка про їх походження на полотенці. 
		При цьому, судом присяжних не беруться до уваги доводи обвинувачених про непричетність до умисного вбивства потерпілих, виходячи з наступних підстав.
		Так, судом оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_23 про непричетність до вбивства потерпілих як неправдиві, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він давав суперечливі показання, які не відповідають об`єктивним даним, здобутим в ході судового розгляду, спростовуються сукупністю досліджених вище доказів. 
		Зокрема, із показань ОСОБА_23 вбачається, що коли він повернувся із придбаною пляшкою самогонки та зайшов до будинку, він, переступивши поріг, послизнувся на калюжі крові, та впав назад на витягнуту руку. Після цього, він піднявся та машинально витер руку в шорти, чим пояснив походження крові потерпілої ОСОБА_27 на його шортах (об`єкт №2 за висновком експертів №582/583 від 07 листопада 2016 року (т.2 а.м.к.п.153-175)
		Поряд з цим, за даними протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього, судом встановлено, що труп ОСОБА_27 було виявлено навпроти входу на відстані 1,3 м, розміщений був головою в напрямку стола. Неподалік на відстані 90 см. з правої сторони було виявлено тіло ОСОБА_26 (згідно із показань ОСОБА_23 потерпілий був живий в той час, коли він зайшов до будинку після придбання самогону). При цьому, калюжа крові, яка була виявлена в ході огляду місця події і яка знаходилася найближче до входу та розміщувалася біля ніг ОСОБА_27 , утворилася внаслідок витікання із трупа ОСОБА_26 . 
		Будь-яких калюж крові, на якій би міг послизнутися ОСОБА_23 біля входу у кімнату не виявлено, як і не виявлено слідів ковзання ноги обвинуваченого, у зв`язку з чим, судом критично оцінюються показання обвинуваченого щодо походження слідів крові на задній поверхні його шортів розмірами 1,2 х4,5 см. (об`єкт №2) із вищевказаного висновку експертів №582/583).
		Більш того, обвинувачений не зміг пояснити походження великої плями крові розміром 7х9,5 см. на передній поверхні лівої поли шортів в області розташування коліна (об`єкт №1) за висновком експертів №582/583, зазначені сліди крові людини є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові трупів ОСОБА_27 та ОСОБА_26 . 
		Оскільки із показань обвинуваченого встановлено, що після того як він встав, він побачив ОСОБА_26 та ОСОБА_25 , які боролися та намагалися вирвати із рук один в одного сокиру, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_23 не міг послизнутися на калюжі крові, яка виявлена біля голови трупа ОСОБА_26 та неподалік ніг трупа ОСОБА_27 , як і не могло бути слідів крові в області коліна шортів обвинуваченого у випадку його падіння назад. 
		Крім того, із показань обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_25 після того, як він вдруге зайшов до будинку, виштовхав його із кімнати, внаслідок чого у нього на кофті було виявлено слід крові потерпілого ОСОБА_26 . Проте, вказані показання обвинуваченого спростовуються матеріалами кримінального провадження. 
		Так, за даними висновку комплексної судово-біологічної експертизи №582/583 від 7 листопада 2016 року, у ОСОБА_23 виявлені на лівому рукаві пляма речовини коричневого кольору, розмірами 0,6 на 0,6 см., невизначеної форми з нечіткими контурами, яка просочує та ущільнює тканину. Також на лівій полі кофти біля маркування «Adidas» виявлено пляму речовини коричневого кольору, розмірами 0,4 на 0,7 см., невизначеної форми з нечіткими контурами, яка просочує та ущільнює тканину. При експертному дослідженні вказаних плям (експертами позначені як №3,4) встановлено, що генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на кофті ОСОБА_23 (об`єкти 3,4), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_26 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_27 . При цьому, їх розміщення у різних місцях (на рукаві, та передній полі кофти), розмір, просочення речовиною, дає достатні підстави вважати, що вони не могли бути утворені шляхом дотику рук обвинуваченого ОСОБА_25 , які б мали вигляд мазків, а не вигляд просочування тканини невеликих розмірів.
