Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/9305/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2020. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2020.
Дата набрання законної сили: 04.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/336/11/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014080060003110

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЄУН № 336/9305/15
		пр. № 1-кп/336/11/2020
		УХВАЛА
		Іменем України
		25 лютого 2020 року                     м. Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню з обвинувальним актом, складеним щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,
		звинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України,
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_2 ,
		звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом за звинуваченням  ОСОБА_4 , звинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України, ОСОБА_5 , звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України.
		Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01.10.2015 року кримінальне провадження було направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, вказуючи, що наразі є підстави вважати, що стороні захисту не були відкриті у встановленому порядку усі докази, а обвинувачення являється недостатньо конкретним.
		Захисники та обвинувачені не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на невідповідність обвинувального акту положенням чинного законодавства та наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору.
		Потерпілі до суду не прибули, в матеріалах кримінального провадження (т. 1, 2) наявні заяви потерпілих про розгляд кримінального провадження за їх відсутності. Між тим, судом додатково кілька разів потерпілі сповіщені про місце та час проведення підготовчого судового засідання по справі, однак, жоден з потерпілих до суду не з?явився.
		При вирішенні питання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження суд виходить з наступного,
		Відповідно до ст. 314 КПК України за результатами проведення підготовчого судового засідання суд має право прийняти наступні рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Так, відповідно до ст. 291 ч. 3, 4 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
		1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
		2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
		3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
		4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
		5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
		6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
		7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
		7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
		8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
		9) дату та місце його складення та затвердження.
		Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
		До обвинувального акта додається:
		1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
		2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;
		3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
		4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
		5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
		Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
		1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
		3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
		4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
		5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
		6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
		7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Однією з основних засад кримінального провадження є законність, яка визначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Стаття 6 ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення щонайменше такі права: 
		a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; 
		b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
		Таким чином, для забезпечення ефективного захисту від пред`явленого обвинувачення пред`явлене особі обвинувачення повинно бути детальним, повним, чітким та зрозумілим та містити у собі усі відомості щодо події кримінального правопорушення, виду та розміру шкоди, форми вини, мотиву та мети кримінального правопорушення, тощо.
		Однак, вищевказаним вимогам обвинувальний акт не відповідає у зв`язку з наступним.
		Так, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються зокрема у скоєнні багатьох епізодів шахрайства, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Кваліфікуючою ознакою для кваліфікації дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 190 ч. 3 КК України в обвинувальному акті зазначено спосіб вчинення шахрайства, а саме шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Натомість в обвинувальному акті не вказано які саме незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки були здійснені безпосередньо обвинуваченими.
		За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора про те, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не містить усіх суттєвих обставин, які мають бути викладені в обвинувальному акті.
		Водночас суд не може погодитись з доводами прокурора про те, що не відкриття стороною обвинувачення усіх доказів стороні захисту у порядку, передбаченому КПК України, є підставою для повернення обвинувального акту, адже наслідки не відкриття стороні захисту доказів чітко визначені ст. 290 ч. 12 КПК України, а оцінка доводів учасників кримінального провадження щодо належності та допустимості доказів, в тому числі і очевидної недопустимості доказів, здійснюється під час судового провадження або в нарадчій кімнаті.
		Недопустимість доказів не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
		Вирішуючи клопотання прокурора, суд одночасно керується і засадами змагальності та диспозитивності кримінального провадження, а оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, про що вказує ст. 110 ч. 4 КПК України, тож прокурор може надавати оцінку своєму ж процесуальному рішенню, в тому числі і вказувати на наявність у ньому недоліків.
		Враховуючи усе вищевикладене, суд частково погоджується з доводами прокурора та вбачає підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
		Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , звинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України, ОСОБА_5 , звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, повернути прокурору Запорізької місцевої прокуратури № 2 як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів після її оголошення через суд, який її ухвалив.
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...