Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/10256/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок.
Надіслано судом: 26.05.2020. Зареєстровано: 27.05.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2020.
Дата набрання законної сили: 27.08.2020
Номер судового провадження: 1-кп/554/35/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170040001530

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/10256/19
		Дата документу 26.05.2020 Провадження № 1-кп/554/35/2020
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		26 травня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		 
		       головуючого - судді  ОСОБА_1 
		 
		       за участю:
		       секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		       прокурора                  ОСОБА_3 
		       потерпілого                   ОСОБА_4 
		       представника потерпілого       ОСОБА_5 
		       захисника                  ОСОБА_6 
		       обвинуваченого              ОСОБА_7 
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12018170040001530 по обвинуваченню 
		 
		             ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лохвиця Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, одруженого, фізичної особи - підприємця, не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 350 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		   Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		16 травня 2018 року, близько 08 год. 50 хв., обвинувачений ОСОБА_7 разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження (далі  Особа - 1), перебували в приміщенні Полтавської міської ради, що по вул. Соборності, 36 в м. Полтаві.
		 
		В подальшому, близько 08 год. 52 хв. цього ж дня, він, діючи у співучасті з Особою - 1, у якості співвиконавців, будучи об`єднаними єдиною метою, побачивши в коридорі другого поверху приміщення Полтавської міської ради заступника Полтавського міського голови ОСОБА_4 вирішили спричинити останньому тілесні ушкодження через невдоволення його службовою діяльністю в частині прибирання вулиць в м. Полтава. 
		 
		Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно з метою заподіяння заступнику Полтавського міського голови ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням останнім службової діяльності, ОСОБА_7 наніс останньому близько 4 ударів по тулубу кулаками обох рук та один удар ліктем правої руки у груди, які завдали потерпілому ОСОБА_4 фізичного болю, після чого почав хапати останнього за руки та одяг, не даючи таким чином останньому можливості чинити спротив. В цей час Особа - 1 схопила потерпілого ОСОБА_4 за шию правою рукою та штовхнула його, внаслідок чого останній вдарився потилицею об стіну, нанісши слідом за цим один удар правою ногою в ділянку тулубу та один удар кулаком правої руки в ділянку голови зліва.
		 
		Внаслідок вказаних протиправних дій потерпілому ОСОБА_4 відповідно до висновку судово  медичної експертизи № 706 від 16 липня 2018 року було спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, яке утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, чи при ударі об такий та кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. 
		 
		Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились в умисному нанесенні побоїв та заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю, вчинене у співвиконанні з іншим суб`єктом злочину за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 350 КК України. 
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів 
		 
		Допитаний під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 16 травня 2018 року, близько 08 год. 50 хв., він разом з іншими особами з числа своїх знайомих, серед яких також був ОСОБА_8 , який мав тривалий досвід заняття боксом, прийшов до приміщення Полтавської міської ради по вул. Соборності, 36 в м. Полтаві. В цей момент він побачив службовий автомобіль заступника Полтавського міського голови ОСОБА_4 та вирішив разом з цими особами піти до нього, щоб з`ясувати у нього питання, чому вулиця, на якій він проживає, не прибирається, сміття не вивозиться. Крім того, з вказаної вулиці зникли дорожні знаки. Зайшовши до приміщення Полтавської міської ради, він пішов на 2 поверх до приймальні ОСОБА_4 , оскільки неодноразово був на прийомі в останнього та знав, де знаходиться його робочий кабінет. Там він побачив потерпілого, який розмовляв з депутатом Полтавської міської ради ОСОБА_9 . Коли вони наблизились до них, то ОСОБА_4 безпричинно почав ображати їх, грубо висловлюючись при цьому з вживанням слів ненормативної лексики, розпочавши при цьому рух їм назустріч. Це ними було сприйнято як прояв агресії на їх адресу, в зв`язку з чим розпочалася штовханина, в процесі якої потерпілий намагався його вдарити. ОСОБА_9 , намагаючись припинити сутичку, яка виникла, став між ними, однак це не зупинило ОСОБА_10 і той продовжував намагання вдарити його. Йому приходилось лише захищатись від протиправних дій останнього, відштовхуючись при цьому від нього. Жодного удару потерпілому, як і будь-хто з тих осіб, які прийшли разом з ним, він не наніс. Чому так повів себе потерпілий, якого до тих подій він відвідував в службовому кабінеті не менше 17 разів, пояснити не зміг, припустивши при цьому, що у того міг бути кимсь зранку зіпсований настрій.
		 
