Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/60479/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2020. Зареєстровано: 05.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2020.

Номер судового провадження: 2-6159/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/60479/19-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Вовк С. В.,
		при секретарі судових засідань Брачуні О. О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення майнової шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		Позиція сторін у справі.
		У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) та ОСОБА_3 (далі - позивач-3) звернулися до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Національного банку України (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа) про стягнення майнової шкоди (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) сукупно в сумі 104 710 168 (сто чотири мільйони сімсот десять тисяч сто шістдесят вісім) гривень78 копійок, завданої незаконним рішенням.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було винесено рішення, незаконність якого в подальшому встановлена адміністративним судом, яке позбавило позивачів права володіння, розпорядження та користування власним майном у вигляді корпоративних прав публічного акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС» (далі - АТ «БАНК ВЕЛЕС»), посвідчених акціями банківської установи.
		Позивачі загально володіють 10 340 050 іменними простими бездокументарними акціями, що становить 103 400 500грн. або 98,4766% загального статутного капіталу АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		10 грудня 2015 року правлінням Національного банку України було прийнято постанову за реєстраційним номером 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС», власниками істотної участі у статутному капіталі якого є позивачі. 
		На виконання зазначеної вище постанови, Виконавчою дирекцією Фонда гарантування вкладів фізичних осіб  прийнято рішення від 10 грудня 2015 р. за реєстраційним номером 219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		Згідно з зазначеним рішенням, третьою особою розпочато процедуру ліквідації банку, призначено уповноважену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК ВЕЛЕС», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженій дирекцією особі.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016р., залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016р. в адміністративній справі № 810/18/16 за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - АТ «БАНК ВЕЛЕС», уповноважена особа Фонду, позовні вимоги задоволені визнані протиправними та скасовані постанова відповідача від 10.12.2015року № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та рішення третьої особи від 10.12.2015року № 219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатору банку», які набрали законної сили у відповідності до приписів процесуального закону.
		Позивачі зазначають, що незважаючи на скасування судами постанови відповідача про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС» та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про початок ліквідації банку та призначення уповноваженої особи, ані відповідачем, ані третьою особою на неодноразові письмові звернення не вчинялися жодних заходів щодо відновлення функціонування АТ «БАНК ВЕЛЕС» в якості банківської установи, повернення активів банку, які знаходяться під повним та всебічним контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		На переконання позивачів, їм завдана значна матеріальна шкода, яка полягає у незаконному позбавленні права власності на належне їм на праві власності майно (корпоративні права, посвідчені акціями банку), внаслідок винесення відповідачем протиправного та незаконного рішення шляхом ініціювання процедури (механізму) виведення банківської установи з ринку. При цьому, таке позбавлення відбулося як наслідок прийняття відповідачем протиправної постанови, яка скасована Вищим адміністративним судом України.
		У позовній заяві позивачами зазначено, що фактичний розмір майнової шкоди, завданої акціонерам (володільцям істотної участі у статутному капіталі банку) незаконною постановою Національного банку України, встановлено відповідно до звіту про незалежну оцінку ТОВ «Агенція консалтингових послуг» від 27 листопада 2019р.
		Так, у згаданому звіті визначено, що ринкова вартість майнових (корпоративних) прав на прості іменні акції ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» в кількості 10 340 050 шт., що складає 98,4767% статутного капіталу товариства, які станом на дату оцінки належали 3 (трьом) ключовим акціонерам, що володіли істотною участю у статутному капіталі ПАТ «БАНК ВЕЛЕС», фактичні збитки (завдана майнова шкода), завдані незаконним рішенням Національного банку України сукупно становить 104 710 200 (сто чотири мільйони сімсот десять тисяч двісті гривень 00 копійок).
		При цьому, позивачі наполягають про беззаперечну наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування шкоди, а саме: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
		Відповідачем Національним банком України подано відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають права на відшкодування майнової шкоди за рахунок Національного банку України з огляду на наступне.
		Відповідач зазначає про безпідставність посилання позивачів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016р. по справі № 810/18/16, у зв`язку з тим, що: зазначеним судовим рішенням не встановлено факту наявності шкоди у вигляді порушення права власності позивачів на акції банку; не встановлено причинно - наслідкового зв`язку між рішенням відповідача та нанесенням майнової шкоди.
		У поданому відзиві відповідач наполягає на тому, що у даному спорі відсутні елементи правопорушення та ті обставин, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, є недоведеними та безпідставними.
		Відповідач зазначає, що відповідно до відкритих даних з ЄДРПОУ АТ «БАНК ВЕЛЕС» перебуває під контролем акціонерів банку, а не під контролем Фонду гарантування  вкладів фізичних осіб, тому відсутня будь - яка шкода, яка на думку позивачів, має місце.
		В обґрунтування своїх заперечень Національний банк України вказує, що наданий позивачами в обґрунтування розміру нанесеної незаконним рішенням майнової шкоди, не є допустимим доказом, а тому не може бути взяти до уваги судом, як такий що не відповідає ст.106 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		Додатково до позиції, викладеної позивачем у відзиві на позовну заяву, Національним банком України подано до суду клопотання про залучення доказів, які на його думку, спростовують розмір нанесеної позивачам майнової шкоди.