		Таким чином, із врахуванням тієї обставини, що із показань свідка ОСОБА_73 судом встановлено, що на руках, пальцях ніг, шортах в області лівого коліна ОСОБА_23 , вона бачила відразу після події сліди свіжої крові, із врахуванням даних протоколів огляду місця події, огляду трупів, та фототаблиць до них, висновків експертів, на переконання суду присяжних сліди крові потерпілих на одязі обвинуваченого ОСОБА_23 могли утворитися виключно в ході умисного вбивства останнім обох потерпілих. 
		Крім того, оцінюючи дані протоколів огляду місця події, трупів потерпілих, фототаблиць до зазначених протоколів, огляду речових доказів в судовому засіданні, суд присяжних зважає на те, що одяг кожного із потерпілих мав значні сліди крові виключно у місцях наближених до ран на тілі загиблих, тобто лише в області коміра. Підошви шкарпеток потерпілих були вимащені лише пилом, що чітко зафіксовано в протоколі та вбачається з фото таблиць №17, 21, а також в протоколах огляду трупів. Викладене спростовує версію обвинуваченого ОСОБА_23 про те, що ОСОБА_26 боровся із ОСОБА_25 , намагаючись вирвати сокиру, яку обоє тримали в руках, адже в такому випадку потерпілий ОСОБА_26 при боротьбі з ОСОБА_25 мав би стати у кров потерпілої ОСОБА_27 , у якої із пошкодженої сонної артерії відбулось витікання значної кількості крові. 
		Також судом не приймаються до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_23 щодо походження виявлених у нього в ході судово-медичної експертизи (висновок експерта №547 від 14 серпня 2016 року (т.1 а.м.к.п. 184-185) синяка на тильній поверхні 2,3,4,5-го п`ясно-фалангових суглобів та пальців правої кисті. Зокрема, із показань обвинуваченого він отримав вказані ушкодження за декілька днів до події, ударившись об деревину отвору на горищі свого домоволодіння, коли викидав сіно на горище.
		Поряд з цим, із вищевказаного висновку експерта встановлено, що зазначені тілесні ушкодження могли утворитися як від дії тупих твердих предметів, так і при ударах об такі біля 1-2 діб тому назад від моменту проведення судово-медичної експертизи (експертиза проведена 14 серпня 2016 року), тобто виявлені тілесні ушкодження не могли утворитися за декілька днів до 13 серпня 2016 року. Більш того, в судовому засіданні експерт ОСОБА_79 зазначив, що вказані ушкодження характерні під час удару чи при ударі об гладку поверхню, можливо шкіру людини, оскільки при ударах об ребристі чи шершаві поверхні були б виявлені садна шкіри. На переконання суду присяжних вказані тілесні ушкодження виникли в день події саме від нанесення ОСОБА_23 удару в область голови потерпілої ОСОБА_27 , у якої в ході судово-медичної експертизи було виявлено синяк в області верхнього і нижнього повік правого ока. Викладене також спростовує версію захисту про непричетність ОСОБА_28 до умисного вбивства потерпілої ОСОБА_27 . 
		Крім того, судом оцінюються як спробу уникнути кримінальної відповідальності твердження ОСОБА_25 про непричетність до умисного вбивства потерпілих.
		Так, судом присяжних встановлено, що ОСОБА_25 був на місці події під час вбивства потерпілих. При цьому, твердження ОСОБА_25 про те, що перебування його на місці події жодним чином не свідчить про причетність його до умисного вбивства ОСОБА_26 та ОСОБА_27 судом присяжних не приймається до уваги, оскільки винуватість ОСОБА_25 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться сукупністю вищевказаних у вироку суду доказів, зокрема, окрім доведеного стороною обвинувачення факту перебування ОСОБА_25 на місці події, винуватість останнього підтверджується також і показаннями свідка ОСОБА_73 про наявність на пальцях ніг та футболці обвинуваченого свіжої крові, фактом знищення футболки після того, як свідок вказала на наявність на ній слідів крапель крові, висловлювання ОСОБА_25 до ОСОБА_28 щодо відсутності свідків на місці вбивства. 