		Вважає, що останній, як і свідки, що були з ним, обмовляють його у причетності до скоєного за його принципову позицію у відстоюванні інтересів громади та у викритті корупційної діяльності колишнього керівництва міської ради, до якої тоді належав і потерпілий. Сам факт відкриття кримінального провадження щодо нього пов`язує також із зловживанням керівництва правоохоронних органів, зокрема прокуратурою Полтавської області, службовим становищем з метою помсти за його активну діяльність по викриттю фактів корупції в роботі прокуратури та інших правоохоронних органів.
		 
		Вважаючи себене винуватиму вчиненніінкримінованого йомузлочину,просив виправдатийого. 
		 
		Оцінюючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд констатує, що вони є суперечливими, непослідовними та алогічними, в зв`язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги приймає їх тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами та їм відповідають. Зокрема, судом приймаються до уваги його показання в частині ствердження ним про його присутність на місці події злочину, визнання ним факту конфлікту з потерпілим та особами, які були при цьому присутніми. Інтерпритація ж обвинуваченим обставин самої події правопорушення, його причин і мотивів, судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів. 
		 
		Констатуючи це, суд виходить з того, що даючи показання в суді, обвинувачений непослідовно, суперечливо стверджував про обставини самої події правопорушення, нанесення побоїв та заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, а також можливого механізму їх спричинення.
		 
		Аналіз його показань і поведінки під час розгляду матеріалів кримінального провадження, на думку суду, свідчить про демонстративність його поведінки, намірів переконати суд у невідповідності очевидних фактів дійсності з метою спростувати наявні об`єктивні докази, надані стороною обвинувачення, які свідчать про його винуватість у вчиненому. З цих підстав суд і розцінює його показання про обставини вчинення інкримінованого йому злочину, як такі, що не відповідають дійсності.
		 
		Оцінюючи наведені докази, які суд сприймає належними та допустимими, оскільки вони отримані у визначеному законом порядку, суд приходить до висновку про причетність обвинуваченого до умисного нанесення побоїв та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому саме ним і саме за обставин, викладених в обвинувальному акті.
		 
		Вважаючи вину обвинуваченого доведеною, суд виходить з наступного.
		 
		Так, потерпілий  ОСОБА_4  під час допиту в суді показав, що станом на час вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення він займав посаду заступника Полтавського міського голови з питань діяльності виконавчих органів. До кола його службових обов`язків входило, зокрема організація роботи Управління ЖКХ Полтавської міської ради, яке через комунальні підприємства забезпечує діяльність з прибирання вулиць м. Полтави та санітарне очищення міста. 16 травня 2018 року, близько 08 год. 50 хв. він перебував у коридорі другого поверху приміщення Полтавської міської ради за адресою м. Полтава вул. Соборності, 36, де біля своєї приймальні вів розмову з керівником комунальної організації «Інститут розвитку міста» ОСОБА_9 . В цей час він побачив ОСОБА_7 , який разом з групою інших осіб в кількості п`яти наближався до нього. Наблизившись, ОСОБА_7 , який вів себе як лідер вищевказаної групи осіб, в нецензурній формі почав виражати йому претензії про те, що біля його будинку лежить сміття та бруд, які потрібно негайно вивезти. Він, ОСОБА_4 , намагався не реагувати на такі вислови та хотів зайти до свого службового кабінету. Однак, проявляючи незрозумілу, нічим не обґрунтовану агресію, ОСОБА_7 в цю мить безпричинно наніс йому не менше 2 ударів кулаками обох рук по тулубу, від яких він відступив до стіни, а той наніс йому ще один удар ліктем правої руки в груди та удар рукою в обличчя. Діючи зухвало та агресивно, ОСОБА_7 почав хапати його за руки, шию та одяг, не даючи таким чином йому можливості чинити спротив. Зазначені удари, які наносив ОСОБА_7 , завдали йому фізичного болю. Після цього, Особа  1, яка була разом з ОСОБА_7 , нанесла йому ще декілька ударів коліном у тулуб. В цей час до місця події підійшли охоронці Полтавської міської ради, які намагалися припинити протиправні дії ОСОБА_7 . Тільки після цього останній, продовжуючи висловлювати погрози нецензурного характеру в його бік, поштовхавшись з охоронцями, залишив місце події. Через деякий час після цієї події, він відчув себе зле, в зв`язку з чим його забрала до лікарні карета швидкої медичної допомоги. Він також зазначив, що до цього були непоодинокі випадки, коли ОСОБА_7 заходив до Полтавської міської ради, в тому числі до його приймальні, та вчиняв різноманітні провокативні дії хуліганського характеру з метою порушення нормальної роботи органів місцевого самоврядування.
		 