		У зазначеному клопотанні відповідач посилається на укладені позивачами договори купівлі - продажу цінних паперів (акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС») з відкладальною обставиною, загальна договірна вартість по яких менша ніж, вартість пакету акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» визначена незалежним оцінювачем у звіті від 27 листопада 2019р.
		Представник позивачів подала відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про залучення доказів, в яких викладені мотиви та аргументи відхилення доводів та міркувань Національного банку України.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - своїм процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористався, уповноваженого представника для участі у судових засіданнях не направив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.
		В судове засідання представник позивачів та з`явилась, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті справи.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Процесуальні дії.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019 року відкрито провадження у справі № 757/60479/19-ц у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		Фактичні обставини справи.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Позивачі є акціонерами та власниками істотної прямої участі АТ «БАНК ВЕЛЕС». 
		Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах від 09.12.2015р. № 03070/20151209/1 позивач-1 володіє 3 462 800 іменними простими бездокументарними акціями (номінальною вартістю 10,00грн. однієї акції; код цінних паперів UA 4000118491) загальною номінальною вартістю 34 628 000грн., що становить 32,9790% статутного капіталу банку.
		ОСОБА_2 відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах від 09.12.2015р. № 03061/20151209/1 позивач володіє 3 422 150 іменними простими бездокументарними акціями (номінальною вартістю 10,00грн. однієї акції; код цінних паперів UA 4000118491) загальною номінальною вартістю 34 221 500грн., що становить 32,5919% статутного капіталу банку. 
		ОСОБА_3 згідно із випискою про стан рахунку в цінних паперах від 09.12.2015р. № 03071/20151209/1 позивач володіє 3 455 100 іменними простими бездокументарними акціями (номінальною вартістю 10,00грн. однієї акції; код цінних паперів UA 4000118491) загальною номінальною вартістю 34 551 000грн., що становить 32,9057% статутного капіталу банку.
		Тобто, позивачі сукупно володіють 10 340 050 іменними простими бездокументарними акціями, що становить 103 400 500грн. або 98,4766% загального статутного капіталу АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		АТ «БАНК ВЕЛЕС» зареєстровано як юридична особа у відповідності до вимог законодавства 18 березня 1994 року за реєстраційним номером 1 073 120 0000 008015 ,  що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2019р. за № 1005569473 , і є банком у розумінні положень ст.2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», здійснювало свою діяльність на підставі банківської ліцензії від 16 листопада 2011року № 117 та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 07 вересня 2012р. № 117-2 (з додатками).
		10 грудня 2015 року відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Правлінням Національного банку України від 10 грудня 2015 р. № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК «ВЕЛЕС» та зобов`язано банк у день отримання постанови повернути Департаменту реєстраційних питань та ліцензування банківську ліцензію та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (п.1, 3 постанови).
		На виконання зазначеної вище постанови відповідача, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) прийнято рішення від 10 грудня 2015 р. № 219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		Згідно з зазначеним рішенням, Фондом розпочато процедуру ліквідації банку, призначено уповноважену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК ВЕЛЕС», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами СЕВЕРИНУ Юрію Петровичу на два роки з 11 грудня 2015 року до 10 грудня 2017 року включно.
		Не погоджуючись із винесеними рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання таких рішень протиправними та їх скасування.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016року, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016року по справі № 810/18/16 за позовом позивача-2 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - АТ «БАНК ВЕЛЕС», уповноважена особа Фонду - СЕВЕРИН Ю.П., позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, серед іншого, визнані протиправними та скасовані: постанова відповідача від 10.12.2015року № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та рішення третьої особи від 10.12.2015року № 219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатору банку».
		Згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017р.) ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		Як наслідок, суд погоджується із твердженням позивачів, що саме з 16 листопада 2016р. - дати ухвалення Вищим адміністративним судом України судового рішення - скасована, як незаконна, процедура припинення (ліквідація) банківської установи АТ «БАНК ВЕЛЕС» з дати початку її здійснення - з 10 грудня 2015р.
		Позивачі зазначають, що їм - як акціонерам (власникам істотної участі) банку - незаконним рішенням відповідача від 10 грудня 2015р. № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК «ВЕЛЕС» нанесена майнова шкода, яка полягає у неможливості вільно розпоряджатися власним майном (корпоративними правами, посвідченими акціями) у статутному капіталі ліквідованої банківської установи без належного майнового відшкодування.
		Щодо позбавлення позивачів належного майна у вигляді корпоративних прав ліквідованого банку без належної компенсації суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про банки і банківську діяльність» формування та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків, крім випадків прямо передбачених законами України.