		Крім того, в ході судового розгляду не встановлено будь-яких підстав вважати, що до вчинення умисного вбивства ОСОБА_26 та ОСОБА_27 можуть бути причетні інші особи, що вбивство ОСОБА_26 могло бути вчинено ОСОБА_25 в ході самооборони, як це випливає із показань обвинуваченого ОСОБА_28 .
		Так, відсутні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_25 захищався і вчиняв дії, з метою захисту охоронюваних законом своїх прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання ОСОБА_26 , оскільки судово-медичні експертизи, якими зафіксовано тілесні ушкодження на потерпілих і обвинувачених та висновки про сильний стан сп`яніння потерпілих свідчать, що ОСОБА_25 не зазнав посягання, його життю нічого не загрожувало, на ньому відсутні будь-які тілесні ушкодження, які б свідчили про таке посягання. Кількість ударів та місце їх нанесення, локалізація та механізм спричинення свідчать, що ОСОБА_25 та ОСОБА_28 діяли з прямим умислом на позбавлення життя потерпілих. Більш того, із показань потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , показань свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_73 , встановлено, що ОСОБА_26 та ОСОБА_27 були неконфліктними людьми, худорлявої статури, значно старшими за віком від обвинувачених.
		Суд присяжних вважає, що настання смерті ОСОБА_26 та ОСОБА_27 охоплювалось умислом як ОСОБА_25 , так і умислом ОСОБА_23 , що вони вчинили умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб.
		Зокрема, кількість ударів, механізм їх спричинення, локалізація та знаряддя, якими вони спричинені свідчать, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_26 були спричинені стисканням пальців, ножем і сокирою, при цьому, при нанесенні смертельних ударів ОСОБА_26 лежав, а не стояв. Потерпілому були нанесені у швидкій послідовності удари як ножем, так і сокирою тобто, двома різними знаряддями, одночасно, його передпліччя було стиснуто рукою одного з обвинувачених, тілесні ушкодження спричинялись прижиттєво трьома різними чинниками у швидкій послідовності, що не могло бути спричинено однією особою. Нанесення значної кількості ударів сокирою у життєво важливий орган  голову, та порізи на шиї свідчать, що обвинувачені діяли для досягнення єдиного наслідку  смерті потерпілого ОСОБА_26 . 
		Також кількість ударів, механізм їх спричинення та знаряддя, якими вони спричинені, свідчать, що тілесні ушкодження ОСОБА_27 спричинені ножем, сокирою і кулаком руки. При цьому, смертельними були удари саме ножем, в той час, коли ОСОБА_26 було вбито сокирою. Всі тілесні ушкодження, в тому числі й смертельне (ушкодження лівої сонної артерії) потерпілій ОСОБА_27 були нанесені прижиттєво у швидкій послідовності одне за одним, різними знаряддями: ножем, сокирою, при цьому, синяк під правим оком вбитої, спричинений кулаком ОСОБА_28 . Також висновком судово-медичної експертизи трупа та роз`ясненнями експерта ОСОБА_74 в судовому засіданні підтверджено, що потерпіла перебувала в момент спричинення їй смертельних тілесних ушкоджень в горизонтальному, чи наближеному до нього положенні. 
		Таким чином, вбивство кожного потерпілого в короткий проміжок часу вчинили двоє осіб, адже одночасно нанести удари і ножем і сокирою, спричинення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілих однією особою є неможливим. Крім того, судом встановлено, що у обох потерпілих виявлено подібні тілесні ушкодження, спричиненні у однаковий проміжок часу, у швидкій послідовності одне за одним, даними висновків експертиз доведено, що тілесні ушкодження спричиненні одними і тими ж знаряддями  вилученим ножем і сокирою. Судом присяжних також враховується локалізація ударів, які спричинені ножем і сокирою, нанесення їх з прикладанням значної сили, достатньої для перелому кісток черепів потерпілих, розміщення їх у життєво важливих органах - на голові, обличчі, шиї, що свідчить про те, що умисел обвинувачених було спрямовано саме на умисне вбивство потерпілих.