		Свої показанняпотерпілий ОСОБА_4  підтвердивна слідчихекспериментах ззастосуванням відеозйомкив ходідосудового розслідування 20 серпня 2018 року та 14 січня 2019 року з його участю, під час проведення яких продемонстрував механізм нанесення ударів та спричинення йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, протоколи про що були досліджені, а відеозапис переглянута учасниками судового провадження в суді (том 1 а. п. 104-116, 117-122).
		 
		При пред`явленні для впізнання по фотознімках потерпілий ОСОБА_4 впізнав Особу  1, як того, хто спільно з обвинуваченим 16 травня 2018 року наносив йому побої та спричинив легкі тілесні ушкодження в приміщенні Полтавської міської ради (том 1 а. п. 123-125).
		 
		Згідно висновків судово-медичного експерта № 975 від 28 вересня 2018 року та № 1193 від 27 листопада 2018 року (том 1 а. п. 145-146, 148-149) показання потерпілого ОСОБА_4 , дані ним в ході слідчого експерименту 20 серпня 2018 року, не протирічать об`єктивним даним, отриманим при проведенні додаткової судово-медичної експертизи щодо нього.
		 
		Оцінюючи показання потерпілого, суд виходить з їх послідовності, логічності та повної відповідності іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, які безпосередньо були досліджені в суді, а тому приймає їх до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності. 
		 
		При цьому суд враховує те, що аналогічні показання про обставини поведінки обвинуваченого, нанесення потерпілому побоїв останнім і Особою  1 та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 дав під час допиту в суді свідок  ОСОБА_9 ,директор Комунальноїорганізації «Інститутрозвитку міста»,який зазначив,що вмомент вчиненнязлочину знаходивсяпоруч зпотерпілим ОСОБА_4 біля службовогокабінету останньогота вівз нимбесіду.В цейчас доних підійшовобвинувачений згрупою осіб тапочав вобразливій форміз вживаннямслів ненормативноїлексики пред`являтипотерпілому претензіїза бруд,який нібитознаходиться білябудинку,в якомутой проживає,вимагаючи йогоприбрати.Коли жпотерпілий відповів,що доприбирання брудувін немає відношення,то ОСОБА_7  почавзастосовувати насильствота штовхатийого рукамив грудиі обличчя.Йому зразуж почавдопомагати вцьому і Особа-1, який також штовхав та бив потерпілого. Останній захищався, відштовхуючи від себе нападників, але ті, використовуючи факт раптовості та фізичної переваги, притиснули потерпілого до стіни та нанесли йому удари в груди і голову, що він чітко бачив. Побиття потерпілого вказаними особами супроводжувалось висловлюванням претензій останньому з приводу неналежного виконання ним службових обов`язків та не прибирання сміття біля будинку, в якому ОСОБА_7 проживає. Не маючи змоги запобігти застосуванню насильства щодо потерпілого з боку обвинуваченого та інших осіб, він викликав працівників охорони приміщення Полтавської міської ради, які й припинили бійку. Після цього вони з потерпілим зайшли в приймальну останнього, де тому була надана необхідна медична допомога та викликана карета швидкої медичної допомоги, якою той був доставлений до медичного закладу. Категорично наголосив на тому, що бійку розпочав саме обвинувачений та особи, що прибули з ним і діяли також зухвало та заодно. Заперечив як факт брутальних висловлювань потерпілого на адресу обвинуваченого або осіб, що з ним прийшли, так і застосування насильства або спроби цього до цих осіб з боку потерпілого, про що стверджує обвинувачений в суді. Підкреслив, що до вказаних подій він перебував в добрих стосунках з обвинуваченим і ніколи з ним не конфліктував та не сварився. Зазначив, що в відносинах підлеглості або підпорядкування з потерпілим не перебував та не перебуває.
		 
		При пред`явленні для впізнання по фотознімках свідок ОСОБА_9 впізнав Особу  1, як того, хто спільно з обвинуваченим 16 травня 2018 року наносив потерпілому побої та спричинив легкі тілесні ушкодження в приміщенні Полтавської міської ради (том 1 а. п. 126-128).
		 