		Як наслідок, розмір грошового внеску позивача-1 становить 34 628 000грн. (32,9790% статутного капіталу банку), позивача-2 - 34 221 500грн. (32,5919%) та позивача-3 - 34 551 000грн. (32,9057%), яких позбавлено внаслідок винесення (прийняття) протиправного рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		Згідно із ч.1 ст.6 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку. Частиною 1 ст.152 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
		Положеннями ч.1 ст.20 Закону України 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
		Корпоративні права відповідно до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
		Частиною 1 ст.6 зазначеного вище Закону передбачено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
		Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України). Майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів (ч.1 ст.139 ГК України).
		При цьому, відповідно до ч.7 ст.139 ГК України цінні папери (у тому числі акції) є особливим видом майна суб`єктів господарювання. Згідно із п.1-4 ч.1 ст.25 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
		Таким чином, корпоративні права позивачів, посвідчені акціями АТ «БАНК ВЕЛЕС», є майном як у розумінні українського законодавства, так і ст.1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (ухвала щодо прийнятності заяв № 8588/79 та 8589/79 Lars Bramelid and Anne-Marie Malmstrom v. Sweden від 12 жовтня 1982 р.; «Совтрансавто-Холдинґ» проти України» (Sovtransavto Holding v. Ukraine), заява №48553/99, рішення від 25 липня 2002 р.), право власності на яке захищатиметеся відповідно до законодавства України.
		Щодо позбавлення позивачів права на вільне розпорядження, володіння та користування акціями АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		Відповідно до абз.1 п.1 розділу ІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013р. № 737 (далі - Порядок № 737) протягом десяти робочих днів з дати прийняття рішення про ліквідацію акціонерного товариства ліквідаційна комісія (ліквідатор) - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або його уповноважена особа - має подати до реєструвального органу (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) визначений пакет документи для зупинення обігу акцій товариства. 
		До переліку таких документів входить, серед іншого, постанова Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи, яка виконує функції з ліквідації банку.
		При цьому, реєструвальний орган протягом п`ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу відповідних документів (зазначених у розділі ІІ) видає розпорядження про зупинення обігу акцій (пп.а) п.3 розділу І Порядку № 737).
		Зупинення обігу акцій акціонерного товариства передбачає пряму заборону вчиняти правочини, пов`язані з переходом прав власності на акції (крім спадкування або правонаступництва акцій, правочинів, які вчиняються на виконання рішення суду, при викупі акцій їх емітентом або у разі, якщо акції входять до складу майна банкрута, продаж якого здійснюється ліквідатором такого банкрута) (п.15 розділу І, Додаток №1 до п.2 розділу І Порядку № 737).
		При цьому, право продажу (розпорядження) акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є учасником банку належить виключно Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв) банку (ст.41 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		Як наслідок, при виконанні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або його уповноваженою особою, суд дійшов до висновку, що позивачів фактично позбавлено права вільного розпорядження власним майном (акціями) АТ «БАНК ВЕЛЕС», як складовою частиною права власності.
		Відповідно до ч.5 ст.44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.
		Як зазначалося судом, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до рішення від 10 грудня 2015 р. № 219 розпочато процедуру ліквідації банку, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК ВЕЛЕС», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами СЕВЕРИНУ Ю .П. на два роки з 11 грудня 2015 року до 10 грудня 2017 року включно.
		Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 грудня 2017р. № 5286 продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» на один рік по 10.12.2018р. 
		Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 листопада 2018р. № 3206 продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» на один рік по 10.12.2019р. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що граничний строк, за який АТ «БАНК ВЕЛЕС» має буде ліквідований, спливатиме 10 грудня 2019р., цей строк не підлягає третьому подовженню у відповідності до ч.5 ст.44 Закону України  «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Проте, Виконавчою дирекцією гарантування вкладів фізичних осіб 25 листопада 2019 року прийнято рішення за № 2995 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» строком на один рік з 11 грудня 2019 року до 10 грудня 2020 року включно.
		Водночас, вказаним вище рішенням повноваження ліквідатора АТ «БАНК ВЕЛЕС» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій Анні Миколаївні строком на один рік з 11 грудня 2019 року до 10 грудня 2020 року включно.
		Тобто, незважаючи на скасування у судовому порядку основних (первинних) рішень Правління Національного банку України та Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 грудня 2015р., Фондом подовжуються терміни такої ліквідації.
		У межах даної справи судом не надається правова оцінка законності, обґрунтованості винесених третьою особою рішень про початок ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та продовження її термінів. У даному випадку суд виходить з того, що внаслідок прийняття зазначених вище рішень саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює повний контроль над діяльністю АТ «БАНК ВЕЛЕС» та вільне розпорядження його активами, у тому числі має вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень.
		Наступним етапом є скасування реєстрації випуску акцій шляхом подання протягом десяти робочих днів з дати затвердження ліквідаційного балансу уповноваженою особою Фонду до реєструвального органу пакету документів для скасування реєстрації випуску акцій (абз.1 п.3 розділу ІІ Порядку № 737).
		Реєструвальний орган протягом п`ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу відповідних документів (зазначених у розділі ІІ) видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій (пп.а) п.3 розділу І Порядку № 737).
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі не мають права вільно володіти власним майном (акціями) АТ «БАНК ВЕЛЕС», як складовою частиною права власності.