		На переконання суду присяжних відсутність у піднігтьовому вмісті та на змивах з рук обох обвинувачених крові потерпілих відповідає сукупності доказів, якими підтверджено, що після вбивства обвинувачені ретельно помились. Крім того, відсутність крові у вказаних об`єктах дослідження не означає, що обвинувачені непричетні до вчинення вбивства, оскільки кров потерпілих із врахуванням особливостей знарядь спричинення тілесних ушкоджень (наявність довгої ручки сокири, наявність ручки ножа), а також відсутність фонтанування крові та інтенсивного її розбризкування при виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень, що підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_79 , могла й не потрапити у піднігтьовий вміст. Тому, суд присяжних вважає, що висновки цитологічних експертиз не спростовують вини обвинувачених. 
		Не встановлено також підстав вважати, що ОСОБА_23 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.396 КК України, адже судом встановлено винуватість його у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення злочину.
		Також, судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту про те, що в ході досудового розслідування стороною обвинувачення на припущеннях встановлено механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, а також не конкретизовано дії кожного з обвинувачених, виходячи із наступних підстав.
		Так, на переконання суду присяжних стороною обвинувачення механізм спричинення тілесних ушкоджень, в т.ч. й смертельних, було об`єктивно встановлено за даними протоколу огляду місця події, в ході якого були виявлені знаряддя вчинення злочинів (ніж та сокиру), а також даними висновків судово-медичних, судово-медичних криміналістичних, судово-біологічної експертиз, яким об`єктивно встановлено наявність на потерпілих тілесних ушкоджень, їх локалізацію, причини утворення, кількість травмуючи чинників, а також доведено, що вилученими з місця події знаряддями могли бути спричинені виявлені у потерпілих тілесні ушкодження. Також встановлено, що кров на знаряддях злочину належала потерпілим ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , при цьому, на ножі виявлено залишки крові ОСОБА_27 , а на сокирі виявлено кров потерпілого ОСОБА_80 , що цілком відповідає обставинам справи та підтверджує той факт, що потерпіла ОСОБА_27 була вбита ножем, а потерпілий ОСОБА_26 був вбитий сокирою. 
		Крім того, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити окрім інших відомостей виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		В обвинувальному акті прокурором зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченими ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , які сторона обвинувачення вважала встановленими, правову кваліфікацію правопорушення та формулювання обвинувачення.
		При цьому, на переконання суду присяжних стороною обвинувачення з достатньою повнотою та конкретністю були викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, а також зазначено, яким саме чином було спричинено умисне вбивство потерпілих, тобто прокурором були дотримані вимоги п.5 ч.2 ст.290 КПК України при викладенні вказаних обставин в обвинувальному акті. Відсутність очевидців вчиненого діяння, а також неправдивість показань обвинуваченого ОСОБА_23 , факт відмови на підставі ст.63 Конституції України від дачі показань обвинуваченим ОСОБА_25 , дають достатні підстави суду вважати, що встановити обставини, хто саме із обвинувачених та яким саме знаряддям спричинив потерпілим ОСОБА_26 та ОСОБА_27 тілесні ушкодження, не представляється за можливе. Разом з тим, оскільки стороною обвинувачення достеменно встановлено та доведено, що ОСОБА_23 та ОСОБА_25 діяли за попередньою змовою групою осіб, з єдиним умислом на умисне вбивство двох осіб, на думку суду присяжних стороною обвинувачення максимально повно та детально із встановлених в ході досудового слідства та судового розгляду обставини було викладено фактичні обставини вчиненого обвинуваченими злочину та сформульоване конкретне обвинувачення. 
		Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_23 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України, а ОСОБА_25 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 12 ч.2 ст. 115 КК України, за що підлягають покаранню.
