Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/2/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2020. Зареєстровано: 25.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2020.
Дата набрання законної сили: 24.04.2020
Номер судового провадження: К/9901/34027/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 квітня 2020 року 
		Київ
		справа №825/2/17
		адміністративне провадження №К/9901/34027/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
		суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №825/2/17 
		за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Чернігівського районного суду Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Д`якова В.І., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Шелест С.Б., суддів Кузьмишина О.М., Пилипенко   О.Є.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (ТУ ДСА України в Чернігівській області, відповідач-1), Чернігівського районного суду Чернігівської області (далі - відповідач-2) із вимогами:
		1.1.   визнати неправомірними дії ТУ ДСА України в Чернігівській області щодо ненарахування відпускних на виконання наказу керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2016 року №02-08/161 щодо надання ОСОБА_1 частини додаткової відпустки за стаж державної служби 12 років;
		1.2.   зобов`язати керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області надати ОСОБА_1 додаткову відпустку за стаж державної служби 12 років строком 9 календарних днів;
		1.3.   зобов`язати ТУ ДСА України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відпускні на підставі наказу керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області щодо надання додаткової відпустки за стаж державної служби 12 років строком 9 календарних днів.
		2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що в період попередження особи про зміну істотних умов праці, у зв`язку з утратою статусу державного службовця, за такою особою зберігається статус і гарантії, що існували до настання обставин, що зумовили зміну істотних умов служби.
		3. З урахуванням викладеного позивачка доводить, що, досягнувши в період повідомлення про зміну істотних умов праці стажу державної служби тривалістю 12  років, вона має право на додаткову відпустку тривалістю 9   календарних днів, реалізувати яке не може через протиправні рішення і дії відповідачів.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 із 02 липня 2004 року працювала в Чернігівському районному суді Чернігівської області на посадах державної служби: секретаря судових засідань, консультанта суду з судової статистики, консультанта суду з кадрової роботи, помічника судді та помічника голови Чернігівського районного суду Чернігівської області.
		5. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10  грудня 2015 року №889-VIII, яким посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби.
		6. У зв`язку з набранням чинності вказаним законом і змінами у правовому статусі помічника судді, наказом керівника апарату Чернігівського районного суду №02-06/44 від 10 травня 2016 року позивачку попереджено про зміну істотних умов праці.
		7. Як установили суди попередніх інстанцій, 02 липня 2016 року, у період повідомлення про зміну істотних умов праці, стаж служби ОСОБА_1 досягнув 12  років.
		8. 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , посилаючись на положення частини другої статті 35 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993   року №3723-ХІ і постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994   року «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток», у зв`язку з досягненням стажу служби тривалістю 12 років просила надати їй додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби тривалістю 5 днів.
		9. На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 жовтня 2016 року керівником апарату Чернігівського районного суду було видано наказ від 26 жовтня 2016   року №02-08/161 про надання ОСОБА_1 частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 12 років (за 2016 рік) тривалістю 5 календарних днів із 07 листопада 2016 року по 11   листопада 2016 року.
		10. Листом ТУ ДСА України в Чернігівській області від 03 листопада 2016 року №01-14/1393/16-вих указаний наказ повернуто без виконання з посиланням на те, що дія Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII не поширюється на працівників патронатної служби, до якої відноситься посада помічника судді, у зв`язку з чим види та тривалість їхньої відпустки визначається на підставі загальних норм трудового законодавства.
		11. Наказом керівника апарату Чернігівського районного суду від 04 листопада 2016 року №02-08/164 скасовано наказ від 26 жовтня 2016 року №02-08/161 про надання щорічної додаткової відпустки помічнику голови ОСОБА_1.
		12. Не погоджуючись з указаними рішеннями відповідачів, позивачка звернулася до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		13. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		14. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що з набранням чинності 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII помічники суддів утратили статус державних службовців, у зв`язку з чим право на відпустку за стаж державної служби та інші пільги, пов`язані з проходженням державної служби, після набрання чинності вказаним законом за ними зберігаються в тому обсязі, який вони мали станом на 01 травня 2016 року і не збільшуються в період дії попередження про зміну істотних умов служби/праці.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		15. У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняте нове, яким адміністративний позов задовольнити.
