Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1045/2010 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2011.
Дата набрання законної сили: 26.05.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 2а-1045/ 2010 р. 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		01 березня 2010 року                               м. Золотоноша 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі: 
		головуючого судді               Таратіна В.О.  
		при секретарі                    Юрєвій К.М.  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області про визнання дій фонду незаконними, поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», - 
		ВСТАНОВИВ 
		 ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області про визнання дій фонду незаконними, поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни». 
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона народилася в 1943 році, у відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» являється дитиною війни.  
		Згідно ст.6 даного закону д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. 
		Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року встановлено неконституційність положень п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в звязку з чим відновлено дію ст.6 Закону України « Про соціальний захист Дітей війни» та згідно ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування»  мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому позивач просив визнати дії відповідача по виплаті доплати у відповідності до Закону україни «Про соціальний захист дітей війни» 10% неправомірними, стягнути на його користь не виплачену доплату в розімрі 20% (30%-10%) мінімальної пенсії за віком за період з січня 2007  року по листопад 2009 року включно, в сумі 4130,10 грн.  
		Позивач в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, на позовних вимогах наполягає.  
		Представник відповідача  Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі в судове засідання не зявилась, просила суд розглянути справу у відсутність представника та надала заперечення, згідно якого  позовні вимоги не визнала та просила відмовити у позовних вимогах посилаючись на те, що позивач у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, в той же час п. 12 ст. 71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» була зупинена вказана доплата. Законодавцем не прийнято жодного нормативно-правового акту на виконання вказаного рішення  Конституційного суду від 09.07.2007 року встановлено неконституційність положень п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» , на даний час на законодавчому рівні не вирішено питання величини мінімальної пенсії за віком,  що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», в звязку з чим відповідач не може проводити дану виплату. Крім того відповідачі зазначили, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пердабачено фінансування виплат з Державного бюджету, що затверджується Верховною радою України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України. Також представник відповідача зауважив, що позивачем пропущено річний термін на звернення за захистом порушених прав, передбачений ст.99 КАС України, і з цих підстав слід відмовити в задоволенні позову.  
		Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. 
		Відповідно до даних паспорта НОМЕР_1 від 21.08.1996р. виданого Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 
		Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.03.2003 року виданого Золотоніським районним відділом соціального забезпечення позивач являється пенсіонером за віком.  
		Згідно довідки №1216/02 від 10.02.2010р, виданої Управлінням пенсійного фонду України в Золотоніському районі, позивачу виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни, з 01.10.2008 року і по день подачі позову в розмірі 10% в сумі 49,80 грн. щомісяця.  
		У відповідності до ст.19 Конституції України  правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавствоФ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1, відноситься до категорії «Дітей війни», він має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття і зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами, і як наслідок, внесені у цей Закон зміни протягом 2007-2008 років були в подальшому скасовані рішеннями Конституційного Суду України.  
		Згідно ст. 7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. В той же час, відповідно до ст.34 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» за рахунок державного бюджету передбачені дотації Пенсійному фонду України на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». 
		У відповідності до ч. 1. ст. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2009 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня 2009 року - 498 грн., з 1 листопада 2009 року  573 грн. 
		У відповідності до ухвали Конституційного Суду України № 27-у/2009 року від 19 травня 2009 року за конституційним поданням Пенсійного фонду України, вбачається, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону « Про загальнообовязкове пенсійне страхування» , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону « Про соціальний захист дітей війни» . Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України. 
		Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. 
		Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 
		Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивач підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має право на доплату пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.  
		Суд не прймає посилання відповідача на  ч.3 ст.28  Закону України «Про загальонообовязкове державне пенсійне страхування», що передбачає застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій пердбаченого цим Законом, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а також зігідно пункту 7 ст. 9 КАС України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі по не виплаті надбавки до пенсії як дитині війни на користь позивача є не правомірними. 
		Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  
		Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.  
		Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між Позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни. 
		Позивачем ставиться вимога про поновлення пропущеного строку, але він не навів поважності причин із-за яких цей строк пропущений, а судом не встановлено цих причин. Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Одночасно відповідач наполягає на відмові в позові з підстав пропущення такого строку. Відповідно до ст. 68 Конституції України  незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Тому суд відмовляє у задоволені вимог щодо стягнення недоплаченої допомоги за період 2007- 2008 роки . 
		Управлінням Пенсійного фонду України в Золотоніському районі позивачу частково нарахована та виплачена надбавка - в розмірі 10% - 49 грн. 80 коп. з січня по листопад 2009 року. 
		Стосовно виплат вказаної надбавки у 2009 році, то враховуючи, що законодавцем жодного акту, який би обмежував дію норма ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» прийнято не було, то невиплата її протягом січня - листопада 2009 року в обсязі 30% є незаконною.  
		Таким чином внаслідок непрвомірних дій Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі позивачу не була виплачена щомісячна надбавка до пенсії у відповідності до Закону україни «Про соціальний захист дітей війни » за 10 місяців 2009 року в розмірі 996 грн. та за листопад 2009 року в розмірі 122 грн. 10 коп., які належить зобовязати  Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі нарахувати та виплатити позивачу. 
		Відповідно до ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти лише в порядку та в межах передбачених Конституцією та законами України, тому вимога про зобовязання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу не підлягає до задоволення, оскільки це є виключною компетенцію Пенсійного фонду України в порядку виконання діючого законодавства в Україні. 
		Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, оскільки згідно п.34 ст.4 Декрету «Про державне мито» звільнені від сплати державного мита, тому судові витрати у відповідності до ст. 94 КАС України компенсуються за рахунок держави. 
		Керуючись ст.ст.  159-163 КАС України, суд,  
		ВИРІШИВ 
		 Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області - задовольнити частково. 
		Визнати дії Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % неправомірними. 
		Зобовязати Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни   за січень  листопад 2009 року  1118 грн. 10 коп. 
		В задоволенні решти вимог  відмовити. 
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви. 
		   
		   Суддя                       Таратін В.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...