		Суд присяжних дії обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_25 кваліфікуються за п.п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_23 окрім того і за п.13 ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
		При цьому, кваліфікуючи дії ОСОБА_23 за п.13 ч.1 ст.115 КК України, суд виходить із того, що обвинувачений раніше судимий вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до п`яти років позбавлення волі (т.1 а.м.к.п.96-100). 13 квітня 2016 року на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2016 року згідно із ст. 81 КК України ОСОБА_23 умовно-достроково звільнений з невідбутним строком 5 місяців 25 днів (т.1.а.м.к.п. 93). Таким чином, дії ОСОБА_23 окрім п.п. 1, 12 ч.2 ст. 115 КК України слід кваліфікувати ще й за п. 13 - як умисне вбивство вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 КК України), оскільки відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього.
		При призначенні покарання суд присяжних на підставі ст.ст.65, 66-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винних і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, ОСОБА_25 та ОСОБА_23 вчинили умисний особливо тяжкий злочин.
		Згідно із ст.ст. 3 і 27 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Разом з тим, обвинувачені знехтували цими гарантіями та діючи умисно, позбавили життя двох осіб, наслідки чого не мають зворотного характеру та в жодний спосіб не можуть бути усунені.
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, судом визнається вчинення злочину особами, що перебувають у стані алкогольного сп`яніння. 
		При цьому, визначаючи вказану обставину як таку, що обтяжує покарання обвинувачених, суд присяжних виходить із даних допиту обвинуваченого ОСОБА_23 , який підтвердив той факт, що із 7 год. ранку 13 серпня 2016 року він спільно із ОСОБА_25 та потерпілими ОСОБА_26 , а згодом і з ОСОБА_27 вживали алкогольні напої. Вказана обставина також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_73 , а також об`єктивно підтверджується даними протоколу огляду місця події, яким підтверджено ту обставину, що потерпілі спільно із обвинуваченими вживали спиртне, про що свідчить обстановка на місці вчинення злочину.
		Також при визначенні покарання суд враховує особу винних.
		Так, обвинувачений ОСОБА_23 , маючи незняту та непогашену судимість за замах на умисне вбивство, був звільнений 13 квітня 2016 року з місць позбавлення волі та в період умовно-дострокового звільнення, через короткий проміжок часу, не зробивши для себе належних висновків, за попередньою змовою з ОСОБА_25 13 серпня 2016 року знову вчинив умисне вбивство двох осіб. 
		ОСОБА_23 не одружений, не має на утримані дітей, офіційно не працював та не займався іншою суспільно-корисною працею. ОСОБА_23 проживав у с.Великозалісся Кам`янець-Подільського району Хмельницької області із матір`ю  ОСОБА_81 , 1957 року народження, яка є інвалідом другої групи, їй протипоказана важка фізична праця (т.1 а.м.к.п. 101, 102). За місцем проживання сільська рада компрометуючими даними не володіє (т.1 а.м.к.п.91). ОСОБА_23 перебував на обліку у лікаря нарколога та психіатра через алкогольну залежність (т.1 а.м.к.п. 139, 141).
		Обвинувачений ОСОБА_25 ,раніше несудимий,розлучений,офіційно непрацював,проте мавтимчасові заробітки,проживав ус.ВеликозаліссяКам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті зматір`ю похилого віку1944року народженнята повнолітнім сином-інвалідом здитинства 1996року народження,якому протипоказанаробота зінтелектуальною діяльністю(т.1а.м.к.п.142,148).З колишньоюдружиною у ОСОБА_25 є неповнолітнядонька ОСОБА_82 ,2008року народження.За місцемпроживання сільськарада компрометуючимиданими неволодіє (т.1а.м.к.п.143).На обліках улікарів наркологата психіатра ОСОБА_25 не перебував(т.1а.м.к.п.135,137,140),але ізпоказань свідків ОСОБА_63 , ОСОБА_73 встановлено,що останнійзловживав алкогольниминапоями,факт алкогольноїзалежності встановленоі висновкомстаціонарної судово-психіатричноїекспертизи. 
		На переконання суду присяжних наявність у обох обвинувачених матерів похилого віку, а також наявність у ОСОБА_25 сина інваліда, неповнолітньої доньки, не є обставинами, які пом`якшують покарання, оскільки зазначені обставини виключно характеризують склад сім`ї обвинувачених та не свідчать про знижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину чи про меншу суспільну небезпеку осіб обвинувачених. 