		Суд зазначає, що не проведення або несвоєчасне проведення Фондом гарантування вкладів передбаченої Порядком № 737 процедури зупинення обігу акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» з подальшим скасуванням реєстрації випуску таких акцій, не є доказом вільного володіння, розпорядження та користування позивачами належними їм акціями АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		Відповідно до п.1) ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.
		В той же час, згідно із п.1)-3), ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
		Зазначене вище, на думку суду, свідчить про позбавлення позивачів права користування власним майном (акціями) АТ «БАНК ВЕЛЕС», як складовою частиною права власності, задля реалізації сукупності прав акціонерів, передбачених п.1-4 ч.1 ст.25 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».
		Всі норми, якими описано процедуру виведення банку з ринку є імперативними і не передбачають будь-яких інших рішень Фонду гарантування та Національного банку України, ніж ті, які спрямовані на виведення банку з ринку.
		Так, положеннями ст.44 - 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в якості одного з прямих наслідків прийняття рішення про віднесення банку та категорії неплатоспроможних визначено - позбавлення акціонерів корпоративних прав (права на управління товариством, на отримання дивідендів) без можливості їх наступного поновлення після подальшого прийняття постанови про ліквідацію банку.
		Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається Фонду, що позбавляє права акціонерів на отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства і також є наслідком застосування до АТ «БАНК ВЕЛЕС» неадекватного заходу впливу.
		Отже, прийняттям постанови від 10 грудня 2015р. № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК «ВЕЛЕС» ініційовано процедуру (механізм) виведення неплатоспроможного банку з ринку (ліквідацію) у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		У свою чергу, вказаною процедурою (механізмом) позбавлено акціонерів банку їхніх корпоративних прав (право на управління акціонерним товариством через участь у загальних зборах, право контролю, отримання дивідендів та право на отримання майна банку у разі його ліквідації), не передбачаючи можливості виплати грошових коштів акціонерам банку, та призвело до ліквідації цього банку в силу закону.
		Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
		Згідно із ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321 ЦК України, ч.2 ст.5 ГК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		У даній справі суд дійшов до висновку, що відповідачем та третьою особою, внаслідок винесення (прийняття) постанови від 10.12.2015року № 875/БТ та рішення від 10 грудня 2015 р. № 219 відповідно, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку, позбавлено позивачів права власності на майно (акції), складовими якого є права володіння, користування та розпоряджання власним майном, що призвело до нанесення майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню в судовому порядку винною особою у порядку, встановленого законом.
		Щодо контролю над діяльністю (функціонуванням) та активами АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2019р. за № 1005569473 , в якості керівника АТ «БАНК ВЕЛЕС» вказано ОСОБА_7 .
		Проте, розглянувши подані позивачами докази, суд дійшов до висновку, що фактично АТ «БАНК ВЕЛЕС» перебуває під контролем (управлінням) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується:
		- листом Національного банку України від 28 грудня 2016р. № 18-0005/105051 на вимогу АТ «БАНК ВЕЛЕС» від 06 грудня 2016р. № 01-20 про відновлення функціонування банківської установи після скасування касаційним судом рішення про її ліквідацію;
		- листом Національного банку України від 26 вересня 2017р. № 18-0006/65950 на повторну вимогу АТ «БАНК ВЕЛЕС» від 01 вересня 2017р. № 01-56 про відновлення функціонування банківської установи після скасування касаційним судом рішення про її ліквідацію;
		- листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 грудня 2016р. № 27-46464/16 на вимогу АТ «БАНК ВЕЛЕС» від 02 грудня 2016р. № 01-1 про повернення цінностей, грошових коштів та інших активів внаслідок визнання процедури ліквідації судом незаконною;
		- поданими до контролюючого органу податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2019р. та звітом про нарахування та сплату єдиного внеску за травень 2019р. Зазначена звітність підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - СЕВЕРИНОМ Ю.П. 
		Офіційною інформацією (відомостями), розміщеними Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та/або уповноваженою особою на веб - порталі, у вільному доступі мережі Інтернет, а саме: 
		- від 06.12.2017р. - «ПРОДОВЖЕНО ЛІКВІДАЦІЮ АТ «БАНК ВЕЛЕС»; 05.09.2018р. - «ЗМІНЕНО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ АТ «БАНК ВЕЛЕС»; 28.09.2018р. - «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЗДІЙСНЮЄ ВИПЛАТИ ГАРАНТОВАНОЇ СУМИ ВІДШКОДУВАННЯ ВКЛАДНИКАМ АТ «БАНК ВЕЛЕС»; 30.11.2018р. - «ПРОДОВЖЕНО СТРОК ЛІКВІДАЦІЇ АТ «БАНК ВЕЛЕС»; 29.07.2019р. - «ОГОЛОШЕННЯ ПРО ЗМІНУ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ ФОНДУ НА ЛІКВІДАЦІЮ АТ «БАНК ВЕЛЕС»; 22.11.2019р. - «ЗМІНЕНО РЕКВІЗИТИ НАКОПИЧУВАЛЬНОГО РАХУНКУ АТ «БАНК ВЕЛЕС»; 25.11.2019р. - «ДО УВАГИ КЛІЄНТІВ АТ «БАНК ВЕЛЕС»!; 26.11.2019р. - «ПРОДОВЖЕНО СТРОК ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЛІКВІДАЦІЇ АТ «БАНК ВЕЛЕС» та іншою;
		- рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнятих щодо продовження строків ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС»: від 04 грудня 2017р. № 5286 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора»; від 29 листопада 2018р. № 3206 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора»; від 25 листопада 2019 року № 2995 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора».
		Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача про знаходження АТ «БАНК ВЕЛЕС» під контролем позивачів та/або уповноважених ними осіб та/або органів управління, відомості яких внесені до ЄДРПОУ.
		Щодо підстав для стягнення майнової шкоди, нанесеної незаконним рішенням, та наявності складових елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди.
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		Згідно із ст.641 Закону України від 20 травня 1999р. № 679-XIV «Про Національний банк України» шкода, заподіяна внаслідок рішень Національного банку (його працівників та/або залучених експертів) відшкодовується Національним банком згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення).
		Наведені норми матеріального права свідчать про відшкодування завданої позивачам майнової шкоди Національним банком України за свій рахунок у порядку, визначеному ст.1166 ЦК України.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Згідно із ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).
		Таким чином, під шкодою розуміється майнова (матеріальна) шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). 
		У даних відносинах між позивачами та відповідачем шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом реально завдана майнова шкода відшкодовується в повному обсязі. 
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. 
		Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. 
		За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.
		Причинно -наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
		Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.
		При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб`єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
		Перевіряючи наявність всіх складових цивільного правопорушення, наявність яких є обов`язковою для стягнення майнової шкоди, суд виходить з наступного.
		Протиправна поведінка відповідача (винесення незаконного рішення). Протиправність та незаконність винесеної постанови правління Національного банку України від 10.12.2015року № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» встановлена постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016року по справі № 810/18/16, яка набрала законної сили та має преюдиційне значення при вирішенні даної справи по суті.
		Шкода та її розмір. Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкова вартість цінних паперів - простих іменних акцій ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» від 27 листопада 2019р. збитки (майнова шкода) від втрати 3 (трьома) ключовими акціонерами корпоративних прав, що володіли істотною участю у статутному капіталі ПАТ «БАНК ВЕЛЕС», завдані незаконним рішенням Національного банку України сукупно становлять 104 710 200 (сто чотири мільйони сімсот десять тисяч двісті гривень 00 копійок).
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою. Судом встановлено, що винесення Національним банком України скасованої судом постанови правління від 10.12.2015року № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» призвело або (могло б призвести у випадку належного виконання відповідачем та третьою особою приписів законодавства) до: припинення всіх повноважень органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту) та передачі повноважень до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (третьої особи); передача всієї документації, грошових коштів та інших активів АТ «БАНК ВЕЛЕС» під володіння, користування та розпорядження Фонду та/або його уповноваженої особи; подальшої реалізації активів банку через відкриті аукціони задля погашення вимог кредиторів (у разі наявності) та забезпечення функціонування процедури ліквідації; винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку розпорядження про зупинення обігу акцій акціонерного товариства.
		Зупинення обігу акцій акціонерного товариства передбачає пряму заборону вчиняти правочини, пов`язані з переходом прав власності на акції (крім спадкування або правонаступництва акцій, правочинів, які вчиняються на виконання рішення суду, при викупі акцій їх емітентом або у разі, якщо акції входять до складу майна банкрута, продаж якого здійснюється ліквідатором такого банкрута).
		При цьому, право продажу (розпорядження) акціями банку від імені будь-якої особи, яка є учасником банку належить виключно Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв) банку.
		Крім викладеного, винесення відповідачем постанови призвело б до: подання уповноваженою особою Фонду протягом десяти робочих днів з дати затвердження ліквідаційного балансу до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакету документів для скасування реєстрації випуску акцій; видачі Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку протягом п`ятнадцяти робочих днів з дати надходження відповідних документів розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.
		Наявність вини. Судом встановлено, що внаслідок винесення відповідачем незаконного рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС» позивачів протиправно та без належної компенсації позбавлено приватного права на корпоративні права, посвідченими акціями банківської установи.
		З урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивачі звільняються від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
		Частиною 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин 
		У даній справі суд застосовує правові висновки щодо застосування норми права, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018р. по справі № 686/10520/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018р. по справі № 922/2026/17 та від 21.09.2018р. у справі  № 910/19960/15.
		Крім цього, судом враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 березня 2019 року по справі № 920/715/17, відповідно до якого: питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави та суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
		Підсумовуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах складових елементів складу цивільного правопорушення, що підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами, що містяться у матеріалах справи, та які не спростовані ані відповідачем, ані третьою особою під час розгляду справи. При цьому, згідно із ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не доведено, що шкода завдана позивачам завдано не з вини Національного Банку України.
		Щодо звіту про незалежну оцінку збитків (майнової шкоди) від втрати акціонерами корпоративних прав (акцій).
		Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України  учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.5 ст.106 кодексу).
		Згідно із ст.1 Закону України від 25 лютого 1994р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Відповідно до п.1) ч.1 ст.12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний, серед іншого, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.
		При цьому, незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (абз.6 ст.4 Закону).
		Статтею 3 Закону України 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
		У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.
		Цією ж статтею встановлено, що у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
		Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
		Таким чином, за наслідками проведеної судової експертизи складається висновок експерта; за результатами визначення ринкової вартості майна - звіт про незалежну оцінку майна, що є за своєю суттю принципово різними документами.
		У даній справі з метою встановлення фактичного розміру нанесеної позивачам незаконним рішенням майнової шкоди, на замовлення позивачів сертифікованим оцінювачем проведено незалежну оцінку втрачених корпоративних прав (акцій) АТ «БАНК ВЕЛЕС» станом на дату прийняття незаконного рішення, про що складено відповідний звіт про незалежну оцінку майна, що повністю відповідає приписам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».
		Додатково суд зазначає, що позивачами в порядку ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» отримано рецензію від 23 грудня 2019р. на Звіт про незалежну оцінку об`єкт оцінки: 100% майнових (корпоративних) прав на прості іменні акції АТ «БАНК ВЕЛЕС», яка складена рецензентами - членами Експертної Ради Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки (копія додається, Додаток № 21).
		Згідно із рецензією від 23 грудня 2019р. відповідно до п.67 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про незалежну оцінку об`єкт оцінки: збитки (майнова шкода) від втрати акціонерами 100% майнових (корпоративних) прав на прості іменні акції ПАТ «БАНК ВЕЛЕС», що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».
		У даному випадку, суд приходить до висновку, що звіт про незалежну оцінку майна від 27 листопада 2019р. задля встановлення розміру нанесеної відповідачем майнової шкоди, відповідає встановленим процесуальним законом критеріям належності (ст.77 ЦПК України), допустимості (ст.78 ЦПК України), достовірності (ст.79 ЦПК України) та достатності (ст.80 ЦПК України) доказів.
		Щодо придбання позивачами корпоративних прав АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договорами купівлі - продажу акцій з відкладальною обставиною.
		У поданому до суду клопотанні з відповідними доказами, відповідач копіями відповідних договорів купівлі - продажу позивачами пакету акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» обґрунтовує небезпідставність та необґрунтованість, на думку Національного банку України, розрахунку заявленого розміру майнової шкоди.
		Судом встановлено, що  відповідно до укладених договорів купівлі - продажу цінних паперів з відкладальною обставиною, ОСОБА_1 придбано пакети акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС», а саме:
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-26/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_8 428 350 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 34268,00грн.;
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-27/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_9 577 000 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 46 160,00грн.;
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-28/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_10 429 100 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 34 328,00грн.;
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-29/2015 придбано у ТОВ «Фліланго» 1 008 500 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 80 644,00грн.
		Відповідно до укладених договорів купівлі - продажу цінних паперів з відкладальною обставиною, ОСОБА_2 придбано пакети акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС», а саме:
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-30/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_11 1 042 700 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 83 416,00грн.;
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-31/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_12 866 400 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 69 312,00грн.;
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-32/2015 придбано у ТОВ «Квіленс» 345 050 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 27 604,00грн.;
		- за договором від 04 серпня 2015р. № БВ-33/2015 придбано у ТОВ «Квік-Принт» 1 020 000 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 81 600,00грн.
		Відповідно до укладених договорів купівлі - продажу цінних паперів з відкладальною обставиною, ОСОБА_3 придбано пакети акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС», а саме:
		- за договором від 05 серпня 2015р. № БВ-34/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_13 591 850 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 47 348,00грн.;
		- за договором від 05 серпня 2015р. № БВ-35/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_14 576 950 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 46 156,00грн.;
		- за договором від 05 серпня 2015р. № БВ-36/2015 придбано у громадянина України ОСОБА_15 693 900 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 55 512,00грн.;
		- за договором від 05 серпня 2015р. № БВ-37/2015 придбано у ТОВ «ФК КАРЕ» 1 014 900 штук простих іменних акцій АТ «БАНК ВЕЛЕС» за договірною вартістю 81 192,00грн.
		У п.1.2 вищевказаних однотипних договорів встановлена загальна договірна вартість купівлі - продажу цінних паперів, яку покупець зобов`язується оплатити продавцю. Право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту внесення відповідних змін на рахунках у цінних паперах (п.1.4).
		При цьому, згідно із п.1.5 договорів правові наслідки сторін за договорами пов`язуються із настанням певної події - отримання покупцями рішення Національного банку України по наслідках розгляду пакету документів на набуття (збільшення) істотної участі в АТ «БАНК ВЕЛЕС» відповідно до статті 34 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та інших законодавчих та нормативно - правових актів України (відкладальна обставина). 