		Свідок  ОСОБА_11 , охоронець ТОВ «Антарес 2000», під час допиту в суді показав, що 16 травня 2018 року, близько 08 год. 50 хв. він перебував на посту охорони першого поверху Полтавської міської ради. В цей час до будівлі Полтавської міської ради зайшов ОСОБА_7 у супроводі 5-6 осіб, серед яких була і жінка, та сказавши, що вони йдуть до заступника Полтавського міського голови ОСОБА_4 , цілеспрямовано попрямував з цими особами на 2-й поверх. В подальшому, через декілька хвилин він на моніторі відеоспостереження побачив, як після нетривалої розмови ОСОБА_7 наніс ОСОБА_4 декілька ударів руками в тулуб та удар ліктем в груди. Також по монітору він бачив, як потерпілому наносив удари і Особа-1, яка була разом з обвинуваченим. Побачивши це, він швидко піднявся на другий поверх, де відбувалося побиття потерпілого. Там ОСОБА_7 продовжував штовхати ОСОБА_4 та висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. Прибувши на місце події, він намагався припинити протиправні дії ОСОБА_7 , однак останній почав штовхати і його, намагаючись дістатися до потерпілого та вдарити того. Зважаючи на те, що ОСОБА_7 не припиняв своїх протиправних дій і після його втручання, на місце події була викликана поліція. Коли останній та особи, які були з ним, залишили місце події, він на деякий час залишився поруч з потерпілим і бачив, що той почував себе зле, тримався за щоку і підборіддя, скаржачись при цьому на болі в цих ділянках. В зв`язку з цим потерпілому була викликана карета швидкої медичної допомоги, якою той і був доставлений до лікарні. Наголосив, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу, який обчислюється роками, постійно влаштовував провокативні дії та конфлікти в приміщенні Полтавської міської ради.
		 
		При пред`явленні для впізнання по фотознімках свідок ОСОБА_11 впізнав Особу  1, як того, хто спільно з обвинуваченим 16 травня 2018 року наносив потерпілому побої та спричинив легкі тілесні ушкодження в приміщенні Полтавської міської ради (том 1 а. п. 129-131).
		 
		16 травня 2018 року потерпілий звернувся з заявою до правоохоронних органів, в якій повідомив про подію злочину, зазначивши в ній, що в цей день близько 08 год. 50 хв. обвинувачений ОСОБА_7 в приміщенні Полтавської міської ради наніс йому декілька ударів по тулубу та в обличчя, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження (том 1 а. п. 89).
		 
		В цей же день відомості про заяву потерпілого про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 350 КК України за № 12018170040001530 та розпочато досудове розслідування (том 1 а. п. 42, 87).
		 
		Відповідно до картки виклику карети швидкої медичної допомоги № 038592-001 від 16 травня 2018 року потерпілому ОСОБА_4 о 10 год. 06 хв. була викликана карета швидкої медичної допомоги, якою він був доставлений до 1-ї МКЛ з діагнозом: «ЗЧМТ: струс головного мозку, забій лобно-тім`яної ділянки. Артеріальна гіпертензія» (том 1 а. п. 132-133).
		 
		Відповідно до протоколів огляду від 10 жовтня 2010 року та 26 липня 2019 року дискового носія DVD-R, який був досліджений в суді, а відеозапис, що міститься на ньому переглянутий учасниками судового розгляду (том 1 а. п. 159-168, 169-176), встановлено, що о 08 год. 50 хв. 16 травня 2018 року на другому поверсі Полтавської міської ради знаходяться потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_9 . До них цілеспрямовано наближається група осіб на чолі з обвинуваченим ОСОБА_7 , які підійшовши починають штовхати та бити потерпілого. При цьому чітко видно, що обвинувачений та Особа-1 наносять удари потерпілому.
		 
		   Згідно додаткового висновку судово-медичного експерта № 706 від 16 липня 2018 року (том 1 а. п. 142-143) потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, яке утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, чи при ударі об такий та кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		 
		   Проаналізувавши наведені докази, суд констатує про їх повну узгодженість та відповідність між собою про обставини та мотиви вчинених обвинуваченим дій, а тому вважає їх такими, що підтверджують вину останнього у вчиненому.
		 
		Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченого, суд вважає, що він умисно наніс побої та заподіяв потерпілому? як службовій особі, легке тілесне ушкодження у зв`язку з його службовою діяльністю. 
		 