		При цьому, як вбачається з поведінки обвинувачених, вони не розкаюються у вчиненому.
		Зокрема, визнаючи відсутність вказаної обставини, що пом`якшують покарання, судом враховується наступне. Так, розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки скоєного. Факт щирого каяття особи в скоєнні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. На необхідність встановлення вказаних обставин при оцінці наявності цієї обставини, що пом`якшує покарання, звернув увагу Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року в справі №166/1065/18.
		Разом з тим, судом присяжних встановлено, що обвинувачені не розкаялися у вчиненому, відразу ж після події знищували докази, давали неправдиві показання та намагалися уникнути кримінальної відповідальності, не вживали будь-яких заходів щодо відшкодування спричиненої шкоди потерпілим. 
		Також при призначені покарання обвинуваченим судом враховується позиція потерпілих про призначення найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті інкримінованого обвинуваченим злочину.
		З огляду на вище наведене, суд присяжних не вважає за можливе застосовувати щодо обвинувачених позбавлення волі на певний строк (максимально 15 років позбавлення волі), оскільки таке покарання слід визнати явно недостатнім для виправлення ОСОБА_23 та ОСОБА_25 та попередження нових злочинів, а отже є несправедливим внаслідок його м`якості. На думку суду, за цей злочин саме покарання у виді довічного позбавлення волі буде відповідати вимогам статей50, 65 КК України, а саме буде пропорційною карою за вчинений злочин та є достатнім для виправлення засуджених, а також буде запобігати вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Зокрема, на переконання суду обставиною, яка зумовлює призначення довічного позбавлення волі обвинуваченим й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи злочинців. Вона визначається сукупністю усіх зібраних у справі даних, що стосуються вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Суд присяжних звертає увагу на підвищену суспільну небезпеку обвинувачених як особистостей, на що вказує їх асоціальний спосіб життя, зловживання алкогольними напоями, через що вони втратили будь-які моральні запобіжники при обранні моделі поведінки, та при виникненні у них, на ґрунті пияцтва, злочинного умислу, його реалізації, що обвинувачені фактично через незначну сварку безжалісно та цинічно, без будь-яких вагань умисно позбавили життя двох людей, а ОСОБА_23 окрім того, вчинив умисне вбивство, будучи особою, яка має судимість за замах на умисне вбивство та в період умовно-достроково звільнення від відбування покарання за попереднім вироком лише через чотири місяці з часу такого звільнення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, і що безумовно потребує виключної та найжорсткішої реакції держави на даний злочин. І саме покарання у виді довічного позбавлення волі слід визнати справедливим і достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання. 
		Слід зазначити, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винних, при цьому суд враховує позицію викладену Конституційним Судом України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, де зазначено: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		Крім того, оскільки ОСОБА_23 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, остаточне покарання останньому слід призначити за правилами ст.71, ч.4 ст.81 КК України, згідно із якими, при складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
		Потерпіла  цивільний позивач ОСОБА_18 пред`явила позов до ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , та просила стягнути із ОСОБА_23 та ОСОБА_25 по 3350 грн. на відшкодування витрат на поховання (у позові зазначено майнова шкода) та по 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Відповідачі позовні вимоги не визнали. 
		Вирішуючи позов ОСОБА_18 в частині відшкодування витрат на поховання суд присяжних прийшов до висновків про необхідність повного задоволення вимог позивача.
		Зокрема, згідно із ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Позивач та її представник надали суду докази вартості на придбання домовин, хрестів, вінків та інших витрат на поховання. Так, з належно завірених копій накладних слідує, що це майно потерпіла придбала у приватного підприємця ОСОБА_83 для поховання рідних (т.5 а.м.к.п. 178-183). Таким чином, з ОСОБА_23 та ОСОБА_25 слід стягнути документально підтверджені витрати на поховання.