		Обов`язки сторін щодо передачі цінних паперів, їх оплати тощо набувають чинності з дати погодження Національним банком України набуття покупцями істотної участі в АТ «БАНК ВЕЛЕС». Отримання покупцями рішення Національного банку України про заборону набувати або збільшувати істотну участь в АТ «БАНК ВЕЛЕС» є підставою для припинення прав та обов`язків сторін за договорами купівлі - продажу цінних паперів.
		Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про банки та банківську діяльність» фізична особа, яка має намір набути істотної участі у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного капіталу банку чи правом голосу акцій (паїв) у статутному капіталі банку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив на управління або діяльність банку, зобов`язана повідомити про свої наміри цей банк і Національний банк України за три місяці до набуття істотної участі або її збільшення.
		Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов`язані надати Національному банку України разом з повідомленням повний пакет документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України (ч.2 ст.34 Закону).
		Позивачами з врахуванням ч.1-2 ст.34 Закону надано (направлено) в адресу Національного банку України пакет документів, на підтвердження наміру набуття (збільшення) істотної участі в АТ «БАНК ВЕЛЕС».
		Відповідно до ч.4 ст. 34 Закону Національний банк України надає (надсилає) рішення про заборону набувати або збільшувати істотну участь у банку відповідній особі із зазначенням підстав такої заборони.
		У разі якщо Національний банк України не надіслав відповідній особі рішення про заборону набувати або збільшувати істотну участь у банку, таке набуття або збільшення вважається погодженим (ч.4 ст.34 Закону).
		За наслідками розгляду поданих пакетів документів, відповідачем письмово погоджено набуття (збільшення) істотної участі в АТ «БАНК ВЕЛЕС», про що винесено наступні рішення:
		- по ОСОБА_1 - рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України № 492 від 02 грудня 2015р.;
		- по ОСОБА_2 - рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України № 490 від 02 грудня 2015р.;
		- по ОСОБА_3 - рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України № 491 від 02 грудня 2015р.
		Відповідачем не надано до суду жодних належних, допустимих, достовірних доказів того, що під час розгляду поданих позивачами для отримання погодження про набуття (збільшення) істотної участі пакетів документів, Національним банком України висловлювалися будь - які зауваження щодо можливої невідповідності договірної вартості купівлі - продажу цінних паперів.
		Суд погоджується, що відповідач помилково ототожнює встановлену договорами купівлі - продажу загальну договірну вартість пакетів цінних паперів із ринковою вартістю 100% майнових (корпоративних) прав на прості іменні акції ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» в кількості 10 340 050 шт. загальною номінальною вартістю 103 400 500,00 грн., що складає 98,4767% статутного капіталу товариства, які станом на дату оцінки належали 3 (трьом) ключовим акціонерам ПАТ «БАНК ВЕЛЕС».
		Поняття «ціна, договірна ціна» визначається як певна сума грошових коштів, які контрагент зобов`язується передати іншому контрагенту за виконання ним своїх зобов`язань за договором. Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
		Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3 ст.180 ГК України).
		Згідно із ч.1 ст.189 ГК України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
		При цьому, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях (ч.2 ст.189 ГК України).
		Відсутність погодження умови про ціну в господарському договорі передба¬чає настання наслідків неукладеного до¬говору (ст.81 ГК України, ст.638 ЦК України).
		Договірною є ціна, щодо якої сторони дійшли згоди при укладені договору як щодо оплати одним контрагентом іншому за виконання взятого на себе останнім зобов`язання. Отже, договірною вважатиметься ціна, щодо розміру якої сторони спільно, обопільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі. 
		Таким чином, критерієм для визначення «договірності» ціни слугуватиме наявність взаємної згоди сторін, яка формується на основі їхнього спільного й вільного волевиявлення.
		У даному випадку загальна договірна вартість (ціна пакету акцій) погоджена сторонами у п.1.2 укладених договорів купівлі - продажу цінних паперів з відкладальною обставиною.
		В той же час, відповідно до звіту про незалежну оцінку від 27 листопада 2019р.: 
		об`єкт оцінки - збитки (майнова шкода) від втрати акціонерами 100% майнових (корпоративних) прав на прості іменні акції ПАТ «БАНК ВЕЛЕС»;
		Об`єкт оцінки, відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, являє собою об`єкт оцінки у нематеріальній формі, а саме прості іменні акції ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» в кількості 10 340 050 шт. загальною  номінальною вартістю 103 400 500,00 грн. (сто три мільйони чотириста тисяч п`ятсот гривень), що складає 98,4767% статутного капіталу товариства, які станом на дату оцінки належали 3 (трьом) ключовим акціонерам ПАТ «БАНК ВЕЛЕС», що володіли істотною участю у статутному капіталі ПАТ «БАНК ВЕЛЕС». 
		Цим же пунктом Національного стандарту № 1 передбачено, що об`єкти оцінки у нематеріальній формі - об`єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. 
		До об`єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони,  інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права. 
		Розмір пакету акцій, що оцінюється складає 98,4767% статутного капіталу ПАТ «БАНК ВЕЛЕС», тобто пакет має всі ознаки домінуючого контрольного пакету акцій.