		16. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що стаж державної служби для цілей надання додаткової оплачуваної відпустки має враховуватися станом на 01 травня 2016 років суперечать положенням статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якої протягом дії попередження про зміну істотних умов праці за працівниками зберігаються права та гарантії, якими вони користувалися до настання обставин, які викликали істотну зміну умов праці (служби).
		17. Водночас позивачка уважає, що, незважаючи на втрату з 01 травня 2016 року статусу державного службовця, період роботи з 01 травня 2016 року і до закінчення строку попередження про зміну істотних умов праці (служби), зараховується до стажу державної служби, що дає право на додаткову оплачувану відпустку.
		18. У запереченні на касаційну скаргу відповідачі зазначили, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
		19. Відповідачі доводять, що за особами, які, у зв`язку з прийняттям нової редакції Закону України «Про державну службу», утратили статус державного службовця, на час попередження про зміну істотних умов праці зберігаються пільги, передбачені попередньою редакцією закону, проте в обсязі станом на 01   травня 2016 року.
		20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		21. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
		22. 05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
		23. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
		24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку   С.А.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		26. До 01 травня 2016 року загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їхньому апараті, визначав Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII).
		27. Частиною другою статті 35 Закону №3723-XII передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. 
		28. Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10  років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		29. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ).
		30. Статтею 58 Закону №889-VІІІ визначено, що за кожний рік державної служби після досягнення п`ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
		31. Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток визначається Кабінетом Міністрів України.
		32. 27 квітня 1994 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток», якою установив, що державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
		33. Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
		34. Порядок обчислення стажу державної служби до 01 травня 2016 року було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283).
		35. Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону №3723-XII, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.
		36. Після набрання чинності Законом №889-VІІІ (01 травня 2016 року) такий порядок визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі - Порядок №229).
		37. Відповідно до пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до №889-VІІІ.
		38. Водночас частиною третьою статті 3 Закону №889-VІІІ визначено, що його дія не поширюється на працівників патронатних служб.
		39. Відповідно до частини першої статті 92 Закону №889-VІІІ до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених і прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників і наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.
		40. Згідно з частиною четвертою статті 92 Закону №889-VІІІ на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 КЗпП України.
		41. Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
		VI. Позиція Верховного Суду
		42. Державні службовці, які мають стаж державної служби понад 10 років, мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 5 календарних днів, тривалість якої збільшується за кожен наступний рік служби на два календарні дні, але не більше 15 календарних днів.
		43. До стажу державної служби для цілей надання додаткової оплачуваної відпустки зараховується час перебування на посадах, які, у розумінні Законів №3723-XII і №889-VІІІ, відносилися/відносяться до посад державної служби.
		44. З набранням чинності 01 травня 2016 року Законом №889-VІІІ посада помічника судді (помічника голови місцевого суду) виключена з кола посад державної служби і віднесена до посади патронатної служби, що не дає підстав для включення з 01 травня 2016 року періоду роботи на посаді помічника судді до періоду, який зараховується до стажу державної служби.
		45. З аналізу положень статті 32 КЗпП України випливає, що про зміну істотних умов праці працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, протягом яких за відповідним працівником зберігаються умови праці та гарантії, якими працівник користувався (мав) до настання обставин, що зумовили зміну істотних умов праці.
		46. Отже, право на відпустку за стаж державної служби та інші пільги, пов`язані з проходженням державної служби, після набрання чинності Законом №889-VІІІ, за особами, попередженими про зміну істотних умов праці, зберігаються у тому обсязі, який вони мали станом на 01 травня 2016 року і не збільшуються в період дії попередження про зміну істотних умов служби/праці.
		47. Беручи до уваги, що станом на 01 травня 2016 року позивачка не набула права на додаткову оплачувану відпустку в обсязі, про який йдеться в її заяві від 25 жовтня 2016 року, а після 01 травня 2016 року правові підстави для зарахування періоду її роботи на посаді помічника судді до стажу державної служби відпали, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про необґрунтованість позовних вимог.
		48. Положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		49. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08  лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		50. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого  2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		51. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
		VII. Судові витрати
		52. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		53. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		54. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		55. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017  року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28   лютого 2017 року в справі №825/2/17 залишити без змін.
		56. Судові витрати не розподіляються.
		57. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...