		Про це, на думку суду, безперечно вказують дії обвинуваченого та осіб, які з ним перебували під час скоєння злочину. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 разом з групою осіб в зазначений в обвинувальному акті день і час прийшов у приміщення Полтавської міської ради і цілеспрямовано направився до кабінету потерпілого, де побачивши останнього, пред`явив йому претензії як службовій особі з приводу нібито неналежного прибирання прибудинкової території будинку, в якому він мешкає. Отримавши від останнього відповідь, що він не є відповідальною за прибирання в місті службовою особою, ОСОБА_7 почав спочатку штовхати, а потім і бити потерпілого разом з Особою-1, тобто вчинювати протиправні дії щодо ОСОБА_4 як службової особи, про що він безперечно знав та до якої направлявся саме в її службовий кабінет, знаючи, що він там знаходиться. 
		 
		Дії обвинуваченого та обстановка, за яких вони були вчинені, на переконання суду, свідчать про їх умисний характер та спрямованість як на нанесення побоїв потерпілому, так і спричинення йому тілесних ушкоджень, що і стало наслідком їх вчинення.
		 
		Тому суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого про те, що він пред`являючи претензії потерпілому, висловлював їх не як до службової особи, про що він стверджував в суді. З урахуванням характеру стосунків обвинуваченого з потерпілим, часу перебування останнього на посаді заступника міського голови, що було загальновідомою, в тому числі і для обвинуваченого інформацією, характеру висловлюваних обвинуваченим до потерпілого претензій, місця їх висловлення та характеру і змісту дій після отримання відповіді потерпілого, суд розцінює це твердження як надумане по суті та алогічне по змісту, а тому до уваги не приймає.
		 
		Позбавленим процесуального змісту та таким, що є безвідносним до даного кримінального провадження, суд розцінює і твердження обвинуваченого про те, що кримінальне провадження щодо нього за цим фактом є помстою його політичних опонентів та працівників правоохоронних органів за його політичну діяльність та викриття останніх у вчиненні корупційних дій. При цьому суд виходить з того, що притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності здійснюється за вчинення ним конкретних протиправних дій, а не висловлювань чи поведінки на громадських акціях чи партійних зібраннях. 
		 
		Судом в ході розгляду матеріалів кримінального провадження не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про наявність підстав, виходячи з характеру стосунків, для обмови обвинуваченого потерпілим або свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також зацікавленості цих осіб у вирішенні справи на користь потерпілого, як про це стверджує обвинувачений. Такі твердження останнього суд розцінює як безпідставні та надумані, а тому до уваги не приймає, розцінюючи їх як спосіб захисту від обвинувачення. 
		 
		Разом з тим, суд розцінює неправдивими та такими, що не відповідають встановленим судом обставинам, показання свідків   ОСОБА_12 та  ОСОБА_13 , які являються друзями обвинуваченого, про що вони зазначили під час допиту в суді, та разом з ним були присутніми під час побиття останнім потерпілого, про те, що ОСОБА_7 та Особа-1 не вчинювали ніяких протиправних дій щодо ОСОБА_4 , а нібито випадково зустрівшись з ним в коридорі Полтавської міської ради, по якому вони направлялись до іншої службової особи, просто вступили з ним конфлікт, який розпочав сам потерпілий, висловившись брутально на їх адресу. Цей факт спростовується дослідженими в суді та наведеними вище доказами, які безперечно, на переконання суду, підтверджують факт протиправності дій обвинуваченого та його ініціаторства у розв`язуванні конфлікту та побиття потерпілого. 
		 
		Обставини, встановлені судом під час розгляду матеріалів кримінального провадження, на переконання суду, дають підстави суду констатувати, що ОСОБА_7 розумів протиправність своїх дій та передбачав їх наслідки.
		 
		Отже, суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 
		   Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
		 
		   Мотиви призначення покарання
		 
		   При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65  67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		 
		Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, характеристику його особи, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого, який наполягає на призначенні йому суворого покарання, висновок органу пробації про існування середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства (том 1 а. п. 76-78), і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації. 
		 
		Вирішення цивільного позову
		 
		   Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
		 
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України. 
		 
		   Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_7  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 350 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. 
		 
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту його затримання.
		 
		Речові докази: 
		 
		диски з відеозаписами, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		 
		До набрання вироком законної сили обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		   Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. 
		 
		Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...