		мета оцінки: визначення розміру збитків від втрати ключовими акціонерами корпоративних (майнових) прав на прості іменні акції ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» (майнової шкоди), завданих незаконним рішенням відповідача з метою їх відшкодування у судовому порядку;
		вид вартості: ринкова вартість без урахування суми ПДВ 20%.
		В той же час, п.3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
		Таким чином, загальна договірна вартість, погоджена сторонами у договорах купівлі - продажу цінних паперів, є відмінною категорією від ринкової вартості об`єкта оцінки у нематеріальній формі (акцій), яка зазначена у звіті про незалежну оцінку.
		Суд погоджується із позицією позивачів, що  погодження сторонами у договорах купівлі - продажу, договірна (встановлена за певною домовленістю сторін) ціна акцій не може слугувати підставою для висновків про безпідставність та необґрунтованість розрахунку заявленого розміру майнової шкоди, завданої позивачам незаконним рішенням Національного банку України.
		Щодо можливості оскарження рішень стосовно АТ «БАНК ВЕЛЕС» його акціонерами та стягнення майнової шкоди.
		24 жовтня 2017 року Верховний суд України у постанові по справі № 21-3926а16 прийшов до висновку, що в разі застосування до учасника банківських правовідносин одним із заходів впливу можуть оскаржити рішення, дії НБУ або його посадових осіб в суді сам банк або його акціонер, що володіє істотним пакетом акцій, що надають вирішальну ступінь впливу на діяльність банку, якщо рішення НБУ зробило негативний вплив на майнові чи інші права такого акціонера.
		У ряді інших своїх рішень Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатує наявність права на звернення до суду акціонера банку з метою захисту своїх прав від протиправних дій держави по відношенню до самого банку.
		За умови, що встановлена законодавством процедура не передбачає можливості участі акціонера в оскарженні рішення регулятора про ліквідацію, а банк фактично перебуває під контролем ліквідаційної комісії, відбувається порушення права на доступ до суду … Крім того, втручання у володіння майном банку не було забезпечено достатніми гарантіями проти свавілля, а отже, не є законним …(рішення у справі «Фельдман проти України» (скарги № 76556/01 та № 38779/04).
		В справі «Кредитний і індустріальний банк проти Чеської Республіки» (скарга № 29010/95) ЄСПЛ встановив, що в інтересах компанії можуть звертатися до суду її акціонери (учасники), які практично повністю її контролюють, якщо сама компанія не має можливості захищати свої інтереси через органи, що діють на основі статутних документів, а при ліквідації або банкрутстві - через ліквідаторів або арбітражних керуючих. 
		З цього випливає, що ЄСПЛ фактично визнав право мажоритарного акціонера представляти емітента акцій в суді в разі, якщо для самого емітента це недоступно через бездіяльності його конкурсних керуючих.
		ЄСПЛ у рішенні по справі «Райзнер проти Туреччини» від 21.07.2015р. з врахуванням  додаткового рішення від 01.12.2016р. зі сплати компенсації акціонеру було присуджено компенсація матеріального збитку.
		Європейський суд при розгляді даної справи постановив, що акціонера позбавили акцій банку в зв`язку з незаконними діями держави, і він не отримав компенсації збитку, що є порушенням ст. 1 Протоколу 1 Конвенції.
		Дана позиція знаходить застосування і в Суді Європейського Союзу, який 12 вересня 2017 року наказом по справі № Т-247/16 в суперечці лівійського банку з Європейським центральним банком, зазначив таке: «В даному випадку, оскільки оспорюване рішення тягне за собою анулювання дозволу банку і, відповідно, перешкоджає досягненню його мети і економічної діяльності, воно безпосередньо впливає на правове становище заявників-акціонерів … рішення неодмінно впливає на сутність і ступінь їх прав. 
		По-перше, право на отримання дивідендів від прибутку комерційної компанії, яка більше не уповноважена вести свою комерційну діяльність, неодмінно стає ілюзорним. По-друге, здійснення права голосу або права брати участь в управлінні компанією стає по суті формальним, оскільки результатом оспорюваного рішення є заборона банку на досягнення своїх цілей». 
		Як наслідок, не викликає сумнівів наявність загального права акціонерів банку на стягнення завданих їм регулятором збитків внаслідок визнаного судом неправомірним рішення про відкриття процедури його ліквідації. Підстави такого позову - встановлена судом протиправність відповідних рішень і доведений розмір збитків - у вигляді ринкової вартості акцій, що належать позивачам».
		На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016), про стягнення майнової шкоди - задовольнити.
		Стягнути з Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) майнову шкоду, завдану незаконним рішенням, в сумі 35 066 570 (тридцять п`ять мільйонів шістдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 70 копійок.
		Стягнути з Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) майнову шкоду, завдану незаконним рішенням, в сумі 34 654 967 (тридцять чотири мільйони шістсот п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім) гривень 27 копійок.
		Стягнути з Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) майнову шкоду, завдану незаконним рішенням, в сумі 34 988 630 (тридцять чотири мільйони дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять гривень 81 копійка).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
		Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                              С. В. Вовк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...