		Цивільний позов потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_18 , про стягнення із  ОСОБА_23 та ОСОБА_25 по 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки ґрунтуються на законі, підтверджується матеріалами справи, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до вимог ч.1ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а згідно із п.2 ч.2 цієї ж статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частиною 1ст.1167 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Із вимог ч.1,2ст.1168 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню із обвинувачених судом враховується характер та обсяг заподіяння моральних страждань потерпілій, пов`язаних із смертю матері - ОСОБА_27 та вітчима ОСОБА_26 , характер та обсяг душевних страждань, яких вона зазнала, їх тривалості, враховується стан здоров`я потерпілої ОСОБА_18 , характер та тривалість негативних змін в її житті, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що моральні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому з ОСОБА_28 та ОСОБА_25 на користь потерпілої слід стягнути по 100 000 гривень, задовольнивши її вимоги в повному обсязі. 
		Накладений ухвалою слідчого судді від 16 серпня 2016 року арешт на майно і речові докази необхідно скасувати (т.1 а.м.к.п. 201-203).
		Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 30848 грн. 90 коп. відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню із обвинувачених (т.2 а.м.к.п. 123,124, 151, 152; т.4 а.м.к.п.17). Оскільки ряд висновків експертів визнані судом неналежними доказами та не покладені в основу доведеності вини обвинувачених, процесуальні витрати в цій частині в розмірі 2111 гривень 04 коп. (т.3 а.м.к.п.38, 47, 55, 67) необхідно віднести на рахунок держави.
		Питання про долю речових доказів і документів підлягають вирішенню на підставі ч.9 ст.100 КПК України. При цьому, судом присяжних не застосовується спеціальна конфіскація знарядь вчинення злочину (сокири та ножа), оскільки вказане майно відповідно доп.4ч.1ст.96-2КК Українипідлягає поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_18 . 
		З метою забезпечення виконання вироку, враховуючи, що обвинуваченим призначається покарання у виді довічного позбавлення волі, з метою запобігання ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на переконання суду присяжних обвинуваченим ОСОБА_23 та ОСОБА_25 необхідно залишити до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		Крім того, суд присяжних вважає за необхідне зазначити у вироку початок строку відбування покарання з зарахуванням терміну попереднього ув`язнення, оскільки зазначене має кримінально-правове значення для засуджених і реалізацію їх прав у майбутньому, в тому числі й права на помилування, передбаченого ч.2 ст.87 КК України та Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 року №223/2015, адже згідно із абзацом 2 пункту 4 вищевказаного Положення, у випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання. 
		Керуючись ст.ст.366-371,373-375 КПК України, суд присяжних,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого п.п.1, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання зап.п.1, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі. 
		Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення невідбутої частини покарання, призначеного вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2012 року (5 місяців 25 днів позбавлення волі) більш суворим покаранням у виді довічного позбавлення волі, призначеного зазначеним вироком, остаточно призначити  ОСОБА_23 покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		Визнати винуватим ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п.1, 12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання зап.п.1, 12 ч.2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі. 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_23 та ОСОБА_25 залишити попередній у виді тримання під вартою. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_23 та ОСОБА_25 обом рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання час їх попереднього ув`язнення з 13 серпня 2016 року до дня набрання вироком законної сили включно відповідно до ч.2 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Задовольнити цивільний позов потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_18 .
		Стягнути з ОСОБА_23 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_18 ( АДРЕСА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_4 ) 3350 (три тисячі триста п`ятдесят) гривень на відшкодування витрат на поховання та 100000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_25 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_18 ( АДРЕСА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_4 ) 3350 ( три тисячі триста п'ятдесят) гривень на відшкодування витрат на поховання та 100000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_23 та ОСОБА_25 на користь Держави процесуальні витрати на залучення експертів з кожного в розмірі по 15424 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривень 45 коп. 
		Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 04 коп. віднести на рахунок держави.
		Скасувати після набрання вироком законної сили накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2016 року арешт на майно і речові докази (т.1 а.м.к.п. 201-203).
		Речові докази: 
		1)сокиру,десертний ніж, дві скляні кружки, металеву чайну ложку, металеву столову ложку, три склянки ємністю по 50г.; одяг, взуття і майно вилучене з трупів ОСОБА_27  та ОСОБА_26 - куртку з плащової тканини синього кольору, синій шерстяний светр, червону трикотажну теніску, чорні спортивні штани синтетичні, бавовняні чорні плавки, сірі трикотажні шкарпетки, чоловічий батнік з захисного трикотажу, трикотажну футболку, чорні джинсові штани чорні, чоловічі шкарпетки та чоловічі зелені трикотажні труси (т.1 а.м.к.п.218, 219, т.3 а.м.к.п.214, 215, 216, т.4 а.м.к.п.31,33), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_18 ; 
		2) махровий рушник (т.3а.м.к.п.214,216),який зберігаютьсяв кімнатізберігання речовихдоказів Кам`янець-ПодільськогоРВП Кам`янець-ПодільськогоВП ГУНПв Хмельницькійобласті,після набраннявироком законноїсилиповернути ОСОБА_84 ; 
		3) два недопалки, пачку з-під сигарет «Raguel», ПЕТ-пляшку ємністю 0,5 літра з биркою «Караван», ПЕТ-пляшку ємністю 2,5 літра з надписом «Фанта» та ПЕТ-пляшку ємністю 1,0 літра з надписом «Оболонська» (т.3 а.м.к.п.214, 216), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили знищити; 
		4) одяг, взуття і майно обвинуваченого ОСОБА_23 : одну пару шльопанців темно-синього кольору, камуфляжні шорти з нашаруванням рідини буро-червоного кольору, чорну спортивну кофту, пачку сигарет «Rаquel» та запальничку «Bic» (т.1 а.м.к.п.218,219, т.3 а.м.к.п.215,216; т.4 а.м.к.п. 31-32), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили повернути власнику  ОСОБА_23 ; 
		5) одяг, взуття і майно обвинуваченого ОСОБА_25 : мобільний телефон Nokia 1280 (IMEI НОМЕР_5 ), укомплектований сім-карткою ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 , пару шльопанців темного кольору, шорти чорного кольору та кофту чорного кольору (т.1 а.м.к.п.218,219; т.3 а.м.к.п.215, 216, т.4 а.м.к.п. 31-32), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили повернути власнику  ОСОБА_25 ; 
		6) п`ять паперових конвертів з волоссям ОСОБА_26 , п`ять паперових конвертів з волоссям ОСОБА_27 , (т.1 а.м.к.п.218,219), три сліди з відбитками взуття, змиви з рук та контрольний зразок ОСОБА_25 , змиви з рук та контрольний зразок ОСОБА_23 , зразки крові, пакети з волоссям (т.3 а.м.к.п.214, 216; т.4 а.м.к.п.31,32), які зберігаютьсяв кімнатізберігання речовихдоказів Кам`янець-ПодільськогоРВП Кам`янець-ПодільськогоВП ГУНПв Хмельницькійобласті,після набраннявироком законноїсилизнищити. 
		Дактилокарти ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,  ОСОБА_23 та ОСОБА_25 (т.3 а.м.к.п.63), два флеш-носії негласних слідчих дій (т.4 а.м.к.п.47), лазерний диск з роздруківкою дзвінків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 (т.1 а.м.к.п.243), відрізки стрічки «ПТ» зі слідами пальців рук (т.3 а.м.к.п.62), зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 13 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240160000662, після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		Дослідний трупний матеріал до висновків експерта №№ 111-мк та 112-мк, а саме: три клапті шкіри із голови, обличчя та шиї трупа потерпілого ОСОБА_26 , один клапоть шкіри і один реконструйований відламок правої тім`яної кістки із шиї та склепіння черепа трупа потерпілої ОСОБА_27 зберігати в архіві відділення СМК ХОБ СМЕ упродовж трьох років після набрання вироком законної сили. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		Головуючий - суддя 
		Кам'янець-Подільського 
		міськрайонного суду 
		Хмельницької області                      ОСОБА_1 
		 
		Суддя Кам'янець-Подільського 
		міськрайонного суду 
		Хмельницької області                      ОСОБА_2 
		 
		Присяжні:                              ОСОБА_3 
		 
		                                ОСОБА_4 
		 
		                                ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...